Рішення № 85737955, 19.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2019 р. справа №520/10437/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 51872016 від 30.08.2016;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 48977636 від 18.01.2016;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 36938670 від 09.04.2014;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59986442 від 05.09.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59986406 від 05.09.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59986427 від 05.09.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна у ВП № 599864442;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна у ВП № 59986406;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна у ВП № 59986427;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника ВП № 48977636.

В обґрунтування позову зазначено, що у постановах про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.09.2019 (ВП № 51872016 та № 48977636) відсутня інформація щодо суми, яка була стягнена із позивача, оскільки державним виконавцем фактично не було стягнуто з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчих документах сум. В постанові про повернення виконавчого документу від 04.09.2019 року вказано про часткове виконання рішення суду та стягнення виконавчого збору (стягнуто заборгованість у сумі 328301,75 грн та виконавчий збір в сумі 327430,17 грн; залишок боргу - 329648,21 грн, залишок не стягнутого виконавчого збору - 32246,78 грн). Позивачем зазначено, що без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду, що є неприпустимим. Також позивачем зазначено, що після повернення вищевказаних виконавчих документів стигувач направив їх на виконання приватному виконавцю виконавчого округуХарківської області Бабенко Д.А., який здійснив низкузаходів з примусового виконання відповідних рішень суду у зведеному ВП № 60084938, внаслідок чого ці рішення буливиконані в повномуобсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до ч.3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом, у зв`язку з чим державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 599866442, 59986406, 59986427, які виділено в окремі виконавчі провадження для подальшого виконання. На підставі зазначеного відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений відповідно до вимог процесуального законодавства, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з приписами п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - ВПВР) знаходилися наступні виконавчі листи, видані Київським районним судом м. Харкова:

№ 640/4037/15 від 04.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсобанк» 1627 391,49 грн (ВП № 51872016);

№ 640/7557/15-ц від 21.09.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсобанк» 180263,64 доларів США, еквівалент 3934411,76 грн (ВП № 48977636);

№ 2018/2-521/11/14 від 19.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсобанк» 3618949,96 грн (ВП № 36938670).

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкриті виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаних виконавчих документів.

Відповідні виконавчі провадження об`єднані ВПВР узведене виконавче провадження № 49288597, за яким боржником був ОСОБА_2

15.08.2019 року до ВПВР звернулося ТОВ «Капіталіст-2008» з заявою про заміну сторони (стягувача) у вищевказаних виконавчих провадженнях та про передання зведеного виконавчого провадження № 49288597 до приватного виконавця Бабенка Д.А.

Листом від 19.08.2019 року № ЗВП № 49288597/ДВ-5 ВПВР повідомив, що 19.08.2019 року державним виконавцем ВПВР Щедріною В.Р. винесені постанови про заміну сторони виконавчого провадження у ВП № 36938670, 51872016, 48977636. Стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» замінено на ТОВ «Капіталіст-2018». Стосовно ж передачі зведеного виконавчого провадження приватному виконавцю ВПВР інформував, що виконавчий документ може бути переданий лише до відкриття виконавчого провадження, а можливості передачі саме виконавчого провадження Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено. Одночасно ВПВР у відповіді надав стягувачеві раз`яснення щодо права подати до органу ДВС письмову заяву про повернення йому виконавчого документу на підставі п.1 ч. 1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому, стягувач - ТОВ «Капіталіст-2008» подав до ВПВР заяву від 22.08.2019 року про повернення вищевказаних виконавчих документів стягувачеві.

04.09.2019 року державним виконавцем ВПВР Щедріною В.Р. у ВП № 36938670, на підстав заяви стягувача про повернення виконавчого листа № 2018/2-521/11/14 від 19.03.2012 року, керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про поверненні виконавчого документу стягувану. В тексті постанові державний виконавець зазначив, що з боржника було стягнуто заборгованість у сумі 3289301,75 грн та виконавчий збір в сумі 327430,17 грн; залишок боргу - 3296548,21 грн, залишок не стягнутого виконавчого збору - 32246,78 грн. Також виконавець постановив припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішень, застосовані у виконавчому провадженні; виділити в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 36938670 від 09.04.2014 для подальшого виконання.

05.09.2019 року державним виконавцем ВПВР Щедріною В.Р. у ВП № 48977636, на підставі заяви стягувана про повернення виконавчого листа № 640/7557/15-ц від 21.09.2015 року, керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Також виконавець постановив припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення, застосовані у виконавчому провадженні; виділити в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 48977636 від 18.01.2016 року.

05.09.2019 року державним виконавцем ВПВР Щедріною В.Р. у ВП № 51872016, на підставі заяви стягувана про повернення виконавчого листа № 640/4037/15 від 04.07.2016 року, керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Водночас, виконавець постановив припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення, застосовані у виконавчому провадженні; виділити в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 51872016 від 30.08.2016 року.

05.09.2019 року ВПВР було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень (ВП № 59986442, 59986406, 59986427) з примусового виконання вищевказаних постанов про стягнення виконавчого збору та накладено арешт на майно боржника в межах сум стягнення

Вважаючи вищевказані постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2019 року (з примусового виконання постанов про стягнення виконавчого збору) та постанови про арешт майна боржника, винесені у ВП № 59986442, 59986406, 59986427, протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно статті 39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу.

Отже, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувана зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Приписами Закону України «Про виконавче провадження» (статті 40, 42 Закону) передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною 3 статті 40 цього Закону унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору , яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частиною 4 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина 1 статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Аналіз наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» дає можливість суду зробити висновок про те, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судовогорішення: 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім чого, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягуєтьсяз фактично стягнутої суми: розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір, з одного боку, є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до пункту 20 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Тобто, відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувана, виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактично стягнута на користь стягувана.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 910/1587/13, у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 761/11524/15-й.

В постановах про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.09.2019 року (ВП № 51872016 та № 48977636) відсутня інформація щодо суми, яка була стягнена із позивача, оскільки державним виконавцем фактично не було стягнуто з боржника на користь стягувана зазначених у виконавчих документі сум. В постанові про повернення виконавчого документу від 04.09.2019 року вказано про часткове виконання рішення суду і стягнення виконавчого збору (стягнуто заборгованість у сумі 3289301,75 грн та виконавчий збір в сумі 327430,17 грн; залишок боргу - 329648,21 грн, залишок не стягнутого виконавчого збору - 32246,78 грн), тобто йде мова про стягнення залишку не стягнутого виконавчого збору, що обрахований від суми, на яку рішення суду фактично не виконано.

Крім того, суд звертає увагу, що після повернення вищевказаних виконавчих документів стягувач направив їх на виконання приватному виконавцю виконавчого округуХарківської області Бабенко Д.А., який, відповідно до витребуваних судом документів, здійснив низку заходів з примусового виконання відповідних рішень суду у зведеному ВП № 60084938, внаслідок чого ці рішеннявиконані в повному обсязі.

Так, з метою виконання судових рішень приватний виконавець 17.09.2019 року відкрив виконавче провадження з виконання вищевказаних виконавчих документів; 17.09.2019 року наклав арешт на все майно боржника; 20.09.2019 року описав та арештував транспортні засоби, належні боржнику; 21.09.2019 року наклав арешт на корпоративні права, що належать боржнику (частку учасника ТОВ у статутному капіталі в розмірі 1120000,00 грн), які 24.09.2019 року передав стягувачу у рахунок погашення боргу; 25.09.2019 року виявив кошти боржника, наклав на них арешт та вилучив готівкові кошти у сумі 593592,15 грн.

26.09.2019 року, керуючись п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець закінчив виконавчі провадження та стягнув з боржника основнувинагороду приватного виконавця, що є аналогом виконавчого збору.

Враховуючи, що при стягненні виконавчого збору, відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII, без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду, що є неправомірним, а тому суд приходить до висновку про протиправність та, як наслідок про скасування постанов про стягнення виконавчого збору у ВП № 51872016 від 30.08.2016, ВП № 48977636 від 18.01.2016, ВП № 36938670 від 09.04.2014, постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 59986442 від 05.09.2019, ВП № 59986406 від 05.09.2019, ВП № 59986427 від 05.09.2019, постанов про арешт майна у ВП № 599864442, ВП № 59986406, ВП № 59986427, а також про протиправну бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника ВП № 48977636.

Відповідно до вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мас право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Зіиченко проти України», ст. 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку.

За приписами частинами 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34859512) про визнання протиправними та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 51872016 від 30.08.2016.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 48977636 від 18.01.2016.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 36938670 від 09.04.2014.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59986442 від 05.09.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59986406 від 05.09.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59986427 від 05.09.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна у ВП № 599864442.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна у ВП № 59986406.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна у ВП № 59986427.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника ВП № 48977636.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34859512) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 11709 (одинадцять тисяч сімсот дев`ять) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено 19 листопада 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов