Ухвала суду № 85733964, 12.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 листопада 2019 року Справа №0440/6210/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання: Безрученко К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Биваліна ОСОБА_2 В.,

представника третьої особи Базюкевича Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

16 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі – відповідач, КДКА Дніпропетровської області), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 22.12.2017 № 128/ДПВ-17 (далі – рішення КДКА), яким позивачу відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 ; зобов`язати відповідача порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2019, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року в адміністративній справі № 0440/6210/18 залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 6 серпня 2019 року у справі № 0440/6210/18 (адміністративне провадження №К/9901/15442/19), касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 прийнято до провадження адміністративну справу №0440/6210/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, призначено підготовче засідання на 23 жовтня 2019 року о 13 год. 30 хв.. Цією ж ухвалою суду зобов`язано позивача надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 22.12.2017 №128/ДПВ-17, яким позивачу відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 та зобов`язання відповідача порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 та докази поважності пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.08.2019 у справі № 0440/6210/18.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом, в якому позивач зазначив, що 26.06.2018 ВКДКА винесено рішення № VІ-007/2018, за яким скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення КДКА № 128/ДПВ-17 від 22.12.2017 залишено без змін. Дата надходження копії рішення КДКА № 128/ДПВ-17 від 22.12.2017 до відділення поштового зв`язку міститься на конверті поштового відправлення та об`єктивно вказує, що рішення 03.01.2018 надійшло до відділення поштового зв`язку №69, м. Дніпро. Дата отримання позивачем вказаного рішення міститься в реєстрі поштових відправлень відділення поштового зв`язку № 69 м. Дніпро за 03.01.2018 та об`єктивно вказує, що вказане рішення КДКА позивач отримав 23.01.2018, про що останній проставив свій підпис в реєстрі навпроти поштового відправлення під номером № 44, який зазначено також і на конверті. Фотокопію вказаного реєстру позивач зробив при отриманні поштового відправлення, а саме: 23.01.2018.

На третій день після отримання копії рішення КДКА, позивач оскаржив його до ВКДКА, що підтверджується відповідною скаргою від 25.01.2018 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У подальшому ним здійснювалася активна переписка з ВКДКА та КДКА щодо усунення недоліків скарги від 25.01.2018 та отримання додаткових доказів. 19.03.2018 позивачем направлено до ВКДКА скаргу (уточнену), в якій були усунуті всі недоліки, на які вказано ВКДКА.

26.06.2018 ВКДКА винесено рішення, за яким рішення КДКА від 22.12.2017 залишено без змін та у задоволенні скарги від 25.01.2018 відмовлено. Означене рішення ВКДКА із супровідним листом від 16.07.2018 надійшло до відділення поштового зв`язку № 69, м. Дніпро 23.07.2018, про що свідчить відмітка на поштовому конверті. Вичерпавши всі можливості досудового врегулювання спору за спливом менше одного місяця з дати отримання рішення ВКДКА, 16.08.2018 позивач оскаржив рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 128/ДПВ-17 від 22.12.2017 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. З урахуванням викладеного, позивач просить суд поновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом.

04.11.2019 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору надійшли заперечення на клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, в яких зазначено, що поважні причини пропуску строку звернення до суду з боку позивача відсутні, оскільки вперше 30-денний строк на подання позову або скарги до ВКДКА (до 21.01.2018 з моменту прийняття рішення від 22.12.2017) був пропущений з поважної причини і такий строк об`єктивно слід обраховувати з моменту отримання оскарженого рішення - 23.01.2018. Однак, оскарження за першою скаргою завершилося тим, що така скарга позивача до ВКДКА від 25.01.2018 була повернута 02.02.2018. Отже, причини повернення суб`єктивні, а саме: скаржник (позивач) не направив всім сторонам копію скарги. Тобто, позивач порушив порядок оскарження, що не можна вважати поважною причиною. У подальшому, повторна скарга була подана позивачем до ВКДКА 19.03.2018 вже з пропуском не тільки 30-денного строку з моменту прийняття оскарженого рішення від 22.12.2017, а й більш як через 30 днів з моменту повернення йому першої скарги. Тому період розгляду першої скарги - з 25.01.2018 по 02.02.2018, не пов`язаний і не обґрунтовує пропуск 30-денного строку оскарження, хоча сам по собі міг бути розцінений як поважна причина, якби скаржник звернувся з повторною скаргою протягом наступних 30 днів, чого не відбулося. Таким чином, подання другої скарги до ВКДКА 19.03.2018 через більше як 30 днів після повернення першої скарги свідчить про повторний пропуск строку оскарження. Разом з тим, такий повторний пропуск строку позивач пояснює вищезгаданою активною перепискою з КДКА області та ВКДКА. В цій частині слід зауважити, що така переписка не має жодного відношення до процесу оскарження, оскільки стосується отримання позивачем інформації про обізнаність адвоката ОСОБА_3 про скаргу від 12.12.2017. ВКДКА ж повернула першу скаргу позивача з інших причин, а саме: не направлення позивачем скарги від 25.01.2018 іншій стороні та адвокату Дрозач К.О. Такий недолік позивач виправив лише 18.04.2018, тобто вже після подання другої скарги від 19.03.2018.

Таким чином, період пропуску 30-денного строку з 02.02.2018 по 19.03.2018 не пов`язаний з будь-якими об`єктивними причинами, які за висновком Верховного Суду були б непереборними, не залежними від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

12.11.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про повернення позовної заяви, в обгрунтування якого відповідачем вказано, що частиною третьою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлений спеціальний строк, який згідно з частиною третьою статті 122 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а саме: тридцять днів з дня прийняття оскарженого рішення КДКА Дніпропетровської області. Таким чином, твердження позивача про тримісячний строк звернення до адміністративного суду після завершення досудового порядку вирішення спору є помилковим. Подання скарги до ВКДКА не є ні досудовим порядком вирішення спору, ні взагалі процесом вирішення спору, оскільки жоден спір при такому оскарженні не вирішується. Таке оскарження є процесом перевірки законності рішення КДКА вищим органом.

Відповідач зазначив, що з адміністративним позовом про оскарження рішення КДКА Дніпропетровської області від 22.12.2017 позивач звернувся до суду 16.08.2018, тобто з пропуском 30-денного строку, встановленого частиною третьою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В якості причин пропуску строку позивач зазначає активні дії щодо досудового врегулювання спору і оскарження рішення КДКА Дніпропетровської області до ВКДКА, активну переписку щодо усунення недоліків скарги від 25.01.2018 та отримання додаткових доказів. Однак вищенаведені причини є неповажними, оскільки вони об`єктивно не заважали позивачу звернутися з позовом до суду. Обираючи альтернативний спосіб оскарження рішення відповідача, позивач прийняв на себе всі ризики, пов`язані з належним оформленням і поданням такої скарги. При цьому, поважною причиною пропуску строку звернення до суду можна вважати подання первісної скарги та її розгляд Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

У судовому засіданні 12.11.2019 позивач клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом підтримав, просив суд поновити йому строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Представник відповідача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судовому засіданні проти клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду із вказаним позовом заперечили та вказали, що такий строк позивачем пропущено через суб`єктивні причини, оскільки у позивача не було перешкод для звернення до суду з адміністративним позовом.

Заслухавши думку представників сторін та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приймаючи до уваги фактичні обставини у цій справі, норми матеріального та процесуального справа, суд доходить висновку, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У даному випадку таким законом є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до частини 1 статті 42 вказаного Закону адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору трактуючи вказану норму вважають, що особа має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття або до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, тобто особа має обрати один з двох варіантів.

Суд не може погодитися із означеною правовою позицією учасників справи, а також із тим, що звернення зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є альтернативним способом захисту своїх прав та не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою в установлений законом строк, виходячи з такого.

Дійсно, положення частини 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають наступні способи оскарження рішення у дисциплінарній справі: до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Разом з тим, правове регулювання, наведене у частині 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» свідчить, що навіть у випадку обрання скаржником досудового порядку оскарження, за наслідками якого не досягнуто бажаного результату, у особи зберігається право оскаржити рішення у дисциплінарній справі ще і в суді.

Таким чином, скаржник має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі як в досудовому і/або в судовому порядку. При цьому, оскарження такого рішення в досудовому порядку до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених ч. 1 ст. 42 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Судом з`ясовано, що рішення КДКА №128/ДПВ-17 від 22.12.2017 позивач отримав 23.01.2018.

25.01.2018 позивач оскаржив його до ВКДКА.

19.03.2018 позивачем направлено до ВКДКА скаргу (уточнену), в якій були усунуті всі недоліки, на які вказано ВКДКА.

26.06.2018 ВКДКА винесено рішення, за яким рішення КДКА від 22.12.2017 залишено без змін та у задоволенні скарги позивача від 25.01.2018 відмовлено.

Вказане рішення ВКДКА із супровідним листом від 16.07.2018 позивачем отримано 23.07.2018.

16.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, виходячи з цілей, суд вважає необхідним визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк такого звернення.

За наведених обставин, клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з означеним адміністративним позовом підлягає задоволенню; у задоволенні клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про повернення адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 256, 293, 294 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 22.12.2017 № 128/ДПВ-17 та зобов`язання відповідача порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 .

У задоволенні клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про повернення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 18 листопада 2019 року.

Суддя О.В. Царікова