Ухвала суду № 85735278, 18.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6756/19

УХВАЛА

18 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» до Головного управління ДПС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5):

- здійснити перерахунок і зменшити суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі ГУ ДФС в Одеській області від 31.05.2019 року №2287-17 з урахуванням акту №6623/15-53-22-04/37007918 від 25.09.2015 р. та ППР №0001292204 від 12.10.2015 р., ППР №0001902004 від 12.10.2015 р.;

- відкликати податкову вимогу ГУ ДФС в Одеській області від 31.05.2019 року №2287-17 у зв`язку зі зменшенням суми податкового боргу, визначеної в податковій вимозі.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.4 ст.55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Так, позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» підписана генеральним директором ОСОБА_1 .

Однак, до позову не додано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС», яким підписано позовну заяву.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС».

Згідно з п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

2) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

3) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Так, у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області здійснити перерахунок і зменшити суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі ГУ ДФС в Одеській області від 31.05.2019 року №2287-17 та відкликати податкову вимогу ГУ ДФС в Одеській області від 31.05.2019 р. №2287-17.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимоги позивача про зобов`язання вчинити певні дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України мають похідний характер, від вимог, які мають бути основними (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, позовна заява містить лише вимоги зобов`язального характеру без заявлення основних позовних вимог до відповідача.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду відповідне уточнення (з копією для відповідача).

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову в даному випадку є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і зменшити суму податкового боргу та відкликати податкову вимогу на загальну суму 5452444,08 грн.

З урахуванням того, що податкова вимога безпосередньо впливає на майновий стан позивача, позовні вимоги щодо зобов`язання здійснити перерахунок і зменшити суму податкового боргу, та відкликати податкову вимогу за своїм змістом є вимогами майнового характеру.

Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалі від 23 серпня 2018 року у справі №808/2464/17.

Отже, адміністративний позов містить вимоги майнового характеру.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 гривень.

Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 19210,00 грн. (5452444,08 грн. х 1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Однак, позивачем не надано до позову доказів сплати судового збору.

Отже, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн.

Крім того, суддя зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Частинами 3, 4 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас, пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено спеціальний строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, при вирішенні питання про застосування норм КАС України та ПК України, які регулюють строки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, а саме: «..Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення».

З урахуванням зазначеного вище, враховуючи предмет спору, в даних правовідносинах має застосовуватись місячний строк звернення до адміністративного суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пп.56.17.3 п.56.17 ст. 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з позовної заяви, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкової вимоги Головного управління ДФС в Одеській області від 31.05.2019 року №2287-17 шляхом подання скарги №30 від 18.07.2019 року.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.09.2019 року №1591/6/99-00-1005-15, податкову вимогу ГУ ДФС в Одеській області від 31.05.2019 року №2287-17 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Суддя зазначає, що позовна заява надійшла до суду засобами поштового зв`язку «Укрпошта Експрес» 13.11.2019 року, яку позивач подав до відділення поштового зв`язку 11.11.2019 року, про що свідчить дата оформлення поштового відправлення, що міститься на конверті, в якому надійшов лист позивача.

При цьому, позивач в позовній заяві зазначає, що: «…Рішення ДПС про результати розгляду скарги №1591/6/99001005-15 від 12.09.2019 року отримано ТОВ «ІСТ ГРЕЙНС» поштою 10.10.2019 року. Отже, позовна заява подається в межах строку, визначеного п.56.19 ст. 56 ПК України…».

Таким чином, позивач сам вказує у позові, що в даних правовідносин застосовуються норми п.56.19 ст. 56 ПК України.

Водночас, позивачем не надано до суду жодних доказів, які підтверджують отримання рішення ДПС про результати розгляду скарги №1591/6/99001005-15 від 12.09.2019 року саме 10.10.2019 року, зокрема, поштового конверту, в якому надійшло зазначене рішення, витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції, тощо.

При цьому, наявність на копії рішення ДПС про результати розгляду скарги №1591/6/99001005-15 від 12.09.2019 року напису «вх. № 22 від 10.10.2019 р.» не може слугувати доказом отримання вказаного рішення саме цією датою, оскільки із вказаного напису неможливо встановити особу, яка вчинила відповідний напис, її повноваження та підстави вчинення цього напису. Окрім іншого, зазначений напис жодним чином не підтверджує факт неотримання позивачем рішення ДПС про результати розгляду скарги №1591/6/99001005-15 від 12.09.2019 року раніше, ніж 10.10.2019 року.

Отже, з урахуванням наведеного, позивачу необхідно надати до суду належні докази на підтвердження отримання рішення ДПС про результати розгляду скарги №1591/6/99001005-15 від 12.09.2019 року саме 10.10.2019 року.

Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача):

- уточненої позовної заяви із приведенням позовних вимог у відповідність до ст. 5 КАС України;

- доказів сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн. за вимоги майнового характеру;

- доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС»;

- належних доказів на підтвердження отримання рішення ДПС про результати розгляду скарги №1591/6/99001005-15 від 12.09.2019 року саме 10.10.2019 року.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 120, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ГРЕЙНС» до Головного управління ДПС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко