Ухвала суду № 85748775, 20.11.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/28246/19

Провадження № 2-з/947/1443/19

УХВАЛА

про розгляд заяви про забезпечення позову

20.11.2019 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків Олена Василівна розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (код ЄДРПОУ 04704790, місцезнаходження: Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13) про визнання незаконним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

14.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ДП «Морський торговельний порт «Южний» від 24.10.2019 №1157-ос/а «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Ухвалою від 19.11.2019 року провадження у справі відкрито.

19.11.2019 року до суду надано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 у такий спосіб:

1) заборонити ДП «Морський торговельний порт «Южний», його службовим та посадовим особам, будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо усунення ОСОБА_1 від виконання ним повноважень першого заступника директора ДП «Морський торговельний порт «Южний», зокрема, щодо не допуску ОСОБА_1 до робочого місця;

2) заборонити ДП «Морський торговельний порт «Южний», його службовим та посадовим особам, будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо припинення повноважень ОСОБА_1 , як першого заступника директора ДП «Морський торговельний порт «Южний»;

3) заборонити ДП «Морський торговельний порт «Южний», його службовим та посадовим особам, будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора ДП «Морський торговельний порт «Южний»;

4) заборонити ДП «Морський торговельний порт «Южний», його службовим та посадовим особам, будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо призначення на посаду першого заступника директора ДП «Морський торговельний порт «Южний» іншу особу чи призначити на цю посаду іншу особу.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Суддя зазначає, що при зверненні позивача з заявою про забезпечення позову суду має бути надане підтвердження існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому заявник повинен аргументувати, чому саме невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, та якими негативними наслідками може загрожувати в подальшому для самого заявника.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як необґрунтована і недоведена, оскільки стороною позивача не доведено, чому саме невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, та, окрім того, застосування заходів забезпечення позову, визначених в заяві ОСОБА_1 , є недопустимим, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, так як запропоновані позивачем заходи забезпечення позову спрямовані на зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи за зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків.

Таким чином, враховуючи положення постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову», суддя, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала набираєзаконної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подаєтьс протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Васильків О. В.