Ухвала суду № 85726713, 19.11.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5183/19

Номер провадження: 2/225/1022/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого – судді Мигалевича В.В.,

за участю:

секретаря Голубової О.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Денисової І.В., Саєнко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Музичної школи ім. І. Карабіца Відділу культури Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває зазначена цивільна справа, яку відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019 року розподілено судді Мигалевичу В.В.

15 листопада 2019 року від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про відвід судді Мигалевича В.В., підставою для якого позивач вказує на те, що головуючий суддя упереджено ставиться до сторони позивача, оскільки прийняв позицію сторони відповідача у справі та допустив до участі у справі в якості представника відповідача адвоката Саєнко О.М., який не має на це повноважень. Крім того, зазначає, що головуючий суддя позбавляє її права надати свої пояснення щодо предмету спору та не реагує на клопотання, заявлені нею в ході судового засідання.

Зазначені обставини викликають у позивача сумніви в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді дійсної цивільної справи.

В судове засіданні позивач не з`явилася. Належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю суду не надавала.

Представник позивача у судовому засіданні підтрмав заяву позивача про відвід судді.

Представники відповідача у судовому засіданні просили прийняти рішення по цій заяві на розсуд суду.

Вислухав учасників справи, дослідив матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно зі ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Європейський Суд з прав людини через свою практику визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Неупередженість як вимога до суду означає, що суд, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб`єктивно, тобто не повинен мати будь-якої особистої заінтересованості та упередженості. Судді мають бути вільні від особистих симпатій, уподобань, прихильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. Тобто при розгляді справи існує презумпція неупередженості суддів.

Заявлені відводи суддям, згідно з тлумаченням Європейського Суду з прав людини, мають бути ретельно перевірені й за наслідками перевірки прийнято відповідне рішення.

Суд також повинен бути безстороннім об`єктивно, тобто має бути достатньо гарантій, що виключають будь-які законні сумніви стосовно цього. Судді повинні ухвалювати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, хоч би з чийого боку та з яких мотивів воно б здійснювалося.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Європейський суд з прав людини застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд ( рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» від 7 серпня 1996 poку, рішення у справі «Хаусчілдт проти Данії» від 24 травня 1989 року, п. 44 рішення «Веттстейн проти Швейцарії» від 21 грудня 2000 року).

Суд заперечує наявність упередженого ставлення до будь-якого учасника справи, та вважає доводи позивача безпідставними, надуманими та не підтвердженими, а отже голослівними, однак з метою уникнення подальших сумнівів позивача в неупередженості головуючого у справі судді, на підставі системного аналізу викладених вище положень законодавства та практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що клопотання позивача про відвід необхідно задовольнити, а справу належить передати до канцелярії суду для виконання вимог, визначених статтею 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заявлений позивачем ОСОБА_2 відвід головуючому судді Мигалевичу В.В. задовольнити.

Справу № 225/5183/19 (провадження №2/225/1022/2019) за позовом ОСОБА_2 до Музичної школи ім. І. Карабіца Відділу культури Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди передати до канцелярії Дзержинського міського суду Донецької області для виконання вимог, визначених статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: