Рішення № 85746064, 06.11.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2549/18

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2549/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут»,

м. Київ

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», м. Боярка

про визнання неправомірними дій та надання достовірної інформації

Представники:

від позивача: Кислощук Я.С., адвокат, довіреність № 228 від 29.12.2018;

від відповідача: Богдан С.В., адвокат, довіреність № ДР-169-0619 від 05.06.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (надалі-відповідач) про визнання неправомірними дій та надання достовірної інформації.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що останній, як газопостачальне підприємство, надає споживачам послуги з постачання природного газу та забезпечує споживачів ресурсом природного газу. Інші послуги на ліцензованій території, зокрема, облік газу здійснює відповідач, як оператор ГРМ. Проте, позивач з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, як оператором ГРМ щодо обліку газу, стверджує, що протягом 2016-2017 останньому стало відомо про різницю обсягів фактичного спожитого природного газу та даними, переданими побутовими споживачами, з чого випливає завищення відповідачем обсягів природного газу, шляхом нарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2018 відкрито провадження у справі № 911/2549/18, розгляд справи за правилами загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 12.12.2018.

10.12.2018 через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 34127/18 від 10.12.2018), в якому відповідач заперечуючи проти позову вказує на відсутність порушення з боку відповідача норм діючого законодавства та умов діючих договорів при здійсненні розподілу природного газу, зокрема, в частині обліку спожитого природного газу побутовим споживачам, оскільки розбіжності обліку газу, пов`язані з тим, що відповідач застосовує Методику приведення об`єму природного газу до стандартних умов, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики № 116 від 26.02.2004. Положенням Кодексу газорозподільних систем покладено на відповідача, як оператора ГРМ імперативний обов`язок у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу приводити об`єм природного газу до стандартних умов.

Ухвалою суду від 12.12.2018 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2549/18 на 09.01.2019.

02.01.2019 через канцелярію суду від ТОВ «Київоблгаз Збут» надійшла відповідь на відзив (вх. № 54/19), в якій позивач стверджує про те, що відповідачем не враховано, що побутовим споживачам розрахунки з помноженням спожитого обсягу газу на коефіцієнт приведення до стандартних умов не здійснюються, а самою Методикою взагалі не передбачено, що обсяги газу, які приведені до стандартних умов для ТОВ «Київоблгаз Збут» переносяться на споживачів. ТОВ «Київоблгаз Збут» не може виставляти до оплати споживачам обсяги природного газу приведені до стандартних умов.

09.01.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» надійшло клопотання (вх. № 327/19) про призначення судової економічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, необхідність проведення якої обумовлено розбіжностями між нарахованим та фактично спожитим природним газом.

В судовому засіданні 09.01.2019 судом оголошено перерву до 21.01.2019.

В судовому засіданні 21.01.2019 представником позивача підтримано клопотання про призначення у справі № 911/2549/18 судової економічної експертизи.

17.01.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 1037/19 від 17.01.2019), за якими відповідач не заперечував щодо проведення експертизи та надав питання, які просив винести на розгляд судовому експерту.

Ухвалою суду від 21.01.2019 призначено у справі № 911/2549/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 911/2549/18 зупинено.

29.07.2019 до господарського суду Київської області повернулись матеріали справи № 911/2549/18 разом із листом КНІДІСЕ (вх. № 31/19) про неможливість надання висновку економічної експертизи.

Ухвалою суду від 19.08.2019 поновлено провадження у справі № 911/2549/18, підготовче засідання призначено на 11.09.2019.

11.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 17229/19), в яких останнім повідомлено про зміну назви відповідача на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

11.09.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 17230/19), в якому останній підтримуючи свої заперечення проти позову, вказує на те, що АТ «Київоблгаз», як оператор ГРМ на території ліцензійної діяльності у Київській області здійснює комерційний облік спожитого природного газу відповідно до положень законодавства, що регулює ринок природного газу і, що позивачем доказів протилежного не надано.

В судовому засіданні 11.09.2019 судом оголошено перерву до 07.10.2019.

Ухвалою суду від 07.10.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2549/18, справу призначено до розгляду по суті на 21.10.2019.

В судовому засіданні 21.10.2019 судом оголошено перерву до 06.11.2019.

В судових засіданнях представником позивача підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII передбачено, що правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, Закони України «Про трубопровідний транспорт», «Про природні монополії», «Про нафту і газ», «Про енергозбереження», «Про угоди про розподіл продукції», «Про захист економічної конкуренції», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» є суб`єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника на території Київської області відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 та Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 за № 187, від 19.10.2018 за № 867).

25.06.2015 між позивачем (замовник) та відповідачем (газорозподільне підприємство) укладений Договір на розподіл природного газу № 1-2015-290-Н, відповідно до умов п. 2.1 якого газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику з 01.07.2015 року послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 4.6 договору встановлено, що послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між газорозподільним підприємством та замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу ІІІ договору.

Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою газорозподільного підприємства реєстру обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за формою, наведеною у додатку № 2 до договору (п. 4.6.1 договору).

Відповідно до п. 4.9 договору акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюється за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. (далі-тариф), встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 5.1 цього договору є обов`язковим для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на його основі вартість послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору та податку на додану вартість (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору, загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ газорозподільним підприємством замовнику.

Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1 договору).

Додатком 1 до договору, між сторонами визначені договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на 2015, за яким газорозподільне підприємство здійснює протягом 2015 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 472 900,0 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами.

30.12.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 якою сторони прийшли до згоди викласти абз. 1 п. 11.1 договору у наступній редакції: «Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги до їх повного здійснення».

Додатком № 1 до договору (в редакції викладеній додатковою угодою № 1 від 30.12.2015), сторони дійшли згоди, що газорозподільне підприємство здійснює протягом 2015 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 359 586,190 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами; газорозподільне підприємство здійснює протягом 2016 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 488 112,070 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами.

31.03.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 якою сторони дійшли до згоди викласти абзац 1 пункту 11.1 договору у наступній редакції: «Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 30 квітня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги до їх повного здійснення».

Також зазначеною Додатковою угодою № 2 від 31.03.2016 сторони виклали пункт 11.3 договору в наступній редакції: «Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 30.04.2016; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід`ємними частинами договору».

Сторони також дійшли згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: «Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 по 30.04.2016 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 901 965,157 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами».

Додатковою угодою № 3 від 30.04.2016 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 31.12.2016 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: «Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 31.12.2016; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід`ємними частинами договору».

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: «Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 по 31.12.2016 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 1 258 593,144 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами».

Додатковою угодою № 4 від 14.12.2016 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 31.03.2017 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: «Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 31.03.2017; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід`ємними частинами договору».

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: «Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 по 31.03.2017 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 2 140 921,735 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами».

Додатковою угодою № 5 від 31.03.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 30.06.2017 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: «Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 30.06.2017; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід`ємними частинами договору».

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: «Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 по 30.06.2017 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 1 891 375,375 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами».

Додатковою угодою № 6 від 30.06.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 30.09.2017 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: «Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 30.09.2017; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід`ємними частинами договору».

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: «Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 по 30.09.2017 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 50 990,000 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами».

Додатковою угодою № 7 від 29.09.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 31.12.2017 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: «Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.10.2017 по 31.12.2017; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід`ємними частинами договору».

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: «Газорозподільне підприємство здійснює з 01.10.2017 по 31.12.2017 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 406 991,400 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами».

Додатковою угодою № 8 від 29.12.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 31.12.2018 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: «Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.01.2018 по 31.12.2018; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід`ємними частинами договору».

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: «Газорозподільне підприємство здійснює з 01.01.2018 по 31.12.2018 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 967 158,000 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами».

Так, на підставі даного договору за період з липня 2015 по вересень 2018 газорозподільним підприємством здійснено транспортування природного газу розподільними мережами до споживачів відповідно до Реєстру обсягів реалізації природного газу в обсязі 2 841 906,408 тис.куб.м. на загальну суму 1 833 418 162,49 грн., зокрема:

в липні 2015 - 14 784,532 тис.куб.м. на суму 6 887 226,38 грн.;

в серпні 2015 - 13 399,442 тис.куб.м. на суму 6 241 996,06 грн.;

в вересні 2015 - 14 595,626 тис.куб.м. на суму 6 799 226,42 грн.;

в жовтні 2015 - 66 834,199 тис.куб.м. на суму 33 748 597,13 грн.;

в листопаді 2015 - 106 364,036 тис.куб.м. на суму 53 709 583,62 грн.;

в грудні 2015 - 143 608,355 тис.куб.м. на суму 72 516 474,94 грн.;

в січні 2016 - 209 943,070 тис.куб.м на суму 134 833 837,27 грн.;

в лютому 2016 - 137 268,897 тис.куб.м. на суму 88 159 576,42 грн.;

в березні 2016 - 126 856,987 тис.куб.м. на суму 81 472 631,34 грн.;

в квітні 2016 - 41 035,275 тис.куб.м. на суму 27 920 401,11 грн.;

в травні 2016 - 22 439,664 тис.куб.м. на суму 15 267 947,39 грн.;

в червні 2016 - 14 276,359 тис.куб.м. на суму 9 713 634,67 грн.;

в липні 2016 - 14 904,260 тис.куб.м. на суму 10 140 858,50 грн.;

в серпні 2016 - 14 870,462 тис.куб.м. на суму 10 117 862,34 грн.;

в вересні 2016 - 20 738,598 тис.куб.м. на суму 14 110 542,08 грн.;

в жовтні 2016 - 76 336,018 тис.куб.м. на суму 51 993 988,58 грн.;

в листопаді 2016 - 127 125,955 тис.куб.м. на суму 86 588 030,47 грн.;

в грудні 2016 - 166 547,736 тис.куб.м. на суму 113 438 993,96 грн.;

в січні 2017 - 188 457,478 тис.куб.м. на суму 128 271 697,84 грн.;

в лютому 2017 - 162 938,179 тис.куб.м. на суму 110 902 242,14 грн.;

в березні 2017 - 107 550,247 тис.куб.м. на суму 72 203 000,12 грн.;

в квітні 2017 - 57 847,284 тис.куб.м. на суму 39 373 175,37 грн.;

в травні 2017 - 26 591,526 тис.куб.м. на суму 18 099 256,26 грн.;

в червні 2017 - 15 429,818 тис.куб.м. на суму 10 502 151,818 грн.;

в липні 2017 - 16 129,712 тис.куб.м. на суму 10 978 527,18 грн.;

в серпні 2017 - 15 279,225 тис.куб.м. на суму 10 399 651,71 грн.;

в вересні 2017 - 18 428,013 тис.куб.м. на суму 12 542 842,013 грн.;

в жовтні 2017 - 55 637,804 тис.куб.м. на суму 37 869 314,92 грн.;

в листопаді 2017 - 110 284,547 тис.куб.м. на суму 75 064 074,07 грн.;

в грудні 2017 - 136 614,261 тис.куб.м. на суму 92 985 130,61 грн.;

в січні 2018 - 168 043,673 тис.куб.м. на суму 114 377 245,59 грн.;

в лютому 2018 - 156 054,920 тис.куб.м. на суму 106 217 220,74 грн.;

в березні 2018 - 161 035,628 тис.куб.м. на суму 109 607 289,84 грн.;

в квітні 2018 - 40 840,489 тис.куб.м. на суму 27 797 670,43 грн.;

в травні 2018 - 15 555,296 тис.куб.м. на суму 10 587 556,67 грн.;

в червні 2018 - 13 428,813 тис.куб.м. на суму 9 140 187,27 грн.;

в липні 2018 - 14 592,678 тис.куб.м. на суму 9 932 360,36 грн.;

в серпні 2018 - 13 867,378 тис.куб.м. на суму 9 438 692,17 грн.;

в вересень 2018 - 18 230,357 тис.куб.м. на суму 12 408 310,19 грн.

Поруч з цим, як стверджує позивач протягом 2016-2017 позивачем отримані звернення від побутових споживачів природного газу, з яких вбачаються розбіжності між даними, наданими позивачу відповідачем щодо обсягів фактично спожитого природного газу та даними, переданими побутовими споживачам. Отже, позивач вважає, що відповідачем допущено завищення обсягів природного газу споживачам категорії населення шляхом донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до п.п. 1, 2 глави 1 розділу VI «Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу» Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), суб`єктам ринку природного газу (у т.ч. споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у т.ч. побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу, надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30 вересня 2015 року (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у т.ч. для взаєморозрахунків між ними (п. 1 гл. 1 розділу IX Кодексу ГРМ).

Відповідно до абзаців 3, 4 п. 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Відповідно до п. 13 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Згідно з п. 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому, оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Виходячи з наведеного, відповідач у даній справі, як оператор газорозподільних систем, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а позивач у даній справі, як постачальник із спеціальними обов`язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.

Згідно ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався надати позивачу з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Газ замовника, транспортування якого за договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (п. 2.2. договору).

В свою чергу, згідно з умовами п. 2.3 договору, позивач зобов`язався сплатити відповідачу вартість послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (куб.м.) газу, приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) - 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27 грудня 2005 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 67/11941 від 26 січня 2006 року, та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року N 2246.

Відповідно до п. 3.3 договору обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між замовником, відповідним споживачем та газорозподільним підприємством.

Згідно умов абз. 2 п. 3.4 договору за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або у судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних Газорозподільного підприємства.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводних компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки Оператора ГРМ визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, а також договором розподілу природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ (в редакції чинній в період спірних правовідносин) встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі.

Тобто, з моменту затвердження Кодексу ГРМ та впродовж спірних правовідносин, законодавчо вже було встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому визначений та врегульований порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.

У зв`язку з тим, що на момент дії цієї редакції розділу IX Кодексу ГРМ приведення до стандартних умов можливо було лише згідно Методики № 116, а отже саме за нею відповідач і приводив об`єми спожитого природного газу до стандартних умов.

При цьому, правові підставами для застосування Методики № 116 полягають, зокрема, в тому, що Методика № 116 - є єдиним документом, яким врегульований порядок приведення до стандартних умов; терміни та визначення, згадані в Методиці №116, містять в собі поняття «побутовий лічильник газу», який встановлюється у фізичних осіб, за рахунок чого обґрунтованим є застосування даної Методики в правовідносинах, де учасником виступає фізична особа; коефіцієнти коригування показів лічильника, визначені в Методиці № 116, повністю співпадають з коефіцієнтами, визначеними в «Методиці визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об`єму газу до стандартних умов», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595 (далі - Методика № 595); законодавчо встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому врегульовано, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати лише за відповідними додатками до Методики №116.

В подальшому, в січні 2017 року, внесені доповнення до розділу IX Кодексу ГРМ, які починали діяти з 15.03.2017, згідно яких, об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

В цей же період, Кодекс ГРМ було доповнено Розділом XV, де в п. 3 глави 1 було зазначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Зазначене вище підтверджує правомірність дій відповідача по приведенню об`ємів природного газу до стандартних умов згідно Методики № 116.

В п.п. 5.1.1 п. 5.1 глави 5 - п.п. 5.1.5 п. 5.1 глави 5 Методики № 116 йдеться про необхідність застосування того чи іншого Додатку до Методики в залежності від місця розміщення лічильника газу. Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці.

Оплата за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється за об`єми газу, які приведено до стандартних умов (розділ 1 Методики № 116).

Розділом 3 Методики № 116 встановлено, що у цій Методиці є посилання на такі нормативні документи:

1) ГОСТ 2939 - 63 «Газы. Условия для определения объема»;

2) ДСТУ 3336 - 96 «Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги».

В розділі 1 Методики № 116 зазначено, що Методика приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу

Оскільки у фізичних осіб розташовані виключно побутові лічильники природного газу, а отже це стало підставою для відповідача щодо застосування Методики № 116, яка є єдиним документом, який регулює спірне питання, а тому і підлягає застосуванню у даному випадку.

Як зазначено вище, пунктом 2 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ визначено, що порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Типовий договір розподілу природного газу, затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498 ( далі Типовий Договір)

Пунктом 5.3. Типового Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Пунктом 5.6 Типового Договору визначено, що після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВтгод, в Гкал, в - МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Судом встановлено, що відповідач визначав не лише об`єми спожитого природного газу, який обліковується лічильниками природного газу, а і за нормами споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 року № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі - постанова № 619), було встановлено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якими було визначено, що при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 9,8 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 18,3 м людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 23,6 м3 людино-місяць.

Пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі - постанова №409) у нормах споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 619 у графі «Норма споживання" цифри « 9,8», « 18,3», « 23,6» замінено відповідно цифрами « 6», « 9», « 18».

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 року № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі - постанова № 237) до вищевказаних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою № 619, були внесені зміни, згідно з якими зменшено наведені норми споживання природного газу населенням, а саме, при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 3 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 куб.м. людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 9 куб.м. людино-місяць.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року по справі № 826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 та постановою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016, було задоволено адміністративний позов фізичних осіб до КМУ і визнано незаконною та нечинною постанову № 237.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 зазначено, що постанова є незаконною, нечинною з моменту прийняття і що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.

Тобто, норми споживання природного газу населенням в розмірі 9,8 куб.м., 18,3 куб.м., 23,6 куб.м., у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою № 619, залишились діючими.

В подальшому, в межах спірного періоду, Кабінетом Міністрів України 23.03.2016 прийнято постанову № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі - Постанова № 203), п. 1 якої було затверджено нові норми споживання, а саме:

- при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 4,4 куб.м. людино-місяць;

- при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 7,1 куб.м. людино-місяць;

- при використанні газової плити та водонагрівача -14 куб.м. людино-місяць.

До п. 2 зазначеної постанови були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 316 та встановлено, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.

Пунктом 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 204 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», було визнано такою, що втратила чинність Постанова № 619.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року № 609 були внесені зміни до постанови № 203, у додатку до Постанови у графі «норма споживання» цифри « 4,4», « 7,1» і « 14» замінено відповідно цифрами « 3,3», « 5,4» і « 10,5».

Зазначена Постанова № 203 також була оскаржена до окружного суду м. Києва (справа № 826/2507/18).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 та постановою Верховного Суду від 27.11.2018, визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»; визнано протиправним та нечинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» та від 23.03.2016 № 204 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України», після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, в межах спірного періоду діяли норми, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

З вищевикладеного вбачається, що за спірний період, відповідачем обґрунтовано визначено об`єм споживання природного газу населенням, що не забезпечено лічильниками природного газу та передано їх до ТОВ «Київоблгаз Збут».

Всі наведені вище обставини у сукупності вказують на правомірні дії відповідача щодо приведення до стандартних умов обсягів розподіленого населенню природного газу, а також, на правомірність застосування норм споживання газу (для споживачів, що не забезпечені лічильниками природного газу), протягом спірного періоду.

Таким чином, застосування коефіцієнту приведення до стандартних умов при визначенні обсягу розподіленого природного газу по об`єктах побутових споживачів, вузли обліку яких не обладнані корекцією тиску та температури, повністю відповідають вимогам чинного законодавства, тому, доказів протиправної поведінки відповідача під час виконання зобов`язань за договорами розподілу природного газу, в т.ч. в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами, позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача, а тому не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїоблгаз Збут» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання неправомірними дій та надання достовірної інформації відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 19.11.2019.

Суддя О.О. Христенко