Рішення № 85741841, 19.11.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2019 р. Справа № 924/929/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., секретаря судового засідання Янишиної Н.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області

до приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ

про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 07.08.2017 року в розмірі 464387,49 грн. - основний борг, 35268,00 грн. - пеня, 17410,44 грн. - 3% річних, 69399,39 грн. втрати від інфляції;

розірвання договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Залізнична, 5 у смт. Білогір`я, укладеного 07.08.2017 року;

повернення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 селищній раді Білогірського району Хмельницької області,

представники сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди землі від 07.08.2017 року в розмірі 464387,49 грн. - основний борг, 35268,00 грн. - пеня, 17410,44 грн. - 3% річних, 69399,39 грн. втрати від інфляції; розірвати договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 5 у смт. Білогір`я, укладений 07.08.2017 року, а також повернути земельну ділянку несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 селищній раді Білогірського району Хмельницької АДРЕСА_3 .

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням ПрАТ «Компанія «Райз» умов договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 07.08.2017 року в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.09.2019 року відкрито провадження у справі за позовом Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області до приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 07.08.2017 року в розмірі 464387,49 грн. - основний борг, 35268,00 грн. - пеня, 17410,44 грн. - 3% річних, 69399,39 грн. втрати від інфляції; розірвання договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Залізнична, 5 у смт. Білогір`я, укладеного 07.08.2017 року; повернення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 селищній раді Білогірського району Хмельницької області, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду 18.11.2019 року заяву про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається із судових повісток від 18.09.2019 року, від 10.10.2019 року та від 30.10.2019 року ПрАТ «Компанія «Райз» належним чином повідомлена про час та місце підготовчого та судового засідань у даній справі, проте, представника не направила, відзиву на позов не надала, причин суду не повідомила.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

07.08.2017 року між Білогірською селищною радою (орендодавець) та ПАТ «Компанія «Райз», код 13980201, (орендар) (в подальшому - ПрАТ "Компанія "Райз", код 13980201) укладено договір оренди землі (далі – договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування з правом викупу земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820355000:01:001:0170, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 .

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,1673 га (п. 2 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2211369,00 грн. станом на 26.01.2017 року (п. 5 Договору).

У п. 8. Договору визначено, що він укладений на 10 років і діє до 07.02.2027 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 9. Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (з урахуванням індексу інфляції на 01.01.2017 рік). Загальна сума орендної плати становить 265364,28 грн. за 1 рік, яка вноситься на рахунок орендодавця.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Орендна плата вноситься у такі строки: щорічно по щомісячно рівними частками до 30 числа місяця наступного за звітний період (п. 11 договору). Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п. 12 договору).

У п. 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається один раз в рік в порядку, встановленому законодавством, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 3% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 14 договору).

Відповідно до п.п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування будівель торгівлі. Цільове призначення земельної ділянки – несільськогосподарське.

У п. 21 договору сторони дійшли згоди, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець, в силу положень п. 28 договору, має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за, в тому числі, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (п. 38 договору).

У п. 43 договору передбачено, що він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками. Право оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору, зареєстровано 08.08.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

26.06.2017 року по акту приймання-передачі земельної ділянки орендодавцем передано, а орендарем прийнято земельну ділянку з кадастровим номером 6820355000:01:001:0170, яка знаходиться по АДРЕСА_2 .

Позивач звернувся з листом №245 від 23.06.2018 року до відповідача, у кому просить сплатити борг по орендній платі за землю в розмірі 154795,8 грн. та податок на нерухоме майно нежитлової нерухомості – 60048,86 грн. Лист отримано відповідачем 26.09.2018 року.

21.09.2018 року позивач звернувся з претензією №389 до ПАТ «Компанія «Райз», у якій вимагає сплатити заборгованість за договором оренди землі від 07.08.2017 року у розмірі 221136,90 грн. Претензія отримана відповідачем 12.11.2018 року. Повторно Білогірська селищна рада надіслала ПАТ «Компанія «Райз» претензією №469 від 08.11.2018 року з вимогою сплатити 304974,52 грн. боргу по сплаті орендної плати.

Як вбачається із довідки №31263/10/22-01-52-07 від 08.08.2019 року Ізяславського управління Головного управління ДФС у Хмельницькій області, станом на 01.05.2019 року за ПАТ «Компанія «Райз» рахується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 398046,42 грн.

Відповідно до довідки позивача від листопада 2018 року, борг відповідача станом на 01.11.2018 року по договору оренди від 07.08.2017 року становить 304974,52 грн. Станом на травень 2019 року заборгованість ПАТ "Компанія "Райз" по договору оренди від 07.08.2017 року становить 464387,49 грн. (довідка Білогірської селищної ради від 18.11.2019 року).

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи стверджується, що 07.08.2017 року між Білогірською селищною радою та ПАТ «Компанія «Райз» ( в подальшому - ПрАТ "Компанія "Райз") укладено договір оренди землі, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання зі сплати визначених договором орендних платежів в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що становить 22113,69 грн. в місяць та 265364,28 грн. в рік.

За умовами ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 14-15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з ст. 21 цього ж закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 289 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Як зазначалося вище, сторонами у договорі оренди визначено розмір орендної плати у процентному відношенні від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 265364,28 грн. в рік та 22113,69 грн. щомісячно, та яка підлягає сплаті до 30 числа місяця, наступного за звітним.

Проте, матеріалами справи стверджується, зокрема, довідками Білогірської селищної ради та довідкою Ізяславського управління Головного управління ДФС у Хмельницькій області, що відповідач, всупереч взятим на себе зобов`язанням, не здійснював сплату орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості у останнього перед орендодавцем – Білогірською селищною радою, за період з серпня 2017 року по травень 2019 року.

Водночас, із довідки позивача за листопад 2018 року вбачається, що розмір орендної плати за серпень 2017 року становив 17496,55 грн., а не 22113, 69 грн., як зазначив позивач у розрахунку заборгованості. Тому підтвердженою сумою боргу відповідача перед позивачем за період з серпня 2017 року по травень 2019 року є 459770,35 грн. Таким чином, вимога про стягнення 464387,49 грн. заборгованості зі сплати орендної плати підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 459770,35 грн. основного боргу, в стягненні 4617,14 грн. основного боргу суд відмовляє.

Окрім того, позивач просить стягнути 35268,00 грн. пені, 17410,44 грн. 3% річних та 69399,39 грн. втрат від інфляції згідно вміщених у позовній заяві розрахунків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторонами у п. 14 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 3% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Зазначене вище надає позивачу право на нарахування пені за допущене відповідачем прострочення з сплати щомісячних платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Таким чином, судом здійснено перерахунок розміру пені в межах періодів, визначених позивачем, а саме, з 06.05.2018 року по 06.11.2018 року.

Вірним буде наступний розрахунок пені: за зобов`язаннями жовтня 2017 року з 06.05.2018 року по 31.05.2018 року на суму 22113,69 грн. = 535,58 грн.; за зобов`язаннями листопада 2017 року за період 06.05.2018 року по 01.07.2018 року на суму 22113,69 грн. = 1174,15 грн.; за зобов`язаннями грудня 2018 року за період з 06.05.2018 року по 31.07.2018 року на суму 22113,69 грн. = 1803,63 грн.; за зобов`язаннями січня 2018 року за період з 06.05.2018 року по 31.08.2018 року на суму 22113,69 грн. = 2460,98 грн.; за зобов`язаннями лютого 2018 року за період з 06.05.2018 року по 01.10.2018 року на суму 22113,69 грн. = 3133,48 грн.; за зобов`язаннями березня 2018 року за період з 06.05.2018 року по 31.10.2018 року на суму 22113,69 грн. = 3787,80 грн.; за зобов`язаннями квітня 2018 року за період з 31.05.2018 року по 06.11.2018 року на суму 22113,69 грн. = 3403,69 грн.; за зобов`язаннями травня 2018 року за період з 01.07.2018 року по 06.11.2018 року на суму 22113,69 грн. = 2765,12 грн.; за зобов`язаннями червня 2018 року за період з 31.07.2018 року по 06.11.2018 року на суму 22113,69 грн. = 2136,24 грн.; за зобов`язаннями липня 2018 року за період з 31.08.2018 року по 06.11.2018 року на суму 22113,69 грн. = 1478,89 грн.; з зобов`язаннями серпня 2018 року за період з 01.10.2018 року по 06.11.2018 року на суму 22113,69 грн. = 807,00 грн.; за зобов`язаннями вересня 2018 року за період з 31.10.2018 року по 06.11.2018 року на суму 22113,69 грн. = 152,68 грн.

На загальну суму 23639,24 грн. В стягненні 11628,76 грн. пені суд відмовляє.

Позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 01.09.2017 року по 06.05.2019 року та втрат від інфляції за період з вересня 2017 року по лютий 2019 року.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У п. 3.2. Постанови Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

В свою чергу, в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р зазначено про те, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Судом здійснено власний перерахунок 3% річних та втрат від інфляції з врахуванням вищевикладеного та встановлено наступне.

Нарахування за вересень 2017 року є безпідставним, оскільки заборгованість зі сплати орендних платежів за серпень 2017 року виникла 01.10.2017 року. Відтак, вірним буде наступне нарахування втрат від інфляції: за зобов`язаннями серпня 2017 року з жовтня 2017 року по лютий 2019 року на суму 17496,55 грн. = 2610,33 грн.; за зобов`язаннями вересня 2017 року з листопада 2017 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 2997,83 грн.; за зобов`язаннями жовтня 2017 року за період грудня 2017 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 2773,84 грн.; за зобов`язаннями листопада 2017 року з січня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 2527,43 грн.; за зобов`язаннями грудня 2017 року з лютого 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 2163,27 грн.; за зобов`язаннями січня 2018 року з березня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 1946,73 грн.; за зобов`язаннями лютого 2018 року з квітня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 1684,95 грн.; за зобов`язаннями березня 2018 року з травня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 1496,07 грн.; за зобов`язаннями квітня 2018 року з червня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 1496,07 грн.; за зобов`язаннями травня 2018 року з липня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 1496,07 грн.; за зобов`язаннями червня 2018 року з серпня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 1662,50 грн.; за зобов`язаннями липня 2018 року з вересня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 1662,50 грн.; за зобов`язаннями серпня 2018 року з жовтня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 1219,18 грн.; за зобов`язаннями вересня 2018 року з листопада 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 829,15 грн.; за зобов`язаннями жовтня 2018 року з грудня 2018 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 512,38 грн.; за зобов`язаннями листопада 2018 року з січня 2019 року по лютий 2019 року на суму 22113,69 грн. = 332,81 грн.; за зобов`язаннями грудня 2018 року за період лютого 2019 року на суму 22113,69 грн. = 110,57 грн.

На загальну суму 27521,68 грн. В стягненні 41877,71 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Вірним буде наступне нарахування 3% річних: з 01.10.2017 року по 06.05.2019 року на суму 17496,55 грн. (орендна плата за серпень 2017 року, яка підлягала сплаті до 30.09.2017 року) = 838,40 грн.; з 31.10.2017 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за вересень 2017 року, яка підлягала сплаті до 30.10.2017 року) = 1005,11 грн.; з 01.12.2017 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за жовтень 2017 року, яка підлягала сплаті до 30.11.2017 року) = 948,77 грн.; з 31.12.2017 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за листопад 2017 року, яка підлягала сплаті до 30.12.2017 року) = 894,24 грн.; з 31.01.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за грудень 2017 року, яка підлягала сплаті до 30.01.2018 року) = 837,90 грн.; з 01.03.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за січень 2018 року, яка підлягала сплаті до 28.02.2018 року) = 785,19 грн.; з 31.03.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за лютий 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.03.2018 року) = 730,66 грн.; з 01.05.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за березень 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.04.2018 року) = 674,32 грн.; з 31.05.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за квітень 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.05.2018 року) = 619,79 грн.; з 01.07.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за травень 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.06.2018 року) = 563,44 грн.; з 31.07.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за червень 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.07.2018 року) = 508,92 грн.; з 31.08.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за липень 2017 року, яка підлягала сплаті до 30.08.2018 року) = 452,57 грн.; з 01.10.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за серпень 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.09.2018 року) = 396,23 грн.; з 31.10.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113, 69 грн. (орендна плата за вересень 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.10.2018 року) = 341,70 грн.; з 01.12.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за жовтень 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.11.2018 року) = 285,36 грн.; з 31.12.2018 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за листопад 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.12.2018 року) = 230,83 грн.; з 31.01.2019 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за грудень 2018 року, яка підлягала сплаті до 30.01.2019 року) = 174,49 грн.; з 01.03.2019 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за січень 2019 року, яка підлягала сплаті до 28.02.2019 року) = 121,78 грн.; з 31.03.2019 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за лютий 2019 року, яка підлягала сплаті до 30.03.2019 року) = 67,25 грн.; з 01.05.2019 року по 06.05.2019 року на суму 22113,69 грн. (орендна плата за березень 2019 року, яка підлягала сплаті до 30.04.2019 року) = 10,91 грн.

На загальну суму 10487,86 грн. В стягненні 6922,58 грн. 3% річних суд відмовляє.

Відтак, вимога про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 07.08.2017 року в розмірі 464387,49 грн. - основний борг, 35268,00 грн. - пеня, 17410,44 грн. - 3% річних, 69399,39 грн. втрати від інфляції підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 459770,35 грн. заборгованості по орендній платі, 23639,24 грн. пені, 27521,68 грн. втрат від інфляції, 10487,86 грн. 3% річних. В стягненні 4617,14 грн. основного боргу, 6922,58 грн. 3% річних, 41877,71 грн. втрат від інфляції та 11628,76 грн. пені суд відмовляє.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Крім того, відповідно до ст. 24 та ст. 25 Закону "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

За змістом ч. 1 ст. 32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і ст. 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Також, за приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав наявної заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як встановлено судом вище, відповідачем з серпня 2017 року не вносилась орендна плата за договором оренди землі від 07.08.2017 року (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.08.2017 року), та станом на травень 2019 року сума заборгованості склала 459770,35 грн. Отже, суд вважає, що в даному випадку наявне істотне порушення ПрАТ «Компанія «Райз» умов укладеного між сторонами договору оренди землі від 07.08.2017 року, що, в свою чергу, є підставою для розірвання такого договору.

Відтак, вимога позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 у смт. АДРЕСА_2 , укладеного 07.08.2017 року, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" встановлено наслідки припинення або розірвання договору оренди землі, відповідно до ч. 1 якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, у відповідача виник обов`язок повернути земельну ділянку орендодавцю – Білогірській селищній раді згідно з вимогами ст. 34 Закону України "Про оренду землі", як наслідок розірвання договору оренди землі, тому відповідну позовну вимогу суд також задовольняє.

З всього вищевикладеного, позов Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області до приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 07.08.2017 року в розмірі 464387,49 грн. - основний борг, 35268,00 грн. - пеня, 17410,44 грн. - 3% річних, 69399,39 грн. втрати від інфляції; розірвання договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Залізнична, 5 у смт. Білогір`я, укладеного 07.08.2017 року; повернення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 селищній раді АДРЕСА_2 району АДРЕСА_4 , підлягає частковому задоволенню. Зокрема, з відповідача на користь позивача слід стягнути 459770,35 грн. заборгованості по орендній платі, 23639,24 грн. пені, 27521,68 грн. втрат від інфляції, 10487,86 грн. 3% річних. В стягненні 4617,14 грн. основного боргу, 6922,58 грн. 3% річних, 41877,71 грн. втрат від інфляції та 11628,76 грн. пені суд відмовляє.

Окрім того, договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Залізнична АДРЕСА_5 5 у смт. Білогір`я, укладений 07.08.2017 року слід розірвати, а орендовану земельну ділянку – повернути позивачу.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

позов Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області до приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 07.08.2017 року в розмірі 464387,49 грн. - основний борг, 35268,00 грн. - пеня, 17410,44 грн. - 3% річних, 69399,39 грн. втрати від інфляції; розірвання договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Залізнична, 5 у смт. Білогір`я, укладеного 07.08.2017 року; повернення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 , Білогірській селищній раді Білогірського району Хмельницької області задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 5/17, код 13980201) на користь Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області (30200, Хмельницька область, Білогірський район, смт. Білогір`я, вул. Шевченка, 44, код 04403143) 459770,35 грн. (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят грн. 35 коп.) заборгованості по орендній платі, 23639,24 грн. (двадцять три тисячі шістсот тридцять дев`ять грн. 24 коп.) пені, 27521,68 грн. (двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять одна грн. 68 коп.) втрат від інфляції, 10487,86 грн. (десять тисяч чотириста вісімдесят сім грн. 86 коп.) 3% річних, 11663, 29 грн. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят три грн. 29 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 4617,14 грн. основного боргу, 6922,58 грн. 3% річних, 41877,71 грн. втрат від інфляції та 11628,76 грн. пені відмовити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 5 у смт. Білогір`я, укладений 07.08.2017 року між Білогірською селищною радою Білогірського району Хмельницької області та публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз».

Приватному акціонерному товариству «Компанія «Райз» (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 5/17, код 13980201) повернути Білогірській селищній раді Білогірського району Хмельницької області (30200, Хмельницька область, Білогірський район, смт. Білогір`я, вул. Шевченка, 44, код 04403143) земельну ділянку несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6820355000:01:001:0170, площею 3,1673 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Залізнична АДРЕСА_5 5 у смт. Білогір`я.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (30200, Хмельницька область, Білогірський район, смт. Білогір`я, вул. Шевченка, 44) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 5/17) - рек. з пов. про вручення