Рішення № 8575216, 25.03.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

25.03.2010 справа № 5020-4/040

За позовом           Закритого акціонерного товариства

“Автотранспортне підприємство 2628”

(вул. Шабаліна, будинок 19, м. Севастополь, 99029)

до                     Комунального підприємства “Житлосервіс №14”

(вул. Менжинського, будинок 9, м. Севастополь, 99703)

про стягнення заборгованості в розмірі 4659,93 грн.,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Позивач (Закрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 2628") Грязнова Анна Вікторівна - представник, довіреність № 5 від 11.01.2010;

Відповідач (Комунальне підприємство "Житлосервіс № 14") –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство “Автотранспортне підприємство 2628” звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства “Житлосервіс №14” про стягнення заборгованості в розмірі 4659,93 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов’язання щодо оплати послуг з вивозу побутового сміття з території відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.02.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 22.02.2010.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався, оголошувались перерви.

У судове засідання 25.03.2010 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (під розпис у судовому засіданні 11.03.2010 (арк.с. 81)), про причини неявки не сповістив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

20.12.2007 та 01.01.2009 між Закритим акціонерним товариством “Автотранспортне підприємство 2628” (Підрядник) та КП „Житлосервіс №14” (Замовник), були укладені договори про надання послуг з вивозу сміття №7/н та 37/н відповідно, предметом яких є роботи з вивозу побутового сміття відповідно до об’ємів, визначених у п. 1.4 Договору на підставі затверджених тарифів.

За договором №7/н від 20.12.2007 вартість послуг Підрядника складає 14,56 грн. за куб.м сміття, з урахуванням фактичного обсягу наданих послуг (пункт 1.4 Договору).

За договором №37/н від 01.01.2009 обсяг вивезення побутового сміття у рік та місяць складає, відповідно, 14400 куб.м та 1200,00 куб.м., вартість послуг за рік та за місяць –281664,00 грн. та 23472,00 грн., відповідно, виходячи з розрахунку вартості 19,56 грн. за 1 куб.м (пункт 1.4 Договору).

Згідно з пунктом 2.2.1 Договорів відповідач зобов’язується оплачувати вартість послуг за вивезення сміття відповідно до пункту 1.4. Договорів за встановленими тарифами. Позивач за умовами договору зобов’язався вивозити побутові відходи в обсязі, вказаному у Договорі.

Розділом 3 Договорів встановлений порядок виставлення та направлення рахунків-актів, відповідно до якого, рахунок-акт виставляється позивачем у поточному місяці за поточний календарний місяць та надсилається відповідачу з 01 по 10 число поточного місяця. Рахунок-акт складається у двох примірниках, один з яких належним чином оформлений відповідачем (підпис повноваженої особи, завірена печаткою підприємства) підлягає поверненню позивачу до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з розділом 4 Договорів відповідач сплачує 50 % місячного обсягу накопичення не пізніше 20-го числа поточного місяця, а кінцевий розрахунок відповідач зобов’язується провести до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 4.2 Договорів платіж вважається простроченим при несплаті або неповній сплаті відповідної суми вартості наданих послуг (виконаних робіт), згідно з пунктом 1.4 Договору у строки, які зазначені у пункті 4.1 Договору з 11 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Строк дії Договору №7/н від 20.12.2007 –з 01.01.2008 по 31.12.2008, строк дії договору №37/н від 01.01.2009 –з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Зобов’язання з надання послуг позивачем виконувались належним чином, рахунки за надані послуги виставлялись своєчасно, але оплата відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

14.04.2009 між сторонами був укладений додаток до Договору в№37/н від 01.01.2009, за умовами якого Замовник зобов’язався погасити наявну заборгованість перед Підрядником у розмірі 48501,83 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на адресу відповідача виставлялись: рахунок-акт виконаних робіт №1675 від 05.05.2008 на суму 16234,40 грн.; акти надання послуг №1689 від 30.06.2008 на суму 17923,36 грн., №2066 від 04.07.2008 на суму 17501,12 грн., №2825 від 05.08.2008 на суму 23081,04 грн., №3224 від 03.09.2008 на суму 28166,40 грн., №3609 від 03.10.2008 на суму 25915,04 грн, №347 від 19.11.2008 на суму 23560,02 грн., №886 від 31.12.2008 на суму 22141,92 грн, №28 від 09.01.2009 на суму 23472,00 грн., №27 від 08.01.2009 на суму 6767,76 грн, №747 від 28.02.2009 на суму 22846,08 грн., №8197 від 31.03.2009 на суму 7437,75 грн, №812 від 31.03.2009 на суму 7000,00 грн., №811 від 19.03.2009 на суму 7000,00 грн, №8573 від 14.04.2009 на суму 6846,00 грн. (арк.с. 48-62).

Однак відповідач розрахувався за надані послуги лише частково, в підтвердження оплат за договорами відповідач представив суду платіжні доручення №300 від 27.10.2009 на суму 1500,00 грн, №311 від 05.11.2009 на суму 2601,83 грн, №314 від 12.11.2009 на суму 2650,00 грн, №316 від 17.11.2009 на суму 750,00 грн, №291 від 22.10.2009 на суму 1000,00 грн, №242 від 02.09.2009 на суму 8000,00 грн, №209 від 31.07.2009 на суму 1000,00 грн, №205 від 28.07.2009 на суму 7000,00 грн, №177 від 24.06.2009 на суму 8000,00 грн, №150 від 26.05.2009 на суму 2300,00 грн, №73 від 28.04.2009 на суму 5700,00 грн, №8406 від 24.04.2009 на суму 1000,00 грн., №7 від 15.04.2009 на суму 7000,00 грн. (арк.с. 68-80).

Відповідно до акту звірення взаєморозрахунків між ЗАТ “Автотранспортне підприємство 2628” та КП “Житлосервіс №14”, (арк.с. 66-67), заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2008 по 30.04.2009 становить 4659,93 грн.

Акт звірення взаєморозрахунків підписаний представниками сторін та завірений печатками останніх.

Наявність несплаченої заборгованості за Договорами про надання послуг з вивозу сміття №7/н та 37/н від відповідно 20.12.2007 та 01.01.2009 у розмірі 4659,93 грн. і стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Фактично між сторонами був укладений договір підряду.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів оплати суми заборгованості в повному обсязі, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4659,93 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства „Житлосервіс №14” (99703, м. Севастополь, вул. Менжинського, 9, ідентифікаційний код 32427785) на користь Закритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство № 2628” (99029 м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19, ідентифікаційний код 03328698, р/р 2600194548501 в КРФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324010) заборгованість в сумі 4659,93 грн. (чотири тисячі шістсот п’ятдесят дев’ять грн., 93 коп.).

3.          Стягнути з Комунального підприємства „Житлосервіс №14” (99703, м. Севастополь, вул. Менжинського, 9, ідентифікаційний код 32427785) на користь Закритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство № 2628” (99029 м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19, ідентифікаційний код 03328698, р/р 2600194548501 в КРФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324010) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

                              Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя           підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено згідно

з вимогами ст. 84 ГПК України

та підписано 29.03.2010