Вирок № 85725959, 18.11.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1790/17

Номер провадження 1-кп/629/37/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Каращука Т.О., за участю секретарів Котяй А.Ю., Коваленко О.О., прокурора Іванчака А.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12017220380001436, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, не працюючого, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 20.03.2002 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 17.12.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст.185 ст. 353, ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України до 6 років позбавлення волі; 19.05.2005 року ухвалою апеляційного суду Харківської області вирок змінено, виключено з вироку ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК України, до ч. 2 ст. 307 КК України застосовано ст. 69 КК України та призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна, на підставі ст. 70 КК України засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 296, ст. 353, ч. 2 ст. 307, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі; 23.10.2007 року на підставі постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.10.2007 року звільнений умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 10 місяців 22 дні;

- 26.11.2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі; 27.06.2012 року на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.06.2012 року звільнений умовно - достроково на невідбутий строк 7 місяців 3 дні;

- 13.08.2014 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 з 17.03.2014 року щодня отримував замісну підтримувальну терапію в наркологічному кабінеті Лозівської міської лікарні згідно Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом МОЗ України № 200 від 27.03.2012 року, у вигляді отримання препарату метанол (мета дон) у вигляді подрібнених таблеток, який є наркотичним засобом та який заборонено хворим виносити за межі закладу охорони здоров`я.

28.04.2015 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання небезпечного засобу - метадону без мети його збуту. Продовжуючи реалізацію свого умислу на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичних засобів, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , не вжив отриманий ним наркотичний засіб - метадон, а виніс його за межі закладу охорони здоров`я - наркологічного кабінету Лозівської міської лікарні, тобто незаконно придбавши його, який мав вигляд таблеток, масою (у перерахунку на суху речовину) 0,0025 грам, та який ОСОБА_1 28.04.2015 року в період з 11-45 години до 12-20 години незаконно зберігав при собі, знаходячись в АДРЕСА_3 , без мети збуту іншим особам.

Крім того, 29.05.2015 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання небезпечного засобу - метадону без мети його збуту. Продовжуючи реалізацію свого умислу на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичних засобів, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , не вжив отриманий ним наркотичний засіб - метадон, а виніс його за межі закладу охорони здоров`я - наркологічного кабінету Лозівської міської лікарні, тобто незаконно придбавши його, який мав вигляд таблеток, масою (у перерахунку на суху речовину) 0,0066 грам, та який ОСОБА_1 29.05.2015 року в період з 11-55 години до 12-20 години незаконно зберігав при собі, знаходячись в АДРЕСА_3 , без мети збуту іншим особам.

Крім того, 10.06.2017 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відносно якого 18.01.2019 року ухвалено обвинувальний вирок, виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання особливо - небезпечного засобу - опію ацетильованого. Продовжуючи реалізацію свого умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , відносно якого 18.01.2019 року ухвалено обвинувальний вирок, в невстановлений в ході судового слідства час, за невстановлених в ході судового слідства обставин, незаконно придбали особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який знаходився у медичному шприці, масою 1,8851 грам (у перерахунку на суху речовину - 0,1047 грам), який 10.06.2018 року в період часу з 10-01 години до 10-33 години незаконно зберігали при собі, знаходячись біля НВК № 8 в м. Лозова Харківської області, без мети збуту іншим особам.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєних ним злочинах.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 за епізодами від 28.04.2015 року та 29.05.2015 року суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, вчинене повторно; за епізодом від 10.06.2017 року - ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, з середньою освітою, не працює, вдівець, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, згідно довідки комунального некомерційного підприємства «Лозівське ТМО» на обліку у лікаря - нарколога не перебуває, невійськовозобов`язаний, за місцем проживання характеризується формально задовільно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, сукупності усіх обставин, що їх характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочинів і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Крім того, беручи до уваги, що ОСОБА_1 засуджений за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 13.08.2014 року за ч. 2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробувальним строком на 3 роки, в період якого скоїв новий злочин, суд вважає за необхідне згідно зі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 29.05.2015 року, згідно протоколу № 0044/86 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 29.05.2015 року по 03.06.2015 року та з 26 червня 2017 року, згідно протоколу № 0067/86 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.06.2017 року по 10.10.2018 року.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період 29.05.2015 року по 03.06.2015 року та з 26 червня 2017 року по 10.10.2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Заставу у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп., внесену заставодавцем ОСОБА_3 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області згідно із платіжним документом, а саме квитанцією № 0.0.392661623.1 від 02.06.2015 року з призначенням платежу: Застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_1 , визначену ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.05.2015 року, повернути заставодавцю - ОСОБА_3 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-хімічних експертиз № 709 від 05.05.2016 року в сумі 1292,62 грн., № 837 від 30.05.2015 року в сумі 738,64 грн. на загальну суму 2031,26 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 червня 2015 року та 10 липня 2017 року ухвалами слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно, а саме на: мобільний телефон «Nokia» моделі «105», мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1600», ІМЕІ НОМЕР_2 , в якому вставлена сім-карта мобільного оператора «Водафон» на якій мається напис « НОМЕР_3 »; мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1100», ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому встановлена сім-карта мобільного оператора «Водафон» на якій мається напис « НОМЕР_5 »; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GTE 1080», ІМЕІ НОМЕР_6 .

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 13.08.2014 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття покарання у виді 2 (двох) років 7 (сім) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 29.05.2015 року, згідно протоколу № 0044/86 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 29.05.2015 року по 03.06.2015 року та з 26 червня 2017 року, згідно протоколу № 0067/86 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.06.2017 року по 10.10.2018 року.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період 29.05.2015 року по 03.06.2015 року та з 26 червня 2017 року по 10.10.2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що повністю відбув призначене покарання.

До вступу вироку в законну силу заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Заставу у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп., внесену заставодавцем ОСОБА_3 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області згідно із платіжним документом, а саме квитанцією № 0.0.392661623.1 від 02.06.2015 року з призначенням платежу: Застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_1 , визначену ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.05.2015 року, повернути заставодавцю - ОСОБА_3 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати за проведення судово-хімічних експертиз № 709 від 05.05.2016 року в сумі 1292,62 грн., № 837 від 30.05.2015 року в сумі 738,64 грн. на загальну суму 2031,26 грн. на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА548999980000031116115020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвал слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2015 року та 10 липня 2017 року, а саме: мобільний телефон «Nokia» моделі «105», мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1600», ІМЕІ НОМЕР_2 , в якому вставлена сім-карта мобільного оператора «Водафон» на якій мається напис « НОМЕР_3 »; мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1100», ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому встановлена сім-карта мобільного оператора «Водафон» на якій мається напис « НОМЕР_5 »; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GTE 1080», ІМЕІ НОМЕР_6 .

Майно, на яке було накладено арешт, а саме: мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1600», ІМЕІ НОМЕР_2 , в якому вставлена сім-карта мобільного оператора «Водафон» на якій мається напис « НОМЕР_3 »; мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1100», ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому встановлена сім-карта мобільного оператора «Водафон» на якій мається напис « НОМЕР_5 »; мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GTE 1080», ІМЕІ НОМЕР_6 повернути власнику ОСОБА_1 .

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Nokia» моделі «105», який зберігається при матеріалах кримінального провадження повернути власнику ОСОБА_1 ;

- полімерний пакет з небезпечним наркотичним засобом - метадоном, маса якого (у перерахунку на суху речовину) становить 0,0025 грам, полімерні пакети з наркотичним засобом - метадоном, маса якого (у перерахунку на суху речовину) становить 0,0066 грам, 0,0087 грам та 0,0104 грам, які здані на зберігання на склад зберігання речових доказів згідно квитанції № 2414 від 18.05.2015 року та 2498 від 12.06.2015 року та полімерний пакет № 0006081 на поверхні якого є пояснювальні написи, в якому знаходиться медичний шприц об`ємом 5 мл з речовиною, масою 1, 8851 грам, яка містить у своєму складі особливо-небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1047 грам, який зберігається в управлінні логістики УМЗ ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 5177 від 11.07.2017 року знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук