Рішення № 85747270, 14.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року Справа № 160/9183/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняШелгуновій І.А. за участі: представника позивача представника відповідача Чекуріна С.А. Верезуба В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб (головних спеціалістів Кульмінської С.М., Лісніченко Є.М) відділу самоврядного контролю Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради щодо призначення та порядку проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства юридичної (фізичної) особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), за наслідками якої складено акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки (без номерний) від 19.08.2019 року, одночасно встановивши відсутність повноважень зазначених суб`єктів владних повноважень на вчинення зазначених дій;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (51900, м. Кам`янське Дніпропетровської області, вул. Василя Стуса, 10/12 код ЄДРПОУ 20268696);

- стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (51900, м. Кам`янське Дніпропетровської області, вул. Василя Стуса, 10/12 код ЄДРПОУ 20268696).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с. 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.08.2019 року головними спеціалістами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради м. Кам`янська проведено обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт, яким встановлено, що вказана земельна ділянка використовується для розміщення підприємства громадського харчування типу «Закусочна» з літнім майданчиком, при цьому, документи на землекористування не оформлені, що не відповідає вимогам ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Позивач вважає, що вказаний самоврядний контроль був проведений із суттєвими порушеннями, зокрема, останній проведений у вигляді обстеження, а не перевірки, крім того, перевірка проводилася за відсутності і без попередження позивача. Крім того, на думку позивача проводилось обстеження об`єктів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, та документації користувача, а не стану та дотримання умов використання земельної ділянки, у зв`язку з чим позивач не згоден із діями посадових осіб щодо як самого додержання процедури проведення обстежень земельної ділянки так і до порядку його проведення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених в позові та відповіді на відзив.

24.10.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що рішенням Дніпродзержинської (Кам`янської) міської ради «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності м. Дніпродзержинська» від 29.11.2013 року №949-43/VI забезпечення здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель покладено на відділ самоврядного контролю департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради. Так, згідно п. 3.2 вказаного Положення посадові особи відділу самоврядного контролю мають право безперешкодно обстежувати земельні ділянки з метою визначення їх стану та дотримання умов використання. Отже, обстеження земельної ділянки відділом самоврядного контролю є відмінним від перевірки дотримання вимог земельного законодавства в межах державного контролю. В результаті візуального обстеження земельної ділянки 0,0210 га, яка розташована в АДРЕСА_2 Г, було встановлено, що на вказаній земельній ділянці розміщено одноповерхову капітальну будівлю із цегли з літнім майданчиком та тентовий намет з металевого профілю для провадження підприємницької діяльності (кафе), про що складено акт. Також відповідач зазначив, що оскаржуваний акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не породжує прав та обов`язків для інших осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, є власником об`єкта нерухомого майна - підприємства громадського харчування типу «Закусочна» з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Кам`янської міської ради від 22.12.2017 року №937-21/VII ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0324 га за адресою: АДРЕСА_2 .

19.08.2019 року головними спеціалістами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради Кульмінською Світланою Миколаївною та Лісніченко Євгенією Миколаївною проведено обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 Г розміщено одноповерхову капітальну будівлю із цегли з літнім майданчиком та тентовий намет з металевого профілю для провадження підприємницької діяльності (кафе), при цьому, документи на користування вказаною земельною ділянкою не оформлені, що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами обстеження складено акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 19.08.2019 року та лист-попередження від 28.08.2019 року №7-11/1489, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлено про розгляд питання щодо стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою без оформлених належним чином документів на землекористування.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності дії відповідача щодо здійснення обстеження земельної ділянки.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель наділені вичерпними правами.

В свою чергу, самоврядний контроль за використанням і охороною земель комунальної власності здійснюється органами місцевого самоврядування і має окреме правове регулювання.

Так, Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин регламентується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в України», Земельним кодексом України, Законом Країни «Про охорону земель» та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із 5 Закону України «Про охорону земель» до органів, які здійснюють регулювання в сфері охорони земель відносяться як державні органи так і органи місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначає самоврядні повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, зокрема: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад і їх виконавчих комітетів у галузі земельних відносин входить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Стаття 187 Земельного кодексу України визначає, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Дніпродзержинської (Кам`янської) міської ради від 29.11.2013 року №949-43/VI затверджено Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності м. Дніпродзержинська (далі - Положення).

Згідно розділу III Положення визначено, що забезпечення здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель покладається на відділ самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі - відділ самоврядного контролю).

Цим же розділом положення визначений порядок обстеження використання земельних ділянок комунальної власності м. Кам`янське посадовими особами відділу самоврядного контролю з метою визначення їх стану та дотримання умов використання.

Пункт 3.2.2 Положення передбачає складання акту обстеження стану та дотримання умов використання земельних ділянок за фактом виявлення порушень земельного законодавства.

Щодо доводів позивача про те, що дії посадових осіб органів місцевого самоврядування не відповідають порядку проведення перевірок, які здійснюються державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, суд зазначає, що посадові особи головні спеціалісти відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради Кульмінська С.М. та Лісніченко Є.В. , не мають статусу державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, а є головними спеціалістами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради.

Отже, вказані посадові особи є службовими особами органів місцевого самоврядування і здійснюють самоврядний контроль за використанням і охороною земель комунальної власності м. Кам`янське з дотриманням порядку, що регламентується Положенням про самоврядний контроль за використанням і охороною земель комунальної власності м. Дніпродзержинська (м. Кам`янське ), яке затверджено рішенням міської ради від 29.11.2013 № №949-43/VI (зі змінами внесеними рішеннями Кам`янської міської ради від 16.12.2016 року № 588-12/VI та від 24.02.2017 року № 627-14/ VI, від 27.06.2019 року № 1437-ЗЗЛТІ.

З аналізу встановлених обставин вбачається, що обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка є власністю територіальної громади м. Кам`янське, здійснено в порядку самоврядного контролю, визначеному Положенням про самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності м . Дніпродзержинська ( Кам`янське), який є нормативно-правовим актом органів місцевого самоврядування.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у Департаменту земельних ресурсів правових підстав та повноважень щодо складання саме актів обстеження земельної ділянки.

При цьому, обстеження стану і умов використання земельної ділянки комунальної власності здійснено у межах повноважень, визначених Розділом III Положення.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем у позовній заяві та його представником у судовому засіданні не заперечувався факт використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , під розміщення підприємства громадського харчування типу «Закусочна», а також факт того, що спірна земельна ділянка використовується без відповідного оформлення орендних відносин.

Отже, доводи позивача про те, що він не повідомлявся про проведення обстеження є не обґрунтованими, оскільки він не є власником земельної ділянки огляд якої проведено відповідачем, крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про проведення обстеження земельної ділянки направлене на адресу позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстав для визнання протиправними дій посадових осіб відділу самоврядного контролю Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо проведення обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 .

При цьому, суд звертає увагу, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07 липня 2015 року у справі №21-334а15.

Оскільки акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов`язуючий характер, та не містить обов`язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача, а дії органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотримання законодавства, щодо складання акта перевірки не порушують права чи інтереси особи, відсутні підстави для задоволення такої позовної вимоги.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 17 січня 2018 року №К/9901/1895/18 у справі №1570/7146/12), яка підлягає врахуванню відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

У даному випадку, позивачем не наведено доводів, а судом не встановлено порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, який то того ж не є власником земельної ділянки огляд якої проведено відповідачем.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (51900, м. Кам`янське, пр. Василя Стуса, 10/12, код ЄДРПОУ 20268696) про визнання протиправними дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 листопада 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець