Рішення № 85749203, 07.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/2178/19

Справа № 522/8914/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської міської ради, третя особа: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОРІОН», про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «ФК» Оріон», Одеської міської ради, третя особа: ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», ТОВ «Ей Ві Груп», про визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 22 травня 2018 року надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , пред`явлені до ОСОБА_3 та Одеської міської ради, із вимогами про скасування свідоцтва про право власності № 012/02 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_4 25.01.2002 р. Виконкомом Одеської міської ради, а також про визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на вказаний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на те, що 26.01.2001 р. між ОСОБА_5 та ТОВ «Терракс» ЛТД був укладений договір про пайову участь у будівництві житлового котеджу АДРЕСА_2 , предметом якого є будівництво житлового котеджу АДРЕСА_3 (будівельний номер). Вказаний договір, за твердженнями позивачки ОСОБА_1 , був укладений ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої (на той час) ОСОБА_1 .. Згідно з п. 1.1. договору про пайову участь у будівництві житлового котеджу № 14 від 26.01.2001 р., предметом договору є здійснення підприємством будівництва житлового будинку та виконання ним робіт з розвитку міських інженерних споруд, комунікацій, міської інфраструктури та отримання позивачкою (на той час - ОСОБА_6 ) у власність житлового котеджу АДРЕСА_4 .

Посилаючись на ч. 1 ст. 242, ч. 3 ст. 238, ч. 1 ст. 239, ст. 526 ЦК України, ст. 173, ст. 177 СК України, позивачка зазначає, що нерухоме майно, яке є предметом вказаного вище договору про пайову участь у будівництві, мало перейти в її, ОСОБА_1 , власність. Однак після вводу спірного нерухомого майна в експлуатацію, ОСОБА_7 оформила право власності на вказане нерухоме майно на своє ім`я відповідно до свідоцтва про право власності № 012/02, виданого 25.01.2002 р. Виконкомом Одеської міської ради. У зв`язку з визначеним, в тому числі на підставі ст. ст. 386, 391, 392 ЦК України, позивачка оспорює визначене свідоцтво та вимагає визнати за нею право власності на спірний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа була розподілена судді Шенцевій О.П..

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст. 175 ЦПК України та нормам Закону України «Про судовий збір», ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 29.05.2018 р. позов ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачці наданий строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, протягом п`яти днів з дня її отримання.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 14.06.2018 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17.07.2018 р..

16.07.2018 р. до канцелярії Приморського районного суду міста Одеси надійшла заява представника ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», адвоката Байдеріна О.А., в якій він просив суд залучити товариство до участі в справі № 522/8914/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Заява обґрунтована тим, що саме ТОВ «Фінансова компанія «Оріон» на теперішній час є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , загальною площею 270,2 кв. м., в тому числі житловою площею 104 кв. м. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Оріон» також посилався на те, що 17.12.2007 р. між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі скорочено - ВАТ «ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 498/07ф, згідно з яким ВАТ «ВіЕйБі Банк» надав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 150 000,00 доларів США. Крім того, представник ТОВ «Фінансова компанія «Оріон» у поданій ним заяві також наголошує, що у день укладення зазначеного вище кредитного договору (17.12.2007 р.), в якості забезпечення виконання ОСОБА_8 її кредитних зобов`язань, між тими ж сторонами (ВАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_8 ) було укладено іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку було передано, зокрема, будинок АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , та складається в цілому із одного будинку загальною площею 270,2 кв. м., в тому числі житловою площею 104 кв. м.. У подальшому, на підставі ряду укладених правочинів, права вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договором перейшли саме до ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», яке (з огляду на невиконання ОСОБА_8 її кредитних зобов`язань), у червні 2018 року звернуло стягнення на зазначений предмет іпотеки (житловий будинок) на підставі ст. ст. 35 - 37 Закону України «Про іпотеку», ставши його власником. На підтвердження належності права власності саме ТОВ «Фінансова компанія «Оріон» представник надав до суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.06.2018 р. за №126894969.

17.07.2018 р. по даній справі відбулося підготовче засідання, на якому суд ухвалив задовольнити заяву представника ТОВ «ФК «Оріон» про вступ у справу в якості третьої особи. Крім того, судом оголошено перерву на 19.09.2018 р..

02.08.2018 р. до канцелярії Приморського районного суду міста Одеси надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 , в порядку ст. 84 ЦПК України, в якому вона просила витребувати докази з Одеської міської ради, а саме: документи, що стали підставою для видачі 25.01.2002 р. виконкомом Одеської міської ради ОСОБА_9 свідоцтва про право власності № 012/02 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Посилаючись на неможливість самостійного отримання доказів та те, що позивачці лише згодом стало відомо про наявність в Одеської міської ради документів, які стали підставою для видачі оскаржуваного свідоцтва, ОСОБА_1 просила таке клопотання задовольнити.

19.09.2018 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання, направлене від імені ОСОБА_1 , про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 19.09.2018 р. о 12:15, на іншу дату, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 за межами міста Одеси та неможливістю бути присутньою на засіданні. Крім того, до суду надійшла заява представника ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , в якій останній зазначив, що не заперечує проти клопотання ОСОБА_1 про відкладення справи. У зв`язку з поданими заявами, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 15.11.2018 р. на 14:45.

У подальшому, а саме 30.10.2018 р., від позивачки надійшла заява про забезпечення позову, яка згідно ухвали суду від 02.11.2018 р. заяву позивачки ОСОБА_1 залишена без задоволення, з мотивів, викладених судом у відповідній ухвалі. Відповідно до Постанови Одеського апеляційного суду від 27.03.2019 р. ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 02.11.2018р. залишена без змін.

14.11.2018 р. до матеріалів справи надійшла заява ОСОБА_8 про відвід судді Шенцевої О.П. від розгляду справи.

Відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2018 р. головуюча суддя по справі (Шенцева О.П.) заявила самовідвід, з метою виключення обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді вказаної справи.

Після повторного авторозподілу справи, остання надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та згідно ухвали від 28.11.2018 р. Приморським районним судом м. Одеси у складі судді Домусчі Л.В. прийнято дану справу до свого провадження, призначено її до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 21.01.2019 р..

22.12.2018 р. до канцелярії Приморського районного суду міста Одеси надійшли пояснення третьої особи, ТОВ «ФК «Оріон», щодо позову по даній справі (т.1, а.с.199-220), згідно з якими представник ТОВ «ФК «Оріон» просив суд приєднати відповідні пояснення до матеріалів справи, витребувати від ОСОБА_1 оригінал договору-зобов`язання про пайову участь в будівництві житлового котеджу № 14 від 26.01.2001 р., укладеного між спільним підприємством «Терракс» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) та ОСОБА_11 , який було долучено в якості додатку до позовної заяви ОСОБА_1 , для огляду в судовому засіданні та приєднання з метою зберігання в матеріалах судової справи. Окрім того, представник третьої особи просив суд визнати поважними причини неподання ТОВ «ФК «Оріон» доказів у встановлений законом строк та встановити додатковий строк для подання до матеріалів судової справи документів щодо оформлення та державної реєстрації за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва № 012/02 від 25.01.2002 р., посилаючись на збирання визначених доказів відповідно до скерованих таким представником адвокатських запитів до уповноважених осіб. У задоволенні позову ОСОБА_1 по даній справі просив відмовити у повному обсязі.

18.01.2019 р. до суду надійшло клопотання представника ТОВ «ФК «Оріон», згідно з яким він просив об`єднати в одне провадження дану справу зі справою №522/13357/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , Одеської міської ради та ТОВ «ФК«Оріон» про визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання недійсним договору іпотеки, провадження по якій було відкрито ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2018 р. (с.Бондар В.Я.).

21.01.2019 р. на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_8 про відвід головуючого судді.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2019 р. (у складі судді Домусчі Л.В.) відмовлено в її задоволенні з мотивів, викладених у відповідній ухвалі. Цією ж ухвалою суду зупинено провадження з розгляду цивільної справи протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України.

У подальшому, а саме 22.01.2019 р., заява ОСОБА_8 про відвід судді Домусчі Л.В. надійшла до судді Бондаря В.Я. для вирішення питання про відвід судді. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2019 р. (у складі судді Бондаря В.Я.) в задоволенні заяви ОСОБА_8 про відвід судді Домусчі Л.В. від розгляду даної цивільної справи було також відмовлено, справу повернуто для продовження розгляду по суті.

23.01.2019 р. через канцелярію суду надійшла копія ухвали від 22.01.2019 року (с. Бондар В.Я.) про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_8 про відвід судді. Розгляд справи було відкладено на 25.02.2019 р..

28.01.2019 р. до суду надійшло клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», адвоката Байдеріна О.А., про приєднання доказів до матеріалів справи в порядку ч. 10 ст. 83 ЦПК України (т.2, а.с.9-46) , згідно з яким представник наголошував на тому, що у наданих до суду 22.12.2018 р. поясненнях третьої особи по суті позову ним зазначалося про те, що підприємством проводиться робота зі збирання доказів по цій справі та у зв`язку з отриманням представником відповідей на його адвокатські запити, він просить приєднати до матеріалів справи в якості доказів наступні документи: лист КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, за № 11954-11/4647 від 04.01.2019 р., наданий у відповідь на адвокатський запит Байдеріна О.А. № 239 від 20.12.2018 р., та лист Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради, за № 1-11.1-34, наданий у відповідь на адвокатський запит Байдеріна О.А. № 238 від 20.12.2018 р., разом з додатками до листа Департаменту на 23-х аркушах.

Крім того, 28.01.2019 р. через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення представника ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», адвоката Байдеріна О.А., в порядку ч. 5 ст. 174 ЦПК України. У додаткових поясненнях представник виклав додаткові аргументи по справі, зокрема зазначає, що отримані таким представником та подані до суду докази не підтверджують той факт, що договір про пайову участь у будівництві від 26.01.2001 р. укладався та в подальшому виконувався саме в інтересах та від імені позивачки ОСОБА_1

У підготовчому засіданні від 25.02.2019 р. був присутній представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», адвокат Байдерін О.А., який подані ним та наведені вище клопотання про витребування доказів і об`єднання справ підтримав, просив задовольнити. Представник ТОВ «ФК «Оріон» посилався на те, що він робив відповідні запити та збирав докази, про що зокрема зазначав за текстом пояснень третьої особи, поданих через канцелярію суду від 22.12.2018 р., проте відповідного договору-зобов`язання про пайову участь у будівництві житлового котеджу №14 від 26.01.2001 р., укладеного саме між Спільним підприємством «Терракс» (у вигляді ТОВ) та ОСОБА_5 , в інтересах неповнолітньої позивачки ОСОБА_1 , йому не було надано з боку уповноважених органів.

Представник відповідача Одеської міської ради Петренко С.В. у підготовчому засіданні 25.02.2019 р. не заперечував проти витребування доказів та вважав за можливе задовольнити клопотання представника третьої особи. Також наполягав на об`єднанні цивільних справ, посилався на те, що спір в обох справах виник із одних і тих же правовідносин і щодо того самого майна.

У підготовче засідання від 25.02.2019 р. не з`явились позивачка та відповідачка ОСОБА_7 , причини неявки суду не повідомили, жодних клопотань до суду не заявляли. Суд, відповідно до ст. ст. 189, 197 та 198 ЦПК України, ухвалив проводити підготовче засідання за відсутності позивачки, її представника та відповідачки, сповіщених належним чином.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2019 р. задоволено клопотання представника ТОВ «ФК «Оріон», адвоката Байдеріна О.А., та об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13 , Одеської міської ради, третя особа: ТОВ «ФК «Оріон», про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності (справа №522/8914/17), та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13 , Одеської міської ради та ТОВ «ФК «Оріон» про визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання недійсним договору іпотеки (справа № 522/13357/18). Витребувано із провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Бондаря В.Я. цивільну справу № 522/13357/18. Присвоєно зведеній цивільній справі № 522/8914/18.

При об`єднанні справ в одне провадження суд також врахував, серед іншого, те, що ОСОБА_1 у межах справи № 522/13357/18 пред`явила позовну заяву до ОСОБА_3 , Одеської міської ради та ТОВ «ФК «Оріон», треті особи - ПАТ «ВІ ЕЙ БІ БАНК», ТОВ «ЕЙВІ ГРУП», в якому з підстав, аналогічних як і в її позові по справі № 522/8914/18, просила про визнання недійсним свідоцтва про право власності № 012 /02 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_9 25.01.2002 р. виконкомом Одеської міської ради, та визнати недійсним договору іпотеки від 17.12.2007 р., укладеного між ОСОБА_8 і ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВІ ЕЙ БІ БАНК»), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В., реєстровий номер 6176 (т.2, а.с.72-33).

Крім того, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2019 р. задоволено клопотання представника ТОВ «ФК «Оріон», адвоката Байдеріна О.А., про витребування доказів. Витребувано від ОСОБА_1 оригінал договору-зобов`язання про пайову участь у будівництві житлового котеджу №14 від 26.01.2001 р., укладеного між Спільним підприємством «Терракс» (у вигляді ТОВ) та ОСОБА_5

Судом також були задоволені клопотання представника ТОВ «ФК «Оріон», адвоката Байдеріна О.А., про приєднання доказів та про приєднання додаткових пояснень. Разом з тим, судом було відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 , поданого 02.08.2018 р. до канцелярії Приморського районного суду міста Одеси, в якому вона просила витребувати докази з Одеської міської ради, оскільки такі докази фактичні надані представниками Одеської міської ради та ТОВ «ФК «Оріон».

Розгляд справи був відкладений на 26.03.2019 р.

25.03.2019 р. до суду надійшла заява ОСОБА_13 про відвід головуючої судді Домусчі Л.В..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2019 р. в задоволенні заяви ОСОБА_13 про відвід головуючої судді Домусчі Л.В. від розгляду даної справи було відмовлено, з мотивів, зазначених у тексті відповідної ухвали. Зупинено провадження з розгляду справи протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України. Заяву передано до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В.

У подальшому, а саме 28.03.2019 р., заява ОСОБА_8 про відвід судді Домусчі Л.В. надійшла до судді Науменка А.В. . Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.03.2019 р. (у складі судді Науменка А.В.) в задоволенні заяви ОСОБА_8 про відвід судді Домусчі Л.В. від розгляду даної цивільної справи було також відмовлено, з мотивів, викладених у відповідній ухвалі. Справу повернуто для продовження розгляду по суті.

Наступне підготовче засідання по справі було призначене на 15.04.2019 р..

У підготовчому засіданні від 15.04.2019 р. представником позивачки ОСОБА_1 було надано до суду для огляду оригінал договору-зобов`язання про пайову участь у будівництві житлового котеджу №14 від 26.01.2001 р., укладеного між спільним підприємством «Терракс» (у вигляді ТОВ) та ОСОБА_14 .. У справі було оголошено перерву до 23.04.2019 р.

У зв`язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. на лікарняному 23.04.2019 р., розгляд справи було відкладено на 02.05.2019 р.

02.05.2019 р. розгляд справи був відкладений на 28.05.2019 р. у зв`язку з надходженням на електронну пошту суду заяви позивачки ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, яка у свою чергу не була підписана електронним підписом, для з`ясування підтвердження наміру позивачки залишити позов без розгляду.

28.05.2019 р. до суду надійшла заява, згідно з якою позивачка ОСОБА_1 повідомила, що заяву про залишення позову без розгляду не подавала та просила відкласти розгляд справи. Така заява була прийнята судом до відома.

28.05.2019 р. до канцелярії Приморського районного суду міста Одеси представником ТОВ «ФК «Оріон» було подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому представник просив приєднати оригінал відповіді Головного управління статистики в Одеській області за № 03.2-14/238-19 від 20.05.2019 р. про відомості з ЄДРПОУ стосовно припинення Управління з питань розподілу та реалізації житла Виконкому Одеської міської ради, а також належним чином засвідчену копія рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.10.2002 р. «Про ліквідацію Управління з питань розподілу та реалізації житла виконавчого комітету Одеської міської ради», яке було задоволено судом, а докази приєднані до матеріалів справи (т.3, а.с.89-97).

28.05.2019 р. до канцелярії Приморського районного суду міста Одеси представником ТОВ «ФК «Оріон» було подано клопотання про розподіл судових витрат по справі, з відповідними доказами, згідно з яким відповідач просив стягнути з позивачки ОСОБА_1 на його користь судові витрати в загальному розмірі 29 500,00 грн., які складаються з вартості оплаченої професійної правничої допомоги (т.3, а.с.100-103).

28.05.2019 р. до канцелярії Приморського районного суду міста Одеси представником ТОВ «ФК «Оріон» було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої заявник просив поставити питання: «Чи належить підпис, виконаний від імені ОСОБА_2 в розділі «Реквізити сторін» договору-зобов`язання про пайову участь в будівництві житлового комплексу № 14 від 26.01.2001 р., укладеного між Спільним підприємством «Терракс» ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) та ОСОБА_15 , безпосередньо ОСОБА_16 або іншій особі?». (т.3, а.с.98-99).

Розгляд справи було відкладено на 18.06.2019 р..

У судове засідання 18.06.2019 р. учасники процесу не з`явилися, поважність причин неявки до суду не повідомили, сповіщені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. ст. 197, 198 ЦПК України.

18.06.2019 р. до суду надійшла заява представника ТОВ «ФК «Оріон», адвоката Байдеріна О.А., про проведення підготовчого засідання без участі представника ТОВ «ФК «Оріон». У своїй заяві представник ТОВ «ФК «ОРІОН» вказує, що своє клопотання від 28.05.2019 р. про призначення почеркознавчої експертизи він підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

18.06.2019 р. до суду також надійшла заява представника Одеської міської ради Петренка С.В. (по довіреності від 22.12.2018 р.) про проведення підготовчого засідання без участі представника Одеської міської ради. Вирішення питання щодо клопотання адвоката Байдеріна О.А. про призначення почеркознавчої експертизи представник Одеської міської ради залишив на розсуд суду.

Ухвалою суду від 20.06.2019 р. клопотання ТОВ «ФК «Оріон» про призначення судової почеркознавчої експертизи, керуючись принципами змагальності, диспозитивності та розумності строків цивільного судочинства, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та передчасність заявленого клопотання та відмовив у його задоволенні з підстав, викладених в ухвалі суду

Крім того, іншою ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 20.06.2019 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.07.2019 р. о 16:00 з огляду на те, що жодних інших клопотань з боку як позивачки, так і відповідачів, суду не заявлено, на стадії підготовчого провадження судом були проведені дії, передбачені ст. 197 ЦПК України, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті протягом розумного строку, в тому числі остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, визначено порядок розгляду справи тощо.

11.07.2019 р. суд розпочав слухання справи по суті. Разом з тим, до судового засідання не з`явилася позивачка, а через канцелярію суду ОСОБА_5 була подана апеляційна скаргу на ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2018 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13 , Одеської міської ради про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.07.2019 р. було відмовлено ОСОБА_9 у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_13 на ухвалу судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2018 року про відкриття провадження.

Опісля повернення справи з Одеського апеляційного суду, наступне судове засідання було призначене на 16.10.2019 р.. У подальшому судом оголошувалася перерва в судовому розгляді на 07.11.2019 р.

У судове засідання, призначене на 07.11.2019 р., з`явився представник ТОВ «ФК «Оріон», адвокат Байдерін О.А.. Інші учасники судового засідання не з`явилися, були сповіщені належним чином, про що свідчать матеріали справи. Про поважність причин нез`явлення до суду не повідомили, що згідно вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

У цій частині суд врахував, що засідання неодноразово відкладались 02.05.2019 р. на 28.05.2019 р. з огляду на надходження на електронну пошту суду заяви від імені позивачки ОСОБА_1 про залишення її позову без розгляду, яка у свою чергу не була підписана електронним підписом. У зв`язку з необхідністю з`ясування дійсного наміру позивачки щодо залишення позову без розгляду, судом було вирішено відкласти судове засідання по справі та направити (на відомі суду адреси позивачки) лист з проханням висловити дійсне волевиявлення відносно підтримки позову чи залишення його без розгляду. 28.05.2019 р. до суду надійшла заява, згідно з якою позивачка ОСОБА_1 повідомила, що заяву про залишення позову без розгляду вона не подавала. Крім цього, позивачка ОСОБА_1 неодноразово просила відкласти розгляд справи у зв`язку з необхідністю пошуку та залучення нею представника її інтересів у даній справі. Зокрема, такий представник з`являвся до підготовчого засідання, призначеного на 15.04.2019 р. Суд розцінює зазначену поведінку та заяви позивачки ОСОБА_1 , зокрема подану нею 28.05.2019 р. заяву про неподання заяви про залишення позову без розгляду, та неодноразові заяви про відкладення розгляду справи, як чітке волевиявлення позивачки про підтримку позовів та бажання розгляду їх судом по суті.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволені позовів слід відмовити з наступних підстав.

Оцінюючи визначені позовні вимоги ОСОБА_1 , викладені в двох її позовах, суд приходить до висновку, що вимоги про скасування та про визнання недійсним свідоцтва про право власності № 012/02 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_9 25.01.2002 р. виконкомом Одеської міської ради, та визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є основними.

У свою чергу, вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки від 17.12.2007 р., укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВІ ЕЙ БІ БАНК»), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В., реєстровий номер 6176, є похідною, оскільки випливає з інших двох вимог, та її задоволення залежить від того, чи будуть задоволені вищезазначені вимоги.

Із матеріалів справи судом встановлені наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2002р . ОСОБА_15 видано свідоцтво про право власності на будинок № 012/02 від 25.01.2002 р. Управлінням з розподілу та реалізації житла виконавчого комітету Одеської міської ради на посвідчення того, що 2-х поверховий житловий будинок котеджного типу, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_15 на праві приватної власності, та складається в цілому з одного будинку.

Свідоцтво видане на підставі розпоряджень від 18.12.2001 р. № 1247 та від 22.01.2002 р. № 45 Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради, акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 26.12.2001 р., договору-зобов`язання про пайову участь у будівництві житлового котеджу № 14 від 26.01.2001 р., акту № 14 прийняття-передачі котеджу № 25/14 від 05.01.2002 р., технічного паспорту на житловий будинок індивідуального жилого фонду, виданого ОМБТІ та РОН 28.12.2001 р.

На зворотній стороні свідоцтва наявна відмітка про реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок за ОСОБА_15 органами Одеського МБТІ та РОН, а саме: наявний реєстраційний напис Одеського міського бюро технічної інвентаризації від 15.02.2002 р. про реєстрацію права приватної власності на вказаний будинок за ОСОБА_5 (№ 40860 стор. 86 кн. 260).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.12.2007 р. між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (ВАТ «ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_8 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.01.2005 р. Шевченківським ВМ Приморського РВ УМВС України в Одеській області) був укладений кредитний договір № 498/07ф, згідно з яким ВАТ «ВіЕйБі Банк» надав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 150 000,00 доларів США строком до 16.12.2015 р. (далі - «Кредитний договір»).

Відповідно до реквізитів Кредитного договору, позичальником є ОСОБА_8 , паспорт серія: НОМЕР_2 , виданий: Шевченківським ВМ Приморського РВ УМВС України в Одеській області 12.01.2005 р., ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

У той самий день, 17.12.2007 р., в якості забезпечення виконання ОСОБА_8 кредитних зобов`язань між тими ж сторонами укладено іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку були передані наступні об`єкти:будинок АДРЕСА_1 , та складається в цілому із одного будинку загальною площею 270,2 кв. м., в тому числі житловою площею 104 кв. м., та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0314 га, за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до п. 2.2. зазначеного іпотечного договору, ОСОБА_8 як іпотекодавець підтвердила право власності наданням свідоцтва про право власності на будинок, виданого Управлінням з розподілу та реалізації житла виконавчого комітету міської ради 25 січня 2002 року на підставі розпоряджень від 18.12.2001 р. № 1247 та від 22.01.2002 р. № 45 Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради, акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 26.12.2001 р., договору-зобов`язання про пайову участь у будівництві житлового котеджу № 14 від 26.01.2001 р., акту № 14 прийняття-передачі котеджу № 25/14 від 05.01.2002 р., технічного паспорту на житловий будинок індивідуального жилого фонду, виданого ОМБТІ та РОН 28.12.2001 р..

Саме зазначені свідоцтво про право власності на будинок № 012/02 від 25.01.2002 р., видане Управлінням з розподілу та реалізації житла виконавчого комітету міської ради, та іпотечний договір, оспорює позивачка ОСОБА_1 .

Із наданого позивачкою ОСОБА_1 договору-зобов`язання про пайову участь у будівництві житлового котеджу № 14 від 26.01.2001 р. (далі - «Договір-зобов`язання»), оригінал якого був оглянутий судом 15.04.2019 року на виконання ухвали суду від 25.02.2019р. , вбачається, що спільне підприємство «Терракс» ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) та ОСОБА_15 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домовилися про наступне: підприємство приймає на себе організацію будівництва 2-х поверхового житлового котеджу, площею 270,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_5 на ділянці АДРЕСА_2 загальною площею 314 кв. м. (п. 1.1. Договору-зобов`язання). Підприємство зобов`язується виконати роботи з благоустрою прилеглої території (п. 1.2. Договору-зобов`язання). Пайовик зобов`язується сплатити вартість 2-х поверхового котеджу площею 270,2 кв. м. та благоустрій прилеглої до нього території площею 314 кв. м.

Отже, суд враховує, що датою народження ОСОБА_1 є 26 липня 1983 року, інформація про що була підтверджена іншими учасниками справи, а отже є загальновизнаною та не потребує доказування. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 стала повнолітньою особою.

Відповідно до п. 2.2. Договору-зобов`язання, загальна сума договору складає 407 250 грн. Причому, відповідно до п. 3.1. Договору-зобов`язання, оплата пайовиком на користь підприємства здійснюється у гривнях на розрахунковий рахунок підприємства. Згідно з п. 5.1. Договору-зобов`язання пайовик зобов`язаний протягом п`яти банківських днів з дати підписання Договору-зобов`язання здійснити оплату в розмірі 100%.

У графі «Реквізити сторін» зазначені реквізити пайовика, де від руки вписані прізвище, ім`я та по-батькові - ОСОБА_15 , а також паспорт: серії НОМЕР_2 без зазначення ким та коли він виданий. Крім того, у цій графі також вказано, що зазначена особа, ОСОБА_15 , діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 .

Із пояснень третьої особи, ТОВ «ФК «Оріон», поданих її представником від 22.12.2018 р., вбачається, що адвокатом Байдеріним О.А. направлялися два адвокатські запити: від 20.12.2018 р. № 239 - на адресу КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, та від 20.12.2018 р. № 238 - на адресу Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Згідно з листом КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради за № 11954-11/4647 від 04.01.2019 р. представнику ТОВ «ФК «Оріон», адвокату Байдеріну О.А., надано відповідь на його адвокатський запит № 239 від 20.12.2018 р., в якій, зокрема, зазначено, що надати копію технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виданий ОМБТІ та РОН від 28.12.2001 р., та копії документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію та на свідоцтві № 012/02 від 25.01.2002 р. зазначено про реєстраційний запис комунального підприємства від 15.02.2002 р. про реєстрацію права власності за ОСОБА_11 неможливо, у зв`язку із відсутністю їх в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У матеріалах інвентаризаційної справи на вищезазначений об`єкт нерухомого майна наявна лише ксерокопія вищезазначеного свідоцтва про право власності.

Згідно з листом Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради, за № 1-11.1-34, представнику ТОВ «ФК «Оріон», адвокату Байдеріну О.А., надано відповідь на його адвокатський запит № 238 від 20.12.2018 р., разом з додатками до листа на 23-х аркушах, де зокрема зазначено, що договори про пайову участь у будівництві та акти прийому-передачі об`єктів на зберігання до департаменту не передаються, якщо вони не є підставою для прийняття рішень Одеської міської ради та її виконавчих органів. У перевірених документах Одеської міської ради та її виконавчого комітету, Приморської районної адміністрації за 2000-2002 рр. рішення про затвердження договору-зобов`язання про пайову участь у будівництві від 26.01.2001 р. не знайдено, рішення про затвердження акту № 14 прийняття-передачі котеджу № 25/14 від 05.01.2002 р. не знайдено. Крім того, вказано, що документи Управління з питань розподілу та реалізації житла виконавчого комітету Одеської міської ради на зберігання до департаменту не передавались та місце знаходження їх невідоме.

Відповідно до абз.6 пп. а) п. 4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 р. № 121, норми якої були чинними зокрема у 2002 році, визначено, що оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадилося місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, з видачею свідоцтва про право власності інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об`єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення органу місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також акту прийняття-передачі об`єкта (частини) інвестору.

Разом з цим, матеріали даної справи взагалі не містять доказів оплати ціни Договору-зобов`язання, в тому числі саме від імені та в інтересах позивачки по даній справі - ОСОБА_1

Безпосередньо в тексті оспорюваного позивачкою свідоцтва зазначено про наявність акту № 14 прийняття-передачі котеджу № 25/14, виданого від 05.01.2002 р., тобто у дату, коли ОСОБА_1 була вже повнолітньою особою та мала б самостійно приймати відповідний котедж і підписувати зазначений акт. Разом з тим, у матеріалах даної справи такий акт відсутній, як і відсутня достовірна інформація про те, що саме позивачка (чи інша особа від її імені та в її інтересах) підписала такий акт.

Суд також звертає особливу увагу, що Договір-зобов`язання від 26.01.2001 р. дійсно містить в графі «Реквізити сторін» посилання на паспорт відповідачки ОСОБА_13 з серією та номером НОМЕР_2 , що не відповідає дійсності, оскільки як вбачається у інших документах по справі ( копія кредитного договору №498/-7ф від 17.12.2007р. додаткової угоди від 06.08.2008р. (а.с.65-72,80 т1), вказаний номер паспорту КМ № НОМЕР_5 виданий лише 12.01.2005 р. Шевченківським ВМ Приморського РВ УМВС України в Одеській області на прізвище відповідачки вже як ОСОБА_8

Визначена вище сукупність обставин, з урахуванням того, що оригінал чи копія Договору-зобов`язання не збереглися в уповноважених органах, як вбачається з проаналізованих вище відповідей, не дозволяє зробити висновок про те, що оспорюване позивачкою ОСОБА_1 свідоцтво про право власності № 012/02 було видане 25.01.2002 р. Управлінням з питань розподілу та реалізації житла виконавчого комітету Одеської міської ради саме на підставі того Договору-зобов`язання, копію якого долучено позивачкою як доказ до її позову.

Суд критично оцінює зазначений вище факт суперечливості між реквізитами (серією та номером) паспорту ОСОБА_13 , зазначеними в Договорі-зобов`язанні, та датою його укладання (26.01.2001 р.), у логічному зв`язку з іншими доказами по справі, та доходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів порушення прав позивачки у зв`язку з виданням оспорюваного нею свідоцтва про права власності.

Крім того, позивачкою саме до справи надана незасвідчена копія Договору-зобов`язання, що відповідно до приписів ст. ст. 78, 81, 89 і 95 ЦПК України робить такий доказ недопустимим.

Інших доказів, які б свідчили про наявність у суду підстав для скасування чи визнання недійсним оспорюваного свідоцтва - до справи не надано.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 у цій частині.

До того ж, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині, суд враховує наступну окрему (самостійну) підставу для такої відмови.

Так, із доказів, наданих представником ТОВ «ФК «Оріон», а саме з відповіді Головного управління статистики в Одеській області № 03.2-14/238-19 від 20.05.2019 р. про відомості з ЄДРПОУ стосовно припинення Управління з питань розподілу та реалізації житла Виконкому Одеської міської ради, а також з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.10.2002 р. «Про ліквідацію Управління з питань розподілу та реалізації житла виконавчого комітету Одеської міської ради», вбачається, по-перше, що зазначене Управління було самостійною юридичною особою, що відносилася до виконавчих органів міської ради, а не до Одеської міської ради, та по-друге, що така юридична особа була припинена ще 21.10.2002 р., без правонаступництва.

Таким чином, Одеська міська ради , ТОВ «ФК «Оріон» не можуть відповідати за вимогами, спрямованими насправді до іншого органу (виконкому), який був видавником оспорюваного свідоцтва, а отже є неналежними відповідачами по таким вимогам.

З аналізу положень ст. 51 ЦПК України вбачається, що залучення до участі у справі співвідповідача (співвідповідачів) або заміна неналежного (первісного) відповідача належним здійснюється судом виключно за клопотанням позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Керуючись зазначеною нормою процесуального права, суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 910/7122/17, яка полягає у наступному: визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року по справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року по справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року по справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).

Суд за власною ініціативою не вправі залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 307/2201/15-ц.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає зазначені обставини окремою (самостійною) підставою для відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування та про визнання недійсним свідоцтва про право власності № 012/02 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_9 25.01.2002 р. Управлінням з питань розподілу та реалізації житла виконкомом Одеської міської ради (а.с.100 т.2)..

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спірний житловий будинок, то суд також виходить з недоведеності факту набуття позивачкою такого права належними і допустимими доказами. Підстави, за яких слід вважати саме ОСОБА_1 власником житлового будинку - відсутні.

Суд також приймає до уваги, що починаючи з 2002 року та до дати пред`явлення позову ОСОБА_1 , відсутні жодні докази реальної та підтвердженої доказами зацікавленості позивачки щодо спірних питань, зокрема відносно володіння, користування та розпорядження житловим будинком, в якому, як вбачається з матеріалів справи, була зареєстрована ОСОБА_7 - мати позивачки. Крім того, позов був пред`явлений лише опісля звернення стягнення на такий будинок у червні 2018 року, як на заставлене відповідачкою ОСОБА_5 іпотечне майно, у зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань.

Суд також погоджується з твердженнями представника ТОВ «ФК «Оріон», викладеними в його письмових поясненнях, про те, що позивачка ОСОБА_1 , в частині заявлення вимоги про визнання за нею права власності на спірний житловий будинок на підставі ст. 392 ЦК України, обрала невідповідний спосіб захисту своїх прав у зв`язку з наступним.

Аналіз ЦК України вказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів.

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб, позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

Натомість, як вбачається з вище перелічених підстав і обставин справи, позивачка ОСОБА_1 не довела того, що у неї виникло та існує (що вона набула) право власності на спірний житловий будинок, а це у свою чергу унеможливлює задоволення її позову про визнання за нею права власності на підставі ст. 392 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази по даній справі, суд доходить до висновку, що основні позовні вимоги ОСОБА_1 є неспроможними та такими, що не підлягають задоволенню, а значить слід відмовити і в задоволенні похідної вимоги - про визнання недійсним іпотечного договору.

До того ж така вимога заявлена не безпосередньо до сторін іпотечного договору - ОСОБА_8 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», яке є третьою особою по даній справі, а до ОСОБА_8 та ТОВ «ФК «Оріон», яке є лише правонаступником прав і обов`язків банку, але не укладало 17.12.2007 р. оспорюваний іпотечний договір. Визначене також свідчить про помилковість визначення позивачкою в цій частині складу учасників спірних відносин у межах даної справи.

Стосовно розподілу судових витрат по справі та відповідного клопотання представника ТОВ «ФК «Оріон», адвоката Байдеріна О.А., суд зазначає наступне.

Представництво від імені ТОВ «ФК «Оріон» здійснював адвокат Байдерін Олександр Анатолійович на підставі договору № 95-ПД від 14 червня 2018 року про надання правової допомоги, додаткової угоди № 1 до договору № 95-ПД від 14 червня 2018 року про надання правової допомоги та ордеру серії ОД № 373960 та ордеру серії ОД № 277817 .

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником ТОВ «ФК «Оріон», адвокатом Байдеріним О.А., на виконання вимог статті 137 ЦПК України разом із клопотанням про розподіл судових витрат було надано детальний опис-розрахунок наданої адвокатом Байдеріним О.А . професійної правничої (правової) допомоги на користь ТОВ «ФК «Оріон».

Згідно зазначеного розрахунку, сума судових витрат, які ТОВ «ФК «Оріон» понесло у зв`язку з розглядом даної справи, складає 29 500 грн..

Отже, ТОВ «ФК «Оріон», на виконання вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України, загалом надані наступні документи: договір № 95-ПД від 14.06.2018 р. про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Оріон» та адвокатом Байдеріним О.А., додаткову угоду № 1 до договору № 95-ПД від 14.06.2018 р., додаткову угоду № 3 до договору № 95-ПД від 14.06.2018 р., детальний опис-розрахунок, наданої адвокатом Байдеріним О .А. професійної правничої (правової) допомоги на користь ТОВ «ФК «Оріон» в межах судової справи № 522/8914/18, наданий в порядку ч. 3 ст. 137 ЦПК України, акт приймання-передачі наданої адвокатом Байдеріним О.А . професійної правничої (правової) допомоги на користь ТОВ «ФК «Оріон» в межах судової справи № 522/8914/18, квитанція до прибуткового касового ордеру від 27.05.2019 р. про сплату вартості гонорару за надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 29 500,00 грн..

Вивчивши зазначені докази, зокрема перелік послуг, які вказані в акті приймання-передачі, квитанцію про повну оплату вартості гонорару за надання професійної правничої(правової) допомоги, суд доходить до висновку, що слід провести розподіл судових витрат на користь ТОВ «ФК «Оріон», оскільки вони знайшли своє підтвердження та підлягають стягненню в заявленому розмірі.

Крім того, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат враховує, що від інших учасників справи, зокрема від позивачки, не надходили заперечення проти відповідного розподілу витрат чи заяви про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат. Разом з тим, клопотання представника ТОВ «ФК « Оріон» про розподіл судових витрат, з доказами до нього, направлялося поштовим зв`язком позивачці та іншим учасниками справи, про що свідчать описи вкладення до цінних листів та відповідні чеки, долучені до клопотання про приєднання доказів (вхід. № 53540/19 від 28.05.2019 р.).

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 124 Конституції України, ст.. 11, 15, 16, 203, 207, 215-216, 238, 239, 242, 317-319, 328, 386, 391, 392, 526, 1071 ЦК України, ст.ст. 173, 177 Сімейного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 2, 3-13, 19, 23, 42, 43, 48, 49, 51, 72, 76-81, 89, 95,133, 137, 141, 174, 175, 209, ч.1 ст. 223, 229, 241, 247, 258-259, 263-265, 268, 354, п.9 Перехідних положень ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_6 ) про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності, про визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання недійсним договору іпотеки, - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_6 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОРІОН» (код ЄДРПОУ 41544462, місцезнаходження м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13/1, оф. 417) судові витрати у загальному розмірі 29 500,00 грн. (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Приморського районного суду м. Одеси протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.11.2019 року.

Суддя: Домусчі Л.В.07.11.19