Рішення № 85734024, 07.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Справа № 160/6819/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняШелгуновій І.А. за участі: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_2 Лелеко Ю.О . Борисенка А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу начальника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області №2236 від 19.06.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВН ГУНП майора поліції ОСОБА_2 » щодо застосування до начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВН ГУНП майора поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, Присяги працівника поліції, що виразилося у спричиненні громадянці ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП та вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області від 01.07.2019 року №213 о/с щодо звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_2 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

- поновити позивача на службі на посаді начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2019 року по дату винесення рішення судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2019 року о 10:30 год. (а.с. 2).

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 19.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.10.2019 року о 09:30 год. (а.с. 148-151).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.07.2019 року згідно наказу №213о/с від 01.07.2019 року його було звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач вважає вказаний наказ протиправним, а його звільнення незаконним, оскільки жодних законних підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення не було, так як він неухильно дотримувався положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України як у службовій діяльності, так і поза службою, поважав і не порушував права та свободи людини; не порушував Присяги працівника поліції; за безпосереднім місцем служби характеризується позитивно; жодних дій, що підривають авторитет Національної поліції України не вчиняв; результатами службового розслідування не було встановлено і вказано, які конкретні дії або бездіяльність підривають авторитет Національної поліції. За таких умов вважає, що наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.06.2019 року №2236 та винесений на його підставі наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.07.2019 року №213 о/с були винесені протиправно, незаконно і безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях на позов.

13.08.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що підставою для притягнення начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним службової дисципліни, що виразилось у недотриманні ним принципів діяльності поліції та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та призвело до приниження авторитету Національної поліції. Позивача звільнено за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення його зі служби в поліції. Представником відповідача зазначено, що підставою для проведення службового розслідування став факт дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 Висновком службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1176, Присяги працівника полії, що виразились у спричиненні громадянці ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України. Представник відповідача також зазначив, що спеціальні юридичні і моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції. Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів МВС України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті. Таким чином, позовні вимоги вважають безпідставними та не обґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що майор поліції ОСОБА_2 з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції на посаді начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

24.05.2019 року до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 , а саме: майор поліції ОСОБА_2 . 24.05.2019 року, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро, рухаючись по вул. Святослава Хороброго в бік вул. Гоголя, безпосередньо перед перехрестям вказаної вулиці з вул. Виконкомівською, лівою передньою частиною транспортного засобу здійснив наїзд на малолітню дитину ОСОБА_3 , яка перетинала проїжджу частину вул. Святослава Хороброго з лівого боку на правий, відносно руху автомобіля.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.05.2019 року № 1957 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2

07.06.2019 року ОСОБА_2 надав пояснення в рамках службового розслідування, в яких зазначив, що 24.05.2019 року алкогольних напоїв або наркотичних засобів не вживав, на місці дорожньо-транспортної пригоди перебував цілком тверезим, у зв`язку з чим відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР» у зв`язку з недовірою до його результатів. Крім того, звертав увагу, що за результатами дорожньо-транспортної пригоди в порушенні кримінального провадження відмовлено, адміністративний матеріал за порушення ПДР України та КУпАП України в відношенні нього не складався, у зв`язку із тим, що у вказаній дорожній пригоді порушень вимог ПДР України з його боку не вбачається.

На інші питання ОСОБА_2 відмовився надавати пояснення, посилаючись на ст. 63 Конституції України, що підтверджується письмовими поясненнями останнього, наявними в матеріалах справи.

19.06.2019 року затверджено Висновок «Про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2».

Відповідно до Висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 19.06.2019 року, члени комісії вважають за доцільне за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1176, Присяги працівника полії, що виразились у спричиненні громадянці ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, застосувати до начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

19.06.2019 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №2236 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 ».

Згідно з пунктом 1 даного наказу, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1176, Присяги працівника полії, що виразились у спричиненні громадянці ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, з урахуванням наявного дисциплінарного стягнення - догана, застосованого наказом Дніпровського ВП ГУНП від 19.04.2019 року №726, вирішено застосувати до начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.07.2019 року № 213 о/с майора поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію».

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обгрунтованості застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».

Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 11, ст. 12, ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

При цьому, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).

Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з ч. 3, ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно з підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції вбачається, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Крім того, законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов`язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

Під час розгляду справи встановлено, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 2236 від 19.06.2019 року в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби та №213 о/с від 01.07.2019 року прийняті за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУ НП в Дніпропетровській області 19.06.2019 року.

Згідно з вказаним висновком, під час службового розслідування встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Так, відповідно до Висновку, 24.05.2019 року до ГУНП надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 , який перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї.

Як з`ясовано, 24.05.2019 року майор поліції ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро, рухаючись по вул. Святослава Хороброго в бік вул. Гоголя, безпосередньо перед перехрестям вказаної вулиці з вул. Виконкомівською, лівою передньою частиною транспортного засобу здійснив наїзд на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перетинала проїжджу частину вул. Святослава Хороброго з лівого боку на правий, відносно руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 встановлено діагноз - забійні рани голови, садна обличчя, обох променево-зап`ясткових суглобів, правого колінного суглобу, гематома лівого колінного суглобу, відкрита черепно-мозкова травма, струс мозку, що підтверджується довідкою КЗ «Дніпровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР від 29.05.2019 року №603.

Після дорожньо-транспортної пригоди майора поліції ОСОБА_2 направлено до КЗ «Дніпровський обласний наркологічний диспансер» де останній пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, на вимогу лікаря пройти тест на газоаналізаторі «Драгер» ОСОБА_2 відмовився, однак погодився здати аналізи сечі та крові, що також підтверджується поясненнями останнього.

Під час проведення службового розслідування ОСОБА_2 07.06.2019 року надав пояснення, в яких зазначив, що 24.05.2019 року алкогольних напоїв або наркотичних засобів не вживав, на місці дорожньо-транспортної пригоди перебував цілком тверезим, у зв`язку з чим відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР» у зв`язку з недовірою до його результатів.

Крім того, звертав увагу, що за результатами дорожньо-транспортної пригоди в порушенні кримінального провадження відмовлено, адміністративний матеріал за порушення ПДР України та КУпАП України в відношенні нього не складався, у звязку із тим, що у вказаній дорожній пригоді порушень вимог ПДР України з його боку не вбачається.

На інші питання ОСОБА_2 відмовився надавати пояснення, посилаючись на ст. 63 Конституції України, що підтверджується письмовими поясненнями останнього, наявними в матеріалах справи.

В ході службового розслідування було відібрано пояснення у матері малолітньої дитини на яку вчинено наїзд - ОСОБА_7 , яка в свою чергу пояснила, що під час розмови з ОСОБА_8 в день вчинення дорожньо-транспортної пригоди, останній завжди тримав ліву руку біля ротової порожнини, однак вона відчула характерний запах алкоголю від нього.

Також, згідно рапорту заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області Гром В. П. вбачається, що прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди він побачив ОСОБА_2 , який ходив з порушеною координацією рухів та в ході спілкування з ним відчув характерний запах алкоголю, який надходив з ротової порожнини останнього.

За наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, а саме: не дотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1176, Присяги працівника полії, що виразились у спричиненні громадянці ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України.

Отже, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

При цьому, суд звертає увагу, що службове розслідування було проведено саме за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні цих порушень.

Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що малолітня дитина перебігала дорогу в невстановленому місці та пригода слалась з її вини, а також щодо того, що за результатами дорожньо-транспортної пригоди відмовлено в порушенні кримінального провадження та адміністративний матеріал не складався, оскільки правоохоронними органами не вчинено жодних процесуальних дій, які мали бути проведеними за фактом дорожньо-транспортної пригоди, а саме: не встановлено швидкість транспортного засобу «ВАЗ 21093» під керуванням ОСОБА_2 в момент зіткнення; не визначено за даною дорожньо-транспортною пригодою ступінь тяжкості, локалізацію та характер отриманих тілесних ушкоджень постраждалою ОСОБА_3 , а також інші процесуальні дії.

При цьому, факт порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, встановлені службовим розслідуванням.

Висновок наркологічного диспансеру, наданий позивачем як доказ відсутності у нього під час дорожньо-транспортної пригоди алкогольного сп`яніння, є суперечливим по відношенню до відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР», а також до пояснень свідків.

Також, посилання позивача на той факт, що під час події він знаходився поза службою і не виконував службові обов`язки не спростовує порушення ним службової дисципліни, оскільки за змістом наведених приписів Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейські зобов`язані дотримуватися норм професійної етики і в неробочий час, що відповідає приписам статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Крім того, безпідставними та не обґрунтованими є доводи позивача щодо порушення відповідачем Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії» під час накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з поліції, враховуючи, що він є співзасновником Первинної профспілки «Працівників правоохоронних органів м. Дніпро «Наша справа» та є членом даної профспілки, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, не поширюються на поліцейських.

Аналогічними є доводи позивача щодо упередженості працівників кадрової служби ГУ НП під час проведення службового розслідування за фактом перевірки обставин дорожньо-транспортної пригоди за його участю, оскільки останні не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, та факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджуються свідченнями й інших працівників поліції, а також матір`ю малолітньої дитини.

Отже, обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доведеними і доводи, викладені у позовній заяві, не спростовують цього.

Суд вважає, що позивач, маючи статус поліцейського та займаючи посаду керівного складу - начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, повинен був докласти максимум зусиль задля сприяння доведеності своєї невинуватості у вчиненні дисциплінарного проступку.

Натомість, як встановлено судом, останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР» одразу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а також від надання пояснень під час проведення службового розслідування, посилаючись на ст. 63 Конституції України, що в свою чергу свідчить про наміри позивача уникнути відповідальності за результатами дорожньо-транспортної пригоди.

Суд звертає увагу, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи поліцейського надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Поліцейські зобов`язані дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179, з метою дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 (справа № 21-1288а15) та від 20.10.2015 року (справа № 21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, та є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.

Окремо суд наголошує на тому, що в даному випадку особою було вчинене діяння несумісне з посадою позивача та яке виходить за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки останнім було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16.02.2018 у справі № 821/4900/14.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді саме звільнення зі служби в поліції, оскільки накладене на позивача дисциплінарне стягнення застосовано з урахуванням наявного дисциплінарного стягнення - догани, на підставі наказу Дніпровського ВП ГУНП від 19.04.2019 року №726, та є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку, який привів до порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1176, Присяги працівника полії, що виразились у спричиненні громадянці ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України.

Враховуючи встановлений факт вчинення позивачем проступку, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість спірних наказів.

За таких обставин, наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2236 від 19.06.2019 року в частині застосування до майора поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №213 о/с від 01.07.2019 року про звільнення майора поліції ОСОБА_8 зі служби в поліції прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку про не обгрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Під час виготовлення повного тексу рішення, суд дійшов висновку щодо необхідності постановлення окремої ухвали за фактом порушення закону, що мав місце за результатами розгляду дорожньо-транспортної пригоди.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 листопада 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець