Ухвала суду № 85749802, 20.11.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19413/19

Провадження № 2/161/4469/19

У Х В А Л А

20 листопада 2019 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Одночасно до позову була додана заява про його забезпечення шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме, на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана заява подана без додержання вимог, передбачених ч. 5ст. 151 ЦПК України згідно якої: до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Однак, в порушення вищевказаних вимог закону, заявником не сплачено судовий збір і не представлено доказів звільнення від сплати його відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 384,20 грн.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів УК у м.Луцьку /м.Луцьк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA058999980000031216206003002, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу – судовий збір за заявою ___ Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Оригінал платіжного документа необхідно представити в суд.

За змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та підписується заявником.

Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. (ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1, 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. (ч. 8 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.10.2018 у справі № 811/1507/18.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову підписана представником позивача - адвокатом Борщ Н.М.

На підтвердження повноважень на підписання позовної заяви, останнім надано копію ордера.

Водночас, копія ордера не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду з заявою про забезпечення позову від імені та в інтересах позивача у справі з урахуванням викладеного вище.

Оскільки чинним процесуальним законом не визначено дій суду у разі невідповідності заяви про забезпечення позову вимогам закону, тому суд застосовує аналогію закону та застосовує ті самі правила, що і до позовних заяв.

Враховуючи вищезазначене, суддя приходить до висновку, що заява подана без додержання вимог, визначених ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що узгоджується з вимогами ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151, 185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали недоліків заяви.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Черняк В.В.