Ухвала суду № 85748676, 19.11.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22756/19

Провадження № 2-і/947/85/19

УХВАЛА

про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, витребування доказів та відмову у прийнятті до провадження зустрічного позову

19.11.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

головуючий суддя Куриленко О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, витребування доказів та прийняття зустрічного позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а саме, що ОСОБА_1 доводився померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 двоюрідним братом. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Ухвалою судді від 23.09.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено справу для розгляду в порядку спрощеного провадження.

Вирішуючи питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суддя керувався положеннями ч.6 ст. 19 та ч.1 ст. 274 ЦПК України, якими, в свою чергу, передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, серед іншого, малозначні справи, а саме: справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

В ході даного засідання представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 звернулись до суду заявами, в яких просили постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, вказуючи на те, що вирішуючи спір у спрощеному провадженні значно зменшується обсяг процесуальних можливостей захисту порушених прав. Зазначають, що без дотримання принципів змагальності, диспозитивності та пропорційності неможливо буде постановити законне та обґрунтоване рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши доводи сторін, суд вбачає підстави для замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За умова ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6)кількість сторін та інших учасників справи; 7)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8)думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача, суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Зважаючи на те, що обидві сторони наполягають на заміні засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, суд дійшов висновку про задоволення вказаних заяв в повному обсязі.

Окрім того, представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням, в якому просить: витребувати з Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином завірену копію спадкової справи № 307/2018 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 . А також викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_9 , ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_10 ( АДРЕСА_3 ) та позивача ОСОБА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення даного клопотання та одночасно звернулась з заявою про прийняття до провадження зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Згідно вимог частин 1-3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про те, які вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Оглянувши матеріали справи, суд вважає що, з метою повного та всебічного розгляду справи необхідно витребувати з Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином завірену копію спадкової справи № 307/2018 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

У відповідності до частини 5 ст. 84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Відповідно до частини 11 ст. 119 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Статтею 91 ЦПК України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду»

Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Що стосується заяви про прийняття зустрічного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникли з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучати нових учасників процесу. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 п.15 роз`яснено, що об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 отримала ухвалу про відкриття проваддження у справі ще 04.10.2019 року (а.с.179) та у визначений в ухвалі 15 денний строк відзиву та зустрічного позову не подала, натомість як звернулась з зустрічним позовом лише 18.11.2019 року, пропустивши строк на його подання. З клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку не зверталась, поважність причин не довела.

Крім того, як вбачається з позовних вимог зустрічної позовної заяви, ОСОБА_3 просить усунути ОСОБА_1 від успадкування нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_6 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , але жодних доказів та документів, які підтвердили б її право на спадщину, не надає.

Більш того, в провадженні Київського районного суду м. Одеси (с. ОСОБА_11 М ОСОБА_12 ) перебуває справа за позовом ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлою, рішення по які на теперішній час не прийнято.

Таким чином, заявлені позовні вимоги зустрічного позову про усунення від права на спадкування, на думку суду, є передчасними, оскільки в первісному позові ОСОБА_1 доводить сам факт родинних відносин з спадкодавцем, а від так, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову та повернення його відповідачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 84, 274, 277 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - задовольнити.

Розглянути справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Призначити підготовче судове засідання у приміщенні Київського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Варненська 3,б, каб. 215 ) на 04 грудня 2019 року о 10 год. 30 хв.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частинам третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, яке має відповідати вимогам частинам третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про витребування доказів та виклик свідків - задовольнити.

Витребувати з Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином завірену копію спадкової справи № 307/2018, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_9 , ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_10 ( АДРЕСА_3 ) та позивача ОСОБА_1 .

Пред`явити дану ухвалу до виконання та отримати витребувані докази доручити відповідачу ОСОБА_1 , або його представнику за довіреністю (ордером), поклавши на нього витрати необхідні для виконання даної ухвали.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування до провадження суду та об`єднання його з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно – відмовити.

Повернути ОСОБА_3 її позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, роз`яснивши право на звернення з даним позовом в іншому провадженні.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ki.od.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя Куриленко О. М.