Рішення № 8573241, 15.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. C. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-23-25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" березня 2010 р. Справа № 17/001-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Закритого акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи”

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 16180,80грн.

За участю представників:

від позивача Куцак О.В. (дов. № 51 від 16.10.2009р.)

від відповідача ОСОБА_1 (паспорт)

присутній ОСОБА_3 (паспорт)

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство „Індустріальні та дистрибуційні системи” (далі Позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 16180,80 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань відповідно до договору № 1223-08Ц від 08.12.2008р. про транспортно-експедиційне обслуговування щодо доставки товарів, які надані йому для перевезення.

Відповідачем було подано заперечення на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки 06.08.2009р. невстановленою особою було скоєно крадіжку товару газованої води „Боржомі”, по факту якої було порушено кримінальну справу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2010р. (суддя Суховий В.Г.) порушено провадження у справі № 17/001-10, розгляд справи призначено на 18.02.2010р. (суддя Суховий В.Г.).

Розпорядженням голови господарського суду Київської області (Грєхова А.С.) справу № 17/001-10 передано із провадження судді Сухового В.Г. до провадження судді Горбасенка П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2010р. (суддя Горбасенко П.В.) справу № 17/001-10 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.03.2010р.

В судовому засіданні 15.03.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач надав суду письмові пояснення у справі та відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову повністю в звязку з крадіжкою товару.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2008р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Перевізник) та Закритим акціонерним товариством „Індустріальні та дистрибуційні системи” (Замовник) було укладено договір № 1223-08Ц про транспортно-експедиційне обслуговування, за умовами якого перевізник зобовязався забезпечити подачу рухомого складу вантажопідйомністю 20т., обємом не менше 80м. куб., придатного з комерційної і санітарно-гігієнічної точки зору до даного виду перевезень під завантаження, в кількостях, заявлених замовником в щоденних заявках в пункт завантаження, вказаний замовником в заявці; в строк і час, вказаний замовником в заявці; в пункт вивантаження, який вказується замовником.

Пунктом 2.2. договору сторін встановлено обовязок перевізника здійснити перевезення з додержанням правил перевезення вантажу, у відповідності з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні з моменту прийняття вантажу до перевезення від вантажовідправника до видачі її вантажоодержувачу.

Перевізник зобовязаний відшкодувати завдані з його вини збитки у вигляді втрати, нестачі і пошкодження вантажу, дорученого йому для перевезення (п. 2.3 договору).

Згідно п. 2.14. договору перевізник зобовязаний компенсувати замовнику шкоду, повязану з пошкодженням, браком або втратою товару під час слідування автотранспорту в пункт вивантаження.

Пункт 5.9. договору передбачає, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж, що прийнятий до перевезення. Перевізник зобовязується компенсувати замовнику шкоду, повязану з втратою, нестачею, псуванням прийнятого вантажу.

На виконання даного договору за товарно-транспортною накладною № б/н від 05.08.2009р. (а.с. 15) перевізник прийняв у відправника для перевезення 26 500 бутилок мінеральної води та 23 піддони, які мали бути доставлені 3 одержувачувам: ТОВ „Євро-Аква”, ТОВ „Омела”, ТОВ „Олга”. ТОВ „Омела” як вантажоодержувачу товару перевізником був доставлений наступний товар: 1) газована мінеральна вода „Боржомі” 0,5л. (скло) в кількості 3 240шт. на загальну суму 40284грн.; 2) газована мінеральна вода „Боржомі” 0,5л. ПЕТ в кількості 1540шт. на загальну суму 8593,20грн.; 3) газована мінеральна вода „Боржомі” 1,0л. (МП ПЕТ) в кількості 1500шт. на загальну суму 11955грн.; 4) піддони в кількості 8шт. на загальну суму 224грн. При прийнятті товару вантажоодержувачем ТОВ „Омела” було встановлено нестачу газованої мінеральної води „Боржомі” 0,5л. (скло) в кількості 2160шт. на суму 16113,60грн. та піддонів у кількості 2шт. вартістю 67,20грн., що підтверджується актом передання товарів на відповідальне зберігання № ОД-П-0000002706 від 05.08.2009р.

23.10.2009р. відповідачу направлено претензію № 891/4-09Ц від 04.09.2009р. (а.с. 17), в якій позивач просив компенсувати вартість товару та піддонів на загальну суму 16180,80грн., посилаючись на втрату перевізником газованої мінеральної води „Боржомі” 0,5л. (скло) в кількості 2160шт. на суму 16113,60грн. та піддонів у кількості 2шт. вартістю 67,20грн. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Факт втрати товару, який був вручений відповідачу для перевезення - газованої мінеральної води „Боржомі” 0,5л. (скло) в кількості 2160шт. на суму 16113,60грн. та піддонів у кількості 2шт. вартістю 67,20грн. підтверджується актом передання товарів на відповідальне зберігання № ОД-П-0000002706 від 05.08.2009р. та актом отримання зламаних піддонів № 1 від 06.08.2009р. (а.с. 50). Крім того, відповідач у запереченні на позовну заяву (а.с. 40) та відзиві на позовну заяву № 15/03 від 15.03.2010р. (а.с. 47-48) визнає факт втрати товару і одночасно посилається на крадіжку товару, газованої води „Боржомі” як на підставу відмови в задоволенні позовної заяви.

Предметом позову є вимога про відшкодування 16181,80грн. вартості втраченого товару з підстав неналежного виконання перевізником своїх договірних зобовязань, а саме втрати товару, наданого йому для перевезення.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач не виконав своїх зобовязань за договором.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК та ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Частиною третьою цієї статті передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Пунктом 5.9. договору сторін визначено, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж, що прийнятий до перевезення. Перевізник зобовязується компенсувати замовнику шкоду, повязану з втратою, нестачею, псуванням прийнятого вантажу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 16180,80грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07401, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи” (04073, м. Київ, Московський проспект, 9 корпус 5; код 24364528) 16180 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят гривень) 80 коп. заборгованості, 161 (сто шістдесят одну гривню) 81 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Рішення підписане: 17.03.2010р.