Рішення № 8574773, 19.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.10                                                                                           Справа№ 25/38

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Закритого акціонерного товариства «Донецька макаронна фабрика»(м.Донецьк)

до відповідача:Відокремленого структурного підрозділу «Арія Вин Львів»Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 4332,92 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Не з”явився

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Закритого акціонерного товариства «Донецька макаронна фабрика»(м.Донецьк) до Відокремленого структурного підрозділу «Арія Вин Львів»Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 4332,92 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 01.03.2010 року. Ухвалою від 01.03.2010 року розгляд справи відкладено до 09.03.2010 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 09.03.2010 року розгляд справи відкладено до 19.03.2010 року, у зв»язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.02.2010 року, про відкладення від 01.03.2010 року, від 09.03.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

15.03.2010 року за вх.№5090 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків на суму 3887,45 грн. та про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.02.2010 року, про відкладення від 01.03.2010 року, від 09.03.2010 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №5096832 від 25.02.2010 року, №5091022 від 02.03.2010 року, №5133906 від 10.03.2010 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 19.03.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Згідно договору №67 від 02.04.2009 року за період з 14.09.2009 року по 2.02.2010 року по товарно-транспортній накладній №МФ-0003019 від 14.09.2009 року Закрите акціонерне товариство «Донецька макаронна фабрика» (надалі –позивач) здійснило на адресу Відокремленого структурного підрозділу «Арія Вин Львів»Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(надалі –відповідач) поставку макаронних виробів на суму 11913,00 грн.

За твердженням позивача, поставлена продукція відповідачем частково оплачена у розмірі 8025,55 грн. Станом на 16.02.2010 року сума боргу відповідачем повністю не погашена й становить 3887,45 грн.

У зв»язку з непогашенням боргу відповідачеві, згідно п.7.1 договору, нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу в розмірі 254,94 грн.

Крім того, відповідно до п.7.1. договору та ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 147,72 грн. та 3% річних –в розмірі 42,81 грн.

15.03.2010 року за вх.№5090 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків на суму 3887,45 грн. та про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 4332,92 грн.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК україни, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву не представив, проти позовних вимог у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Закритого акціонерного товариства «Донецька макаронна фабрика»(м.Донецьк) до Відокремленого структурного підрозділу «Арія Вин Львів»Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 4332,92 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №286 від 15.02.2010 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та №287 від 15.02.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Відокремленого структурного підрозділу «Арія Вин Львів»Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(р/р 26008010030289 у ВАТ «ВТБ Банк»м.Київ, МФО 321767, р/р 26007301008793 у Львівській філії ВАТ «ВТБ Банк» м.Львів, МФО 385316, код ЄДРПОУ 35546430; 79024, м.Львів, вул.Молочна,15-А) на користь Закритого акціонерного товариства «Донецька макаронна фабрика»(р/р 260060151121 у філії ВАТ «Укрексімбанк»м.Донецьк, МФО 334817, код ЄДРПОУ 00382310) –4 332 (чотири тисячі триста тридцять дві) грн. 92 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя