Рішення № 85733877, 19.11.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2793/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії, враховуючи стаж роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2018 року у Відокремленому підрозділі "Шахта №9 Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" (далі - ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля"); зобов`язання зарахувати до пільгового та загального стажу період роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2018 року у ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" та здійснити перерахунок пенсії; зобов`язання внести до індивідуальних відомостей стосовно застрахованої особи інформацію про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2018 року в сумах, які були фактично перераховані із банківського рахунку ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" за відповідний період.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії, однак листом від 27 червня 2019 року №628/М-01 Головне управління ПФУ у Волинській області повідомило, що при оформленні відомостей про застраховану особу у системі персоніфікованого обліку інформація про сплату страхових внесків за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2018 року відсутня, а тому відсутні підстави зарахувати вказані періоди до пільгового стажу, у зв`язку з чим і відмовив в перерахунку пенсії.

Позивач вважає дану відмову Головного управління ПФУ у Волинській області необґрунтованою та неправомірною, оскільки страхувальник (ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля") у вказаний період щомісячно здійснював нарахування страхових внесків та сплачував їх, а факт наявності у роботодавця несплаченої недоїмки, фінансових санкцій та пені не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу страхового стажу за вказаний період.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 20 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.51-55). В обґрунтування своєї позиції вказав, станом на 30 травня 2019 року за даними персоніфікованого обліку інформації про сплату внесків за періоди 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2017 року ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" відсутня. Відтак, у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків, підстав для зарахування ОСОБА_1 періоду роботи для пільгового та страхового стажу відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" немає.

Також зазначив, що за змістом статей 1, 11, 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховим стажем може бути визнано період роботи, за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, а обов`язок сплати таких внесків покладено на страхувальника,у даному випадку ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля". Крім того, зауважив, що позивач не звертався із заявою встановленої форми щодо перерахунку пенсії, просив надати роз`яснення з питань обчислення страхового стажу при призначення пенсії.

З урахуванням наведеного відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

З матеріалів пенсійної справи слідує (а.с.57-90), що Нововолинсько-Іваничівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області з 31 липня 2018 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (рішення від 30 серпня 2018 року №032450000862 на а.с.57).

Як вбачається із трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.12-14), ОСОБА_1 з 10 лютого 2003 року по 03 квітня 2018 року працював в Шахті №9 "Нововолинська" (реорганізовано у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля") учнем гірника підземного 1-го розряду з повним робочим днем під землею; гірником підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею; прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею; машиністом гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним робочим днем під землею.

Довідками ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.33-34, 65-67) стверджується, зокрема, що позивач в період з 05 січня 2006 року по 08 вересня 2014 року виконував підземні роботи в шахті за посадою прохідника (Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36), а за період з 10 грудня 2014 року по 03 квітня 2018 року - підземні роботи в шахті за посадою машиніста гірничих виїмкових машин (Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461). Крім того, матеріали справи містять витяги з наказів ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" від 31 травня 2010 року №85 та від 28 травня 2015 року №131 про результати проведення атестації робочих місць, якими затверджено перелік робочих місць, професій та посад, працівників, котрим відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначене пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком №1, серед них - машиніст гірничих виїмкових машин та прохідник (а.с.36-37).

21 червня 2019 року до Головного управління ПФУ у Волинській області надійшла заява ОСОБА_1 від 20 червня 2019 року, в якій він просив надати роз`яснення про зарахування періоду роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 червня 2016 року по 03 квітня 2018 року до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії Нововолинсько-Іваничівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області (а.с.93). Головне управління ПФУ у Волинській області листом від 27 червня 2019 року №628/М-01 повідомило позивача, що до пільгового стажу по Списку №1 можливо зарахувати періоди пільгової роботи на підставі уточнюючих довідок та лише за умови підтвердження факту сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форми ОК-5) інформація щодо сплати страхових внесків за періоди роботи у листопаді - грудні 2010 року та з 01 червня 2016 року по 03 квітня 2018 року на час призначення пенсії була відсутня, а тому для врахування до стажу та заробітної плати зазначених періодів при обчисленні розміру пенсії не було підстав (а.с.30).

З матеріалів пенсійної справи видно, що перерахунок пенсії позивача проводився 21 вересня 2018 року, 24 жовтня 2018 року (а.с.85 зворот, 87 зворот).

Спір між сторонами виник з приводу не зарахування до страхового стажу при обчисленні розміру пенсії періодів роботи позивача з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року (у позовній заяві по 30 квітня 2018 року) та до пільгового стажу цих же періодів у зв`язку з відсутністю у відповідача даних про сплату страхових внесків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно із преамбулою Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частинами другою, третьою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII застосовується з 01 жовтня 2017 року).

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (частина перша статті 21 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).

Частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки або зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу при призначенні пенсії не зараховано до страхового (пільгового) стажу періоди роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року (день звільнення позивача) у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 у вказані періоди працював машиністом гірничих виїмкових машин 6-го розряду у ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" відповідно, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с.12-14). Довідкою про доходи від 25 липня 2019 року №235, виданою ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", підтверджується факт нарахування та сплати за період листопад - грудень 2010 року та січень 2017 року - квітень 2018 року заробітної плати, нарахування та сплати страхових внесків (а.с.39).

Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу ці періоди роботи позивача при обчисленні розміру його пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-VI працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Як слідує зі змісту листа Головного управління ПФУ у Волинській області від 27 червня 2019 року №628/М-01, спір щодо зарахування вказаних вище періодів роботи до пільгового стажу існує виключно з підстав відсутності у відповідача інформації щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (а не у зв`язку із не підтвердженням уточнюючими довідками пільгового характеру роботи за Списком №1). З наведених вище підстав періоди роботи позивача з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року підлягають зарахуванню і до пільгового стажу.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки належними та допустимими доказами у справі підтверджується стаж роботи позивача та виплата йому заробітної плати у періоди з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року із відрахуванням страхових внесків, то органом Пенсійного фонду безпідставно не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача при обчисленні розміру призначеної пенсії ці періоди його роботи з мотивів несплати страхувальником страхових внесків. Відтак, відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України з наведених вище підстав взаємопов`язані позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоди роботи позивача з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року у ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" та зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу вказані періоди роботи для обчислення розміру пенсії, здійснивши перерахунок призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу з 31 липня 2018 року. Такий висновок обумовлений тим, що пенсія за віком призначена ОСОБА_1 з 31 липня 2018 року та при її призначенні вказані періоди роботи для визначення розміру пенсії враховані не були, про що позивач дізнався з листа відповідача від 27 червня 2019 року №628/М-01.

Крім того, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ПФУ у Волинській області зробити перерахунок та внести до індивідуальних відомостей відносно застрахованої особи ОСОБА_1 інформацію про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2018 року в сумах, які були фактично перераховані ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" за відповідний період відповідно шляхом перерахування безготівкових сум із банківського рахунку належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 листопада 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Пунктом 2 частини третьої статті 20 Закону №2464-VI визначено, що на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості: частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Поряд з цим, як передбачено пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами частини шостої статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається із листа Нововолинського управління Головного управління ДФС у Волинській області від 12 липня 2019 року №23035/10/03-20-11, проведеним аналізом картки особового рахунку ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" встановлено несплату єдиного внеску за період з січня 2017 року (а.с.31-32).

Відтак, оскільки платником єдиного внеску є не позивач, а ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", за яким обліковується заборгованість зі сплати страхових коштів, тому внесення до індивідуальних відомостей відносно застрахованої особи ОСОБА_1 інформації про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року (по 30 квітня 2018 року позивач не працював) можливе лише після сплати вказаним платником та фактичного зарахування страхових внесків на рахунки органів доходів і зборів. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані про оскарження ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" дій органів доходів і зборів щодо зарахування поточних платежів в рахунок погашення сум недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Суд також звертає увагу, що позивач не звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявами про внесення до індивідуальних відомостей відносно застрахованої особи ОСОБА_1 інформації про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за вказані періоди.

Отже, позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 13 вересня 2019 року, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.2, 47).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог - 384,20 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22 В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії періоду роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року у Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу період роботи з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2017 року по 03 квітня 2018 року у Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 31 липня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд

Суддя Ж.В. Каленюк