Рішення № 85729334, 18.11.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8010/19

Провадження № 2/727/1456/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі : головуючого судді Волошина С.О.

при секретарі судових засідань Бринзилі А.А.

за участю: позивача за первісним позовом ОСОБА_1

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2

представника третьої особи Служби у

справах дітей ЧМР Сабадаш Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстрованим не значиться, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення додаткових витрат на дитину, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей, третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Служби у справах дітей Чернівецької міської ради.

Позов обґрунтовує, що не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі у неї та відповідача народилась донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 . З 2015 року їх з відповідачем стосунки погіршились, що спонукало повному розриву їх відносин.

Відповідач залишив її з дітьми та проживає окремо. Діти знаходяться виключно на її утриманні, з народження проживали виключно зі нею та зареєстровані за її місцем проживання: АДРЕСА_1 у квартирі , яка належить їй на праві власності.

Відповідач перестав утримувати своїх малолітніх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, брати участь у їх вихованні і вона була змушена звернутись з позовом до суду про стягнення аліментів в примусовому порядку.

З метою уникнути в будь-який спосіб призначення судом виплати аліментів, відповідач 3 квітня 2019 року забрав сина і до цього часу не повернув, переховує від неї дитину, не дозволяє дитині бачитись з нею та сестрою та їй не відомо де знаходиться син, в яких умовах перебуває дитина. Її неодноразові звернення до поліції та до Служби у справах дітей результатів також не дали. Дитина перестала відвідувати дитячий садок, пропускає заняття з підготовки до школи та тренування.

Вважає, що в інтересах дітей проживати саме з нею, а не з батьком, оскільки проживає в комфортабельній квартирі, в новобудові, з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання дітей. Приділяє максимум уваги для всебічного гармонійного розвитку дітей. Донька відвідує Чернівецьку загальноосвітню школу №15, школу танців та фітнесу, курси «Живопису та графіки», а син є членом Чернівецької федерації Карате-до клуб «Bushido», відвідує ДНЗ № 43 «Вербиченька», Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини» і школу танців та фітнесу. Діти перебувають на обліку у дитячій лікарні за місцем їх фактичного проживання.

Вона займається підприємницькою діяльністю та отримує стабільний дохід і її робочий графік дає можливість відводити дітей до школи, на гуртки, займатись з ними, гуляти та іншим чином піклуватись про них.

По місцю проживання та навчання дітей характеризується позитивно, приймає активну участь у житті навчальних закладів, які відвідують діти, є головою батьківського комітету. Бажає віддати сина до Чернівецької спеціалізованої школи І ступеня № 15, в якій навчається донька ОСОБА_6 , що сприятиме збереженню родинних стосунків між ними, діти зможуть разом йти до школи та додому, спілкуватись в перерві між уроками, а зміна місця проживання ОСОБА_7 створить незручності у відвідуванні навчального закладу або призведе до того, що дитина змушена буде відвідувати іншу школу.

Вказує, що відповідач тимчасово проживає в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору позички та є підстави вважати, що ОСОБА_3 може не повернути їй дитину та вивезти його за кордон без її відома, а також самовільно змінити місце проживання донька ОСОБА_4 , розлучивши її з матір`ю. Вказує, що відповідач має громадянство республіки Румунії, володіє нерухомим майном у Німеччині, має в наявності біометричні паспорти дітей для виїзду за кордон та дублікати свідоцтва про народження дітей.

Вважає, що проживання дітей з нею відповідатиме їх інтересам. Має можливість забезпечити дітям належні умови проживання, повною мірою займатись вихованням дітей та не чинитиме жодних перешкод для спілкування дітей з батьком та готова зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб діти через розлучення батьків не були позбавлені піклування батька.

Просила визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею. Відібрати від ОСОБА_3 малолітнього ОСОБА_5 та зобов`язати його негайно повернути малолітню дитину, за попереднім місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29.07.2019 року цивільну справу прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання та надано відповідачу п?ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, та у строк для подання відзиву має право відповідно до ст.193 ч.1 ЦПК України пред?явити зустрічний позов.

29.08.2019 року представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_9 спрямувала до суду зустрічну позовну заяву в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування ВК Чернівецької міської ради про встановлення способу участі батька у вихованні доньки, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення додаткових витрат на дитину.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.09.2019 року зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визначення способу участі батька ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_4 залишено без розгляду. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Прийнято до розгляду заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про збільшення позовних вимоги та об`єднано в одне провадження зустрічні позовні вимоги: про визначення місця проживання сина та доньки за місцем проживання батька; про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 3385 грн. в рахунок сплати додаткових витрат на лікування дитини; про стягнення з відповідачав судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу, із первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовує тим, що під час спільного проживання, подружжя мешкало у спільнонажитій квартирі АДРЕСА_5 , що складається з 2-х кімнат, загальною площею 125,20 кв.м., правовстановлюючі документи, за згодою сторін, були оформленні на дружину. Згодом відносини погіршилися і щоб діти не були свідками конфліктів між батьками, позивач прийняв рішення про окреме проживання від дружини. За взаємною згодою батьків діти залишилися проживати з матір`ю у повністю облаштованій та комфортній для проживання малолітніх дітей квартирі. З метою матеріального забезпечення колишньої дружини і спільних малолітніх дітей позивач після припинення шлюбних відносин не ставив питання про розподіл спільно нажитого майна.

Вказує, що не усувався від виховання та утримання дітей. Регулярно надавав і надає матеріальну допомогу в міру своїх фінансових можливостей та потреб дітей. Навідував дітей за місцем проживання, навчання та додаткових занять. Почав відмічати зміну у поведінці дітей та колишньої дружини, яка безпідставно та необгрунтовано почала вимагати збільшення коштів на утримання дітей та налаштовувати дітей проти батька, зловживати своїми правами, неодноразово не пускала дітей на побачення з ним без поважних причин, в односторонньому порядку приймала рішення стосовно дітей, демонстративно, і часто в присутності дітей наголошувала про відсутність будь яких прав батька в прийнятті рішень стосовно виховання дітей. Часто висувала вимоги матеріального характеру, торгуючи дітьми у власних інтересах, при цьому подаючи це як інтереси дітей. Неодноразово висловлювала погрози, що він більше не побачить власних дітей, в разі невиконання її умов, посилаючись на недоліки українського законодавства, та неспроможність органів притягнути її до відповідальності за будь які зловживання своїм становищем. Під час останніх зустрічей назвала його педофілом, погрожувала кримінальною справою.

Вказує, що ОСОБА_1 здійснює моральний та психологічний тиск на дітей, налаштовує доньку, проти тата, постійно обливає його брудом, принижуючи його гідність та авторитет в їх очах. Під різними приводами забороняє спілкуватись, у школі і садочку перекручує факти та дійсність, наказала вчителям не дозволяти йому спілкуватись.

У травні 2017 року помітив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, неадикватну поведінку та істерику. На зауваження реагувала агресивно, вживала нецензурну лексику, кричала в присутності дітей. Працівники поліції склали адміністративний протокол, які прибули на його виклик. Вказує, що дані обставини підтверджуються відеоматеріалом, що додається.

Зазначає, що всіма силами намагається забезпечити потреби дітей на належному рівні і підтримувати той рівень життя дітей який був при спільному проживанні батьків. Працює приватним підприємцем, графік роботи є плаваючий і він має велике бажання і можливість приділяти дітям стільки часу скільки їм необхідно для належного навчання та розвитку їхніх талантів і здібностей. За час окремого проживання від дітей він регулярно з ними бачився, проводив час в т.ч. у різних розважальних дитячих центрах, піцеріях, кафе, купував продукти харчування, іграшки та речі за бажанням дітей.

Вказує, що рівень життя ОСОБА_1 з моменту припинення їх шлюбних відносин значно погіршився, вона довгий час ніде не працювала. Він, як батько регулярно надавав свою допомогу у вихованні дітей. Зазначає, що відповідачка за зустрічним позовом зареєструвалася підприємцем формально та жодної реальної підприємницької діяльності не здійснює, офіційних доходів немає.

У квітні місяці 2019 року забрав сина ОСОБА_7 , який виявив бажання залишитися у нього. Через декілька днів перебування ОСОБА_10 категорично відмовився повертатися до будинку мами. Це був його особистий і свідомий вибір, який він пояснював негативним ставленням до нього з боку матері, психологічним та фізичним насиллям по відношенню до нього.

05.06.2019 року ОСОБА_1 разом із своїми знайомим здійснила спробу силовим варіантом забрати сина до себе, побили його та застосовували газовий балончик, перцевий газ також попав в очі дитині. ОСОБА_5 пережив сильний стрес, постійно плакав, та переживав щоб його не викрали знову. Вказує, що змушений був звертатись до лікарів, по даному факту порушене кримінальне провадження, триває досудове розслідування. Відвідує разом із сином заняття з психологом. По результатах цих занять спеціалістами були надані свої Висновки де відображено психоемоційний стан дитини та його відношення до ситуації яка склалася між його батьками.

Вказує, що практикуючий психолог І . - ОСОБА_12 у своєму висновку зазначає: " ...важливо зауважити, що сама присутність реальної мами в житті ОСОБА_7 може навіть погіршувати ситуацію в даний час. Особливо, якщо вона проявляє до хлопчика надмірну агресію (кричить, сварить, необгрунтовано карає чи щось забороняє, керуючись власним роздратуванням або під впливом стресу чи ставлення до батька хлопчика".

А також, що практикуючий психолог ОСОБА_13 у своєму висновку зазначає: «…Всі використані тестові методики показали витіснення (як адаптаційну реакцію на стресові обставини) матері із свідомості дитини, він уникає розмов про неї, не відтворює її образу в проективних методиках, не виявляє бажання налагодити контакт. Він тягнеться до лагідного і спокійного стилю спілкування. Дитині необхідна стабільність місця проживання і впевненість, що до неї не буде застосовано примусу. Ще однією нагальною рекомендацією є термінове і постійне налагодження спілкування ОСОБА_7 з сестрою ОСОБА_14 , до якої він дуже прив`язаний". Згідно характеристики психолога ОСОБА_3 турботливий батько, має хороший психоемоційний контакт з сином, є авторитетом для дитини, дбає про мінімізацію стресів від розлучення, взаємини сина та батька є приязними і теплими.

Обгрунтовує зустрічний позов також тим, що син ОСОБА_10 вже близько 5 місяців не виявляє жодного бажання повернутися до матері. Він не має можливості бачитися із донькою та вільно з нею спілкуватись, оскільки з боку ОСОБА_1 лунають погрози. За весь цей час, ОСОБА_4 не перетелефонувала на номер брата, а він відповідно не може це зробити оскільки його номер внесений у "чорний список" телефону ОСОБА_16 . Мати зловживає своїми правами і можливостями та перешкоджає спілкуванню братика і сестрички та відмовилась відвідувати заняття з психологами.

Вказує, що має постійне місце роботи і фінансово забезпечений, з 2006 року зареєстрований приватним підприємцем. Має у власності нерухомість: нежитлове приміщення гаражу-майстерні, що розташоване за адресою АДРЕСА_6 , де він здійснює свою підприємницьку діяльність та земельну ділянка розміром 0,14 га, що розташована у с. Валя Кузьміна Глибоцького району, Чернівецької області. За місцем проживання характерезується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався, веде здоровий спосіб життя, займається спортом. Декілька років перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, з якою у дітей склалися гарні та довірливі стосунки, на даний час проживає у будинку дідуся його цивільної дружини ОСОБА_17 , донедавна проживав в орендованому будинку, у даних помешканнях створені всі належні умови для проживання, розвитку дитини.

Зазначає, що заборона матері спілкуватись доньці із рідним татом створює загрозу для нормального психічного розвитку дівчинки і може призвести до повної відсутності прихильності доньки до тата та невідворотніх негативних наслідків. Крім цього, 04.07.2019 року суддею Шевченкіського районного суду м.Черінвці Кодрян Л.І. у справі №727/6995/19 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на його користь на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , 2013 р.н. аліменти в розмірі ј заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.07.2017 року і до досягнення повноліття. Вказує, що мати не приймає жодної матеріальної участі в утиманні сина, у добровільному порядку не приймає участі у додаткових витратах на дитину.

Також зазначає, що дитина скаржилась на зубний біль, він звернувся до стоматолога, який рекомендував лікування 13 зубів. Така ситуація з зубами свідчить про неналежне виконання матір`ю своїх материнських обов`язків та халатне відношення до стану здоров`я дітей. ОСОБА_18 проведено рекомендоване лікування на яке ОСОБА_3 витрачено грошові кошти в розмірі 6770 грн.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд визначити місце проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання батька ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на його користь кошти на утримання сина в розмірі 3385 грн. в рахунок сплати додаткових витрат на лікування дитини, а також стягнути судовий збір в розмірі 768 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6600 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 27.09.2019 року, для належної підготовки цивільної справи для розгляду по суті, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15.10.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

Позивач та представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Надали пояснення аналогічні, що викладені в позові, просили позов задовольнити повністю, в задоволенні зустрічних позовних вимог просили відмовити.

Представник позивача ОСОБА_2 додатково пояснила, що діти завжди проживали з матір`ю, однак батько в квітні 2019 року меншу дитину хлопчика ОСОБА_7 забрав самовільно та відмовився добровільно повертати дитину. Цим самим, батько змінив повністю спосіб життя дитини. Хлопчик відвідував багато гуртків, де мав відмінні успіхі, має багато грамот. Всім розвитком дитини займалась мати, вона його водила на гуртки, їздила з ним на змагання. Мати зверталась до поліції, однак результатів це не дало. Вказує, що велика травма для дівчинки ОСОБА_4 , оскільки у них з братиком були тісні та дружні відносини. Хлопчик ОСОБА_10 мав все необхідне для його розвитку, проживав з люблячими матір`ю та сестрою. Всі характеристики на хлопчика були позитивними, однак після того як батько забрав дитину, в дитини різко погіршився психоемоційний стан. Дитині робив зуби в місті Біла Церква, це 500 км від Чернівців, вважає що такі дії є безвідповідальними, оскільки везти дитину для лікування зубів, нічим не обґрунтовано. Просить не брати до уваги висновок психолога Огданського, оскільки матері не пропонували надати пояснення, або прийти по спілкуватися з психологом всіх разом. Відповідач три рази змінив дитині місце проживання, а саме АДРЕСА_7 , тобто у відповідача немає постійного місця проживання. Будь яких документів, які підтверджують право проживання відповідача за будь якою адресою в матеріалах справи немає. В дитини немає власної кімнати, і в тому будинку проводяться будівельні роботи. У висновку Царюк мати була запрошена та з матір`ю проводились бесіди. Батько не відновив дитині відвідування всіх секцій на які він ходив, при цьому що психологи вказали, що дитині необхідно відновити відвідування всіх секцій. Просила також звернути увагу на те, що батько з лютого 2015 року не проживав в квартирі по АДРЕСА_8 . Крім цього, щодо посилання відповідача на відеоматеріали, то просимо суд врахувати що у позивача ОСОБА_19 після складних третіх пологів підвищується артеріальний тиск. Просила позов задовольнити повністю, зустрічні позовні вимоги не визнають повністю.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 , представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися повторно, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.

До початку розгляду справи, а саме 14.11.2019 року о 08.32 год. предстаником відповідача за первісним позовом ОСОБА_9 на електронну адресу суду, спрямовано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в судовому засідання Кіцманського районного суду Чернівецької області. При цього, судової повістки чи будь яких інших підтверджуючих документів, що підтверджують зайнятість представника позивача за зустрічним позовом в іншому судовому засіданні - суду не надано.

Статтею 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з ряду підстав.

Згідно ч.2 ст. 210 ЦПК україни, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно ч.3 п.п.1, 2 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд вважає, що відсутні законні підстави для відкладення розгляду справи, оскільки 15.11.2019 року закінчується місячний строк передбачений для розгляду справи по суті у відповідності до вимог ч.2 ст. 210 ЦПК України (суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті). Таким чином, розгляд справи необхідно проводити у відсутність відповідача, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомили, та у відсутність представника відповідача адвоката Спіжавки А.Ю., яка повторно не з`явилась в судове засідання незалежно від причин неявки.

Представник третьої особи ОСОБА_20 в судовому засіданні підтримала в повному обсязі висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дітей із матір`ю ОСОБА_1 , не порушуючи права батька ОСОБА_3 брати участь у вихованні та спілкуванні із дітьми. Вказала, що комісією заслухані батьки, співбесіди проводились з дітьми, житлові умови досліджували та повноцінно перевірили обох батьків. Мати постійно проживає за вказаною адресою по АДРЕСА_8 , це її приватна квартира з усіма умовами, з сучасним ремонтом, окремі кімнати для хлопчика та дівчинки. Проводилось обстеження у ОСОБА_3 , спочатку він орендував будинок, а тепер проживає з співмешканкою ОСОБА_21 , 1990 року народження за адресою АДРЕСА_2 , будинок в якому вони проживають належить батькові цивільної дружини в якому проводиться капітальний ремонт. Кімнати не облаштовані меблями. На запитання комісії, батько відповів, що дитина цілий день в школі і уроки дитина робить в школі, потім йде на плавання, приходять додому і лягають спати. Первісний позов просила задовольнити. В задоволенні зустрічних позовних вимог просила відмовити.

Малолітній свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій роз`яснено необхідність давати правдиві показання, за участю психолога - головного спеціаліста відділу опіки та піклування служби у справах дітей міської ради Рачковської Лілії Василівни, в присутності представник третьої особи та за відсутності всіх інших учасників справи, пояснила, що в неї є два брати старший та менший. Старшому брату 25 років, меншому 6 років. Старший брат проживає окремо, а молодшого викрав батько без відома матері. Брат ходив на підготовку до школи, батько його забрав і не повернув. Тато казав, що він не верне ОСОБА_7 . На даний час вона не спілкується з братом бо батько не дозволяє, а з братом вона дружила і в них були гарні стосунки. Вона навчається в 7-й гімназії, там також мав вчитися брат, однак тато його забрав і віддав в іншу школу. ОСОБА_7 вже давно бачила, ходила з мамою в школу де він вчиться зараз, говорила з братом і скучає за ним. Хоче жити разом з мамою і з братиком, з батьком не хоче жити. Мама їй допомагає робити уроки, мама водить на гуртки, а саме на танці, малювання та англійську. Ображається на тата, бо він їх покинув.

Свідок ОСОБА_23 будучи приведеним до присяги та попередженим під розписку про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України в судовому засіданні пояснив, після народження брата ОСОБА_7 до квітня 2019 року, він проживав з мамою, поки батько не забрав його.

До того мама займалась вихованням брата, водила його на гуртки в садок. ОСОБА_5 дуже життєрадісний. Вони телефонували ОСОБА_18 , але він не відповідав. Батько забороняє ОСОБА_5 спілкуватися з ними. Сестра ОСОБА_24 скучає за ОСОБА_25 . На його думку обоє дітей мають проживати з мамою. Батька ніколи не було на місці і він не зовсім здорова людина, як можна заховати дитину на пів року. Якийсь час батько проживав з ОСОБА_5 у м.Біла Церква у свого рідного брата.

Також був випадок, коли він помітив батька з братом ОСОБА_5 в магазині «Формаркет». Батько сховався з ОСОБА_5 і чекав доки він з дружиною пройде. Це було приблизно на початку листопада. Він з батьком не спілкується вже декілька років.

Свідок ОСОБА_26 будучи приведеною до присяги та попередженою під розписку про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України в судовому засіданні пояснила, що вона працює вихователем ДНЗ №43 по АДРЕСА_11 м.Чернівці. Матір ОСОБА_1 та батька дітей вона знає. Всі троє дітей виховувалися в їх садочку. Діти були активні, приймали участь у всіх заходах. Мати була у батьківському комітеті, приймала активну участь у вихованні дітей. Дитина дуже вихована, приймала участь у всіх святах, а також дитина відвідувала багато гуртків, а саме плавання, малювання, танці. Батько ОСОБА_3 до закінчення садочка у квітні забрав ОСОБА_7 з садочка на плавання і не привів більше дитину. По телефону сказав, що більше дитину не приведе, хоча дитина була дуже активна та приймала участь у всіх виступах. Дитина не була на випускному з дітками, не фотографувалася на альбом, батько на їх дзвінок відповів в грубій формі.

Маму ОСОБА_1 п`яною ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_28 будучи приведеною до присяги та попередженою під розписку про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України в судовому засіданні пояснила, сім`ю ОСОБА_29 знає майже 15 років. Проживають в одному будинку. Її донька товаришує з ОСОБА_30 та ОСОБА_25 . Весною ще ОСОБА_10 проживав разом з мамою, а потім вона не бачила ОСОБА_7 . ОСОБА_10 часто проходив до них в гості. Дитина завжди була охайною, дуже життєрадісною, активною, любив спілкуватися, дружній, мама йому читала казки на ніч і він завжди розповідав, що мама йому читає казки. Дитина модно одягнена, зачіска модна.

Після того як дитина перестала проживати з мамою, вона ОСОБА_7 більше не бачила. ОСОБА_1 завжди охайна, турботлива мати. Спиртне не вживає. Їй відомо, що у дітей є батько, якого бачила рідко. Мати не чинила йому перешкод у спілкуванні з дітьми.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Суд, заслухавши пояснення сторін, пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 1990 року по 1999 рік, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м.Чернівці №2-1013/99 від 24.05.1999 року, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 22.06.2017 року серії НОМЕР_1 , актовий запис №882 від 20.09.1999 року (а.с.78, 184).

В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є повнолітнім.

У фактичних шлюбних відносинах сторін народилося двоє дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 24.01.2009 року, серії НОМЕР_3 від 22.01.2013 року, витягами №00022579410 та №00022579038 від 10.04.2019 року. Батьком дітей відповідно до статті 126 СК України записаний ОСОБА_3 (а.с.19-22).

Сторони з лютого 2015 року проживають окремо. Малолітня донька ОСОБА_6 постійно проживає з матір`ю, малолітній син ОСОБА_10 з народження до квітня 2019 року проживав з матір`ю та своєю сестрою в кв. АДРЕСА_5 , яка належить на праві приватної власності позивачці, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 29.09.2003 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чернівецького МК БТІ від 30.09.2003 року (а.с.25-26).

З довідки про склад сім`ї від 03.07.2019 року ОСББ «Український дім» вбачається, що в кв. АДРЕСА_5 , зареєстровано троє осіб: уповноважений власник ОСОБА_1 , діти: донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 (а.с.23).

Житлово-побутові умови позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 є належними, задовільними та відповідають нормам, квартира облаштована меблями та побутовою технікою, для дітей створені комфортні умови, є місце для відпочинку та сну, що підтверджується Актами обстеження житлово-побутових мов від 18.06.2019 року та від 22.07.2019 року (а.с.18, 24).

ОСОБА_3 за рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.10.2017 року №727/7699/17, визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_5 . Вказаним рішенням, встановлено, що ОСОБА_3 як колишній чоловік ОСОБА_1 з лютого 2015 року не проживає у вказаній квартирі (а.с.185-187).

Зареєстрованого місця проживання у відповідача за первісним позовом згідно матеріалів цивільної справи немає. ОСОБА_3 проживав в орендованому будинку АДРЕСА_4 . На момент розгляду справи фактично проживає в будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_31 , батьку його співмешканки ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому згідно Акту обстеження житлово-побутових умов від 20.09.2019 року проводиться капітальний ремонт, після закінчення якого будуть придбані меблі для облаштування дитячої кімнати (а.с.173-174).

Згідно Інформації з Державного рестру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №140462715 від 05.10.2018 року та №141403589 від 16.10.2018 року відповідачу ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1436 га за адресою Чернівецька АДРЕСА_12 та нежитлове приміщення гаражу-майстерня загальною площею 958,40 кв.м., за адресою АДРЕСА_6 (а.с.90-91).

Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована як фізична-особа підприємець, основний вид діяльності «агенства нерухомості», КВЕД 68.31, перебуває на спрощеній системі оподаткування, за перше півріччя 2019 року задекларовано дохід в розмірі 31500,00 грн., що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 20380000000050036 та Інформацією про доходи від підприємницької діяльності Головного управління ДФС у Чернівецькій області №5193/ФОП/24-13-56-09-02-15 від 11.07.2019 року (а.с.27-29).

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований як фізична-особа підприємець, основний вид діяльності «технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів», КВЕД 45.20, що підтверджується Випискою та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 20380000000010264 та взятий на облік платника єдиного внеску (а.с.82-89). Будь яких відомостей про доходи ОСОБА_3 суду не подано, та в матеріалах даної цивільної справи докази з даного приводу відсутні.

Також встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувались, що підтверджується Довідками Департаменту інформатизації МВС України серії ААА № 0603862 від 19.04.2019 року, серії ААА №0486015 від 19.11.2018 року, серії ІІА №1291344 від 28.08.2019 року (а.с.42, 81, 156). На обліках в комунальній медичній установі «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» та в Комунальній медичній установі «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» позивач та відповідач не перебувають, що підтверджується Інформаційною довідкою №156 від 09.04.2019 року, Медичною довідкою серії 2ААМ №482000 від 21.08.2019 року, Сертифікатами про проходження профілактичного нарколагічного огляду серії серії 2 РРС №698569 від 09.04.2019 року та серії 2 РРС №983032 від 28.08.2019 року (а.с.43, 44, 79, 80, 156).

По місцю проживання позивачка ОСОБА_1 характерезується позитивно, зарекомендувала себе дисциплінованою, порушень не допускала, до сусідів ставиться з повагою, бере активну участь у житті будинку, за характером спокійна, ввічлива, порядна, стримана, скраг від мешканців не надходило, що підтверджується характеристикою ОСББ «Український дім» (а.с.36). Характерезуючих даних по місцю проживання ОСОБА_3 суду не подано, в матеріалах даної цивільної справи докази з даного приводу відсутні.

Відповідно до Характеристик Чернівецької гімназії №7 на малолітню ОСОБА_32 , дівчинка навчається в навчальному закладі з 1-го класу, за роки навчання проявила себе як здібна, старанна, наполеглива учениця. Рівень навчальних досягнень досить високий. ОСОБА_4 толерантна, ввічлива, доброзичлива, дуже товариська, приймає активну участь в житті класу, нагароджувалась похвальними листами. Мати ОСОБА_1 приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини, постійно цікавиться її успіхами у навчанні, відвідує батьківські збори, щодня забирає дочку зі школи, забезпечує всім необхідним, приймає активну участь у житті школи та класу. Батько ОСОБА_3 , за 4 роки навчання доньки в початковій школі, двічі був в навчальному закладі, не цікавиться успіхами дитини, не відвідував батьківські збори, не телефонує класному керівнику та вчителям-предметникам (а.с.35, 169).

Відповідно висновку результатів психодіагностичного обстеження ОСОБА_33 від 13.10.2019 р., який зроблений практикуючим психологом ОСОБА_13 за результатами спостереження матері та доньки, дослідження психологічного стану її брата ОСОБА_7 та проведених спілкувань з батьком, дівчинка виявляє бажання проживати тільки з матір`ю. Діти продемонстрували тісний психологічний зв`язок між ними і серйозний стрес, який вони переживають в результаті неможливості спілкування, дівчинка перебуває в розпачі через розлучення з братом ОСОБА_25 , в решті сфер благополучна. Рекомендовано матері термінове і постійне налагодження спілкування ОСОБА_4 з братом, регулярні сумісні відвідування школи, де він навчається, досягнення домовленості з батьком щодо постійного телефонного зв`язку дівчинки з братом, неодмінне вирішення можливості постійних контактів і сумісного проживання (а.с.170-171).

З Довідки-характеристики №56 та Довідки №57 від 24.07.2019 року ДНЗ комбінованого типу №43 «Вербиченька» вбачається, що малолітній ОСОБА_34 відвідував старшу групу з 16.06.2014 p., припинив відвідувати заклад 03.04.2019 p., з невідомих причин. Малолітній ОСОБА_10 добрий, комунікабельний, активний, відповідальний, добре читає вірші, танцює, бере активну участь у святах та розвагах. Пізнавальна активність в ДНЗ відповідає високому рівню. Мама ОСОБА_1 турбується про здоров`я дитини, його емоційний комфорт та зовнішній вигляд, створює належні умови для всебічного розвитку та відпочинку дитини. У ОСОБА_7 із мамою теплі, довірливі відносини, дитина любить маму. Відвідуванням дитиною садочка опікувалась в основному мама. До дитячого закладу ОСОБА_1 водить свою третю дитину, завжди позитивна у спілкуванні та у відносинах з батьківським колективом. Відповідально виконувала обов`язки голови батьківського комітету (а.с.30-31).

Крім цього, малолітній ОСОБА_34 до квітня 2019 року систематично відвідував заняття в творчому об`єднанні раннього розвитку дитини «Малюк» Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини», відвідував клуб карате «Bushido» та школу танців та спорту «Dance City», активну участь у вихованні та відвідуванні гуртків якого приймала його мати ОСОБА_1 , що підтверджується Довідкою №1/44 від 15.04.2019 року, позитивними психолого-педагогічною характеристикою ТОРРД « Малюк », характеристиками батьків 2 групи « Малюк » та школи танців, довідками Клубу карате №610, №611 від 05.04.2019 року (а.с.32, 33, 37-41, 172).

З Довідки №72 та характеристики приватного НВК «Соломон» від від 05.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_5 , 2013 року народження з 01.09.2019 року навчається у 1-А класі навчально-виховного комплексу «Соломон». За декілька днів зарекомендував себе як дисциплінований учень, має навчальні досягнення середнього рівня. ОСОБА_10 веселий, товариський, стриманий, дисциплінований, самостійний, дружелюбний. Батько і мати приділяють належну увагу вихованню, постійно підтримують зв`язок з класним керівником (а.с.154-155). Довідкою №35 від 12.09.2019 року ЧОМГО «Федерація карате-до»-«Клуб-лідер» підтверджується, що ОСОБА_10 являється спортсменом клубу «Лідер» і відвідує заняття з карате (а.с.153).

Відповідно висновку результатів психодіагностичного обстеження ОСОБА_36 від 08.08.2019 р. який зроблений практикуючим психологом ОСОБА_13 за результатами спостереження сина та батька, а також бесіди матір`ї, негативною є ситуація повного витіснення із актуального емоційного життя хлопчика його матері. Батьку рекомендовано відновити заняття ОСОБА_7 в гуртках, де син займався раніше і був успішним: знайома ситуація і середовище, де дитина досягла успіхів і позитивно впливатиме на його загальний стан. Нагальною рекомендацією є термінове і постійне налагодження спілкування ОСОБА_7 із сестрою ОСОБА_14 , до якої він дуже прив`язаний (а.с.93).

З характеристики наданої практикуючим психологом ОСОБА_13 від 10.08.2019 року, ОСОБА_3 турботливо відноситься до сина, має з ним хороший психоемоційний контакт, є авторитетом для дитини, дбає про мінімізацію стресів від розлучення, взаємини сина та батька є приязними і теплими (а.с.92).

Згідно висновку за результатами психологічної діагностики та консультування від 31.07.2019 року, який зроблено практикуючим психологом ОСОБА_37 , за результатами діагностики та спілкування батька та сина, ОСОБА_10 у стосунках з матір`ю проявляє протест, конфрантацію, напруження та страх, не включає маму до сімейного кола. Реагує на прояви гніву, загрозу виникнення таких ситуацій та батькові суперечки різним погіршенням емоційного стану, особливо коли в такі суперечки втручаються люди. У зв`язку із напруженням у стосунках між батьками та безпосередньо між ОСОБА_5 і мамою хлопчик відчуває гостру нестачу емоційного тепла і підтримки з боку материнської фігури. Рекомендовано для роботи з наслідками стресу у ОСОБА_5 проведення психологічної корекції та спостереження за розвитком ситуації. Психологічна робота може бути спрямована на покращення взаємодії між батьками та дитиною, а також на рівноцінний розподіл відповідальності батьків за виховання та розвиток сина (а.с.94-95).

З Висновку до акту оцінки потреб сім`ї №02-05/233 від 01.08.2019 року Чернівецького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, вбачається, що мати ОСОБА_1 виконує свої обов`язки в повному обсязі, у дітей є все необхідне для повноцінного навчання та розвитку, складних життєвих обставин не виявлено (а.с.175-179).

Згідно відповіді Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка» діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 перебувають на обліку в міській дитячій поліклініці з народження. ОСОБА_34 здоровий, під спостереженням вузькими спеціалістами не перебуває. ОСОБА_38 знаходиться під спостереженням лікаря-офтальмолога. При захворюванні дітей з дітьми в МДП звертається мати (а.с.182).

З виписки КМУ «Міська поліклініка» амбулаторного хворого ОСОБА_5 , 2013 р.н. від 09.10.2018 року констатовано діагноз: хронічний середній карієс 54, 84 зубів, супутніх ускладнень немає. Рекомендовано ретельніше проводити гігієну ротової порожнини, двічі на рік відвідувати стоматолога (а.с.183).

З матеріалів справи також вбачається, що 22.05.2019 року малолітньому ОСОБА_39 , 2013 р.н. в Стоматології для малюків та їх батьків « Зубна Фея » по вул.Чуйкова, 43 в м.Біла Церква, Київської області , рекомендовано лікування 13 зубів: 55, 54, 64, 65, 74 (хронічний фіброзний пульпіт), 52, 62, 75, 73, 84, 85 (хронічний глибокий каріес), 51, 61 (хронічний гранулюючий періодонтит) (а.с.100-109). Проводилось видалення молочного зуба, лікування пульпіту, глибокого та середнього каріесу молочних зубів, що підтверджується актами надання послуг Стоматологією «Зубна Фея » (м.Біла Церква) №00000309 від 20.04.2019 року на суму 1340грн., №00000310 від 02.05.2019 року на суму 1890 грн., №00000321 від 22.05.2019 року на суму 1470 грн., №00000329 від 28.05.2019 року на суму 2070 грн. (а.с.98-99).

Згідно листа ГУНП в Чернівецькій області від 03.05.2019 року, адресованого ОСОБА_1 , вбачається що її заява про те, що колишній чоловік ОСОБА_3 забрав спільного сина ОСОБА_7 та відмовляється повертати - зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій. З колишнійм чоловіком ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду. За результатами проведеної перевірки прийнято рішення про припинення розгляду даного звернення (а.с.45).

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

За змістом принципів 2, 4, 6, 7 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. Дитина має користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Дитині має бути забезпечена повна можливість відпочинку та ігор, спрямованих на цілі освіти; суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року; дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради згідно висновку про доцільність визначення місця проживання дітей від 08.10.2019 року №01/02-24/2614, враховуючи рівні права батька та матері на проживання з дитиною та її виховання, вік дитини, прихильність дитини до матері, вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , із матір`ю ОСОБА_1 , не порушуючи права батька ОСОБА_3 (а.с.145-149).

Статтями 160, 161 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років визначається за згодою батьків, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Не можна передавати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Під час розгляду справи судом було заслухано думку дитини - ОСОБА_33 , яка досягла десятирічного віку. Дитина, надаючи пояснення у відсутності батьків та у присутності психолога та представника Органу опвіки та піклування Служби у справах дітей ЧМР, однозначно, наполегливо та категорично висловила бажання проживати з матір`ю та братом ОСОБА_25 , розповіла про хороші відносини із матір`ю, яка піклується про неї, ствердила, що з батьком не бажає проживати. При цьому, судом не було встановлено жодних обставин, які б свідчили про будь-який вплив на формування думки дитини. ОСОБА_6 самостійно формулювала відповіді на запитання, відповідала достатньо, повно та вмотивовано, вела себе вільно та відкрито. Також судом враховано, що її твердження про стосунки із батьками відповідають висновкам психологів.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач за первісним позовом та позивача та зустрічним позовом, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що мати ОСОБА_1 , 1970 року народження спроможна забезпечити належні умови для проживання та розвитку своїх дітей, оскільки забезпечена своїм власним житлом з ремонтом, обладнаним необхідними санітарними та гігієнічними умовами для повноцінного проживання, підготовки до навчання та відпочинку, де діти проживають від свого народження. В матеріалах справі відсутні докази, які б вказували на наявність виключних обставин, які б давали можливість розлучення малолітніх дітей з їх матір`ю. Батько ОСОБА_3 , 1971 року народження, не забезпечений власним житлом для проживання, не має місця реєстрації та на момент розгляду справи проживає в будинку співмешканки ОСОБА_21 , 1990 року народження, який належить її батькові і який перебуває на стадії ремонту, не представив суду розмір своїх доходів, не надав жодних належних та допустимих доказів на обгрунтування своїх вимог в зустрічному позові.

Так, суд відкидає як доказ виснок за результатами психологічної діагностики та консультування від 31.07.2019 року практикуючого психолога ОСОБА_37 , оскільки з матір`ю ОСОБА_7 не проводилась діагностика та спілкування, а також з сестрою, у якої тісний психологічний зв`язок з братом. Суд аналізуючи висновки психолога про гнів та агресію матері, напружені конфлікти між сином та матір`ю, вбачає, що вони зроблені в основному зі слів батька та спроектовані з напружених стосунків між батьками, при цьому поза увагою залишись ті обставини, що з 4 квітня 2019 року батько фактично відібрав ОСОБА_7 у матері, позбавив спілкування з старшою сестрою до якої він прив`язаний, змінив звичне середовище (припинив відвідування дитячого садочка, гуртків та декілька разів змінював місце проживання дитини).

Суд переконаний, що висновок психолога, яким не в повному обсязі досліджено та вивчено всі обставини складної сімейної та життєвої ситуації, що склалась, яким не проведено всебічної та об`єктивної діагностичної та консультативної роботи з усіма члена сім`ї, зокрема матері та рідної сестри хлопчика, не може братись до уваги судом при вирішенні питання про визначення місця проживання малолітніх дітей, як належний та допустимий доказ по справі.

Крім цього, з урахуванням віку дитини, особисту прихильність дитини, з метою недопущення виникнення негативних впливів (або з метою уникнення негативних ситуацій) на психологічний та емоційний стан малолітнього ОСОБА_36 , суд приходить до висновку, що відібрання батьком дитини у матері є не законним, не обґрунтованим та в першу чергу направлений не на захист інтересів малолітньої дитини.

Суд також відкидає посилання ОСОБА_3 на відеозапис, що долучений до матеріалів справи, як на доказ неналежної поведінки матері та зловживання нею спиртними напоями, оскільки такі посилання спростовуються доказами наявними в матеріалах справи та показаннями свідків, які виключно з позитивної сторони характеризують ОСОБА_41 , а також належним доказом стану алкогольного сп`яніння може слугувати тільки медичний висновок відповідної установи, який відсутній в матеріалах даної цивільної справи, а не відеозапис зроблений на телефон. З відеозапису також не вбачається в якому році він був зроблений.

В судовому засіданні встановлено, що мати дитини не перешкоджає батьку спілкуватися з дитиною. Батько не позбавлений можливості брати участь у вихованні малолітніх дітей та можливості особистого спілкування з ними, жодним чином батько не обмежувався у здійсненні батьківських прав, а тому доводи позивача за зустрічним позовом є безпідставними.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Отже, для розлучення малолітніх дітей, якими є ОСОБА_38 та ОСОБА_34 з їх матір`ю ОСОБА_1 необхідна наявність виняткових обставин, що передбачені ч.2 ст.161 СК України.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що належними та допустимими доказами у даній справі не встановлено виключних обставин, які б давали можливість розлучення малолітніх дітей з матір`ю та визначення їх місця проживання за місцем проживання батька, який не має власного житла, зареєстрованого місця проживання та не створив належних умов для розвитку обох дітей.

Що стосується зустрічних позовних вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_1 коштів на утримання сина в рахунок сплати додаткових витрат на лікування дитини, то суд приходить до наступних висновків.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

На підставі частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У абз.1 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Згідно матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутнє рішення про стягнення аліментів, яке набрало законної сили.

Таким чином, аналіз відповідних норм закону вказує на те, що дитина проживає з позивачем за зустрічним позовом без законних та належних на те підстав. А також, у матеріалах справи відсутні належні докази про понесені ОСОБА_3 витрати на лікування дитини, оскільки в прилучених до матеріалів справи актах наданих послуг, відсутній підпис замовника та не прилучено прибутково касовий ордер чи квитанції про перерахування вказаних в актах коштів виконавцю.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей підлягає задовольнню. Необхідно визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за адресою: АДРЕСА_1 . Відібрати від ОСОБА_3 малолітнього ОСОБА_5 та негайно повернути малолітню дитину матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за зареєстрованим та постійним місцем проживання дитини: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_42 всупереч вимогам ст.81 ЦПК України, не підтвердив належними та допустимими доказами зустрічні позовні вимоги, а також обставини справи, судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін, свідків та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання сина та доньки за місцем проживання батька; про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 3385 грн. в рахунок сплати додаткових витрат на лікування дитини; про стягнення з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу - слід відмовити за безпідставністю таких вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача за первісним позовом підлягають стягненню на користь позивача за первісним позовом судові витрати по справі, в повернення оплаченого позивачем судового збору, належним чином підтвердженого квитанцією від 25.07.2019 року, в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч.1 п.5 ст. 430 ЦПК України , суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 9, 18, 27 Конвенції ООН «Про права дитини, ст.ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.2 ЦК України, ст.ст.7, 19, 141, 153, 157, 160. 161, 185 Сімейного кодексу україни, ст.ст.4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відібрати від ОСОБА_3 малолітнього ОСОБА_5 та негайно повернути малолітню дитину матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за зареєстрованим та постійним місцем проживання дитини: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт серії НОМЕР_10 виданий 08.02.2011 р. Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області, фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_11 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині відібрання дитини і повернення її матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за зареєстрованим та постійним місцем проживання дитини: АДРЕСА_1 .

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання сина та доньки за місцем проживання батька; про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 3385 грн. в рахунок сплати додаткових витрат на лікування дитини; про стягнення з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Чернівців або безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

СУДДЯ: С.О .Волошин