
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 листопада 2019 року Справа 160/11490/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши скаргу ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області державний виконавець Скороход Тетяна Миколаївна, заінтересована особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області державний виконавець Скороход Тетяна Миколаївна, заінтересована особа - ОСОБА_2 в якій скаржник просить:
визнати протиправними дії Начальника відділу Новомосковського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у Дніпропетровській області, визнати протиправною та скасувати Постанову про скасування процесуального документа 02.10.2019р. в межах виконавчого провадження № 52658294;
визнати протиправною та скасувати Постанову про арешт майна боржника від 02.10.2019р. в межах виконавчого провадження № 52658294, винесену заступником начальника відділу Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Скороход Тетяною Миколаївною;
зобов`язати заступника начальника відділу Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Скороход Тетяну Миколаївну зняти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику: ОСОБА_1 , який накладений на підставі Постанови про арешт майна боржника від 02.10.2019р. в межах виконавчого провадження № 52658294 (номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33498229 (спеціальний розділ).
Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.
Тобто, у разі оскарження рішень державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби учасник виконавчого провадження може звернутись до адміністративного суду із позовною заявою.
КАС України не передбачає звернення до адміністративного суду із скаргою.
Суд зазначає, що відповідно частини 1 статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи.
Проте, у позовній заяві зазначено як учасників скаржника - ОСОБА_1 , орган, чиї дії оскаржуються - Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області державний виконавець Скороход Тетяна Миколаївна, заінтересовану особу - ОСОБА_2 .
Отже, ОСОБА_1 (або його представнику) слід подати уточнену позовну заяву із зазначенням належного суб`єктного складу учасників справи.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані вище органи державної виконавчої служби, в даному випадку - Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Проте, в скарзі крім органу державної виконавчої служби зазначено державного виконавця Скороход Тетяну Миколаївну.
Згідно п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, скаржник просить визнати протиправними дії Начальника відділу Новомосковського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у Дніпропетровській області, проте, не зазначає, які саме дії Начальника відділу Новомосковського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у Дніпропетровській області скаржник просить визнати протиправними.
Згідно до п.6, п.7, п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих доказів скаржником не виконано вимог п.6, п.7, п.11 ч.5 ст.160 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, виключний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору встановлений частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" № 2629-VIII від 23 листопада 2018 року визначено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на вищевикладене, сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1536,80 грн., оскільки оскаржуються дві постанови (Постанова про скасування процесуального документа 02.10.2019р. в межах виконавчого провадження № 52658294 та Постанова про арешт майна боржника від 02.10.2019р. в межах виконавчого провадження № 52658294).
Так, позивачем не надано документу про сплату судового збору.
Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2018 року, відповідно до правової позиції якого, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, судовий збір не сплачується, то суд зазначає, що Верховним Судом по справі № 589/6044/13 прийнято постанову 18.02.2018 року в рамках цивільного провадження, відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, якого передбачено право сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В той час, норми Кодексу адміністративного судочинства України надають право учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч. 1 ст. 287 Кодексу).
Крім того, в постанові від 29.05.2018 р. у справі №915/955/15 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №565/256/15-ц, зазначивши, якщо суд встановив, що позивач (скаржник) не належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, за подання позовної заяви (скарги) судовий збір має справляється на загальних підставах.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Так, суд зазначає, що про оскаржувані рішення та дії представник скаржника дізнався під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 07.11.2019 року, проте, доказів на підтвердження вищевказаного скаржником не надано.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області державний виконавець Скороход Тетяна Миколаївна, заінтересована особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки, а саме:
надати позовну заяву оформлену відповідно до вимог ст.269, ст.287, ст.42 КАС України;
надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
зазначити, які саме дії Начальника відділу Новомосковського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у Дніпропетровській області скаржник просить визнати протиправними;
надати належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з чітким обґрунтуванням причин поважності його пропуску та зазначенням дати (моменту), з якої позивач дізналась про порушення її прав та охоронюваних законом інтересів;
надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі м.Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: UA178999980000034316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача).
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя О.В. Єфанова
Судове рішення № 85747688, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 18.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/11490/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: