Рішення № 85728520, 08.11.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/382/19

Провадження № 2/691/355/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_2 перебувала на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, як така, що має зареєстрований страховий випадок – трудове каліцтво, яке трапилось 21.11.1950 року. За висновком МСЕК від 23.03.2005 року їй встановлена стійка втрата працездатності 50% безстроково. Згідно постанови відділення виконавчої дирекції ФСНВ у Шполянському районі від 29.03.2017 року № 2313/154/52, ОСОБА_2 було призначено безстроково, щомісячну страхову виплату у розмірі 988,80 гривень. З 01.01.2018 року, розмір страхової виплати збільшено до 1629,76 гривень. У серпні 2017 року, внаслідок реорганізації та злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, утворився Фонд соціального страхування України. В період утворення робочих органів Фонду, повноваження щодо призначення та виплати страхових виплат були передані спочатку Корсунь-Шевченківському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а з 01.11.2017 року – Київському відділенню. Так, як страхові виплати ОСОБА_2 були призначені довічно, то щомісячні перерахування проводились автоматично. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Родичі останньої не повідомили Фонд про її смерть, тому щомісячні виплати не були припинені і продовжувались до 01.11.2018 року. З 01.04.2017 року по 01.11.2018 року Фондом були перераховані на рахунок ОСОБА_2 кошти у розмірі 25815, 73 гривень. Сума страхових виплат у розмірі 17938,29 гривень за період з 12.01.2017 року по 11.10.2018 року була повернута банком на рахунок Канівського відділення. Сума коштів у розмірі 7877,44 гривень за період з квітня по листопад 2017 року була знята з рахунку ОСОБА_2 . За інформацією Товстівської сільської ради, ОСОБА_1 – донька ОСОБА_2 , проживала біля своєї матері у с. Товста без реєстрації по місцю проживання, здійснювала за нею догляд до самої смерті та здійснювала її поховання. ОСОБА_1 , ймовірно, є спадкоємицею після ОСОБА_2 , в зв`язку з чим, на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) двічі було направлено листи з проханням повернути надлишок перерахованих коштів у розмірі 7877,44 гривень. Відповідач листи отримала. Незважаючи на це, відповіді на листи до даного часу не отримано, кошти на рахунок Канівського відділення не перераховано. Враховуючи викладене, просив стягнути зі ОСОБА_1 на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області кошти в сумі 7877 гривень 44 копійки та стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1921 гривня.

В судовому засіданні, представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена завчасно та належним чином, про що свідчить копія оголошення, опублікованого на офіційній сторінці Городищенського районного суду на веб-порталі судової влади України. Листа про розгляд справи у її відсутність чи відзиву (заперечення) на позовні вимоги до суду не надходило.

З огляду на вище викладене, зі згоди представника позивача, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вислухавши представника позивача, повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає наступне.

Судом встановлено, що на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, перебувала ОСОБА_2 як така, що має зареєстрований страховий випадок – трудове каліцтво, яке трапилось 21.11.1950 року.

За висновком МСЕК від 23.03.2005 року їй встановлена стійка втрата працездатності 50% безстроково.

Згідно постанови відділення виконавчої дирекції ФСНВ у Шполянському районі від 29.03.2017 року № 2313/154/52, ОСОБА_2 було призначено безстроково, щомісячну страхову виплату у розмірі 988,80 гривень (копія постанови знаходиться у матеріалах справи).

Згідно постанови Канівського відділення УВД ФССУ у Черкаській області від 17.01.2018 року № 2352/154/154/363, з 01.01.2018 року, розмір страхової виплати ОСОБА_2 було збільшено до 1629,76 гривень (копія постанови знаходиться у матеріалах справи).

Позивачем зазначено, що у серпні 2017 року, внаслідок реорганізації та злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, утворився Фонд соціального страхування України. В період утворення робочих органів Фонду, повноваження щодо призначення та виплати страхових виплат були передані спочатку Корсунь-Шевченківському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а з 01.11.2017 року – Київському відділенню. Так, як страхові виплати ОСОБА_2 були призначені довічно, то щомісячні перерахування проводились автоматично.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 04.04.2017 року Городищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 80.

Позивач зазначає, що родичі ОСОБА_2 не повідомили Фонд про її смерть, тому щомісячні виплати не були припинені і продовжувались до 01.11.2018 року.

Так, згідно розрахунків, доданих позивачем до позовної заяви, з 01.04.2017 року по 01.11.2018 року Фондом на рахунок ОСОБА_2 були перераховані кошти у розмірі 25815,73 гривень. Сума страхових виплат у розмірі 17938,29 гривень за період з 12.01.2017 року по 11.10.2018 року була повернута банком на рахунок Канівського відділення.

Відповідно до розрахунку переплати щомісячної страхової виплати потерпілої від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 , неповернутими залишились кошти в сумі 7877,44 гривні.

Позивач посилається на те, що сума коштів у розмірі 7877,44 гривень за період з квітня по листопад 2017 року була знята з рахунку ОСОБА_2 .

Так, позивач додав копію інформаційної довідки виконавчого комітету Товстівської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 27.11.2018 року № 02-33/202, згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживала до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в АДРЕСА_2 . Здійснювала догляд та здійснила поховання ОСОБА_2 її дочка – ОСОБА_1 , яка проживала біля своєї матері без реєстрації по місцю проживання. Остання зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що, « ОСОБА_1 , ймовірно, є спадкоємицею після ОСОБА_2 »

В зв`язку з припущенням позивача, останнім, на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) двічі було направлено листи з проханням повернути надлишок перерахованих коштів у розмірі 7877,44 гривень. Проте, кошти повернуті не були.

За клопотання позивача, судом, до Городищенської державної нотаріальної контори було направлено запит на предмет наявності спадкоємців після ОСОБА_2 та відкритої спадкової справи.

Згідно листа Городищенської державної нотаріальної контори від 26.09.2019 року № 762/01-16, відкритої спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в Городищенській державній нотаріальній конторі не виявлено.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Аналізуючи все вище наведене судом встановлено, що: дійсно Фондом на рахунок ОСОБА_2 були перераховані певні кошти (страхові виплати); виплата коштів продовжувалась і після смерті останньої, тобто після 01.04.2017 року; банком було повернуто Фонду частину перерахованих коштів; сума знятих коштів після смерті ОСОБА_2 складає - 7877,44 гривень.

Проте, позивачем до суду не було подано жодного належного доказу, який би свідчив, що кошти з рахунку ОСОБА_2 знімала саме ОСОБА_1 , а доказування, як було зазначено вище, на припущеннях ґрунтуватися не може.

Суд не бере до уваги, пояснення представника позивача про те, що нібито ОСОБА_1 , в усній розмові, обмовилася, що дійсно знімала кошти з рахунку матері, оскільки доказів цьому представник позивача не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та в його задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 – 81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст заочного рішення виготовлений 18.11.2019 року.

Суддя В. О. Черненко