Рішення № 85738052, 06.11.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/976/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенюх Ю.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Боднар Є.І., Орловської Ю.М., Бежана Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 , враховуючи заяву про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА408000/2019/000013/2 від 19.08.2019р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернівецької митниці Державної фіскальної служби №UА408010/2019/00673 від 19.08.2019р.;

- стягнути з Чернівецької митниці Державної фіскальної служби на користь позивача кошти в сумі 52272,00грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, та подану відповідь на відзив, зазначає, що ним 05.08.2019р. придбано та 07.08.2019р. ввезено на митну територію України в митному режимі імпорту зі сплатою всіх необхідних митних платежів автомобіль марки Mercedes-Benz GLK 220 CDI, дата першої реєстрації 30.06.2009р., кузов № НОМЕР_1 . Вказує, що ним 13.08.2019р. подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №UА408010/2019/021435, до якої додано всі необхідні документи на підтвердження заявленої вартості автомобіля, однак, 19.08.2019р. митний орган надіслав йому картку відмови у митному оформленні поданої ним митної декларації у зв`язку з прийняттям Чернівецькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості автомобіля UА408000/2019/000013/2 від 19.08.2019р. На виконання рішення про коригування митної вартості позивач здійснив доплату митних платежів в сумі 51708,00грн. та подав нову митну декларацію UA408010/2019/021602, однак, повторно отримав картку відмови в прийнятті митної декларації №UA408010/2019/00674 з причин не відповідності п.1 ст.257 Митного кодексу України, зокрема, в графі 44 МД під кодом 2800 у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу за №N-8-1-217 /19-00304 зазначено дату 05.08.19, хоча у документі який підкріплений під МД зазначена дата 09.08.19. Позивач вказує, що після повторної відмови ним знову подано ЕМД із документами, за результатами якої Чернівецькою митницею здійснено митне оформлення автомобіля та видано посвідчення, яким дозволено державну реєстрацію в сервісному центрі МВС України.

На переконання позивача, відповідачем в порушення ч.2 ст.55 Митного кодексу України, у рішенні про відмову в прийнятті митної декларації не наведено жодного належного обґрунтування причин, за яких заявлену ним митну вартість не можна було визнати. Натомість вважає, що заявлена ним митна вартість автомобіля була підтверджена належними документами відповідно до частин 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України.

На думку позивача, ним вірно обрано основний метод визначення митної вартості автомобіля при його декларуванні, адже, подані до Чернівецької митниці ДФС відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, в наявності були всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, розрахунки митної вартості проведені на основі об`єктивних даних, що підтверджувались документально та піддавались обчисленню. У зв`язку з цим, позивач вважає, що Чернівецька митниця ДФС при відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості автомобіля за першим методом, безпідставно та необґрунтовано застосувала резервний метод, тобто протиправно та в порушення вимог ст.ст.57, 58 Митного кодексу України прийняла рішення про коригування митної вартості імпортованого автомобіля, що потягло за собою безпідставну сплату позивачем митних платежів в сумі більш ніж 54 тис.грн.

Також позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача коштів на відшкодування йому заподіяної шкоди, серед яких, зокрема, прийняття оскаржуваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості. Крім того, додатковими підставами стягнення такої шкоди позивач вважає протиправність бездіяльності посадових осіб Чернівецької митниці ДФС, які здійснювали митне оформлення з перевищенням встановленого ст.255 МК України строку, а саме інспектора управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Бежан Д.І. та головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 Чернівецької митниці ДФС Присакар П.А. Також, позивач посилається на протиправність дій інспектора Чернівецької митниці ДФС Заїчкова Д.М., який приймаючи картку відмови в митному оформленні товару №UA408010/2019/00674, дійшов помилкових висновків про невірно зазначену в декларації дату видачі документа - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, у зв`язку з чим, на думку позивача, картка відмови не містила належного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечувало можливість прийняття митної декларації автомобіля позивача.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що під час опрацювання ЕМД №UA408010/2019/021435, поданої позивачем, посадовими особами митниці виявлено невідповідності даних, зазначених у поданих до митного оформлення документах, у зв`язку з чим у митниці виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості транспортного засобу, що декларувався. На усунення виявлених розбіжностей декларантом було подано додаткові документи, однак такі документи не усували попередніх недоліків, при цьому, інших документів щодо підтвердження митної вартості останнім не надано. У зв`язку з цим, митним органом було направлено повідомлення декларанту про наступне здійснення коригування митної вартості товару, з роз`ясненням та обґрунтуванням обраного методу визначення митної вартості та сформовано рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2019/000013/2 з роз`ясненням та обґрунтуванням обраного методу визначення митної вартості.

Відповідач зазначає, що позивачем 20.08.2019р. подано МД №UА408010/2019/021642 у звичайному порядку з визначенням митної вартості за резервним шостим методом під гарантію в порядку ст.55 МКУ, у зв`язку з чим, відповідач вважає, що позивач фактично визнав рішення митного органу про коригування митної вартості.

Щодо доводів позивача про неповноту даних у картці відмови відповідач вказує, що така видана у формі, затвердженій Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що у поточному році до митниці пред`являвся аналогічний позов від цього ж позивача у якості законного представника своєї дружини - ОСОБА_2 , що, на думку відповідача, дає підстави вважати про наявність певної протизаконної схеми відносно розмитнення транспортних засобів за завідомо заниженою декларантом ціною. Ще одним підтвердженням заниження вартості автомобіля відповідач вважає оголошення позивача на сайті "Авторіа" про продаж спірного автомобіля за ціною 17 888 доларів.

Ухвалою суду від 29.08.2019р. відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.09.2019р. в підготовчому засіданні залучено до участі в адміністративній справі в якості співвідповідача - інспектора управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Бежана Дмитра Івановича.

Ухвалою суду від 27.09.2019р. задоволено клопотання позивача та залишено без розгляду його позов в частині визнання протиправною бездіяльності інспектора управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Бежана Дмитра Івановича, яка виразилась у несвоєчасному митному оформленні митної декларації №UА408010/2019/021435 від 13.08.2019р. Цією ж ухвалою виключено інспектора управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Бежана Дмитра Івановича зі складу учасників справи.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, 11.10.2019р. закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представники відповідача заперечували щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

Позивач 13.08.2019р. подав відповідачу для здійснення митного оформлення товару - транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLK 220 CDI, дата першої реєстрації 30.06.2009р., кузов № НОМЕР_1 , митну декларацію №UA408010/2019/021435.

Разом із митною декларацією позивачем були подані в електронному вигляді сканкопії наступних документів:

- угода купівлі-продажу (рахунок фактуру або інвойс) №00460319 від 05.08.2019р. (а.с.14);

- чек від 05.08.2019р. (а.с.15);

- квитанція №0.0.1428219327.1 від 06.08.2019р. з призначенням платежу «попередня оплата за митне оформлення товарів» (а.с.23);

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/61823 від 07.08.2019р. (а.с.24);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 30.06.2009р. ;

- технічний паспорт № НОМЕР_4 від 30.06.2009р. (а.с.16);

- технічний паспорт НОМЕР_8 ( НОМЕР_6 ) (а.с.17);

- висновок експертного дослідження №26/7341/13156 від 13.08.2019р. (а.с.26);

- копію паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні (а.с.97-98, 105);

- фотографії (а.с106).

Заявлена декларантом митна вартість товару згідно указаної декларації становить 5000,00 євро.

Митну вартість визначено декларантом згідно умов договору за ціною, зазначеною в рахунку-фактурі (інвойс) №00460319, на підставі квитанції б/н від 05.08.2019р.

Згідно електронного повідомлення від 13.08.2019р. посадова особа відповідача ОСОБА_3 повідомила декларанта про необхідність подання додаткових документів, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- копію митної декларації країни відправлення

- виписку з бухгалтерської документації (а.с.28).

13.08.2019р. декларантом було подано додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення №MRN19DE875211283565Е9 (а.с.18-19);

- копію оголошення продавця про продаж транспортного засобу (із зазначенням ціни транспортного засобу) (а.с.20-21).

Згідно запиту щодо проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 13.08.2019р. №8/24-70-19-16/01 до Директора Департаменту податкових та митних експертиз ДФС митний орган просив провести необхідні дослідження та встановити вартість автомобіля з підстав «виявлення невідповідності щодо пробігу ТЗ в поданих для митного контролю документах (рахунок-фактури та акту про проведення огляду) (а.с.131).

У відповідь на указаний запит з Департаменту податкових та митних експертиз ДФС 16.08.2019р. направлено лист про відмову у проведенні експертизи з підстав відсутності такої технічної можливості (а.с.89-91).

Згідно запиту щодо проведення ідентифікації транспортного засобу з метою визначення його митної вартості від 13.08.2019р. №519/10/24-70-60-13/01 до Спільного підприємства «Західно-Український експертно-консультативний центр» митний орган просив посприяти у залучення експерта-товарознавця для проведення ідентифікації ТЗ та формування висновку експортного автотоварознавчого дослідження (а.с.88).

У відповідь на указаний запит 15.08.2019р. експертна установа направила висновок автотоварознавчого дослідження, виконаного спеціалістом товарознавцем ОСОБА_4 , згідно якого вартість спірного автомобіля на момент дослідження становить 11 150Є (а.с.118-121).

За результатами опрацювання поданих позивачем вище документів 19.08.2019р. митний орган надіслав декларанту картку відмови №UА408010/2019/00673 у митному оформленні поданої ним митної декларації №UА408010/2019/021435 від 13.08.2019р. із зазначенням причин: «відповідно до ст.55 Митного кодексу України Чернівецькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості автомобіля № UА408010/2019/000013/2 від 19.08.2019р.» (а.с.34-35).

На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості позивачем було здійснено доплату митних платежів в сумі 51708,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1440692686.1 від 19.08.2019р., у зв`язку з чим подано нову митну декларацію №UA408010/2019/021602 за митною вартістю, що указана в рішенні митного органу про коригування митної вартості (а.с.23).

19.08.2019р. митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №UA408010/2019/021602, з причин того, що «згідно з п.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмового, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення у відповідності до вимог Наказу Міністерства Фінансів України № 651 від 30.05.2012. Зокрема, в графі 44 МД під кодом 2800 у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу за № N-8-1- 217/19- 00304 зазначено дату 05.08.19, хоча у документі який підкріплений під МД зазначена дата 09.08.19» (а.с.36).

У зв`язку з цим, позивачем 20.09.2019р. подано нову митну декларацію №UA408010/2019/021642 (а.с.116).

Позивач не погоджується з прийнятими щодо нього карткою відмови в прийнятті митної декларації №UА408010/2019/00673 від 19.08.2019р. та рішенням про коригування митної вартості автомобіля № UА408010/2019/000013/2 від 19.08.2019р. та вважає їх протиправними. Крім того, вважає, що протиправні дії митного органу та його посадових осіб в ході митного оформлення його транспортного засобу є підставою для стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 52272,00грн. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно зі ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.4 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч.4 ст.53 МК України У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом частин 5 та 6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Згідно обставин прийняття рішення про коригування митної вартості автомобіля, зазначених в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості: «відповідно до ст.53 ч.3 МК України документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності (невідповідність у товаро-супровідних документах щодо власника транспортного засобу ( ОСОБА_5 ) та продавця (Schaab Automobile)). Згідно даних рахунку-фактури №00460319 від 05.08.2019р. зазначено дефект коробки передач та несправність сажового фільтра транспортного засобу, а також вказано, що його загальний пробіг становить 187057 кілометрів. Проте, в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/61823 від 07.08.2019 року митного поста «Мостиська» показник одометра становить 188218 кілометрів (різниця 1161 км). В графі №21 копії митної декларації країни відправлення MRN 19DE875211283565Е9 зазначено вантажівка з причепом. Розбіжність полягає в тому, що згідно рахунку-фактури та акту огляду різниця пробігу 1161 км вказує, що автомобіль Mercedes-Benz GLK220 CDI рухався своїм ходом. Це суперечить даним митної декларації MRN 19DE875211283565Е9, згідно яких транспортний засіб знаходився на причепі вантажного автомобіля, а отже рухався не самостійно. Використовуючи програму SONY МАР, було розраховано, що відстань від міста Furth до міста Mostiska становить 1122 км. Згідно ДКД - EE№TJA408010.2019.21240 транспортний засіб перетинав кордон своїм ходом.

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що декларантом було подано додаткові документи:

- копію митної декларації країни-відправлення, при цьому вона не була врахована, тому що містить розбіжності;

- оголошення про ціну транспортного засобу не було враховано, тому що неможливо перевірити згідно мережі Інтернет.

Також, у рішенні зазначено, що "відбулась процедура консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митої вартості товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не був використаний через відсутність інформації в митному органі щодо операцій імпорту в Україну ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод на основі віднімання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання вартості. Метод на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для додавання вартості. Митну вартість визначено за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято висновок експертного автотоварознавчого дослідження №711 від 15 серпня 2019 р. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у поданому висновку експертного автотоварознавчого дослідження, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 11150*(1-0:100-0;100)+0 = 11150 євро. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості".

За результатом прийняття рішення про коригування митної вартості відповідачем прийнято картку відмови №UА408010/2019/00673 від 19.08.2019р.

В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.7 ст.54 МК України).

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

В силу ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно зі ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

З вище викладених положень чинного законодавства слідує, що органи доходів і зборів (митні органи) мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю законодавець передбачив процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд із цим, витребування документів, визначених в ч.3 ст.53 МК України допускається виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок узгоджуються з правовими висновками, викладеними у подібних правовідносинах Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, а саме: невідповідність у товаро-супровідних документах щодо власника транспортного засобу ( ОСОБА_5 ) та продавця (Schaab Automobile)). Згідно даних рахунку-фактури №00460319 від 05.08.2019р. зазначено дефект коробки передач та несправність сажового фільтра транспортного засобу, а також вказано, що його загальний пробіг становить 187057 кілометрів. Проте, в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/61823 від 07.08.2019 року митного поста «Мостиська» показник одометра становить 188218 кілометрів (різниця 1161 км). В графі №21 копії митної декларації країни відправлення MRN 19DE875211283565Е9 зазначено вантажівка з причепом. Розбіжність полягає в тому, що згідно рахунку-фактури та акту огляду різниця пробігу 1161 км вказує, що автомобіль Mercedes-Benz GLK220 CDI рухався своїм ходом. Це суперечить даним митної декларації MRN 19DE875211283565Е9, згідно яких транспортний засіб знаходився на причепі вантажного автомобіля, а отже рухався не самостійно. Використовуючи програму SONY МАР, було розраховано, що відстань від міста Furth до міста Mostiska становить 1122 км. Згідно ДКД - EE№TJA408010.2019.21240 транспортний засіб перетинав кордон своїм ходом.

З приводу вказаного суд зазначає, що наявність розбіжності у поданих декларантом до митного оформлення документах є однією з підстав, визначених частиною третьої статті 53 МК України, для органу доходів і зборів вимагати від декларанта додаткових документів.

Натомість, надаючи оцінку таким діям відповідача, суд вважає їх безпідставними, оскільки свідоцтво про реєстрацію автомобіля на власника транспортного засобу не є тим документом, який підтверджує саме заявлену декларантом митну вартість товару відповідно до правил ч.2 ст.53 МК України.

Такого ж висновку суд доходить і в частині розбіжності щодо різниці в пробігу та висновку митного органу, що транспортний засіб перетинав кордон своїм ходом, оскільки, суд наголошує, що таких застережень приписи ч.2 ст.53 МК України також не містять.

Відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення і виписку з бухгалтерської документації, виписку з бухгалтерської документації.

Такі вимоги відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, також не є тими обов`язковими документами, які в розумінні ч.2 ст.53 МК України підтверджують саме заявлену митну вартість товару.

Суд вважає, що прийшовши до висновку про наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем до митного оформлення, та вказавши на документи, які потрібно додатково подати на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, відповідач не зазначив обставини, які ці документи повинні підтвердити.

В ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи (згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями) є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце, на думку митного органу, в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару (полягали у невідповідності у товаро-супровідних документах щодо власника транспортного засобу ( ОСОБА_5 ) та продавця (Schaab Automobile)), а також невідповідність даним щодо пробігу згідно рахунку-фактури та акту огляду різниця пробігу з даними митної декларації MRN 19DE875211283565Е9).

Враховуючи зазначене, відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням наведених висновків суд вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2019/000013/2 від 19.08.2019р., а відтак і прийняту на його підставі картку відмови в прийнятті митної декларації №UА408010/2019/00673 від 19.08.2019р.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання вище наведених рішень протиправними та їх скасування.

Частиною 1 статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано підпунктом «б» п.5 ч.2 ст.55 цього Кодексу.

Отже, подання декларантом нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови невірного заповнення такої декларації, правильність внесення даних до якої перевіряє саме посадова особа митного органу, не може обмежити чи позбавити позивача права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам ч.2 ст.55 МК України.

Оскільки предметом розгляду справи є рішення Чернівецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів щодо ЕМД №UА408000/2019/021435, суд не надає оцінку визначенню митної вартості у новій декларації, поданій позивачем, що не є предметом доказування в межах даного позову. У зв`язку з цим, доводи відповідача щодо погодження позивача з прийнятими щодо нього оскаржуваними рішеннями судом визнаються безпідставними.

Також, необґрунтованими є доводи відповідача щодо розміщення позивачем оголошення про продаж задекларованого автомобіля за вартість вищу від заявленої в декларації, оскільки, такі не можуть обґрунтовувати правомірність чи неправомірність прийнятих щодо позивача рішень.

Вирішуючи спір в частині стягнення на користь позивача коштів на відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно з ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, передумовою для можливості стягнення із суб`єкта владних повноважень матеріальної чи моральної шкоди (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, тобто вчинення таким суб`єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога).

Так, судом встановлено, що відповідачем необґрунтовано прийнято щодо відповідача рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2019/000013/2 від 19.08.2019р. та картку відмови в прийнятті митної декларації №UА408010/2019/00673, у зв`язку з чим такі визнані судом протиправними. На підставі зазначених рішень позивач поніс додаткові витрати на доплату митних платежів за ввезений ним автомобіль.

Разом з тим, суд звертає увагу, що скасування оскаржуваних рішень є підставою для повернення таких коштів як надміру сплачених, що в даному випадку є, на думку суду, ефективним способом порушеного права позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення не матеріальної шкоди, а моральної. Така шкода, у відповідності до приписів ст.23 Цивільного кодексу України полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи …

При цьому, розмір грошового відшкодування моральної шкоди, за правилами названої статті, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Натомість, обґрунтування заявленої моральної шкоди, наведені у поданому позові не містять зазначених вище посилань.

Крім того, наявність підстав для відшкодування моральної шкоди (та/або матеріальної шкоди) не можуть обґрунтовувати інші протиправні дії, рішення чи бездіяльність, які не були предметом судового розгляду, як помилково вважає позивач. У зв`язку з цим, доводи позивача щодо протиправної бездіяльності посадових осіб Чернівецької митниці ДФС, зокрема, Бежана Д.І., Присакара П.А. та Заїчкова Д. М. як підстави для відшкодування будь-якої шкоди у даній справі є необґрунтованими.

За таких обставин, суд вважає, що позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо доводів позивача про необхідність винесення судом окремої ухвали з метою запобігання аналогічних порушень з боку Чернівецької митниці ДФС щодо декларантів, суд звертає увагу на те, що прийняття такого процесуального рішення в силу положень ст.249 КАС України є правом суду та допускається виключно у випадку наявності підстав для його прийняття. Водночас, в даному випадку суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши зазначені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих рішень. Відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача частині визнання таких рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Водночас, суд не встановив наявності підстав для відшкодування на користь позивача моральної шкоди, відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1536,80грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці ДФС.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2019/000013/2 від 19.08.2019р., прийняте Чернівецькою митницею ДФС.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408010/2019/00673 від 19.08.2019р., прийняту Чернівецькою митницею ДФС.

4. В задоволенні адміністративного позову в частині стягнення з Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 52272 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю суб`єкта владних повноважень - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_7

Відповідач - Чернівецька митниця Державної фіскальної служби (вул. Руська, 248М, м.Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 39465937)

Суддя В.О. Кушнір