Ухвала суду № 85724721, 15.11.2019, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1999/19

Номер провадження 1-кс/555/678/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2019 р. м.Березне

Слідчий суддя Березнівського районного суду Рівненської області - Собчук А.Ю.

при секретарі Кухарчук Л.В.,

з участю прокурора Радченка Т.Г.,

слідчого Луцика Д.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Новака М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березне клопотання слідчого Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області лейтенанта поліції Луцика Дмитра Вікторовича, яке погоджене із прокурором Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури Радченком Тарасом Геннадійовичем про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, з вищою освітою, майстра спорту України, у кримінальному провадженні №12019180060000570 від 20.10.2019 року, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області лейтенант поліції Луцик Д.В., звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене із прокурором Рокитнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури Радченком Тарасом Геннадійовичем про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 12019180060000570 від 20.10.2019 року, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України. В обґрунтуванні клопотання вказує, що 20 жовтня 2019 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 вступивши в попередню змову з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, перебуваючи по АДРЕСА_2 , з корисливим мотивом, умисно, відкрито та незаконно, проти волі користувачів (водіїв) ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та власників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вирішили заволодіти транспортними засобами марки «Renault» моделі «Маgnum», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки «SCHMITZ» моделі «SKI 24» синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та марки «Renault» моделі «Маgnum 480», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , до якого приєднаний напівпричіп марки «PANAV» моделі «NS 136» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, у вказані час та дату, усвідомлюючи незаконність заволодіння зазначеним транспортними засобами водіїв ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , під`їхали до вантажівок марки «Renault» моделі «Маgnum», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_6 і до якого приєднаний напівпричіп марки «SCHMITZ» моделі «SKI 24» синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , та марки «Renault» моделі «Маgnum 480», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_8 , до якого приєднаний напівпричіп марки «PANAV» моделі «NS 136» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_6 , на заздалегідь підготовлених автомобілях невстановлених на даний час марки та моделі, проникли до водійських кабін вказаних транспортних засобів та вчиняючи психологічний тиск, що полягав у погрозах застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я шляхом демонстрації ножів та пістолетів, подолали волю ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до опору, наказали останнім привести в дію двигуни транспортних засобів та рухатись в напрямку с. Горбаків Гощанського району, Рівненської області.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з метою контролю руху вищезазначених транспортних засобів, в яких знаходилося насіння сої культурної загальною вагою приблизно 40 тон, сіли в салон вказаних автомобілів та із погрозами застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я водіїв, продемонструвавши їм попередньо ножі, поїхали в напрямку с. Великі Межиричі, Корецького району, Рівненської області.

У подальшому, 20 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи у с. Великі Межиричі, Корецького району, Рівненської області наказали водіям зазначених викрадених транспортних засобів ОСОБА_10 і ОСОБА_5 зупинитися та намагались здійснити втечу з місця події, однак були затримані працівниками Національної поліції в Рівненській області.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортними засобами, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Крім того, у результаті злочинних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інших невстановлених осіб, потерпілому ОСОБА_11 заподіяно матеріальної шкоди у великих розмірах на загальну суму 300 000,00 грн.

Своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), спрямованим на заволодіння майном у великих розмірах, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

21.10.2019 слідчими, за погодженням із прокурором, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 22.10.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 листопада 2019 року.

Слідчий в клопотанні вказує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, не зменшилися.

Метою продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам реалізації ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Утримати ОСОБА_1 від вчинення перешкод у кримінальному провадженні, а саме: переховування від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливання на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, тобто ухиленню від виконання процесуальних рішень та вчинити інше кримінальне правопорушення, може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні вказав, що на даний час ризики зазначені в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу не зменшилися, тому просить продовжити строк тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також те, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , визначені ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не зникли, просив продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні просили слідчого суддю у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою відмовити, подали письмові заперечення на клопотання слідчого, просили суд змінити та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні та відносно підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням його під вартою, наміру уникати від слідства та суду не має. Крім того вказав, що з показів свідків, потерпілої особи, вбачається, що жодного нападу на останніх не вчинялось, жодного предмету, схожого на ніж, або вогнепальну зброю, схожу на пістолет, у осіб, які перебували у балаклавах, вони не бачили. Всі свідки показали на те, що жодних вимог щодо передачі права управління транспортними засобами, які супроводжувались нападом, небезпечним для життя чи здоров`я або погрози застосування такого насильства вчинено не було. ОСОБА_8 , будучи допитаним під час судового засідання від 22 жовтня 2019 року показав, що не є потерпілою особою по цьому кримінальному провадженню, бо ніхто протиправно не вилучав у нього його транспортні засоби.

Вказав, що саме ОСОБА_8 , після загрузки в його транспортні засоби зібраного врожаю, є його власником, та показує на те, що на нього, чи на його водіїв не було вчинено жодного нападу з метою заволодіння майном, що виключає подію кримінального правопорушення як таку.

ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, постійно проживає за адресою місця реєстрації, має сім`ю, з якою проживає разом, інші життєві обов`язки, свідчить про тісні соціальні зв`язки та позитивну характеристику як особи, що нівелює ризики, покладені прокурором як мотив для тримання під вартою останнього.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

Судом вставлено, що в Березнівському ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 12019180060000570 (ЄРДР від 20.10.2019) за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України.

21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України.

20 жовтня 2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання - 22 год. 49 год.

Відповідно до ухвали слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 22.10.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 листопада 2019 року.

Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором при розгляді клопотання не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку прокурора та слідчого, на даний час існують ризики, щодо переховування підозрюваного ОСОБА_1 від слідства та суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

Разом із цим, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 його соціальний статус, наявність у останнього міцних соціальних зв`язків, а також його майновий стан.

Сукупність зазначених даних, з урахуванням факту недоведення прокурором в судовому засіданні будь-яких обставин, які б вказували на наявність реальних або можливих намірів впливу на учасників процесу або ухилення у подальшому підозрюваного ОСОБА_1 від слідства, суду або реальних намірів вдатися до таких дій, приводить до висновку про малоймовірність існування таких ризиків.

Про незначний ступінь ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 свідчать відсутність у нього судимостей, наявність у нього постійного місяця проживання, відсутність доведеної стороною обвинувачення негативної репутації (Справа ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії»). Страхуванням від цього ризику може бути встановлення певних обов`язків на обвинуваченого.

З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Так, у справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

ЄСПЛ під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.

У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.

Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ у порядку КПК України ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В судовому засіданні, під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_1 слідчим та прокурором не було надано достатнього обґрунтування ризиків незаконного впливу на інших учасників провадження або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з посиланням на конкретні докази реального існування таких ризиків.

Ризик тиску на свідків та потерпілого також носить лише декларативний характер.

За таких обставин, перелічені слідчим та прокурором ризики, а саме переховування від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливання на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, тобто ухиленню від виконання процесуальних рішень та вчинити інше кримінальне правопорушення, цілком можуть бути усунуті, шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 менш суворого, у порівнянні з триманням під вартою, запобіжного заходу.

Слідчий суддя звертає увагу на обов`язковість доказування існування ризиків, а не лише зазначення їх стандартного переліку.

Крім того, тяжкість покарання не може вважатись достатнім ризиком з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Мамедова проти Росії» №7064/05 від 01.06.2006.

Варто уваги висновки ЄСПЛ у справі Sirenko and Others v. Ukraine від 24.10.2019, а саме відсутність додаткового обґрунтування сторони обвинувачення необхідності продовження такого запобіжного заходу, а також необхідності розгляду будь-яких інших запобіжних заходів в якості альтернативи.

Таким чином слідчий суддя не встановив виправданості застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задля потреби у забезпеченні виконання ним належної процесуальної поведінки.

Враховуючи вище викладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, продовження строку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є недоцільним.

Слідчий суддя вважає, що достатнім буде застосувати більш м`який запобіжний захід, до підозрюваного, а саме домашній арешт.

У слідчого судді відсутні підстави вважати, що запобіжний захід домашній арешт, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, що передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.

При обранні такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі: «Тодоров проти України», відповідно до якої « для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою»; «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 р., про те, що «навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, тяжкість обвинувачення не можуть бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого».

Під час розгляду клопотання встановлено наступні обставини які не були відомі під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, а саме відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 15.11.2019р., було відкрито провадження у цивільній справі №569/20710/19р., за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_11 про визнання права власності. Як було зазначено захисником підозрюваного у судовому засіданні, предметом спору у вказаній цивільній справі є соя, яка знаходилася в транспортних засобах ОСОБА_8 Захисник в судовому засіданні стверджував, що між ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_11 існує цивільно - правовий спір.

Крім того, ОСОБА_1 характеризується позитивно за місцем роботи, характеристика від 23.10.2019р ТзОВ «Принт Маркет», характеристика від 01.11.2019р., ТзОВ «Вартовий».

ОСОБА_1 є багаторазовим чемпіоном та призером Чемпіонатів України та міжнародних змагань, член збірної команди Рівненської області, кандидат в Національну збірну з веслування на байдарках. Майстер спорту України.

З урахуванням обставин клопотання, справи, слідчий суддя вважає за необхідне змінити запобіжний захід із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 домашній арешт цілодобово.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Окрім цього, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,199, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області лейтенанта поліції Луцика Дмитра Вікторовича, яке погоджене із прокурором Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури Радченком Тарасом Геннадійовичем про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 12019180060000570 від 20.10.2019 року, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України - відмовити.

Змінити та застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, з вищою освітою - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до Березнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області та Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури Радченка Тараса Геннадійовича.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Встановити строк дії ухвали терміном на 35 (тридцять п`ять) днів з моменту постановлення ухвали, а саме до 20 грудня 2019 року, в межах строку досудового розслідування.

Термін дії обов"язків, покладених судом, визначити у 35 (тридцять п`ять) днів, до 20 грудня 2019 року, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Негайно доставити підозрюваного ОСОБА_1 до місця проживання: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду Рівненської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 19.11.2019 р., о 12:00 год.

Слідчий суддя А.Ю. Собчук