Ухвала суду № 85746637, 18.11.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"18" листопада 2019 р.Справа № 922/2934/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 61002, м. Харків, вул. Сумська, 76 За участю Прокуратури Харківської області 61050, м. Харків, вул.. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108 допершого відповідача - Харківська міська рада 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243 , другого відповідача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради 61003, м. Харків, м-н Конституції,16, код ЄДРПОУ 14095412 , третього відповідача - Фізична особа - підприємець Ерліхман Євген Віталійович АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 про визнання незаконними та скасування рішення визнання недійсним договору купівлі-продажу зобов`язання повернути майноза участю представників:

прокурора - Хряк О.О. (посвідчення № 053701 від 03.09.2019)

першого відповідача - Цуварев О.Ф. (довіреність №08-21/195/2-19 від 21.01.2019)

другого відповідача - Романенко Т.М. (довіреність №2780 від 25.03.2019)

третього відповідача - Мартиненко А.М. (ордер ХВ 1431000182 від 01.11.2019)

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (перший відповідач), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (другий відповідач) та ФОП Ерліхмана Євгена Віталійовича (третій відповідач) в якому просить суд :

1. Визнати незаконним та скасувати п. 28 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.01.2018 №5539-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Ерліхманом Євгеном Віталійовичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №208.

3. Зобов`язати повернути ФОП Ерліхмана Євгена Віталійовича на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,2, 3, 4, 5, загальною площею 39,5 кв.м., розташовані в будинку літ. "А-1" за адресою: м. Харків, вулиця Академіка Проскури, 5-Ж.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 763,00 грн. прокурор просить покласти на відповідачів.

Також, прокурор, що подав позов просить суд повідомити про розгляд справи учасників справи та прокуратуру Харківської області для здійснення представництва інтересів в суді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2019 було прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2934/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі.

Харківською міською радою надано відзив на позовну заяву (вх. № 23869 від 07.10.2019) в якому перший відповідач заперечує проти вимог прокурора. Також, разом з поданням відзиву, першим відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на його подання, яке було задоволено судом протокольною ухвалою від 07.10.2019.

Також, Харківською міською радою подано до суду заяву (вх. № 23868 від 07.10.2019) про залишення позову прокурора без розгляду, яку прийнято судом до розгляду протокольною ухвалою від 07.10.2019.

Другим відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 23951 від 07.10.2019) в якому другий відповідач заперечує проти вимог прокурора. Також, разом з поданням відзиву, другим відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на його подання, яке було задоволено судом протокольною ухвалою від 07.10.2019.

Ухвалою суду від 04.11.2019 були продовжені строки підготовчого провадження у справі до 10.12.2019.

Третім відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 23951 від 07.10.2019) в якому він заперечує проти вимог прокурора, який долучено судом до матеріалів справи.Також, третім відповідачем були подані клопотання про залишення позову прокурора без розгляду (вх. № 26988 від 08.11.2019) та про залишення позову прокурора без руху (вх. № 26982 від 08.11.2019), які були прийняті судом до розгляду протокольною ухвалою від 11.11.2019.

Прокурором надано відповідь на відзиви відповідачів (вх. № 27470 від 13.11.2019), яку долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання третього відповідача про залишення позову прокурора без руху (вх. № 26982 від 08.11.2019), суд не знаходить підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

В обгрунтування свого клопотання третій відповідач вказує, що позовну заяву підписано та подано - Заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №2 В.І. Анушкевичем в статусі Позивача, в той час як платником судового збору відповідно до платіжного доручення № 2080 від 21.08.2019 р. є Прокуратура Харківської області (ЄДРПОУ 02910108), що прямо свідчить подання позовної заяви без додержання вимог ст. 164 ГПК України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (відповідачів).

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до вимог п. 6.6 наказу Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень», участь у розгляді справи приймає прокурор за місцем розташування суду.

На виконання п. 2 наказу прокурора Харківської області № 116 від 19.10.2018 «Про удосконалення представницької діяльності» участь у розгляді даного позову забезпечує прокуратура Харківської області.

У розумінні ст. 2 Закону України «Про судовий збір» саме прокуратура Харківської області є платником судового збору.

Таким чином, суд зазначає про відсутність підстав для залишення позову прокурора без руху та, відповідно, й задоволення клопотання третього відповідача (вх. № 26982 від 08.11.2019).

Вирішуючи заяву Харківської міської ради (вх. № 23868 від 07.10.2019) та клопотання ФОП Ерліхман Євгена Віталійовича (вх.. № 26988 від 08.11.2019) про залишення позову прокурора без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно з п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Зокрема, таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас, ч.ч. 1, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. З ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Доречно при цьому зазначити, що Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції У країни, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (ст. 129 Конституції України).

З огляду на викладене можна дійти висновку, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Крім того, як вже було зазначено вище, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, з-поміж іншого, не просто шляхом абстрактного обґрунтування порушення інтересів держави, як підстави для звернення до суду, а саме повинна бути належним чином доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. З, 4 ст. 53 ГПК України, ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №923/129/17.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічна правова позиція суду викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурором в своїй позовній заяві не зазначено належних та достаніх підстав звернення до суду з даним позовом.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У позовній заяві Харківською місцевою прокуратурою № 2 відповідачем вказано, з поміж інших, Харківську міську раду, яка є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Харківська місцева прокуратура № 2 у позовній заяві обґрунтовує порушення інтересів держави в даному випадку тим, що відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням, на думку прокуратури, вимог законодавства впливає на матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Також тим, що недотриманням під час проведення приватизації вимог чинного законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливило раціональне та ефективне використання комунального майна громади, порушуються матеріальні інтереси держави, а також безпосередньо порушує права та інтереси мешканців територіальної громади, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави відповідно до Конституції України.

Враховуючи, що Харківська міська рада представляє інтереси громади м. Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, прокурор самостійно подає вказаний позов.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому, виходячи з вимог вищезазначених норм, прокурор повинен був належним чином обґрунтувати та надати відповідні докази (в розумінні приписів ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України) бездіяльності Харківської міської ради.

Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави, прокуратурою, в порушення наведених вище норм не обґрунтовано та не доведено, що Харківська міська рада не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави та територіальної громади м. Харкова.

Посилання у позовній заяві прокуратури лише на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. З Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі-Закон) право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно ст. 25 Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна: затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 29 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Конституцією України передбачено, форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144).

На основі цього положення Конституції України в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Тобто, вирішення питання щодо приватизації об`єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях.

Крім того, Харківською місцевою прокуратурою № 2 не дотримано вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.

Згідно з п. 3.1.9 Положення про Департамент діловодства Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 (зі змінами), Департамент забезпечує централізований облік письмових звернень громадян, електронних звернень та електронних петицій, юридичних осіб, адресованих міському голові, секретарю міської ради, головам постійних комісій, першому заступнику міського голови, заступнику міського голови - керуючому справами виконавчого комітету міської ради, заступникам міського голови.

Відповідно до інформації Департаменту діловодства Харківської міської ради від 24.09.2019 № 890/0/26-19 у період з 2018 - 2019 рр. повідомлення Харківської місцевої прокуратури № 2 про намір звернення до суду для визнання незаконним та скасування п. 28 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова»; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.01.2018 № 5539-В-С до Департаменту діловодства Харківської міської ради не надходило.

Відтак, суд дійшов висновку, що Харківською місцевою прокуратурою № 2 не обґрунтовані та не доведені підстави представництва інтересів держави в суді.

Окремо необхідно зазначити, що статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Харківською місцевою прокуратурою № 2 у позовній заяві висловлено думку, що згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Оскільки держава фінансово підтримує місцеве самоврядування вона має право здійснювати контроль за витрачанням коштів, тощо.

За інформацією Департаменту бюджету і фінансів від 22.07.2019 № 2-18/3-184 надання державної фінансової допомоги на утримання фонду об`єктів нерухомості, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Харкова діючим законодавством не передбачено, а кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності є надходженнями бюджету розвитку, що є складовою частиною спеціального фонду місцевого бюджету, а не державного.

Таким чином, відсутні та не обґрунтовані підстави вважати, що питання відчуження комунального майна може чимось порушувати права та зачіпати інтереси держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не мала процесуальної дієздатності.

Таким чином, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Дана правова позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі 924/1237/17.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, прокурор має право звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення йому судового збору, за розгляд даного позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 13, 42, 116, 161, 165, 174, п. 1 ч. 1 ст. 226, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання третього відповідача (вх.. № 26982 від 08.11.2019) про залишення позову прокурора без руху.

Задовольнити заяву Харківської міської ради (вх. № 23868 від 07.10.2019) та клопотання ФОП Ерліхман Євгена Віталійовича (вх.. № 26988 від 08.11.2019) про залишення позову прокурора без розгляду.

Позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Ерліхмана Євгена Віталійовича залишити без розгляду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 19.11.2019

Суддя С.А. Прохоров