Ухвала суду № 85743208, 18.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29175/19

Провадження № 2/127/4150/19

УХВАЛА

18 листопада 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за його позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Мазура О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Крім того, представником позивача було подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої просить накласти арешт на майно – квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та заборонити повноважним органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно до вирішення спору по суті вчиняти будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної квартири. Заява мотивована тими обставинами, що відповідачі, зареєструвавши за собою право власності на спірне нерухоме майно, можуть в будь-який час відчужити вказану квартиру, чим вбачається ризик можливості утруднення надалі чи неможливості взагалі виконання рішення суду.

Дослідивши вказану заяву, матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п.1 та п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Вінницького адміністративного окружного суду від 15.01.2016, яке набрало законної сили по справі №802/3968/15-а, визнано неправомірним та скасовано прийняте 21.08.2015 за індексним №23861677 рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової С.В. про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки №59054 від 19.07.2007 на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 .

Також, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2018, в цивільній справі №127/8068/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.09.2016 та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23.11.2016 скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено та витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 на користь позивача квартиру АДРЕСА_1 .

Натомість як слідує з інформаційної довідки №157832569 від 27.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлая О.М. 26.11.2015 було здійснено наступну реєстрацію права власності на спірне майно після ТОВ «Кей-Колект» за ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу, а вже 14.02.2017 – реєстрацію права власності за ОСОБА_6 Пізніше відповідно до даних інформаційної довідки приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В. 10.03.2018, на підставі договору купівлі-продажу, здійснено реєстрацію права власності 2/3 частки нерухомого майна за ОСОБА_2 та з врахуванням реєстрації зміни (зменшення частки з 1 цілої на 2/3) 06.06.2018 зареєстровано 1/3 частки на праві власності за ОСОБА_3 , на підставі договору дарування.

Отже спірна квартира під час розгляду спорів кілька раз переходила у власність інших осіб і теперішніми її власниками є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а відтак у позивача наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено вище предметом позовних вимог у даній справі є визнання права власності за позивачем на спірне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння.

Суд дійшов висновку, що накладення арешту на спірне нерухоме майно із забороною проведення будь-яких реєстраційних дій для компетентних органів і посадових осіб, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а тому вважає за можливе задовольнити заяву та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири (у т.ч. реєстрацію права власності, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, реєстрації інших обтяжень) до набрання законної сили рішення суду за даним позовом.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Відповідно до частини першої та другої ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Мазура Олександра Валентиновича, подану в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 (2/3 частки права власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В.) та ОСОБА_3 (1/3 частки права власності на підставі договору дарування частки квартири від 06.06.2018, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В.).

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_2 (2/3 частки права власності) та ОСОБА_3 (1/3 частки права власності).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Ухвалу суду для виконання надіслати Замостянському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (21050, м.Вінниця,вул. Соборна,15- а).

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

Боржники:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: