Рішення № 85730015, 19.11.2019, Оболонський районний суд міста Києва

19.11.2019 Справа № 2-4952/11

Ун. №2-4952/11

Пр.№6/756/68/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Пляса Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бочковський Тарас Олександрович, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дякон Назарій Миколайович, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гречух Олег Ярославович, Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» про зупинення стягнення за виконавчими листами та закінчення виконавчих проваджень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про зупинення стягнення за виконавчими листами та закінчення виконавчих проваджень. А саме, керуючись п. 3, п. 5, п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст.. 431 ЦПК України просять: зобов`язати державних виконавців ВПВР УДВС ГТУЮ в м. Києві Дякона Н.М., Гречух О.Я. та Бочковського Т.О. закінчити виконавчі провадження №44453918 щодо ОСОБА_1 та №51748837 щодо ОСОБА_2 і повернути виконавчі листи до суду, вживши виконавчих заходів за статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати ПАТ «ПроКредитБанк» повернути до суду виконавчі листи №2-4952/11 від 06 серпня 2014 щодо ОСОБА_4 ; зобов`язати державного виконавця Федько Є. ВПВР УДВС ГТУЮ в Полтавській області повернути до суду виконавчий лист №2-4952/11 від 06.04.2014 року, за яким двічі відкривалися виконавчі провадження, де боржником був померлий ОСОБА_4 та останнє з них було закінчено 27.07.2018 року, як того вимагає стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження»; заборонити вчинення виконавчих дій по стягненню за чотирма виконавчими листами №2-4952/11, виданих Подільським районним судом м. Києва 06 серпня 2014 року на скасоване рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року у цивільній справі №2-4952/11, за ВП №44453918, ВП №51748837, ВП №48764059 та виконавчим листом від 06 червня 2014 року, що судом не видавався, однак за ним двічі відкривалися виконавчі провадження, останнє з них за №48764059; зупинити стягнення на підставі виконавчих листів №2-4952/11, виданих Подільським районним судом м. Києва 06 серпня 2014 року на скасоване рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року у цивільній справі №2-4952/11 за ВП №44453918 щодо ОСОБА_1 та ВП №51748837 щодо ОСОБА_2 та виконавчого листа від 06 червня 2014 року щодо ОСОБА_4 , що судом не видавався.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що Подільський районний суд м. Києва за заявою стягувача ПАТ «ПроКредитБанк» від 30.07.2014 видав 4 виконавчі листи у справі №2-4952/11. Треба вважати, що виконавчий лист №2-4952/11 щодо відповідача - боржника - позичальника ОСОБА_4 видано на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013, яке в частині стягнення з нього основного боргу Апеляційний суд м. Києва своїм новим рішенням не скасовував. Зазначений виконавчий лист перебував на виконанні у ВП ВР УДВС ГТУЮ в Полтавській області у ВП №48764059 до 27.07.2018. Зазначеного дня постановою державного виконавця Ніколенко С.В. виконавче провадження закінчено у зв`язку зі смертю 16.06.2016 боржника ОСОБА_4 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене свідчить, що правонаступництва за вказаним виконавчим провадженням не відбулося у спосіб, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Як вбачається з підстав закриття за п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та часу, що минув з дня смерті ОСОБА_4 , а це більше двох років, правонаступників у нього немає. Це є доказ тому, що заявники не є правонаступниками ОСОБА_4 . Заявники були поручителями за забезпечувальними зобов`язаннями, що є похідними, другорядними, які не можуть самостійно існувати від основного зобов`язання ОСОБА_4 . Відповідальність за забезпечувальними зобов`язаннями можлива за наявності таких умов: наявність живих, тобто відсутність припинення правосуб`єктності основного боржника ОСОБА_4 ; встановлення відповідальності поручителя за забезпечувальним договором в разі смерті боржника або його правонаступництва. Та в разі, якщо поручитель зголоситься і надалі, забезпечувати основне зобов`язання, що переходить до правонаступника. Правонаступників у померлого ОСОБА_4 немає. За договорами поруки такого переходу відповідальності до поручителя не передбачено. Заявники стверджують, що смерть ОСОБА_4 припинила усі зобов`язання (борги) перед стягувачем ПАТ «ПроКредитБанк» за усіма його кредитними договорами (рамковою угодою №9 та договором траншу №20.1215//9 від 12.10.2007), відповідно до статті 608 ЦК України (припинення зобов`язання смертю фізичної особи). Так, як основне зобов`язання ОСОБА_4 за вказаними договорами припинилося, то відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинилася порука заявників перед банком 16.06.2016. Після припинення усіх правовідносин між заявниками та стягувачем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 державні виконавця почали незаконне стягнення через рік із заробітної плати ОСОБА_2 , а через майже два роки з усього майна ОСОБА_1 , що є порушенням прав та законних інтересів заявників.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи.

Представник стягувача звернувся до суду із заявою, в якій просить проводити розгляд справи без їхньої участі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

21.09.2018 до Подільського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бочковський Тарас Олександрович, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дякон Назарій Миколайович, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гречух Олег Ярославович, Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» про зупинення стягнення за виконавчими листами та закінчення виконавчих проваджень.

Розпорядженням Голови Подільського районного суду м. Києва від 03.12.2018 №7 про направлення справи за підсудністю справу №2-4952/11 (провадження №6/758/558/18) було передано до Оболонського районного суду м. Києва (а.с. 67).

Звертаючись до суду із заявою про зупинення стягнення за виконавчими листами та закінчення виконавчих проваджень заявники стверджували, що 16.06.2016 ОСОБА_4 , як боржник, на підставі укладеного кредитного договору, помер, тому правовідносини між усіма сторонами: ПАТ «ПроКредит Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 припинилися, тобто зобов`язання, на підтвердження якого видано виконавчі листи - відсутнє, тому є всі підстави для задоволення заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва №6/756/66/19 від 10.06.2019, яка постановою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 залишена без змін, постановлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бочковський Тарас Олександрович, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дякон Назарій Миколайович, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федько Євген Олександрович, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ніколенко Станіслав Васильович, Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню відмовити.

Вказаною ухвалою встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013 позов ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання траншу - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» 371 431, 78 дол. США, еквівалент суми 2 967739, 92 грн. боргу по капіталу, 12 111, 83 дол. США, еквівалент суми 96773, 52 грн. боргу по процентах по графіку, 142,41 грн. комісії за управління кредитом, 37 122, 01 грн. пені. Вирішено питання про стягнення судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Також було відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання правовідносин за договором поруки припиненим, та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «ПроКредит Банк», ОСОБА_4 про визнання договору про надання траншу недійсним.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.06.2014, вказане рішення Подільського районного суду м. Києва в частині первісних позовних вимог скасовано, ухвалено нове, яким солідарно з ОСОБА_4 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою №9 від 12 жовтня 2007 року та Договором про надання №20.1215/9 від 12 жовтня 2007 року (із змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 доларів США, еквівалент суми 2 968 854 грн. 22 коп. боргу по капіталу, 12 111, 83 доларів США, еквівалент суми 96 773 грн. 52 коп. боргу по процентах згідно графіком та 37 122 грн. 01 коп. пені; солідарно з ОСОБА_4 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою №9 від 12 жовтня 2007 року та Договором про надання №20.1215/9 від 12 жовтня 2007 року (із змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 доларів США, еквівалент суми 2 968 854 грн. 22 коп. боргу по капіталу, 12 111, 83 доларів США, еквівалент суми 96 773 грн. 52 коп. боргу по процентах згідно графіком та 37 122 грн. 01 коп. пені;

В іншій частині рішення суду було залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду 06.08.2014 Подільським районним судом м. Києва було видано чотири виконавчі листи за №2-4952.

Відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 6).

Таким чином судом встановлено, що на момент набрання рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013, з урахуванням рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.06.2014 у ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були грошові зобов`язання перед ПАТ «ПроКредит Банк». На момент видачі виконавчих листів - 06.08.2014, такі грошові зобов`язання не припилися.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 6 ст. 431 ЦПК України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Разом з тим, заявником не подано до суду доказів оскарження ним у судовому порядку виконавчого документа.

Крім того, ч. 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (ч.1 ст. 559 ЦК України).

Згідно із частиною п`ятою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що припинення основного зобов`язання внаслідок смерті боржника за цим зобов`язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до смерті особи боржника.

Отже, право на стягнення з поручителя заборгованості (шляхом звернення до суду з позовом, за результатами розгляду справи за яким ухвалено судове рішення про стягнення цієї заборгованості з поручителя) було реалізоване кредитором до смерті ОСОБА_4 , то смерть останнього не свідчить про припинення зобов`язання поручителів.

Таким чином, положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов`язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов`язок поручителя щодо виконання зобов`язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-172цс15.

Як роз`яснено в п. 5 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» №8 від 25.09.2015 р. зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахування, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

На момент видачі виконавчого листа та на день розгляду заяви відомості про погашення заборгованості відсутні, і у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує обов`язок її погашення перед стягувачем, крім того, виконавчі документи видані не помилково, а на підставі існуючого рішення суду, яке набрало законної сили та звернуто стягувачем до виконання, тому у відповідності до ст. 431 ЦПК України заява про зупинення стягнення за виконавчими листами та закінчення виконавчих проваджень не доведена та задоволенню не підлягає.

Інші обставини, на які посилалися заявники, висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 150, 431, 432, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бочковський Тарас Олександрович, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дякон Назарій Миколайович, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гречух Олег Ярославович, Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» про зупинення стягнення за виконавчими листами та закінчення виконавчих проваджень - відмовити;

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвала була постановлена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 19.11.2019.

Суддя О.М. Луценко