Ухвала суду № 85733741, 19.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

19 листопада 2019 р. Справа № 120/3603/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. У позовній заяві позивачка просить:

- визнати протиправним рішення відповідача щодо перерахунку призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнту 1 % за кожен рік стажу роботи;

- зобов`язати відповідача здійснити повторний розрахунок пенсії з 01.10.2017 із урахуванням коефіцієнту стажу в розмірі 1,35 % за кожен відпрацьований рік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що з 1994 року перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримує пенсію за віком. При цьому, при розрахунку пенсії до 01.10.2017 величина оцінки одного року страхового стажу ставила 1,35 %. Однак, з 01.10.2017 проведено перерахунок її пенсії у зв`язку з осучасненням заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, який використовується для призначення та перерахунку пенсії в 2017 році на рівні 3764,40 грн. зі зменшенням величини оцінки страхового стажу з 1,35% до 1%.

На думку позивачки неправомірні дії відповідача призвели до суттєвого зменшення розміру її пенсії, що є неприпустимим згідно Конституції України та чинного законодавства України. Тому не погоджуючись з такими діями, звернулася до суду.

Ухвалою від 08.11.2019 позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 10-ти денний термін для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

На виконання ухвали 15.11.2019 позивачкою подано клопотання про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку. Обґрунтовуючи клопотання ОСОБА_1 зазначила, що вона є інвалідом ІІ групи, обмежена у здатності вільно самостійно пересуватися, перебувати у соціумі та контактувати з суспільством, оскільки постійно перебуває у своєму помешканні та фізично не могла слідкувати за змінами у чинному законодавстві. Тому, просила визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із наступних мотивів.

Процесуальні строки, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінюючи причини пропущення позивачкою строку звернення до суду, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своїй практиці, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні по справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив: «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати у тому числі в аспекті права на доступ до правосуддя яке охоплює подання позову та відкриття судового провадження у справі.

При цьому, держава Україна, як учасниця Конвенції, взяла на себе зобов`язання створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

З Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).

Виходячи із наведеного праворозуміння, ЄСПЛ звертає увагу, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, а з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права які можуть призвести до порушення самої суті права.

Європейська соціальна хартія (переглянута) 1996 року, згода на обов`язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Відтак, з метою вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд враховує вік особи яка вважає, що її право на пенсійне забезпечення порушено, а також індивідуальні особливості особи позивачки (у тому числі стан здоров`я), що є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною, за таких обставин, можливістю відновити порушені права та інтереси.

Судом при розгляді клопотання встановлено, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на даний час є особою із інвалідністю ІІ групи. Крім цього ОСОБА_1 зазначила, що вона обмежена у здатності вільно самостійно пересуватися, перебувати у соціумі та контактувати з суспільством, оскільки постійно перебуває у своєму помешканні та фізично не могла слідкувати за змінами у чинному законодавстві.

Враховуючи вищевказані обставини та беручи до уваги індивідуальну ситуацію позивачки, суд доходить висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

З урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України та підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відтак, в силу положень ст. 12, 263 КАС України, ця справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Керуючись ст. 160, 161, 171, 248, 256, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. Клопотання ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Богоносом Михайлом Богдановичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 263 КАС України розгляд справи по суті буде розпочато через 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Справу буде розглянуто у межах 30-денного строку з дня відкриття провадження у справі.

6. Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу в порядку передбаченому ст. 162 КАС України.

7. Роз`яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

8. Інформацію по справі можливо отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

9. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

10. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, лише у випадку її постановлення з порушення правил підсудності.

Суддя Богоніс Михайло Богданович