Ухвала суду № 85735027, 18.11.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 листопада 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4883/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (вул. Менделєєва,53, м. Лисичанськ, Луганська область) про визнання незаконною та скасування постанови від 09.09.2019 ВП № 59904443,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови від 09.09.2019 ВП № 59904443.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно частини 6 статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача – ОСОБА_2 , що є порушенням частини 6 статті 160 КАС України, у зв`язку з чим суддя вважає за необхідне запропонувати позивачу зазначити вказані відомості.

Крім того, вивченням змісту позовної заяви встановлено, що позивачем зазначено відповідачем у даній справі Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Разом з тим, частиною третьою статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Згідно із статтею 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 № 489/20802, визначено, що органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Підпунктами 1 та 2 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 затверджено: Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення про відділ); Типове положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 року за № 617/28747, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції). До складу управління входить міський відділ державної виконавчої служби.

Отже з системного аналізу вищевикладеного слідує, що належним відповідачем у даній справі має бути Головне територіальне управління юстиції у Луганській області.

За правилами, визначеними частинами третьою, четвертою, п`ятою статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Зважаючи на особливості розгляду адміністративних справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, строки їх розгляду, а також на те, що про підставу заміни неналежного відповідача позивач міг знати до подання позову до суду, суддя вважає за необхідне запропонувати позивачу усунути такий недолік позовної заяви шляхом визначення у позовній заяві належного відповідача - Головного територіального управління юстиції у Луганській області, із зазначенням всіх відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суддею встановлено таке.

У заяві про поновлення строків для звернення до суду з даною позовною заявою позивачем визнається факт пропущення строку оскарження постанови державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09.09.2019 ВП № 59904443 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у зв`язку з невиконанням рішення суду у розмірі 1700,00 грн, який визначено Законом України «Про виконавче провадження». Зазначає, що позивач не мала ані фізичної, ані практичної можливості своєчасно оскаржити відповідну постанову, оскільки не є фахівцем в галузі права та у зв`язку із життєвими обставинами, пов`язаними неприязними стосунками з колишнім чоловіком та його родичами, постійними викликами до виконавчої служби, роботою, хворобливим станом дитини, відсутністю відповідних коштів для оплати роботи фахівця в галузі права, та економії грошових коштів на утримання дитини, тому вказані підстави перешкоджали своєчасному зверненню до суду з позовною заявою. В обґрунтування даного клопотання та підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з позовною заявою позивачем надано докази укладення договору про надання юридичних послуг від 10.10.2019 та довідки про тимчасову непрацездатність і причини відсутності дитини, яка відвідує дошкільний навчальний заклад за вересень 2019 року. Просить суд визнати поважними підстави пропуску строків звернення до суду з даним позовом та поновити строки для звернення позивача до суду з позовною заявою.

Відповідно до частини першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, даною нормою чітко визначено строки звернення до суду з позовами даної категорії справ учасників виконавчого провадження.

Як наслідок, учасники виконавчого провадження можуть звернутися до суду з позовами даної категорії справ у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач був обізнаний про оскаржувану постанову ще 09.09.2019, проте до суду з даним позовом звернувся лише 13.11.2019. При цьому, до матеріалів позовної заяви не надав належних доказів в підтвердження поважності пропуску звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Оскільки ОСОБА_3 дізналася про порушення своїх прав 09.09.2019, а до Луганського окружного адміністративного суду звернулася 13.11.2019, та до матеріалів позовної заяви не надано належних доказів в підтвердження поважності пропуску звернення до суду з даним позовом, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.287 КАС України.

Враховуючи наведене, суддя вважає за необхідне запропонувати позивачу усунути такий недолік позовної заяви шляхом надання суду належних та допустимих доказів в підтвердження поважності пропуску звернення до суду з даним позовом.

Також суддею встановлено, що позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що є порушенням п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України.

У зв`язку з чим суддя вважає за необхідне запропонувати позивачу усунути такий недолік позовної заяви шляхом подачі власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Щодо сплати судового збору позивачем при зверненні до суду з даним позовом, суддею встановлено наступне.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якої зазначено, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою як особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, у зв`язку з чим у відповідності до вимог частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік. Також зазначено, що позивачем в судовому порядку оскаржуються п`ять постанов про накладення штрафів на позивача, прийнятих державними виконавцями в межах виконавчих проваджень, та через брак фінансових коштів позивач не може сплатити судовий збір за подання даного позову.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Такими умовами є:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказаний перелік умов є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому позивач підставою для звільнення від сплати судового збору зазначає своє важке матеріальне становище та те, що до суду звернулася із даним позовом в інтересах малолітньої особи.

Проте, в якості доказу тяжкого матеріального стану позивачем не надано відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників про суми виплачених доходів за 2018 рік за чотири квартали.

Крім того, посилання ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, те, що позивач звернувся до суду з позовом в інтересах малолітньої особи, судом не приймається до уваги, оскільки позивачем оскаржується постанова державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09.09.2019 ВП № 59904443 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у зв`язку з невиконанням рішення суду у розмірі 1700,00 грн.

Також, ОСОБА_1 не надано суду доказів в підтвердження того, позивач звернувся до суду з даним позовом в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Оскільки позивачем оскаржується вказана вище постанова, прийнята відповідачем саме відносно позивача, тому пункт «ґ» частини другої статті 8 Закону України “Про судовий збір” до спірних правовідносин не може бути застосований.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

В позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, інша позовна вимога є похідною.

На 2019 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня встановлено у розмірі 1921,00 гривень та враховуючи кількість заявлених вимог та розмір майнової вимоги, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Таким чином вказана сума судового збору у розмірі 768,40 грн. повинна бути сплачена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA838999980000034312206084029;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, адміністративний позов ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови від 09.09.2019 ВП № 59904443 підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 9, 42,43, 47,122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови від 09.09.2019 ВП № 59904443 залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статті 160 КАС України та докази надіслання її відповідачу; доказів в підтвердження поважності пропуску звернення до суду з даним позовом; власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; документу в підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

СуддяЄ.О. Кисельова