Рішення № 85734302, 06.11.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м.Житомир справа № 240/9665/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Іваненка Олександра Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.06.2019 № 408 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України N 486 о/с від 02.07.2019 по особовому складу про його звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити його на роботі в якості інспектора Управління патрульної поліції м.Києва та спеціальному званні старшого лейтенанта поліції, 3 роти 1 батальйону (з обслуговування правого берегу);

- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову вказано, що 02 липня 2019 року його ознайомили з наказом № 408 в якому йшлося про те, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 05.03.2019 № 411 було проведено службове розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення № 42018100000000869 від 22 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, до вчинення якого можуть бути причетні окремі працівники управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції і було застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з роботи. Вказані накази позивач вважає незаконними, оскільки порядок та процедура службового розслідування відповідачем порушені, його позбавлено права на захист, передбаченого Дисципланірним статутом, що полягає в можливості надання письмових пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказів правомірності своїх дій, про дисциплінарне провадження дізнався лише після ознайомлення з наказом від 03.06.2019 № 408, службове розслідування проведено з порушенням встановленних строків, а висновок службового розслідування не відповідає встановленим вимогам.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 01.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судових засіданнях позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що комісією не порушено права ОСОБА_1 , передбачені ст.18 Дисциплінарного статуту, оскільки про початок досудового розслідування його було повідомлено, та було відібрано у нього письмові пояснення. З даного моменту позивач міг безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами службового розслідування, здійснювати їх копіювання та надавати додаткові пояснення. Обґрунтування позову є безпідставним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.03.2019 № 411 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення за № 42018100000000869 від 22 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, до вчинення, якого можуть бути причетні деякі працівники управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (а.с.97 т.1).

За зверненням начальника управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 Ю ОСОБА_4 з доповідною запискою про продовження строку службового розслідування наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 02.04.2019 № 618 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції на один місяць (а.с.104-105 т.1).

Пунктом 5 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.06.2019 № 408 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в грубому порушенні ним Правил етичної поведінки поліцейських та допущенні поведінки, яка підриває авторитет поліцейського, органів Національної поліції України, так і держави в цілому, а саме в порушенні пункту 4 розділу ІХ, пункту 4 розділу ХІV Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, пункту 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних правил відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 , абзаців 1, 2 та 5 пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-3, 6, 10-11, 13 частини 3 статті 1, пункту 7 частини 3 статті 13, частин 8, 12 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ. Підставою вказано, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.03.2019 № 411 проведено службове розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення за № 42018100000000869 від 22 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, до вчинення, якого можуть бути причетні деякі працівники управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції. У ході службового розслідування встановлено факт грубого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що підриває авторитет поліцейського, органів Національної поліції України, так і держави в цілому (а.с.11-15 т.2).

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України N 486 о/с від 02.07.2019 року "Про особовий склад" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (а.с.40 т.1).

Вважаючи вказані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності неправомірними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним наказам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII визначені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 77 Закону № 580-VIII визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, п.6 ч.1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.

Згідно частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до п.3 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Як встановлено судом, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.03.2019 № 411 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення за № 42018100000000869 від 22 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, до вчинення, якого можуть бути причетні деякі працівники управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (а.с.97 т.1).

Суд зауважує, що відповідачем у відзиві на позовну заяву вказано, що саме на підставі внесення уповноваженими працівниками слідчого управління ГУ СБУ у м.Києві та Київської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000869 від 22.11.2018 відомостей про вчинення окремими працівниками управління кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України наказом від 05.03.2019 № 411 було призначено службове розслідування (а.с.85-91 т.1).

В ході проведення службового розслідування виникла службова необхідність у додатковому дослідженні обставин події по вказаному факту, тому за доповідною запискою про продовження строку службового розслідування наказом від 02.04.2019 такий строк було продовжено на один місяць (а.с.105 т.1).

Відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як встановлено з матеріалів справи, службове розсідування було призначене 05 березня 2019 року та завершене 03 травня 2019 року, отже строк проведення службового розслідування становив 59 календарних днів, що не є порушення вимог ст.16 Дисциплінарного статуту (а.с.11-39 т.1, 14-35 т.2).

Виходячи з викладеного, доводи позивача щодо порушення строків проведення службового розслідування суд вважає безпідставними.

Згідно п.7 висновку службового розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення за № 42018100000000869 від 22 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, до вчинення, якого можуть бути причетні деякі працівники управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 03 травня 2019 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в грубому порушенні ним Правил етичної поведінки поліцейських та допущенні поведінки, яка підриває авторитет поліцейського, органів Національної полації України, так і держави в цілому, а саме в порушенні пункту 4 розділу ІХ, пункту 4 розділу ХІV Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, пункту 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних правил відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 , абзаців 1, 2 та 5 пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-3, 6, 10-11, 13 частини 3 статті 1, пункту 7 частини 3 статті 13, частин 8, 12 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (а.с.14-35 т.2).

На підставі даного висновку, п.5 наказу відповідача від 03.06.2019 № 408 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку (а.с.11-15 т.1).

З метою реалізації наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності винесено винесено наказ від 02.07.2019 № 486о/с про звільнення позивача з 02 липня 2019 року (а.с.40 т.1).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 107 листопада 2018 року № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2018 року N 893, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (далі - Порядок № 893).

Розділом ІІ Порядку № 893 визначено, що крім підстав, передбачених ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Підставою для призначення службового розслідування наказом від 05.03.2019 № 411 став факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення за № 42018100000000869 від 22 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, до вчинення, якого можуть бути причетні деякі працівники управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.

Пунктом 2 наказу від 05.03.2019 № 411 відповідно до ст.17 Дисциплінарного статуту, ст.70 Закону України "Про Національну поліцію" на час проведення службового розслідування відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків (а.с.16-17 т.1).

Відповідно до розділу ІІІ Порядку №893 поліцейський має право ознайомитися та отримати копію наказу про відсторонення його від виконання службових обов`язків (посади).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів того, що позивача ознайомлено з наказом від 05.03.2019 № 411.

Аналізуючи норми викладеного законодавства, суд зазначає, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Як встановлено з матеріалів справи, службове розслідування призначене у зв`язку з тим, що 06.03.2019 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП за вх. № 10053ВН/41/11/2-2019 надійшов рапорт т.в.о. старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві старшого лейтенанта поліції Погорілої І.Г., відповідно до якого, 04.03.2019 працівниками Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки затримано екіпаж "0604", в складі якого несли службу інспектор роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та поліцейський роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенант поліції Стремецький В ОСОБА_6 на службовому автомобілі. За ухвалою у справі № 75/3229/19, в рамках кримінального провадження задокументовано факт отримання вищевказаними працівниками УПП у місті Києві ДПП неправомірної вигоди у розмірі 9900 грн від громадянина ОСОБА_7 , за не притягання останнього до адміністративної відповідальності за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також в рамках кримінального провадження, відомості які знесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 42081800000000869 від 22 листопада 2018, затримано екіпаж "0612" у складі інспектора роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Гирну С.Г. та інспектора роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Сапожника С.М., на службовому автомобілі.

Відповідно до ухвали суду у справі № 755/3229/19 (1-кс/755/1543/19), слідчий СУ ГУ СБ України у м.Києві та Київській області Воронка Т.М. в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42018100000000869 від 22.11.2018, звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, так як група осіб з числа працівників УПП у місті Києві ДПП систематично вимагають та отримують неправомірну вигоду на території м.Києва від порушників Правил дорожнього руху за не притягнення їх до адміністративної відповідальності. Вказано, що до складу вказаної групи входить, зокрема ОСОБА_1 .

Крім того, у висновку від 03.05.2019 вказано, що в ході супроводження вищевказаного кримінального провадження із використанням оперативних можливостей ДОТЗ НП України встановлено, що до скоєння аналогічних кримінальних правопорушень в частині отримання неправомірної вигоди за уникнення окремими водіями адміністративної відповідальності, причетні інспектори роти № 3 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП НП України, зокрема старший лейтенант поліції Сапожник С.М.

В рамках кримінального провадження 05.03.2019 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 оголошено підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (а.с.14-35 т.2).

Відповідачем не надано доказів того, що Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

У кримінальному провадженні № 42018100000000869 ОСОБА_1 має статус свідка (а.с.44 т.1), а тому підстав для призначення службового розслідування стосовно позивача за вказаним фактом, відповідно до розділу ІІ Порядку № 893, не було.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування дисциплінарною комісією суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб. У разі прийняття уповноваженим керівником рішення про розгляд справи у формі відкритого засідання голова дисциплінарної комісії покладає на одного з членів дисциплінарної комісії обов`язки секретаря, який забезпечує інформування інших членів дисциплінарної комісії про дату, час і місце проведення відкритих засідань комісії, запрошення поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, інших заінтересованих осіб на такі засідання, веде протоколи засідань.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Під час розгляду справи у формі відкритого засідання поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, може надавати письмові пояснення, а також усні пояснення, які фіксуються одним із членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення або за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу. Інформація про час та спосіб повідомлення поліцейського про необхідність прибуття на засідання дисциплінарної комісії, форма надання ним пояснення зазначаються в протоколі відкритого засідання дисциплінарної комісії.

У відзиві відповідач посилається на те, що про початок досудового розслідування ОСОБА_1 було повідомлено та було відібрано у нього письмові пояснення. З даного моменту позивач міг безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами службового розслідування, здійснювати їх копіювання та надавати додаткові пояснення.

Суд зауважує, що факт відібрання 09 квітня 2019 року старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 О ОСОБА_10 В. письмових пояснень ОСОБА_1 , не свідчать про обізнаність позивача з призначеним службовим розслідуванням відносно нього 05.03.2019 (а.с.106 т.1)

Відповідно до розділу VI Порядку № 893 у вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Крім того, суд зазначає, що вступній частині вищезазначеного висновку службового розслідування не зазначено відомості щодо форми розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження), як це передбачено пунктом 3 розділу VI Порядку № 893.

У зв`язку відсутністю відомостей щодо форми розгляду справи дисциплінарною комісією суд не має можливості встановити обставини щодо дотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.

Щодо доводів позивача з приводу того, що спочатку був винесений наказ про накладення дисциплінарного стягнення № 408 (датований 03.06.2019), а вже після призначено службове розслідування наказом № 411 (датований 05.03.2019), суд не приймає їх уваги, виходячи з наступного.

На спростування вказаних доводів представником відповідача до матеріалів справи надано копії двох журналів обліку наказів про відрядження та стягнення, де у першому за номером 411 - 05 березня 2019 року зареєстровано наказ про призначення службового розслідування, а у іншому за номером 408 - 03 червня 2019 року - про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.92-93 т.1).

Згідно ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Таким чином, якщо вина поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку, дисциплінарне стягнення не застосується.

Суд зазначає, що у висновку службового розслідування зазначено, що під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про необхідність значі всіх отриманих бланків адміністративних матеріалів. Після здачі закріплених адміністративних матеріалів встановлено, що відповідно до інформації з інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний потрал Національної полації України" станом на 26.04.2019 за ОСОБА_1 рахується 33 бланки, місцезнаходження вказаних бланків останній пояснити не може. З метою з`ясування обставин справи події, що відбулася 04.03.2019, комісією переглянуто відеозаписи з портативного відеорегістратора, який 04.03.2019 на нічне чергування отримав екіпаж "0612", а саме ОСОБА_1 , проте 04.03.2019 в період часу після 21:32 год відеозаписи не проводились. Під час зміни 04.03.2019 екіпажем "0612" відзнято один відеозапис о 21:27 год. Встановлено, що екіпаж в складі, зокрема ОСОБА_1 , близько 21:27 год 04.03.2019 провів стосовно ОСОБА_11 огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів до відділу адміністративної практики УПП у м.Києві ДПП поліцейські не здали.

Проте, як видно зі змісту наказу про призначення службового розслідування від 05 березня 2019 року № 411 службове розслідування було призначено за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про вчинення кримінального правопорушення за № 42018100000000869, а не на підставі виявленого факту не здачі ОСОБА_1 33 бланків адміністративних матеріалів, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_11 з використанням спеціальних технічних засобів та порушення порядку проведення відеозаписів з портативного відеорегістратора.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 грубо порушено Правила етичної поведінки поліцейських та допущено поведінку, яка підриває авторитет поліцейського, органів Національної поліції України, так і держави в цілому, а саме доказів порушення пункту 4 розділу ІХ, пункту 4 розділу ХІV Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, пункту 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних правил відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, абзаців 1, 2 та 5 пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-3, 6, 10-11, 13 частини 3 статті 1, пункту 7 частини 3 статті 13, частин 8, 12 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що п.5 наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.06.2019 № 408 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції слід визнати протиправним та скасувати.

З урахуванням того, що позивачем доведено протиправність наказу від 03.06.2019 № 408, а відповідачем не спростовано протиправний характер застосування до позивача дисциплінарного стягнення, наказ N 486 о/с від 02.07.2019 про його звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію", виданий у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України також підлягає скасуванню.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний суд України у своїй постанові від 16.05.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадках задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності само по собі не несе жодних правових наслідків для позивача, проте, є підставою для визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, що було прийнято з порушенням вимог законодавства.

З урахуванням того, що позивачем доведено протиправність оскаржуваних наказів та з метою захисту та недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на службі на посаді інспектора Управління патрульної поліції м.Києва та спеціальному званні старшого лейтенанта поліції, 3 роти 1 батальйону (з обслуговування правого берегу).

Щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.07.2019 суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.27 зазначеного Закону порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Пунктом 2 Порядку № 100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (п.5 вказаного Порядку).

Згідно п.8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 128 днів, що обраховується починаючи з дня звільнення (02.07.2019) до прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді (06.11.2019).

Зі змісту довідки про доходи № 1471 від 09.07.2019, встановлено, що середньоденний розмір грошового утримання інспектора ОСОБА_1 за останні два повних місяці роботи перед звільненням складає 426,23 грн ((12497,59+130502,54)/61=426,23) (а.с.83 т.1)

Таким чином, за весь час вимушеного прогулу на користь позивача підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України грошове забезпечення в розмірі 54557,44 грн середнього заробітку (128*426,23=54557,44).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі п.2-3 ч.1 ст.371 КАС України рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.06.2019 №408 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 02.07.2019 №486 о/с "Про особовий склад".

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №3 батальйону №1 полку №1 Управління патрульної поліції м.Києва з 02.07.2019.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста,3, м.Київ 48, 03048, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.07.2019 по день винесення рішення по справі № 240/9665/19 включно, у загальному розмірі 54557,44 грн.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 19 листопада 2019 року