Рішення № 85747206, 20.11.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2842/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971), Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) (далі - Луцький прикордонний загін), Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) (далі - Краматорський прикордонний загін) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби України, у період з 15.07.2015 по 03.05.2016, з 21.06.2017 по 31.07.2019 знаходився на всіх видах забезпечення у Луцькому прикордонному загоні та з 03.05.2016 по 21.06.2017 знаходився на всіх видах забезпечення Краматорського прикордонного загону.

Наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 14.06.2019 № 192-ОС позивача звільнено з військової служби в запас у зв`язку із закінченням строку контракту, 05.08.2019 наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України за № 268-ос позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Проте, у період проходження військової служби та перебуванні на всіх видах забезпечення у зазначених прикордонних загонах позивачу не була нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення (крім листопада, грудня 2015 року), чим порушені вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами, далі - Порядок № 1978).

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Луцького прикордонного загону щодо невиплати індексації грошового забезпечення з 15.07.2015 по 31.10.2015, з 01.01.2016 по 03.05.2016 та з 21.06.2017 по 31.07.2019 включно та зобов`язати вказаного відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 15.07.2015 по 31.10.2015, з 01.01.2016 по 03.05.2016 та з 21.06.2017 по 31.07.2019 включно, визнати протиправною бездіяльність Краматорського прикордонного загону щодо невиплати індексації грошового забезпечення з 03.05.2016 по 21.06.2017 включно та зобов`язати вказаного відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 03.05.2016 по 21.06.2017 включно.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 05.10.2019 (а. с. 37-44) відповідач Луцький прикордонний загін позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачу не була нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення (в період з 15.07.2015 по 31.10.2015, з 01.01.2016 по 03.05.2016, з 24.06.2017 по 30.11.2018, з 01.03.2019 по 31.07.2019) у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань. Крім того, позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 21.06.2017 по 23.06.2017 та з 01.12.2018 по 28.02.2019 є безпідставними тому, що з 21.06.2017 по 23.06.2017 позивач військову службу у Луцькому прикордонному загоні не проходив, а в період з 01.12.2018 по 28.02.2019 позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 17104/19 від 18.10.2019) (а. с. 58-62) відповідач Краматорський прикордонний загін позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачу індексація грошового забезпечення не була нарахована та не виплачена у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань.

10.10.2019 позивач подав відповідь на відзив Луцького прикордонного загону, у якій погодився із доводами відзиву щодо періодів нарахування індексації грошового забезпечення, у зв`язку із чим просить визнати протиправною бездіяльність Луцького прикордонного загону та зобов`язати вказаного відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.07.2015 по 01.05.2016, з 21.06.2017 по 30.11.2018, з 01.03.2019 по 31.07.2019 (а. с. 50-56). У відповіді на відзив Краматорського прикордонного загону від 21.10.2019 позивач не погодився із доводами відзиву з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 67-72).

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 15.07.2015 по 03.05.2016 проходив військову службу у Луцькому прикордонному загоні у званні підполковника на посадах старшого офіцера відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу, офіцера групи здійснення слідчих (розшукових) дій оперативно-розшукового відділу, перебував у списках частини та на всіх видах забезпечення, що підтверджується наказами начальника Луцького прикордонного загону від 15.07.2015 № 144-ОС та від 29.04.2016 № 99-ос (а. с. 13-14).

Відповідно до наказів Східного регіонального управління Державної прикордонної служби від 05.05.2016 № 220-ос, від 26.06.2017 № 321-ос позивач ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді офіцера (оперуповноваженого з оперативно-технічного забезпечення оперативно-розшукової діяльності) міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Краматорськ) оперативно-розшукового управління, перебував у списках особового складу регіонального управління та на всіх видах забезпечення з 04.05.2016 по 21.06.2017 (а. с. 27-28).

Крім того, у період з 24.06.2017 по 05.08.2019 позивач ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах у Північному регіональному управлінні Державної прикордонної служби, що підтверджується наказами від 24.06.2017 № 271-ОС, від 20.09.2018 № 315-ОС, на всі види забезпечення поставлений у 6 прикордонному Волинському загоні (а. с. 17-18).

Наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби від 05.08.2019 № 268-ОС підполковника ОСОБА_1 , начальника Окремого сектору (з місцем дислокації н.п. Рівне) міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Луцьк) оперативно-розшукового управління, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби від 14.06.2019 № 192-ОС у зв`язку із закінченням строку контракту, з 05.08.2019 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а. с. 11).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, у вказані періоди проходження військової служби позивач отримував грошове забезпечення у Луцькому та Краматорському прикордонних загонах. Проте, позивачу не була нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення в період проходження військової служби та перебування на забезпеченні у Луцькому прикордонному загоні з 15.07.2015 по 03.05.2016, з 24.06.2017 по 30.11.2018, з 01.03.2019 по день звільнення з військової служби та у Краматорському прикордонному загоні за весь час проходження служби та перебування на забезпеченні, що підтверджується довідками (а. с. 20, 29, 46) та особистими картками грошового забезпечення ОСОБА_1 (а. с. 21-25, 30).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені № 1282-ХІІ.

У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою - другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1978 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

При вирішенні даного спору, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, відповідно до яких виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, за період проходження військової служби та перебування на забезпеченні у Луцькому прикордонному загоні з 15.07.2015 по 03.05.2016, з 24.06.2017 по 30.11.2018, з 01.03.2019 по день звільнення з військової служби та у Краматорському прикордонному загоні за весь час проходження служби та перебування на забезпеченні індексація грошового забезпечення, всупереч вимогам наведених вище нормативно-правових актів, позивачу не була нарахована та не виплачена.

Суд звертає увагу, що уточнюючи позовні вимоги у відповіді на відзив щодо відповідача Луцького прикордонного загону (а. с. 56), позивач помилково вказав періоди з 01.07.2015 та з 21.06.2017, за який просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, оскільки на забезпеченні у Луцькому прикордонному загоні позивач перебував не з 01.07.2015 та не з 21.06.2017, а з 15.07.2015 та з 24.06.2017 відповідно. Крім того, при вирішенні спору суд враховує дати, зазначені у наявних у справі кадрових наказах щодо зарахування позивача на всі види забезпечення та виключення зі списків частини, всіх видів забезпечення.

Відтак, з наведених вище мотивів та підстав, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги (з урахуванням уточнень позовних вимог у відповіді на відзив Луцького прикордонного загону) підлягають до задоволення частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльність Луцького прикордонного загону щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2015 по 03.05.2016, з 24.06.2017 по 30.11.2018, з 01.03.2019 по 31.07.2019 та зобов`язання вказаного відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зазначену індексацію за цей період, визнання протиправною бездіяльність Краматорського прикордонного загону щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.05.2016 по 21.06.2017 та зобов`язання вказаного відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зазначену індексацію за цей період, а у позовних вимогах про визнання протиправною бездіяльність відповідачів та зобов`язання відповідачів нарахувати індексацію грошового забезпечення за інші (ніж вказані вище) періоди належить відмовити.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15 липня 2015 року по 03 травня 2016 року, з 24 червня 2017 року по 30 листопада 2018 року, з 01 березня 2019 по 31 липня 2019 року.

Зобов`язати Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9971) (43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, ідентифікаційний код 14321661) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 15 липня 2015 року по 03 травня 2016 року, з 24 червня 2017 року по 30 листопада 2018 року, з 01 березня 2019 по 31 липня 2019 року.

Визнати протиправною бездіяльність Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04 травня 2016 року по 21 червня 2017 року.

Зобов`язати Краматорський прикордонний загін Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 16, ідентифікаційний код 14321883) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 04 травня 2016 року по 21 червня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх