Ухвала суду № 85749961, 19.11.2019, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/546/19

Провадження № 1-кс/168/312/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2019 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області, слідчий суддя Назарук О.В., секретар с/з - Островерха Т.С.,

з участю:

прокурора - Шептура А.М.,

слідчого - Левчука П.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника - Безкровного І.В.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Топілля Млинівського району Рівненської області, без зареєстрованого постійного місця проживання, громадянина України, непрацючого, з базовою загальною середньою освітою, раніше неодноразово судимого, останній раз 13 грудня 2016 року Апеляційним судом Волинської області за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, судимість не знята та не погашена,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030190000206 від 23 липня 2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України, частиною 3 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчим СВ Старовижівського відділення поліції Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Левчуком П.І. подано клопотання, погоджене прокурором Старовижівського відділу Ковельської місцевої прокуратури Шептуром А.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030190000206 від 23 липня 2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , який був неодноразово раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, останній раз вироком Апеляційного суду Волинської області 13 грудня 2016 року за вчинення злочину, передбаченого за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, судимість не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив нові кримінальні правопорушення.

Зокрема, 17 липня 2019 року ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу, поблизу подвір`я, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрав каток для трамбування посівів, належний ОСОБА_2 , жителю с . Смідин Старовижівського району, чим спричинив потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 816,67 грн.

Крім цього, 29 липня 2019 року ОСОБА_1 незаконно проник до приміщення житлового будинку, що в АДРЕСА_3 , звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_3 чугунну каструлю, алюмінієву скороварку та дві чугунні кришки, чим спричинив потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 493,64 грн.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відбувся 02 вересня 2019 року шляхом розбиття вікна проник до приміщення літньої кухні, яка розташована в АДРЕСА_4 , зірвав з печі чугунні дверцята, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 300, 00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникнення у житло та інше приміщення, вчиненому повторно, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України, частиною 3 статті 185 КК України.

30 серпня 2019 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 185 КК України, 19 листопада 2019 року вручено повідомлення про зміну раніше врученої підозри, у зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 нового кримінального правопорушення.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, в тому числі тяжких, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини, може переховуватися від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

По місцю свого перебування ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, зловживає спиртними напоями, офіційно не працює, веде аморальний спосіб життя. За останнім відомим місцем свого перебування в АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 відсутній, після оголошення підозри 30 серпня 2019 року, залишив своє місце перебування, виклики до слідчого здійснювались за допомогою працівників кримінальної поліції, що свідчить про можливість переховуватись від органів досудового розслідування, суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185 КК України, частиною 2 статті 185 КК України, репутацію підозрюваного ОСОБА_1 , відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, роботи, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, слідчим зроблено висновок, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного обов`язків, тому слідчий звертається з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, які просили задовольнити клопотання, оскільки ОСОБА_1 , раніше судимий, відбував реальну міру покарання, судимість не погашена та не знята, підозрюється у вчиненні нових злочинів, в тому числі тяжких, думку підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Безкровного І.В., які не заперечуючи фактичних обставин та причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів, просили обрати більш м`який запобіжний захід, дослідивши матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Згідно з вимогами статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є працездатним чоловіком, раніше судимий, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, за вчинення злочинів проти власності, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, підозрюється у вчиненні злочинів, в тому числі тяжких, офіційно не працює, зареєстрованого постійного місця проживання немає, тимчасово без реєстрації проживає у знайомого, характеризується з негативної сторони, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих злочинів.

Наявність підстави «існування ознак тяжкого злочину» у практиці Європейського суду з прав людини збігається з підставою «суворості передбаченого покарання». Ця підстава не може бути застосованою самостійно без інших підстав позбавлення особи свободи. Справа «Ілійков проти Болгарії», в якій Суд закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Сукупність установлених даних, зокрема вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину та дані про його особу, наявність непогашеної судимості за вчинення тяжких злочинів, свідчить про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Суд враховує, що при розгляді клопотання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Марченко проти України»).

З врахуванням встановлених обставин справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 й надалі може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення та його небажання ставати на шлях виправлення, нехтування вимогами чинного законодавства та ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини 5 статті 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Проаналізувавши всі встановленні судом обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає до задоволення.

Згідно зі статтею 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 в порядку статті 208 КПК України в даному кримінальному провадженні не затримувався, а тому строк дії ухвали слід обраховувати з моменту її проголошення.

Водночас, відповідно до вимог статті 182 КПК України, із застосуванням даного запобіжного заходу, суд визначає заставу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в межах розміру, встановленого частиною 5 статті 182 КПК України, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Керуючись статтями 12, 28, 185 КК України, статтями 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Старовижівського ВП Ратніського ВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Левчука Павла Івановича - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 січня 2020 року.

На підставі частини 3 статті 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57 630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень.

У випадку сплати застави, відповідно до вимог частини 5 статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: з`являтися на виклики до слідчого, чи інших слідчих, прокурора, а також суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає - смт. Стара Вижівка Волинської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі частини 7 статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 57 630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень внести на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № НОМЕР_1 , банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Назарук