Рішення № 85747847, 20.11.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/11034/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

15 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, у якому просить:

- визнати протиправними дії Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року без зміни місяця підвищення (базового місяця) та визначеної раніше суми (фіксованої суми) у червні 2015 року - 449,31 грн;

- зобов`язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України надати ОСОБА_1 довідку з помісячним розрахунком індексації, місяця підвищення (базового місяця) та визначеної раніше суми (фіксованої суми) за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року без зміни місяця підвищення (базового місяця) та визначеної раніше суми (фіксованої суми) у червні 2015 року - 449,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на день звільнення з військової служби не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право, за час проходження військової служби, зокрема йому не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року. Зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення, однак у відповідь отримав лист від 26 вересня 2019 року №11-1321/0/2-19, яким відмовлено у виплаті індексації за вказаний період. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

1 листопада 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 1 листопада 2019 року №14-1489/0/2-19 (а.с.25-28). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що фінансування на виплату індексації було відсутнє з липня 2015 року по лютий 2018 року, тому позивачу індексація грошового забезпечення не виплачувалась.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Державній прикордонній службі України.

Відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України «По особовому складу» від 18 серпня 2019 року №849-ОС ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.15).

Відповідно до наказу начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 30 вересня 2019 року №337-ОС виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення (а.с.16).

Під час здачі справ та посади при звільненні з військової служби позивач дізнався, що йому не була нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року, яка йому нараховувалась і виплачувалась по червень 2015 року, що зазначено у довідці від 3 жовтня 2019 року №200 (а.с.20).

На звернення позивача про нарахування та виплату індексації та надання довідки з помісячним розрахунком індексації, місяця підвищення (базового місяця) та визначеної раніше суми (фіксованої суми) за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року, Північне регіональне управління Державної прикордонної служби повідомило позивача листом вих. №11-1321/0/2-19 від 26 вересня 2019 року, що за період з липня 2015 року до лютого 2018 року індексація грошового забезпечення військовослужбовцям не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з тим, що кошторисні призначення Державної прикордонної служби України починаючи з 1 липня 2015 року не дозволяли здійснювати видатки на виплату індексації грошових доходів військовослужбовцям та відмовило у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення (а.с.19).

Згідно з довідкою Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 3 жовтня 2019 року №200 зазначено, що індексація грошового забезпечення востаннє нарахована і виплачена у червні 2015 року в сумі 449,31 грн (а.с.20).

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року до лютого 2018 року протиправними та такими, що суперечать вимогам законів України та порушують його конституційні права, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та наявність права у позивача на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого частини 4 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Преамбулою Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Приписами статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону №1282-XII).

Положеннями статті 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

Пунктом 6 Порядку №1078, визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XII передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

У зв`язку із чим, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов`язку провести ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року у встановленому законом порядку.

Проте, як вже зазначалося, позивачу за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить не про протиправність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат не вчинялися.

Із довідки Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 3 жовтня 2019 року №200 слідує, що індексація грошового забезпечення востаннє нарахована і виплачена у червні 2015 року в сумі 449,31 грн (а.с.20).

Щодо посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов на відсутність коштів для виплати у період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, то суд акцентує увагу на наступному.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації судом не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Отже, порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року.

Разом з тим, оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом №1282-XII строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов`язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

З огляду на викладене, а також враховуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Оскільки у ході розгляду справи підтверджено наявність права позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року та встановлено протиправність бездіяльності відповідача щодо такої не виплати, суд вважає за можливе зобов`язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України надати ОСОБА_1 довідку з помісячним розрахунком індексації та місяця підвищення (базового місяця) за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, відповідачем у порушення частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність бездіяльності Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (житловий АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул.Промислова, 5, м.Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 23311352) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року.

Зобов`язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року без зміни місяця підвищення (базового місяця) та визначеної раніше суми (фіксованої суми) у червні 2015 року - 449,31 грн.

Зобов`язати Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України надати ОСОБА_1 довідку з помісячним розрахунком індексації, місяця підвищення (базового місяця) та визначеної раніше суми (фіксованої суми) за період з 1 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року без зміни місяця підвищення (базового місяця) та визначеної раніше суми (фіксованої суми) у червні 2015 року - 449,31 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 20 листопада 2019 року.

Суддя Д.М. Гурін