Рішення № 85738597, 18.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2019 року № 640/8484/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженні адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства «Київенерго»доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання протиправною та скасування постанови,УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Київенерго» (далі по тексту - позивач, АТ «Київенерго») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - відповідач, НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови від 09 квітня 2019 року №530.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок направлення повідомлення про початок проведення перевірки; позивач фактично не є тепло- та електрогенеруючою організацією, оскільки з 01 серпня 2018 року повністю припинило користування теплогенеруючим обладнанням, що виробляє теплову енергію, про що відповідача повідомлено у встановленому порядку, а отже не відповідає вимогам ліцензіатів з виробництва теплової та електричної енергії. Крім того, позивачем не було отримано акт про не допуск до проведення перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року за клопотанням позивача продовжено строк на виконання ухвали від 28 травня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25 липня 2019 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається про незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки відповідачем не порушено порядок повідомлення позивача про проведення перевірки; перевірка проведена у відповідності до вимог законодавства та за результатами виявлених порушень до позивача застосовано штрафні санкції спірною постановою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за загальними правилами позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва установив наступне.

Постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1584 затверджено план здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, що є додатком до постанови, до якого включено, зокрема, і АТ «Київенерго».

Наказом Державної регуляторної служби України від 15 листопада 2018 року №152 затверджено План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік.

Постановою НКРЕКП від 05 березня 2019 року №306 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІІ кварталі 2019 року» позивача включено до переліку суб`єктів господарювання, які підлягають перевірці у ІІ кварталі 2019 року.

Відповідно до повідомлення про проведення заходу від 13 березня 2019 року №42/162-19, отриманого позивачем 19 березня 2019 року, позивача повідомлено про здійснення планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за період діяльності з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року ліцензіата АТ «Київенерго» у строк з 01 квітня 2019 року до 12 квітня 2019 року.

Постановою НКРЕКП від 09 квітня 2019 року №530 «Про накладення штрафу на АТ «Київенерго» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії» відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накладено штраф у розмірі 425 000,00 грн. на АТ «Київенерго» за порушення пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці, зокрема, статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов`язку суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ним порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Зазначена постанова прийнята відповідачем за результатами розгляду 09 квітня 2019 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта планової перевірки від 01 квітня 2019 року №129, проведеної відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1584, на підставі постанови НКРЕКП від 05 березня 2019 року №306 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІІ кварталі 2019 року» та посвідчення на перевірку від 15 березня 2019 року №147.

В акті від 01 квітня 2019 року 129, складеним за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умов з виробництва електричної енергії зафіксовано про не допуск посадових осіб НКРЕКП до проведення перевірки, чим порушено пункт 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії. Зазначений акт розміщено на офіційному сайті НКРЕКП.

Не погоджуючись із винесеною постановою від 09 квітня 2019 року №530 «Про накладення штрафу на АТ «Київенерго» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище здійснює Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі Закон №2019-VIII).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону №2019-VIII).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі Закон №1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За приписами статті 14 Закону №1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Приписами статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Так, з тексту акта перевірки та спірної постанови вбачається, що позивачем порушено пункт 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про Національнукомісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці, зокрема, статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов`язку суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ним порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Зазначений акт перевірки розміщений на офіційному сайті відповідача в мережі Інтернет.

Відповідно до пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року №309, що були чинними на період прведення перевірки та винесення спірної постанови, господарська діяльність з виробництва електричної енергії здійснюється відповідно до Закону України «Про електроенергетику», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці.

Згідно статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (ч. 3 ст. 22 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону №1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності НКРЕКП є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Згідно із частиною першою статті 77 Закону № 2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії (ч. 3 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

Відповідно до підпункту б) пункту 4 частини четвертої статті 77 вказаного Закону Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню за порушення Ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Суд зазначає, що відповідачем дотримано порядок завчасного повідомлення позивача про проведення перевірки, на підтвердження чого матеріали справи містять копію повідомлення про проведення заходу від 13 березня 2019 року №42/162-19 з відміткою про отримання позивачем 19 березня 2019 року, яким позивача повідомлено про здійснення планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за період діяльності з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року ліцензіата АТ «Київенерго» у строк з 01 квітня 2019 року до 12 квітня 2019 року. При цьому, в спростування доводів позивача про невідповідність форми повідомлення вимогам законодавства, суд зазначає, що окремі технічні описки у тексті повідомлення про проведення перевірки (такі, як невідповідність коду ЄДРПОУ) не є підставою вважати, що відповідачем не дотримано порядку повідомлення суб`єкта господарювання про проведення перевірки.

Щодо доводів позивача, відповідно до яких у період, який перевірявся, АТ «Київенерго» не було ліцензіатом з провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, та не здійснювало таку діяльність, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, а також право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.

Позивачем надано суду копії заяв, якими він звертався до НКРЕКП про прийняття рішення про анулювання відповідних ліцензій від 10 грудня 2018 року, на які листом від 11 березня 2019 року №2640/21.1/7-19 НКРЕКП за наслідками розгляду заяви позивача про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та з виробництва теплової енергії на ТЕЦ та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, повідомлено, що не є підставою для анулювання ліцензії заява ліцензіата про анулювання його ліцензії, що подана після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання таким ліцензіатом вимог ліцензійних умов і до закінчення строку перевірки та усунення ліцензійних умов (у разі їх наявності); у 30 робочих днів після спливу терміну виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов).

Проте, бездіяльність відповідача щодо не прийняття відповідних рішень за наслідками розгляду заяв про анулювання ліцензій не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.

Таким чином, з урахуванням того, що станом на дату призначення та проведення перевірки, за наслідками якої НКРЕКП прийнято спірну постанову, ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії та з виробництва електричної енергії не були анульовані, позивача було включено до плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та повідомлено у встановленому законодавством порядку, у відповідача були наявні правові підстави для проведення перевірки та прийняття за наслідками виявленого порушення спірної постанови про накладення на АТ «Київенерго» штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування постанови від 09 квітня 2019 року №530 є необгрутнованими та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов АТ «Київенерго» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Київенерго» - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова