Ухвала суду № 85727977, 19.11.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5566/17

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 листопада 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі - Вереш А.В.

за участю сторін:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2 .О.

відповідача – ОСОБА_3

представника відповідача – Григорук ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_5 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 17.08.2017 року відкрито провадження у справі, після отримання відомостей про адресу зареєстрованого місця проживання відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_6 К ОСОБА_7 в судовому засіданні заявив клопотання, яке подав у письмовому вигляді, про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову. Клопотання мотивоване тим, що представником ОСОБА_1 – ОСОБА_5 було подано до суду позов до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовна заява підписана представником ОСОБА_1 – ОСОБА_5 . На підтвердження своїх повноважень, як представника, ОСОБА_5 до позову було долучено доручення Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №114 від 03.03.2017 року. Зі змісту доручення, вбачається, що цією довіреністю уповноважено Кучеренко В.О. для представлення інтересів потерпілого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

Відповідач в судовому підтримав клопотання, просив задовольнити.

Позивач та представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти клопотання відповідача.

Представник позивача ОСОБА_5 вказав на те, що 16.04.2019 року Ужгородським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було видано доручення за №108 , для представництво інтересів ОСОБА_1 по справі стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої та третьої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Аналогічна норма містилась в ЦПК України в редакції , що діяла на час звернення з позовом до суду ( ст. 38 ЦПК України)

Згідно із ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 1, 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно із ст. 42 ч. 4 ЦПК України в редакції, що діяла на час звернення з позовом до суду повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов`язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні правата обов`язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представдлника позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2017 року представником ОСОБА_1 – ОСОБА_5 - було подано до суду позов до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява підписана представником ОСОБА_1 – ОСОБА_5 .

На підтвердження своїх повноважень, як представника, ОСОБА_1 до позову було долучено доручення Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №114 від 03.03.2017 року.

Зі змісту довіреності від 03.03.2017, вбачається, що ОСОБА_5 уповноважено представляти інтереси ОСОБА_1 для представництва інтересів потерпілого у кримінальному провадженні.

До матеріалів справи не додано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 від імені ОСОБА_1 уповноважено звертатися до суду із позовом в порядку цивільного судочинства та представляти його інтереси в суді на час звернення з позовом до суду.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_5 не має належних повноважень представника на подачу позову , на представлення інтересів позивача в судових органах в порядку цивільного судочинства , на час звернення з позовом до суду, до матеріалів позовної заяви таких не надано.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Доводи представника позивача про те, що 16.04.2019 року Ужгородським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було видано доручення за №108 , для представництво інтересів ОСОБА_1 по справі стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не заслуговують на увагу з огляду на те, що станом на день звернення з позовом до суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 від імені ОСОБА_1 уповноважено звертатися до суду із позовом в порядку цивільного судочинства не надано . Ужгородським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було видано доручення ОСОБА_5 на представлення інтересів ОСОБА_1 по справі стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди після подання позову до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позовну заяву від імені позивача подано та підписано особою, яка не має належних повноважень на ведення справи, на час звернення з позовом до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до положення п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Крім того, суд зазначає, що суд позбавлений можливості встановити інші обставини, а також не повинен самостійно відшукувати інформацію для можливості встановити, чи має особа, яка підписала позовну заяву, право на її підписання та належних повноважень на ведення справи.

Судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2018 року було вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шляхом накладення арешту у межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 268045, 23 гривень на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_3 .

Суд враховує право кожного на справедливий розгляд його справи судом при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, що передбачено в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

При прийнятті рішення суд враховує, що під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Осільки позовну заяву залишено без розгляду, а відтак, виходячи з приписів ст. 158 ЦПК України наявні підстави для їх скасування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 58, 62, 158, 175, 177, 257, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду.

Заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18.10.2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18.10.2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, якою було накладено арешт у межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 268045, 23 гривень на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_3 .

Додатково позивачу роз`яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляють права повторного звернення до суду з позовом в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі для відома.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца