Рішення № 85735233, 18.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2019 р. № 400/2686/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001 провизнання протиправними та скасування наказів від 24.07.2019 р. №765, від 05.08.2019 р. № 313 о/с, понвлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №765 від 24.07.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП області», відповідно до якого прийнято рішення про звільнення відповідача зі служби за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» та наказом №313 о/с від 05.08.2019, відповідно до якого прийнято рішення за ст.77 ч.1 п.6 «майора поліції ОСОБА_1 (№0074601), який зарахований у розпорядження Головного управління. З виплатою компенсації за невикористані 25 діб щорічної чергової відпустки та з виплатою премії за поточний місяць у розмірі 0%, з 07 серпня 2019 р.»; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення Березанського ВП ГУНП в Миколаївській області; стягнути з ГУНП в Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідачем його було звільнено в порядку ст.77 ч.1 п.6 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Натомість, на думку позивача, у відповідача не було жодних підстав для притягнення його дисциплінарної відповідальності. Єдиною та фактичною причиною звільнення позивача є притягнення його до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України. Між тим, факт перебування в статусі підозрюваного у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність його вини у скоєнні дисциплінарного проступку, оскільки в даному випадку наявність чи відсутність вини у скоєнні кримінального правопорушення може бути встановлена лише вироком суду, який набрав законної сили в межах кримінального провадження. Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Загальні міркування про моральні-ділові якості, низьку правосвідомість, порушення присяги тощо, без визначення конкретних дій чи бездіяльності, які свідчать про скоєння дисциплінарного проступку, не дають підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності. В рамках кримінального провадження №42019150410000072 16.07.2019, позивача було затримано, 17.07.2019, останньому було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Позивач послався на ч.3 ст.70 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному КПК України.

Відображення у висновку службового розслідування факту отримання позивачем незаконної винагороди відповідач необґрунтовано вважає дисциплінарним проступком і порушення службової дисципліни, оскільки вказані дії є саме кримінальним правопорушення, відповідальність за яке передбачено нормами Кримінального кодексу України.

Таким чином, на думку позивача, сам по собі факт затримання та повідомлення ОСОБА_1 про підозру у кримінальному проваджені не свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції, а відтак не є підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.

Позивач вважає, що відповідачем при звільненні його з поліції, за відсутності беззаперечних доказів вчинення ним дисциплінарного проступку та за наявності порушеного кримінального провадження, в якому не ухвалено обвинувального вироку, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Також, позивач зазначає, що звільнення його з національної поліції та посади відбулося під час, коли він знаходився на лікарняному.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, свою позицію виклав у відзиві. ГУНП вважає, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції прийнято законно, з урахуванням обставин дисциплінарного проступку, виявленого та задокументованого у відповідності до наказу МВС України обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що передували прийняттю управлінського рішення щодо звільнення позивача з органів поліції.

За зміст ост.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, у тому числі дотримуватися норм професійної та службової етики, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку та інше.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і права, що такими нормативними актами передбачені. Крім того, службова дисципліна вимагає від поліцейського неухильного виконання наказів начальників, постійного підвищення морального обліку.

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Такими підставами є виключено фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльність) порушника дисципліни. Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службовою дисципліни, що свідчити про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключено фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особо ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що з 07.11.2015 майор поліції ОСОБА_1 , згідно ч.2 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію», виконує основні обов`язки поліцейського та є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Під час складання присяги на вірність Українському народові ОСОБА_1 присягнув вірно служити, дотримуватися Конституції та Законів України, втілювати їх у життя та поважати і охороняти честь держави, а також з гідністю нести високе звання поліцейського.

За результатами вивчення попередньої поведінки майора поліції ОСОБА_1 щодо проходження служби в Національній поліції України та його ставлення до служби встановлено, що мобільними групами ГУНП протягом поточного року здійснювались перевірки службової діяльності працівників поліції територіальних підрозділів ГУНП, серед яких здійснювалась і перевірка Березанського ВП, під час якої і діях працівників, які є підлеглими ОСОБА_1 , встановлені факти вчинення дисциплінарного проступків, що вказує на низьку керівну та профілактичну роль останнього під час здійснення своєї професійної діяльності на посаді заступника начальника відділення поліції. Так, 12.03.2019 заступником відповідального від керівництва ГУНП в Миколаївській області підполковником поліції Малишевим Д .Ю. здійснено перевірку організації несення служби працівниками поліції Березанського ВП, під час проведення якої виявлені порушення. За результатами проведеного службового розслідування наказом ГУНП від 28.05.2019 №591 безпосереднім підлеглим ОСОБА_1 : - дільничному офіцеру поліції сектору превенції лейтенанту поліції Бондару Д.О. зменшено розмір премії на 10% (не забезпечив належне зберігання зброї та підтримання її у справному та змащеному стані); - дільничному офіцеру поліції сектору превенції лейтенанту поліції ОСОБА_4 оголошено догану (будучи членом наряду СОГ, який прибув на місце події, не був екіпірований засобами індивідуального захисту).

Відповідно до інформації наданої УПД ГУНП, не кращим чином склався стан роботи і з розслідування кримінальних проваджень за порушення правил адміністративного нагляду. У поточному році працівниками Березанського ВП надіслано до суду обвинувальний акт лише по 1 провадженню.

Крім того, під час проведення службового розслідування встановлено, що 16.07.2019 до ГУНП в Миколаївській області з Березанського ВП надійшла інформація про затримання заступника начальника Березанського ВП майора поліції ОСОБА_1 за отримання неправомірної вигоди. Так, 19.06.2019 військової прокуратурою Південного гарнізону зареєстровано в ЄРДР №42019150410000072 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відносно майора поліції ОСОБА_1 16.07.2019 в м. Миколаєві, в рамках вищевказаного кримінального провадження, працівниками Миколаївського управління ДВБ НП України спільно з ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, затримано майора поліції ОСОБА_1 під час отримання ним неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США від приватного підприємця за не перешкоджання веденню господарської діяльності на узбережжі Чорного моря. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

Проаналізувавши процесуальні документи, які отримані під час проведення службового розслідування встановлено, що 19.06.2019 у період часу з 13:40 по 14:30, діючи з умислом на щомісячне одержання неправомірної вигоди, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 встановив позаслужбові стосунки з ОСОБА_5 , що в подальшому призвело до виникнення надзвичайної події, яка нагетивно вплинула на авторитет поліції, виказав останньому вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2000 доларів США за вчинення та невчинення в інтересах останнього дій з використанням наданої йому влади та службового становища шляхом не вживання заходів, направлених на виявлення адміністративних правопорушень у торгівельній діяльності кафе «Тисяча та одна ніч», розташованого в с. Рибаківка, Березанского району, Миколаївської області та торгівельного кіоску у с. Лугове, Березанского району Миколаївської області, які здійснюють реалізацію товарів та алкогольних та тютюнових виробів без дозвільних документів із порушення вимог чинного законодавства України, фактичним власником яких є ОСОБА_5

17.07.2019 ОСОБА_1 оголошено про підозру у скоєнні злочину за ч.3 ст.368 КК України. 18.07.2019 ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєві ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 13.09.2019 та визначено розмір застави в сумі 350000 гривень.

Відомості за вищевказаною подією 16.07.2019 викладені на сторінці інтеренет-видання « Новости Н», що набуло суспільного резонансу, чим підірвано авторитет, престиж та довіру з боку населення до Національної поліції України у цілому.

Таким чином, майор поліції ОСОБА_1 , нехтуючи обов`язками та повноваженням працівника поліції, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєнні кримінальну відповідальність, замість попередження злочину та профілактики злочинності серед населення, сам вчинив протиправні дії, які виразилися у підтриманні позаслужбових та неділових стосунків з цивільною особою, що призвело до надзвичайної події та є несумісним з можливістю подальшого проходження служби в органах Національної поліції України. Зазначена подія набула суспільного резонансу та негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, підвищення довіри населення до правоохоронних органів.

Надзвичайна подія сталась внаслідок вкрай низьких морально-ділових якостей майора поліції ОСОБА_1 , грубого ігнорування ним вимог Дисциплінарного статуту Національній поліції України, Законів України, Посадової інструкції та Правил етичної поведінки поліцейських.

Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівниками органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низькою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Працівники внутрішніх справ власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватися.

З приводу перебування на час звільнення на лікарняному, відповідач зазначив, що про ці обставини ОСОБА_1 не повідомляв ГУНП. Відповідно до відомостей державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС по Миколаївській області» ОСОБА_1 з 10.07.2019 по теперішній час на лікарняному не перебуває. У разі надання позивачем листка непрацездатності за цей період, відповідачем може бути вирішено питання про зміну дату звільнення, але це не впливає на законність самого звільнення позивача з лав поліції.

В судовому засіданні 04.11.2019 позивач, його представник, а також представник відповідача підтримала власні позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи. Позивач просив позов задовольнити, представник відповідача, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження 18.11.2019 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 20.11.2000 та має спеціальне звання майор поліції.

З 02.01.2018 ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції на посаді заступника начальника Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції Миколаївської області.

19.06.2019 військовою прокуратурою Південного гарнізону зареєстровано в ЄРДР №42019150410000072 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відносно майора ОСОБА_1

16.07.2019 в м. Миколаєві, в рамках вищевказаного кримінального провадження, працівниками Миколаївського управління ДВБ НП України спільно з ТУ ДБР, затриманий ОСОБА_1 під час отримання ним неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США від приватного підприємця за не перешкоджання веденню господарською діяльності на узбережжі Чорного моря.

16.07.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

17.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

17.07.2019 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №747 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», призначено за фактом можливих порушень службової дисципліни заступником начальника Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 . службове розслідування.

24.07.2019 начальником ГУНП в Миколаївській області затверджено висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих працівників поліції Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП.

Відповідно до висновків службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У висновку службового розслідування зазначена подія кваліфікована, як дисциплінарний проступку, який виразився в ігнорування вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національній поліції України, щодо зобов`язань бути вірним присяги поліцейського, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

24.07.2019 начальником ГУНП в Миколаївській області винесено наказ №765 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП області», відповідно до якого, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ст.ст.2, 6, 8, 11, п.п. 1, 2 ст.18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», ст.1 Дисциплінарного статуту Національній поліції України, ч.1 ст.42 Закону України «Про запобігання корупції», розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, ігнорування Присяги та посадових інструкцій діяти відповідно до своїх функціональних (посадових) обов`язків, що призвело до низьких морально-ділових якостей, встановлення позаслужбових і неділових стосунків з цивільною особою та приховування інформації, яка має ознаки кримінального правопорушення, використання своїх службових повноважень і пов`язаних з цим можливостей для одержання неправомірної вигоди, не вжиття заходів припинення правопорушення, що як наслідком призвело до скоєння надзвичайної події за участі працівника поліції та до подальшого висвітленні події в ЗМІ, внесення відомостей до ЄРДР, повідомлення про підозру працівникові поліції у вчиненні кримінального правопорушення, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, рівня довіри населення до поліції, враховуючи негативну службову характеристику, неналежне ставлення до служби, керуючи вимогами п.7.8 ст.19 Дисциплінарного статуту, майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

05.08.2019 наказом №313 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.6 Закону, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту Національній поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ст.12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Факт отримання неправомірної вигоди працівником поліції за безперешкодне здійснення господарської діяльності, є безумовно дисциплінарним проступком, за який може бути застосований найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби (п.7 ч.3 ст.13 Статуту).

Суд погоджуються з аргументами позивача та його представника, що факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку відповідачем встановлено виключно на підставі матеріалів кримінального провадження №42019150410000072.

Разом з тим, на відмінність від позиції позивача, суд вважає, що таке використання матеріалів кримінального провадження є прийнятним.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання звільнення працівників поліції, прокурорі та суддів, в порядку дисциплінарного провадження, підставою відкриття яких було затримання правоохороними органами за вчинення кримінального правопорушення, вже було неодноразово предметом розгляду Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 по адміністративній справі № 11-28заі19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82798192), вказана правовий висновок, що зазначає, що встановлені в ході дисциплінарного провадження …. факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішень …. в межах своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень. Комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_2 , а лише перевірила викладені у скарзі обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури, та наявності в діях прокурора складу дисциплінарного проступку.

Разом з тим відомості, необхідні Комісії для здійснення своїх повноважень, можуть бути отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством. Тому Комісія витребувала та отримала необхідні для ухвалення оскаржуваного рішення копії матеріалів кримінального провадження, дозвіл на використання яких у межах дисциплінарного провадження відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України надано безпосередньо прокурором.

З цього приводу суд першої інстанції правильно зазначив, що рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності хоча і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, проте ґрунтується на самостійних правових підставах. Інформація, покладена в основу рішення, отримана Комісією законно, тому могла бути покладена в основу рішення.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами позивача про те, що протоколи огляду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій не можуть бути предметом доказу в дисциплінарному провадженні.

Висновок щодо можливості використання таких доказів під час дисциплінарного провадження стосовно прокурора, Велика Палата Верховного Суду зробила також у своїх постановах від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та 9901/728/18 відповідно).

Аналогічні висновки Великою Палатою були викладені також у постанові від 11.09.2018 по справі №11-334асі18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76945463).

У постанові Верховного Суду від 07.11.2019 по аналогічній адміністративній справі №806/2869/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85450349), зазначено, що вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду, діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.

За таких обставин, суд зобов`язаний врахувати правовий висновок численно викладений у постановах Верховного Суду, зазначених вище.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час проведення службового розслідування, з урахуванням тих доказів, які були ним отримані в тому, числі і з матеріалів кримінального провадження, обґрунтовано дійшов висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 , а тому правомірно наклав на нього дисциплінарне стягнення.

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001 40108735) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко