Рішення № 85733746, 18.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 листопада 2019 р. Справа № 120/2971/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

16.09.2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,00 га на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду, що оформлено у відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № П-12991/0-2833/0/95-19 від 12.08.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути питання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,00 га на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду.

В обгартування позову, зазначив, що 08.07.2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду, однак відповідач листом № П-12991/0-2833/0/95-19 від 12.08.2019 року відмовив у наданні такого дозволу. Зазначив, що місце розташування земельної ділянки зазначене на графічних матеріалах не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території, а тому зважаючи на вказане та з метою вирішення порушеного питання по суті пропонують надати техніко-економічне обґрунтовування використання та охорони земель.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 20.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Крім того, даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву.

10.10.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю техніко-економічного використання та охорони земель на представлених позивачем графічних матеріалах, відповідач з метою раціонального використання та охорони земель запропонував надати обґрунтування використання бажаної ділянки.

21.10.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідача та просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно дослідивши наявні докази, прийшов до наступних висновків.

08.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадстру у Вінницькій області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області. До заяви додав довідку № 345 від 24.05.2019 року виконавчого комітету Журавлівської сільської ради, згідно якої остання не заперечує щодо передачі бажаної земельної ділянки позивачу, викопіювання з кадастрової карти, копію паспорту та ідентифікаційного коду.

Однак, за наслідком розгляду поданої заяви, відповідач листом № П-12991/0-2833/0/95-19 від 12.08.2019 року відмовив ОСОБА_1 у наданні такого дозволу.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу, може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з підстав, що не передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Крім того, положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак, зазначені представником відповідача обставини не передбачені даними положеннями як підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Що ж до посилань позивача на недотриманням відповідачем форми рішень, які б мали бути прийняті за наслідками розгляду поданої позивачем заяви, то суд зазначає наступне.

Так, дійсно статтею 118 ЗК України не визначено прямого обов`язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо, так само, як і не визначено того, яка саме відповідь може вважатись повною та мотивованою.

Разом із тим, Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, зокрема і форма прийнятих відповідних рішень.

За правилами п. 8 цього ж Положення, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Так, відповідно до норм ст.118 ЗК України, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Позивач звернувся до відповідача з клопотанням саме в порядку ст.118 ЗК України про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Водночас, за результатами розгляду такого клопотання відповідачем був направлений лише лист "Щодо розгляду клопотання", без прийняття будь-якого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24 квітня 2018 року по справі №802/1534/17-а, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Таким чином, лист відповідача від 12.08.2019 року № П /12991/0-2822/0/95-19 наданий у відповідь на заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за змістом та формою не може вважатись "відмовою" у розумінні частини 7 статті 118 ЗК України, та є протиправним.

Водночас, надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача, необхідно зазначити, що згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідачем не прийнято відповідного рішення у визначеній законодавцем формі по суті питань визначених у звернені позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

За таких обставин, суд вважає необхідним зобов`язати суб`єкта владних повноважень, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.07.2019 року про про надання дозволу на розробку проекту землеустрою із урахуванням висновків суду викладених в судовому рішенні та прийняти мотивоване рішення з урахуванням вимог ст. 118 ч.7 ЗК та п. 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 у виді наказу, яким вирішити питання надання або мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити.

В матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору в сумі 1536,80 грн., при цьому суд зазначає, що належною сумою сплати судового збору за цими позовними вимогами є сума в розмірі 768,40 грн. Суд додатково зазначає, що у відповідності п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 цієї ж статі встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 768,40 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену у вигляді листа від 12.08.2019 року № П-12991/0-2833/0/95-19 у не наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області та прийняти мотивоване рішення з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547).

Рішення в повному обсязі складено: 18.11.2019 року

Суддя Віятик Наталія Володимирівна