Ухвала суду № 85735329, 18.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5020/19

УХВАЛА

18 листопада 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат за приписом п.3 ч.1 ст.252 КАС України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа Південне управління в м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області, про визнання протиправною та скасування Вимоги.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа Південне управління в м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області, про визнання протиправною та скасування Вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-44607-50 Головного управління ДФС в Одеській області від 13.06.2019 року. Стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768,40 грн.

07.11.2019 року за вхід.№41582/19 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат за приписом п.3 ч.1 ст.252 КАС України, в якій позивач просить постановити ухвалу про розподіл судових витрат згідно п.5 ч.3 ст.132 КАС України та ч.3 ст.143 КАС України, а саме: стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області витрати на винагороду банку при сплаті судового збору в сумі 25,00 грн.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Рішення суду від 05.11.2019 ухвалене за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та з урахуванням приписів ч.3 ст.252 КАС України розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача від 07.11.2019 року за вхід.№41582/19.

Порядок та підстави ухвалення у справі додаткового судового рішення врегульовані ст.252 КАС України.

Частиною 2 ст.252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Вказана заява від 07.11.2019 року за вхід.№41582/19 подана позивачем у встановлений законодавством строк.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Позивач у заяві від 07.11.2019 року за вхід.№41582/19 просить постановити ухвалу про розподіл судових витрат, а саме стягнення з ГУ ДФС витрат на винагороду банку при сплаті судового збору.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 ст.132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно зі ст.2 Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Позивач на виконання зазначеної вимоги сплатив судовий збір у сумі 768 грн 40 коп, що підтверджується квитанцією №0.0.1435243584.1 від 14.08.2019 року (а.с.5).

Судовий збір сплачений у розмірі (768 грн 40 коп) встановленому Законом України “Про судовий збір” .

При здійсненні оплати судового збору з позивача банком була знята «Комісія з платника», сума комісії 25,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1435243584.2 від 14.08.2019 року (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З відповідача за рахунок бюджетних асигнувань стягнуто судовий збір у сумі 768,40 грн.

Щодо комісії банку сплаченої позивачем під час здійснення оплати судового збору у сумі 25,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Комісія банка – це плата за надання послуги, яку банк стягує з клієнта. Таким чином, комісія банку, сплачена позивачем під час здійснення оплати судового збору, у сумі 25,00грн не відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи, у розумінні ст.132 КАС України.

КАС України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

З урахуванням того, що рішенням суду від 05.11.2019 року розглянуто усі позовні вимоги, вирішено питання судових витрат, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви за приписом п.3 ч.1 ст.252 КАС України необхідно відмовити.

Відповідно до ч.4,ч.5 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.132, 143, 248, 252 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва