
415/541/19
2/415/732/19
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2019 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після збільшення розміру позовних вимог (а.с.47-50) просив стягнути заборгованість у сумі 35879,17 грн., мотивуючи порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором б/н від 25.02.2008.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, тому суд зі згоди позивачки ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 25.02.2008 між сторонами був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Станом на 01.04.2019 відповідачем зобов`язання в повному обсязі не були виконані, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 8342,5 грн.
Вказана сума на підставі ст.ст. 526, 1054 ЦК України підлягає стягненню з відповідача.
Стосовно нарахування позивачем пені за прострочене зобов`язання в розмірі 23500,04 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у розмірі 1700 грн., штрафу (фіксована частина) - 250 грн., штрафу (процентна складова) - 1696,63 грн., то суд зазначає наступне.
Згідно ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Такий перелік був затверджений розпорядженнями КМУ №1053-р від 30.10.2014 р., яке не було зупинене на час нарахування заборгованості, і №1275-р від 02.12.2015 р., яке підлягає застосуванню на час розгляду справи судом в частині скасування нарахованих сум штрафів, та включає м. Лисичанськ, в якому зареєстрована відповідач.
На день розгляду справи судом проведення антитерористичної операції не припинено,
З назви та змісту тесту Указу Президента України №116/2018 від 30 квітня 2018 р. неможливо зробити висновок про припинення проведення антитерористичної операції, затверджений цим Указом текст рішення РНБО зазначений для службового користування та не оприлюднений, тому суд вважає, що, виходячи з принципу правової визначеності, положення ст. 2 зазначеного Закону продовжують діяти.
З розрахунку заборгованості вбачається, що пеня відповідачу нарахована після квітня 2014 року, а штрафи під час подання позову до суду, тобто всупереч положенням вищевказаного Закону, а тому підстав для задоволення позову в даній частині немає.
Відповідно до ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Договором між сторонами порядок погашення заборгованості у разі недостатності суми платежу встановлений не був, доказів того, що позивач порушував положення ст. 534 ЦК України, суду не надані, тому суд виходить з того, що сплачена відповідачем з 08 жовтня 2014 р. сума в розмірі 390 грн. була протиправно направлена позивачем на погашення заборгованості з пені за прострочення платежу.
Тому суд зменшує розмір заборгованості за тілом кредиту за рахунок платежів в розмірі 390 грн. до 8732,5 грн. - 390 грн. = 8342,5 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.
Суд вважає надані позивачем докази в частині задоволення позовних вимог достатніми та переконливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014, із змінами і доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжними дорученнями від 05.12.2018 та 02.04.2019 про сплату судового збору в сумі 1921 грн.
Враховуючи те, що задоволено 23,25 % позовних вимог (8342,5 грн. від 35879,17 грн. складає 23,25 %), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 409,67 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1762 грн. х 23,25 % / 100).
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 10, 12, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 25.02.2008 у вигляді заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 8342 (вісім тисяч триста сорок дві) грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 409 (чотириста дев`ять) грн. 67 коп., а всього 8752 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн. 17 коп.
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 23500 (двадцять три тисячі п`ятсот) грн. 04 коп. нарахованої пені за прострочене зобов`язання, 1700 (одна тисяча сімсот) грн. пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 250 (двісті п`ятдесят) грн. штрафу (фіксована частина), 1696 (одна тисяча шістсот дев`яносто шість) грн. 63 коп. штрафу (процентна складова) відмовити за безпідставністю вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;
- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 85723736, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 24.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/541/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: