Рішення № 85736626, 12.11.2019, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/1254/19

Провадження № 2-о/649/81/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйова В.В.

секретаря судового засідання Погорілої О.С.

за участю: заявника ОСОБА_1

представників заявника: ОСОБА_2 .

Рева ОСОБА_3

заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 представників заінтересованої особи

ОСОБА_4 - ОСОБА_5 : ОСОБА_6

ОСОБА_7 представників заінтересованої особи:

Великолепетиської РДА: Петренко О.А.

ОСОБА_8 .

ОСОБА_9

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 та Великолепетиська районна державна адміністрація про видачу обмежувального припису

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису, мотивуючи свої вимоги наступним. З 30.08.2017 року вона та ОСОБА_4 ОСОБА_5 , перебувають у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народились дитина ОСОБА_10 . Заявник зазначила, що за час сімейного життя ОСОБА_11 неодноразово ображав її, погрожував фізичним побиттям та у березні 2019 року наніс тілесні ушкодження у присутності малолітньої дитини та своєї матері, що підтверджується копією виписки із медичної карти, у зв"язку з цим сімейне життя не склалося. Крім того, нею подано до Херсонського міського суду позови про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, розгляд яких на даний час триває та рішення у справах не ухвалено. Також за заявою ОСОБА_12 від 06.09.2019 року щодо встановлення способу участі у вихованні дитини розпорядженням голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 09.10.2019 року №233 "Про встановлення порядку побачень ОСОБА_4 з малолітнім ОСОБА_10 " встановлено порядок побачень батька з сином: - щоп`ятниці, щосуботи та щонеділі з 09:00 до 18:00 год. за місцем проживання малолітнього без перевезення до місця проживання батька. 30.10.2019 року ОСОБА_11 за попередньою домовленістю з нею щодо перенесення дня побачення з п"ятниці на середу, о 09:00 годині взяв дитину на прогулянку в смт. Велика Лепетиха. О 12:00 годині вона зателефонувала ОСОБА_13 та попросила привезти дитину на обід, але в різкій формі отримала відповідь, що дитина вже в м. Херсоні. Тобто, без погодження з нею як матір"ю, нехтуючи розпорядженням органу опіки та піклування, викрав дитину, змінивши його місце проживання, без речей. Тим більше, дитина перебувала на грудному вигодовуванні. Заявник доповнила, що вона прибувши терміново до м. Херсон намагалась вирішити питання щодо повернення дитини, але ОСОБА_11 відмовляє їй у побаченні з дитиною. 31.10.2019 року завдяки зусиллям багатьох небайдужих людей ОСОБА_11 дозволив їй побачитися з дитиною у його присутності та в присутності його матері. Хлопчик дуже плакав та хотів до мами. ОСОБА_14 категорично заборонив їй проявляти емоції щодо дитини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 висунув умови наступної зустрічі матері з дитиною: лише на вулиці та ні в якому разі не брати дитину на руки. Так він пояснив своє виховання дитини, але потім взагалі відмітив у побаченні. В подальшому, ні 02 ні 03 листопада 2019 року ОСОБА_15 дитину не віддав та не дозволяє бачитися. У телефонних розмовах та смс ОСОБА_14 ображає мене та погрожує, що не віддасть дитину. Фактично ОСОБА_16 чинить щодо неї та малолітньої дитини ОСОБА_17 , 2018 року народження психологічне (психічне) насильство шляхом завдання їм страждань та раніше вчиняв психологічне та фізичне насильство. Вважає, що ОСОБА_18 в супереч інтересам дитини, самостійно вирішив питання щодо закінчення грудною вигодовування, яке й так є стресом для будь-якої дитини. Самостійно вирішив питання щодо зміни місця проживання дитини, що є стресом для будь-якої, навіть дорослої дитини. Самостійно вирішив питання щодо заборони участі матері дитини у її вихованні, що взагалі саме по собі є приниження честі та гідності дитини, нехтування її інтересами, законами України, зокрема, рівності прав батьків. Таким чином, особа завдала психологічної, психічної, фізичної та моральної шкоди їй та її малолітній дитині, ОСОБА_19 . В усній формі ОСОБА_11 був попереджений, що щодо його дій буде подана заява до суду, але він в грубій формі продовжує ображати її, погрожує, що вона ніколи не побаче сина. 30.10.2019, 31.10.2019, 01.11.2019 року нею було викликано поліцію за адресою утримання її сина: АДРЕСА_1 , поліція склала протоколи, але зауважила, що віддати сина ОСОБА_20 відмовляється, а рішення суду відсутнє. Заявник просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме: заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітньою дитиною ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 строком на шість місяців, а також обмежити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 спілкуватися з постраждалою дитиною - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на шість місяців.

08.11.2019 року представник заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_7 задала до суду заперечення на заяву про видачу обмежувального припису у якому зазначила, що зазначені заявником обставини не відповідають дійсним обставинам справи. 30.10.2019 року ОСОБА_21 з дитиною поїхали до лікарні в місті Херсоні з метою детального огляду дитини в лікарні, оскільки в дитини вже декілька днів була слабкість та не проходив нежить. Після огляду лікар постановив діагноз та призначив лікування. Враховуючи житлово-побутові умови заявника, а саме відсутність в будинку санвузлу та знаходження його виключно на подвір`ї будинку - ОСОБА_4 о ОСОБА_22 залишив дитину до одужання у себе вдома, оскільки батьки мають в своїх діях керуватись як найкращими інтересами дітей. Протягом всього часу, ОСОБА_4 не перешкоджав ОСОБА_1 в спілкуванні та вихованні дитини. 31.10.2019 та 01.11.2019 року вона знаходилась в квартирі за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_23 , з дитиною на прогулянку не виходила у зв"язку зі станом здоров"я дитини, але гралася, спілкувалася та годувала дитину без будь-яких перешкод. Вказані обставини можуть бути підтверджені показами свідків та фотографіями зробленими з мобільного телефону з фіксацією дати та геолокації в електронному файлі. Також зазначила, що в заявниці закінчився період локтації, у зв`язку з чим її твердження про знаходження дитини на грудному годуванні є безпідставним, як з урахуванням віку дитини так і з урахуванням фізіологічного стану матері дитини. В подальшому заявниця до ОСОБА_4 не приїжджала за адресою проживання ОСОБА_4 та не намагалась побачити дитину. Після того, як працівники ювенальної служби впевнились в тому, що з дитиною все добре, дитина залишилась з батьком, мати сина не забирала. Також не відповідає дійсності посилання Заявниці на вчинення відносно неї та дитини психологічного насильства та вчинення його в минулому. Крім того, з заяви не зрозуміло, чому заявник просить встановити обмежувальний припис строком саме на 6 місяців і яким чином вказаний обмежувальний припис має забезпечити захист прав та охоронюваних законом інтересів дитини та заявниці, а також як його виконати у випадку задоволення судом заяви, адже дитина на даний час проживає з ОСОБА_4 Не зрозумілим є бачення Заявниці захисту прав дитини в забороні батькові спілкуватись із малолітнім сином строком на 6 місяців - як тоді здійснювати спільну опіку над дитиною. Вимоги Заявниці прямо суперечать приписам ст.ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 9, 14 «Про права дитини» ратифіковано Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91, ст. 24, 48, 64 Конституції України. Фактично, як вбачається з наданих заявницею доказів до справи та обставин справи - звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про винесення обмежувального припису покликано не реальним захистом прав заявниці та дитини, а наміром заявниці шляхом зловживання інститутом обмежувального припису обмежити батька у спілкуванні з дитиною строком на 6 місяців не дочекавшись вирішення судових спорів поданих до суду саме заявницею, а тому просить суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_4 - відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засідання заяву підтримав, вважає, що ОСОБА_15 вчинив психічне та психологічне насильство відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_24 . Також самостійно вирішив питання щодо припинення грудного вигодовування дитини матір"ю, вирішив питання щодо місця проживання та участі матері у спілкуванні з дитиною, і саме такими діями ОСОБА_15 вчинив психологічне насильство відносно своєї дитини.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала та просить суд її задовольнити. Пояснила, що її чоловік напередодні попередив її про те, що він приїде до смт. Велика Лепетиха та візьме сина на прогулянку. Взявши сина він додому його не повернув та повідомив, що дитина вже знаходиться в м. Херсон. Після вказаного вона також поїхала до м. Херсон де викликала поліцію і соціальні служби, які після бесіди з ОСОБА_25 повідомили їй, що з дитиною все добре. У подальшому на умови, які пропонував ОСОБА_14 щодо побачення з дитиною вона не погодилася. Вважає, що своїми діями ОСОБА_15 вчинив відносно неї та їхнього сина ОСОБА_26 психологічне насильство.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_27 у судовому засідання заяву підтримала та пояснила, що ОСОБА_28 перебуває на обліку у Великолепетиській лікарні та потребує лікування. З березня 2019 року ОСОБА_1 проживає в смт. Велика Лепетиха, оскільки відносно ОСОБА_29 було складено протокол про адміністративне правопорушення. За цей час ОСОБА_14 декілька разів приїздив до дитини. Є порядок побачення з дитиною, який ОСОБА_15 порушив. Вважає, що забравши дитину від матері він діяв всупереч інтересів дитини, чим вчинив психологічне насильство відносно дитини та дружини.

Представник заінтересованої особи - Великолепетиської РДА - Максименко Е.О. заяву підтримала, просить суд її задовольнити та вважає, що своїми діями ОСОБА_4 о ОСОБА_22 вчинив психологічне насильство в сім"ї.

Представник заінтересованої особи - служби у справах дітей Великолепетиської РДА - Горбач О.М. заяву підтримала, вважає, що дійсно ОСОБА_4 о ОСОБА_22 забираючи дитину від матері вчинив відносно неї психологічне насильство, а тому просить суд заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у судовому засіданні заяву не визнав та пояснив, що він проживав зі своєю дружиною та сином у облаштованій квартирі по АДРЕСА_3 . у березні місяці 2019 року його дружина без його відома та згоди відвезла сина в смт. Велика Лепетиха. З того часу його дружина проживає в смт. Велика Лепетиха у своїх батьків у менш облаштованих умовах для проживання. Коли він вперше приїздив до будинку у якому проживає його дружина та син, то він запросив працівників соціальних служб для складання акту обстеження умов проживання сім"ї. Один раз на дві неділі він приїздив до сина та привозив продукти харчування та інші необхідні дитині речі. Інколи коли він приїжджав до сина то ОСОБА_30 не давала йому бачитися з сином, пояснюючи тим, що ОСОБА_31 не бажає з ним бачитися і з вказаного приводу він викликав поліцію, яка фіксувала вказаний факт. Коли він останні рази приїжджав до сина то ОСОБА_31 кашляв. Під час попереднього візиту до сина між ним та бабусею його дружини виник конфлікт, який закінчився викликом поліції. Свідком даного конфлікту був також і його син. Після вказаного він звернувся до Великолепетиської РДА надав всі необхідні документи і розпорядженням йому було надано дозвіл на побачення з сином. Коли останнього разу він приїхав на побачення з сином, то він як завжди привіз продукти харчування, та інші необхідні дитині речі. ОСОБА_1 вивела ОСОБА_26 та вони поїхали до центра селища де придбали Даміру іграшку. По дорозі до центру він помітив, що Дамір кашляє, також він кашляв і коли вони гралися на площадці і він як батько не бажаючи своєму сину будь-якої шкоди вирішив відвезти його до лікарні в м. Херсон, що підтверджується медичною карткою. Тобто вказані дії він вчинив виключно в інтересах дитини. Після лікарні Дамір поїв та ліг спати, не капризував. Ввечері того ж дня Дамір також почувався добре. На сьогоднішній день його син ОСОБА_31 також знаходиться на лікуванні. Просить суд у задоволенні заяви відмовити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_32 у судовому засіданні заяву не визнала та підтримала раніше подане заперечення, а також просить суд у задоволенні заяви відмовити.

Свідок ОСОБА_33 суду показав, що він є товаришем ОСОБА_12 . Йому відомо, що відносини у сім"ї ОСОБА_34 знаходяться на стадії розлучення. Нахмет регулярно відвідував сина в смт. Велика Лепетиха і він неодноразово був свідком цього. Йому не відомо про будь-які факти домашнього насильства. ОСОБА_14 дуже гарно ставиться до сина. Останній раз він бачив ОСОБА_26 напередодні, дитина була весела, гралася, кликала татка та просилася на руки. При цьому ОСОБА_31 про маму не запитував.

Свідок ОСОБА_35 суду показала, що вона є сусідкою сім"ї ОСОБА_34 , добре знає ОСОБА_36 , часто була у них у гостях та може охарактеризувати ОСОБА_36 тільки з гарного боку. Їй не відомо про будь-яке насильство ОСОБА_36 по відношенню до дружини чи то сина. ОСОБА_14 дуже гарно піклувався про свою дружину та сина. Напередодні вона бачила ОСОБА_26 , дитина почувала себе добре, про маму не запитував.

Свідок ОСОБА_37 суду показала, що вона є сусідкою сім"ї ОСОБА_34 . До членів своєї сім"ї ОСОБА_14 ставиться добре. Їй відомо про один випадок коли ОСОБА_38 кричала у дворі, що її побили, але жодних ушкоджень на ній не було. Вона жодної сварки між ОСОБА_25 та ОСОБА_39 не чула. На даний час ОСОБА_14 не забороняє ОСОБА_40 спілкуватися з сином. Може охарактеризувати ОСОБА_36 з позитивного боку. Їй відомо, що ОСОБА_31 на даний час перебуває в м. Херсон, оскільки його привезли на лікування. Як ОСОБА_30 останнім часом гралася з сином вона не бачила.

Свідок ОСОБА_41 суду показав, що він є батьком ОСОБА_42 . За час проживання з ОСОБА_25 останній зателефонував йому та повідомив, що заберіть свою дочку, оскільки вона неадекватна. Потім йому зателефонувала дочка, яка повідомила, що приїде додому. Після її приїзду він бачив на тілі дочки синці. Після приїзду до смт. Велика Лепетиха малолітній ОСОБА_31 постійно був з матір"ю. 30.10.2019 року він був на роботі і йому зателефонувала дочка ОСОБА_30 та повідомила, що викрали Даміра. Він повідомив поліцію і вони поїхали до м. Херсон. По приїзду в м. Херсон вони також викликали поліцію та служби у справах дітей, яких ОСОБА_11 впустив до квартири, а коли вони вийшли то повідомили, що з дитиною все добре і більше вони нічого вдіяти не можуть. Він повернувся до смт. Велика Лепетиха а його дочка ОСОБА_30 залишилася в м. Херсон. Як ОСОБА_11 бив ОСОБА_43 він особисто не бачив.

Свідок ОСОБА_44 суду показала, що вона довгий час знає сім"ю ОСОБА_45 - батьків ОСОБА_42 . ОСОБА_46 з сином ОСОБА_47 були дуже гарні відносини. ОСОБА_30 хвилювалася з приводу того, що у неї забрали сина. Вона була свідком того, як ОСОБА_14 приїздив до ОСОБА_48 і брав сина ОСОБА_26 на побачення. Також бачила, що була якась суперечка, стояла поліція. Вона не бачила, як бабуся ОСОБА_48 ображала ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_49 суду показала, що вона є матір"ю ОСОБА_42 . Між ОСОБА_39 та малолітнім ОСОБА_47 відносини дуже хороші. Вона не була свідком як ОСОБА_30 передавала дитину ОСОБА_50 та не вмішувалася у їхні стосунки. Нахмет привозив продукти харчування та ішні необхідні дитині речі. 30.10.2019 року приїхав ОСОБА_11 і ОСОБА_30 винесла дитину на побачення та між Нахметом і ОСОБА_39 виник конфлікт. Того ж дня близько обіду вона ОСОБА_51 дізналася що ОСОБА_26 батько забрав у м. Херсон. Після вказаного ОСОБА_30 з батьком ОСОБА_52 поїхали до м. Херсон. Вона разом з ними не їздила. ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_26 дійсно був кашель та прорізалися зубки і ОСОБА_30 лікувала його дитячими чаями, але до лікаря не водила. Їй відомо до ОСОБА_31 ще був на змішаному годуванні. На даний час ОСОБА_30 перебуває у тяжкому емоційному стані. Зі слів дочки їй також відомо, що ОСОБА_14 не пускав її дочку ОСОБА_43 додому, замикав у квартирі.

Свідок ОСОБА_53 суду показала, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_54 та її батьками ОСОБА_55 . Бачила, як ОСОБА_11 забирав дитину у матері. Деякі рази було все мирно, а інколи були сварки. ОСОБА_30 та її син постійно були разом. Вона особисто не бачила як ОСОБА_30 гуляє з дитиною на площадці. Вона була свідком як бабуся ОСОБА_48 ображала ОСОБА_36 та його сім"ю. Їй не відомо про відносини між ОСОБА_25 та ОСОБА_47 .

Свідок ОСОБА_56 суду показала, що вона товаришує з ОСОБА_54 і її син ОСОБА_31 дуже прив"язаний до неї. Була свідком, як ОСОБА_14 забирав Даміра у матері при цьому дитина плакала, а потім вирвала. Більше з даного приводу нічого показати не може.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши надані сторонами письмові матеріали справи, а також беручи до уваги покази свідків суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та заінтересована особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 30.08.2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_2 від 30.03.2018 року його батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 .

Заявник у заяві вказує, що ОСОБА_4 вчиняє відносно неї та малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 психологічне насильство, оскільки самостійно без узгодження з нею, як матір"ю дитини визначив місце проживання сина, не надає можливості з ним спілкуватися, не дивлячись на те, що у судовому порядку вирішуються спори: про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів та про визначення місця проживання дитини, крім того, дитина ще перебувала на змішаному вигодовуванні у тому числі на грудному та потребує материнської опіки і вказане вона розцінює, як вчинення домашнього насильства відносно неї та її малолітнього сина.

Так, положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Як визначено п.3, 6, 7, 8 та 14 ч.1, ст.1 Закону №2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняється в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дійсно відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа. Положеннями ст. 26 Закону України передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Таким чином, єдиною (фундаментальною) підставою для звернення до суду з заявою про видачу обмежувального припису є вчинення щодо дитини, або іншої особи домашнього насильства, яке має бути належним чином підтверджено: постановою у справі про адміністративне правопорушення, вироком суду, який набрав законної сили, чи-то в інший передбачений законодавством України спосіб.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.

Нормами статті 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, додані заявником до заяви про видачу обмежувального припису письмові матеріали, а саме: талон-повідомлення за №379 від 20.03.2019 року взагалі не містить відомостей про особу, яка подала заяву, та суті поданої заяви; виписка із медичної карти амбулаторного хворого від 20.03.2019 року надана КЗ "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Л.Ю. Тропіних" містить лише відомості про особу хворого, яка звернулася за допомогою, проте взагалі не містить відомостей про особу, яка заподіяла тілесні ушкодження; висновок №448 наданий ЛКК КП "Великолепетиський центр первинної медико-санітарної допомоги містить відомості про передування ОСОБА_10 на диспансерному обліку у лікаря хірурга, проте не містить жодних відомостей про вчинення відносно малолітнього будь-якого виду домашнього насильства.

Проте надані заінтересованою особою письмові матеріали вказують, що ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 02.05.2019 року на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується Довідкою МВС України серії НОМЕР_3 .

Стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Також ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Пояснення заінтересованої особи ОСОБА_4 , про те, що він забрав дитину з смт. Велика Лепетиха та повіз до лікарні в м. Херсон підтверджуються записами у лікарняній картці ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.10.2019 року та від 04.11.2019 року. Крім того, надані заінтересованою особою ОСОБА_4 . письмові матеріали свідчать про те, що ОСОБА_4 має постійне місце роботи, стабільних дохід, користується повагою та авторитетом серед колег та у побуті, має позитивні характеристики.

Допитані під час розгляду даної цивільної справи свідки, як зі сторони заявника, так і зі сторони заінтересованої особи жодним чином не підтвердили факт вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_4 по відношенню до його дружини ОСОБА_48 , чи то сина ОСОБА_26 . На основі показів свідків можливо зробити висновок про те, що і заявник ОСОБА_1 і заінтересована особа ОСОБА_4 о ОСОБА_22 добре ставляться до свого спільного малолітнього сина ОСОБА_26 та кожен зі свого боку діє виключно в інтересах дитини.

На сьогоднішній день питання щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_10 не вирішено, а тому дитина може проживати як у сім"ї матері так і в сім"ї батька.

Таким чином, суд вважає не доведеним факт, що ОСОБА_4 ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 чи то їх спільного малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто ризики зазначені заявником не підтверджуються, а ні письмовими матеріалами справи, а ні поясненнями свідків у справі, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Суд також вважає необхідним роз"яснити заявнику, що питання про відібрання дитини у батька, чи-то визначення місця проживання дитини не вирішується під час розгляду заяви про видачу обмежувального припису.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 265, 315, 319, 350-6 ЦПК України, ст. 26 закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відмовити у повному обсязі.

Повне найменування сторін:

1. Заявник - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

2. Заінтересована особа - ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

3. Заінтересована особа Великолепетиська районна державна адміністрація, ЄДРПОУ 04060186, Херсонська область, Великолепетиський район, смт. Велика Лепетиха, вул. Соборна 3.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2019 року.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА:

Суддя В.В. Соловйов

Секретар с/з О.С. Погоріла