Ухвала суду № 85732740, 18.11.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження №1-кс/337/1945/2019

ЄУН № 337/5032/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна С.А., з участю секретаря Бикової С.Б., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області – Чижової К.Ю., яке погоджено прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області – Дєєвим А.В. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080070002069 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області Чижова К.Ю., звернулась до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області – Дєєвим А.В. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080070002069 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

В обґрунтування клопотання про арешт майна орган досудового розслідування посилається на наступне: 15 листопада 2019 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, знаходячись в громадському місці, а саме біля кафе «Пиво» розташованого по вул. Василя Сергієнка, 3 в м. Запоріжжя на якому в той час перебував потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші громадяни, тобто перебуваючи в громадському місці, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, діючи з особливою зухвалістю, почав безпричинно висловлюватись нецензурною лайкою у бік потерпілого та із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ножа, наніс один удар ножем в область грудей зліва, чим спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 , тим самим створюючи реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення громадського порядку, ОСОБА_1 не реагуючи на вимоги оточуючих, припинити свої хуліганські дії, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок та виявляти свою зневагу до встановлених у суспільстві правил та норм поведінки за допомогою вищевказаного ножа, на очах у відвідувачів кафе та інших громадян, які на той час перебували у громадському місці, намагався спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому продовжуючи безпричинно висловлюватись нецензурною лайкою у бік останнього. В цей час ОСОБА_3 намагався зупинити протиправні дії ОСОБА_1 , однак останній чинив опір та в результаті чого ОСОБА_3 отримав ножове поранення рук, а саме різані рани другого та четвертого пальців правої кісті.

Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019080070002069 від 15.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, кваліфіковане як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

В ході розслідування вказаного кримінального правопорушення 15.11.2019 року в період часу із 17 години 17 хвилин по 18 годину 21 хвилину було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості біля станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Василя Сергієнка 3-А в м. Запоріжжя, в ході чого було вилучено предмет схожий на ніж, який було вилучено та упаковано до картонної коробки.

В органу досудового розслідування є підстави вважати, що , речі, які були вилучені в ході огляду місця події, а саме предмету схожого на ніж, має суттєве значення по кримінальному провадженню, який необхідний для проведення судових експертиз (дактилоскопічних, імунологічних) та вилучене майно буде використано як доказ по вказаному кримінальному провадженню, що дасть можливість отримати ще один доказ, який вказує на ОСОБА_1 , як на особу, що вчинила злочин, слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказане майно, а саме предмет схожий на ніж, який було вилучено під час проведення огляду місця події, оскільки вилучений ніж, має важливе значення для досудового розслідування і буде в подальшому використаний як доказ, з метою всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, доведення вини ОСОБА_1 , обставин вчинення вказаного правопорушення, механізму, способу його вчинення, проведення судових-імунологічних, дактилоскопічних експертиз та при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд справи за відсутності учасників судового розгляду, не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, перевіривши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019080070002069 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного , обвинуваченого, засудженого , третіх осіб, конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності . У відповідності до вимог ст.16 КПК України , позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України .

При застосуванні заходів кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема , при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення суддя, слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України , повинен врахувати : існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди , завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора , який звертається з проханням арештувати майно, оскільки , згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону , а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу, з посиланням на норми закону.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що предмет схожий на ніж, який було вилучено під час проведення огляду місця події 15.11.2019 року має важливе значення для досудового розслідування і буде в подальшому використаний як доказ, з метою всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, доведення вини ОСОБА_1 , обставин вчинення вказаного правопорушення, механізму, способу його вчинення, проведення судових-імунологічних, дактилоскопічних експертиз та при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження.

У зв`язку з чим слідчим в розумінні вимог ст.132 КПК України звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна , а саме на майно, яке було вилучено в ході ділянки місцевості біля станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Василя Сергієнка 3-А в м. Запоріжжя, а саме предмету схожого на ніж, який є речовим доказом по кримінальному провадженню та підтвердженням вини ОСОБА_1 .

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування , передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України , арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1,2 ч.3 ст.132 КПК України , застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що : існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості , що може підставою для застосування заходів кримінального провадження ; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи про який йдеться у клопотання слідчого.

Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, надав достатні і належні докази тих обставин, на які послався у клопотанні, а саме те , що існує реальна приховування, пошкодження майна , яке було вилучено під час огляду місця події 15.11.2019 року , яке має важливе значення для досудового розслідування і буде в подальшому використаний як доказ, з метою всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, доведення вини ОСОБА_1 , обставин вчинення вказаного правопорушення, механізму, способу його вчинення та проведення ряду експертиз .

Матеріалами клопотання, з огляду на ту кваліфікацію кримінального правопорушення в рамках якого подане клопотання слідчого, можливо встановити обставини, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак на них може бути також накладено арешт, з метою всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, встановлення обставин вчинення вказаного правопорушення, що має важливе значення для досудового розслідування .

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Між тим, в ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Перевіривши доводи клопотання, оцінивши надані суду докази на їх підтвердження з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку,з`ясувавши всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевіривши співрозмірність втручання у права та свободи власника майна з потребами кримінального провадження, як в сукупності так і в окремості зможуть бути використані як речові докази обставин вчинення вказаного злочину, виходячи з правової кваліфікації кримінального правопорушення за фактом вчинення якого проводиться кримінальне провадження, виходячи з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання про арешт майна обґрунтоване та підлягає задоволенню, з метою збереження вказаного майна, що має важливе значення для досудового розслідування і може бути в подальшому використане як доказ, з метою всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, причетності особи (осіб)до вчинення вказаного правопорушення, обставин вчинення вказаного правопорушення при цьому існує реальна загроза приховування , знищення вказаного майна , що має важливе значення для досудового розслідування в якості речового доказу.

На підставі вищезазначеного та керуючись вимогами статей 40,94,98, 100, 107,117, 131-132, 170-173, 174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області – Чижової К.Ю., яке погоджено прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області – Дєєвим А.В. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080070002069 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,- задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході ділянки місцевості біля станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Василя Сергієнка 3-А в м. Запоріжжя, а саме предмет схожий на ніж, який було вилучено та упаковано до картонної коробки.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її постановлення до Запорізького апеляційного суду .

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя : С.А. Ширіна