Ухвала суду № 85733064, 18.11.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5216/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Залізничний районний суду у м. Львова:

головуючої судді Галайко Н. М.,

з участю секретаря Фрейдун А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Залізничний відділ державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Львівське міське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» на дії старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Мацьківа Андрія Олеговича та зняття арешту з майна, -

встановив:

Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо не зняття арешту з майна боржника у виконавчих провадженнях № 56002232 та № 58851083 з примусового виконання судового наказу Залізничного районного суду м. Львова № 462/5216/16-ц від 11.10.2016 року та зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , накладеними постановами державного виконавця Залізничного відділу виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 16.03.2018 року у виконавчому провадженні № 56002232 та від 10.04.2019 року у виконавчому провадженні № 58851083 з примусового виконання судового наказу № 462/5216/16-ц від 11.10.2016 року.

В обґрунтування своєї скарги зазначає, що 11.10.2016 року Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ № 462/5216/16-ц про стягнення з заявника на користь ЛКГІ «Залізничнетеплоенерго» 3 259, 58 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання та 689,0 гри судового збору. 16.03.2018 року старшим державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львова у межах відкритого виконавчого провадження № 56002232 з примусового виконання зазначеного вище наказу накладено арешт на все майно боржника, а постановою від 26.06.2018 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції № 1404-УІІІ від 02.06.2016. Боржник дізнався про зазначену постанову 09.10.2019 року, отримавши її копію безпосередньо у відділі державної виконавчої служби. Враховуючи повторно пред`явлений до примусового виконання судовий наказ постановою вже іншого державного виконавця у виконавчому провадженні № 58851083 від 10.04.2019 року вдруге накладено арешт на все майно боржника. Виконавчий документ повернуто стягувану з тієї ж самої, що раніше, підстави. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.08.2019 року, яка набрала законної сили, скасовано судовий наказ № 462/5216/16-ц від 11.10.2016. 05.09.2019 року боржником подано до Залізничного ВДВС м. Львова заяву із проханням про зняття накладеного арешту у виконавчому провадженні № 58851083 з мотивів скасування судового наказу, проте отримано письмову відмову (яка вручена під розписку 09.10.2019 року). Цього ж дня боржнику заявнику надано копію постанови державного виконавця про накладення арешту на все його майно від 16.03.2018 року у виконавчому провадженні № 56002232. У відповіді заінтересованою особою вказано, що у відкритих виконавчих провадженнях з примусового виконання судового наказу виконавчий документ лише повернуто стягувачу, а саме виконавче провадження не закінчено.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник заінтересованої особи Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник заінтересованої особи Львівського міське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» області не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин у відповідності до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності стягувача, представників заінтересованої особи.

Вивчивши матеріали скарги, перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судовим наказом Залізничного районного суду м. Львова від 11.10.2016 року у справі № 462/5216/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛКГІ «Залізничнетеплоенерго» стягнуто 3 259, 58 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання та 689,0 гри судового збору (а.с.11).

Постановою старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Мацьківим Андрієм Олеговичем від 16.03.2018 року накладено арешт на все майно боржника (а.с.77).

26.06.2018 року старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Мацьківим Андрієм Олеговичем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.76).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.08.2019 року, яка набрала законної сили, скасовано судовий наказ № 462/5216/16-ц від 11.10.2016 року (а.с.73).

05.09.2019 року боржником подано до Залізничного ВДВС м. Львова заяву із проханням про зняття накладеного арешту у виконавчому провадженні № 58851083 з мотивів скасування судового наказу (а.с.74).

Як вбачається із Листа Залізничного ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області зазначено, що підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна, накладеного на підставі постанов про арешт майна боржника № 56002232 від 16.03.2018 року та № 58851083 від 10.04.2019 року не вбачається (а.с.75).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення на майно боржника.

Як вбачається із матеріалі справи ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.08.2019 року, яка набрала законної сили, скасовано судовий наказ № 462/5216/16-ц від 11.10.2016 року (а.с.73).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд вважає за необхідне задовольнити вимоги скарги ОСОБА_1 визнавши неправомірними дії державного виконавця щодо не зняття арешту з майна боржника у виконавчих провадженнях № 56002232 та № 58851083 з примусового виконання судового наказу Залізничного районного суду м. Львова № 462/5216/16-ц від 11.10.2016 року та зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , накладеними постановами державного виконавця Залізничного відділу виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 16.03.2018 року у виконавчому провадженні № 56002232 та від 10.04.2019 року у виконавчому провадженні № 58851083 з примусового виконання судового наказу № 462/5216/16-ц від 11.10.2016 року.

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця щодо не зняття арешту з майна боржника у виконавчих провадженнях № 56002232 та № 58851083 з примусового виконання судового наказу Залізничного районного суду м. Львова № 462/5216/16-ц від 11.10.2016 року.

Зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , накладений постановами державного виконавця Залізничного відділу виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 16.03.2018 року у виконавчому провадженні № 56002232 та від 10.04.2019 року у виконавчому провадженні № 58851083 з примусового виконання судового наказу № 462/5216/16-ц від 11.10.2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Залізничний відділ державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області (адреса: 79000, м. Львів, вул. Городоцька, 299).

Заінтересована особа: Львівське міське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» (ЄДРПОУ: 20784943, адреса: 79054, м. Львів, вул. Петлюри, 4а).

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: