Ухвала суду № 85747465, 19.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

м. Вінниця

19 листопада 2019 р. Справа № 120/3738/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у порядку письмовому провадженні клопотання представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 18.11.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Одним із пунктів прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить призначити судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України, якому на розгляд поставити наступні запитання:

чи була ситуація, яка пов`язана із допущенням протиправної бездіяльності Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області щодо не розгляду клопотання від 14.02.2019 року ОСОБА_1 , що потягло звернення до суду, де ОСОБА_1 було доведено факт протиправної бездіяльності відповідача, що підтверджено рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, психотравмуючою для нього подією?

якщо дана ситуація була психотравмуючою, то чи нанесено ОСОБА_1 внаслідок цього моральну шкоду (страждання) з психологічної точки зору?

якщо так, то який можливий розмір становить грошова компенсація ОСОБА_1 за завдані страждання (моральна шкода)?

чи була ситуація, яка пов`язана із прийняттям Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області наказу від 12.09.2019 року №2-15665/15-19-СГ, яким відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , що потягло повторним звернення до суду, психотравмуючою для нього подією?

якщо дана ситуація була психотравмуючою, то чи нанесено ОСОБА_1 внаслідок цього моральну шкоду (страждання) з психологічної точки зору?

якщо так, то який можливий розмір становить грошова компенсація ОСОБА_1 за завдані страждання (моральна шкода)?

Крім того, на час проведення судово-психологічної експертизи, провадження у справі просить зупинити.

Розглянувши подане представником позивача клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частинами 1-3 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Так, відповідно до частини 1 статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Виходячи із змісту частини 1 статті 102 КАС України, вбачається, що призначення судом експертизи є обов`язком за наявності певних умов при цьому предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин які входять до предмета доказування.

Вирішуючи питання про призначення судово-психологічної експертизи з огляду на позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Так, при з`ясуванні фактів, з якими Закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статті 1167 та статті 1187 Цивільного кодексу України, що визначають підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до підпункту 2 частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Водночас, досліджуючи подане позивачем клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, суд виходить із відсутності сукупності умов, наявність яких зумовлює необхідність їх призначення у даній справі.

Зокрема, суд, з урахуванням положень, наведених в пунктах 4, 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами і доповненнями), не вбачає необхідності призначення наведеної експертизи з метою встановлення обґрунтованості заявлених вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника позивача.

Керуючись ст.ст. 102, 243, 248, 250, 256, 294 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи та зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна