Вирок № 85723508, 15.11.2019, Біловодський районний суд Луганської області

15.11.19

Справа № 408/2856/17-к

Провадження № 1-кп/408/93/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року смт.Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді: Кускової Т.В.

суддів: Рукаса М.С.

Соболєва Є.О.

при секретарі: Сіпаковій Л.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Черних С.О., Ісмаїлова Е.Н.

захисника Оробцова М.Ю.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120171305700000299 від 25 травня 2017 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`яне, Рокитнівського району, Ровенської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

22 травня 2017 року, в період з 13 годин 00 хвилин до 16 годин 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , спільно з ОСОБА_2 розпивали спиртні напої. Після спільного вживання алкоголю, ОСОБА_2 пішов до сусіднього подвір`я АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_3 , при цьому повідомивши ОСОБА_4 , що піде її провідати. Через деякий час обвинувачений ОСОБА_1 вирішив перевірити куди пішов ОСОБА_2 , оскільки запідозрив його у можливій крадіжці майна ОСОБА_3 .

Надалі обвинувачений ОСОБА_1 направився до місця мешкання ОСОБА_3 , де зустрів ОСОБА_2 , який в цей час виходив із вказаного будинку, при цьому тримаючи в руках продукти харчування. Припустивши, що ОСОБА_2 скоїв крадіжку продуктів харчування ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_1 висловив йому усне зауваження із вказаного приводу, після чого, бажаючи провчити ОСОБА_2 , своєю лівою рукою схопив його за верхній одяг, а кулаком правої руки спробував нанести йому удар в обличчя.

В цей час між обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які обидва перебували в стані алкогольного сп`яніння та знаходилися на території домоволодіння АДРЕСА_2 , виникла боротьба, в ході якої вони вдвох впали на землю, навпроти входу у зазначений вище будинок, де знаходилися дві дерев`яні колоди та на одній з яких лежав ніж. Продовжуючи боротися на землі, обвинувачений ОСОБА_1 помітив, як ОСОБА_2 схопив рукою вказаний ніж, тоді ОСОБА_1 одразу перехватив руку ОСОБА_2 та, за допомогою фізичної сили, вибив ніж на землю. Відштовхнувши в подальшому від себе ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 своєю правою рукою взяв зазначений ніж, після чого вони вдвох підійнялися з землі.

В цей час у обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 , 22 травня 2017 року, в період з 13 годин 00 хвилин до 16 годин 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_2 та бажаючи настання саме таких наслідків, наблизився до ОСОБА_2 та наявним у нього ножем завдав не менш ніж двох ударів в область грудної клітини та живота ОСОБА_2 , від яких останній помер на місці.

Скоївши таким чином умисне вбивство ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 , з метою приховування слідів скоєного ним злочину, перетягнув труп ОСОБА_2 за будинок ОСОБА_3 та прикидав його зверху соломою. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 направився до свого домоволодіння АДРЕСА_2 , де взяв металеву тачку, з якою повернувся до будинку ОСОБА_6

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на приховування слідів скоєного ним злочину, обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, поклав труп ОСОБА_2 на металеву тачку, за допомогою якої відвіз його у болотистий лісовий масив, розташований неподалік зазначеного домоволодіння, де приховав його серед трави.

Згідно з висновком експерта судово-медичної експертизи №96 від 23.06.2017, на трупі ОСОБА_2 встановлені пошкодження у вигляді численних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та живота з пошкодженням лівої легені та печінки, різаної рани правої та лівої кісті, садни лівого плеча. Смерть ОСОБА_2 настала від численних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та живота з пошкодженням лівої легені та печінки, що ускладнилася розвитком гострої крововтрати.

Обвинувачений ОСОБА_1 з початку судового розгляду визнавав себе винним в повному обсязі, дав пояснення про обставини виникнення між ним та ОСОБА_2 конфлікту в ході якого він наніс ОСОБА_2 два удари ножем в область грудної клітини та живота. Також послідовно пояснив як намагався приховати сліди вбивства, намагаючись скрити труп ОСОБА_2 , відвіз труп на тачці до болотистого лісового масиву, що розташований неподалік домоволодіння ОСОБА_6 , де приховав його серед трави. В подальшому обвинувачений ОСОБА_1 , змінив покази, вину свою не визнав взагалі, пояснив, що визнавав вину на досудовому слідстві та з початку судового розгляду через тиск працівників правоохоронних органів. Також пояснив, що він не вбивав ОСОБА_2 , в нього не має алібі, але він знаходився в день вбивства ОСОБА_2 у себе вдома. Вважає, що в показах потерпілого та свідків наявні суттєві розбіжності. Також вказував, що є дуже суперечливим те, що труп він сховав, а піджак з слідами крові. Вважає, що всі докази по справі є суперечливими.

Потерпілий ОСОБА_7 показав, що він на даний час мешкає в с.Гарасимівка, Станично-Луганського району. З підсудним ОСОБА_1 ні в яких стосунках не перебуває. Йому відомо, що його батько мешкав зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 в с. Гарасимівка Станично-Луганського району, працював по найму у приватних осіб, з місцевим мешканцем цього села ОСОБА_1 перебував в конфліктних відносинах, останній систематично звинувачував його в різних побутових проблемах, погрожував йому, систематично бив, про що ОСОБА_1 хвастався перед мешканцями села. Після побиття ОСОБА_1 у квітні 2017 року покійний ОСОБА_2 ходив по селу зі слідами побиття - синцями. Приблизно наприкінці травня 2017 року від місцевих мешканців с.Гарасимівка - продавців магазину та співмешканки батька ОСОБА_8 він дізнався про те, що його батько ОСОБА_2 вже третій день відсутній вдома, місце його перебування невідоме. Спільно з ОСОБА_8 він здійснював самостійні пошуки зниклого ОСОБА_2 , на пустирі неподалік від помешкання батька знайшов його гумовий калош, що викликало в нього занепокоєння. 25 травня 2017 року, звернувшись за допомогою в пошуку до знайомого ОСОБА_9 , у якого є автомобіль, та залучивши до пошуку працівників агрофірми «Агротон», де він працює, він приймав участь в огляді прилеглої до села території доки труп ОСОБА_2 з ножовим пораненнями не було знайдено ОСОБА_9 в болотянистій ямі. Після чого було викликано поліцію. Просив призначити ОСОБА_1 суворе покарання.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що він є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, мешкає в АДРЕСА_1 , з підсудним ОСОБА_1 ні в яких стосунках не перебуває. В першій половині травня 2017 року приблизно о 17 годині до нього прийшов його сусід ОСОБА_7 та повідомив, що пропав його батько ОСОБА_2 , який відсутній вдома вже приблизно 2-3 дні та попросив допомоги в пошуках батька. ОСОБА_9 погодився допомогти та наступного дня під час пошуків, які почали з ранку із залученням працівників місцевої агрофірми «Агротон», приблизно в обідній час на власному автомобілі з дружиною потерпілого ОСОБА_8 приїхали до місця помешкання ОСОБА_1 , якого він вирішив перевірити в зв`язку із тим, що раніше ОСОБА_2 при зустрічах з ОСОБА_9 неодноразово повідомляв йому, що ОСОБА_1 його систематично б`є, а за тиждень до зникнення, один раз будучи напідпитку ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 погрожував йому вбивством. Під`їхавши до будинку ОСОБА_1 за адресою б. АДРЕСА_1 він звернув увагу на житловий будинок, розташований через дорогу навпроти будинку ОСОБА_1 , де мешкає місцева мешканка похилого віку ОСОБА_3 , яку зі слів дружини померлого та місцевих мешканців ОСОБА_1 доглядає. Зайшовши до подвір`я цього домоволодіння зліва в 3-х метрах від воріт він звернув увагу на прим`яту траву. Після цього він звернув увагу на свіжий слід у вигляді прим`ятої трави шириною приблизно 1 метр за територією будинку упродовж забору, схожий на той, який залишається після волочіння якось важкого предмету. Вказаний слід вів в бік лісопосадки до заростів очерету. Пішовши по сліду ОСОБА_9 приблизно в 100 метрах від будинку ОСОБА_3 знайшов труп чоловіка, який на лівому боці лежав у ямі в воді. Поверхово оглянувши труп він впізнав в ньому зниклого ОСОБА_2 , якого вони шукали, побачив на спині та грудній клітці трупа сліди ножових поранень, повідомив про це дружині потерпілого ОСОБА_10 , після чого остання викликала поліцію. Дочекавшись прибуття поліції свідок ОСОБА_9 прийняв участь в проведенні огляду місця події.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона на даний час мешкає в АДРЕСА_1 . З підсудним ОСОБА_1 ні в яких стосунках не перебуває, будучі його сусідкою мешкала у власному будинку з померлим ОСОБА_2 Їй відомо, що ОСОБА_2 зловживав спиртним напоями, а також іноді вживав спиртні напої спільно з місцевим мешканцем с. Гарасимівка ОСОБА_1 , в цілому перебував з ним в конфліктних відносинах, який систематично звинувачував його в різних побутових проблемах та погрожував їй та чоловікові. 22 травня 2017 року вона з ранку до обіду проводила час спільно з чоловіком ОСОБА_2 вдома, після чого приблизно о 17 годині чоловік ОСОБА_2 , повідомивши що піде провідати сина, пішов з дому та більше не повернувся. Дізнавшись від сина та місцевих мешканців, що ОСОБА_2 до сина не приходів та по селу його не бачили, вона наступного дня вранці з сином почала його пошуки із залученням працівників агрофірми «Агротон». У подальшому через 3-4 дні пошуків зі слів місцевих мешканців с.Гарасимівка та працівників агрофірми «Агротон» їй стало відомо, що труп її чоловіка ОСОБА_2 було знайдено в ямі за домоволодінням ОСОБА_3 , хто конкретно знайшов труп її чоловіка їй не відомо.

Не зважаючи на невизнання вини самим обвинуваченим, його провина у скоєнні даного злочину підтверджується наступними доказами - матеріалами кримінального провадження № 120171305700000299, дослідженими в ході судового розгляду.

З протоколу огляду місця події від 25.05.2017 та фото-таблиці до нього, плану схеми, в ході якого оглянута території подвір`я та лісового масиву поблизу будинку № АДРЕСА_2 , слідує, що під час огляду виявлено труп ОСОБА_2 та сліди від тачки (а.с.16-28);

Протоколом огляду місця події від 25.05.2017 та фото-таблицею до нього, в ході якого оглянуто місце мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , підтверджується факт виявлення та вилучення ножів кухонного типу, металевої тачки зі слідами речовини бурого кольору, одягу з пошкодженнями та слідами речовини бурого кольору, тощо (а.с.45-67);

З протоколу проведення слідчого експерименту від 27.05.2017року та відеозапису даної слідчої дії, за участю ОСОБА_1 , захисника Гавриленко О.І. вбачається, що в ході слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_1 чітко та послідовно розповідав де та за яких обставин у нього стався конфлікт з померлим ОСОБА_2 , в ході якого він заподіяв йому смерть. Крім цього чітко вказав, як він за допомогою тачки намагався позбутись трупа ОСОБА_2 . В ході слідчого експерименту обвинуваченим ОСОБА_1 не заявлялось будь яких клопотань чи зауважень (а.с.195-205);

Висновком судово-медичного експерта №96 від 23.06.2017, згідно якого на трупі ОСОБА_2 встановлені пошкодження у вигляді численних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та живота з пошкодженням лівої легені та печінки, різаної рани правої та лівої кісті, садни лівого плеча. Смерть ОСОБА_2 настала від численних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та живота з пошкодженням лівої легені та печінки, що ускладнилася розвитком гострої крововтрати (а.с.209-210).

З висновку експертизи речових доказів №89 від 30.06.2017, слідує, що кров трупа ОСОБА_2 відноситься до групи А, виявлений супутній антиген Н. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи О з ізогемаглютининах анти-А і анти-В. На джинсовій куртці, вилученій з будинку за місцем мешкання ОСОБА_1 знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої був виявлений лише антиген Н, що не виключає, можливості походження крові від особи з групою О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В . Ним міг бути ОСОБА_1 Кров не належить ОСОБА_2 (а.с.105-107);

Висновком експертизи речових доказів №90 від 30.06.2017, підтверджено, що на піджаку вилученому з місця події 25.05.2017р. (за місцем мешкання ОСОБА_1 ) знайдена кров людини, якою міг бути ОСОБА_2 Присутність крові ОСОБА_1 можлива лише у якості домішки до крові ОСОБА_2 (а.с.113-115);

З висновку експертизи речових доказів №88 від 30.06.2017, а саме змивів речовини бурого кольору з металевої тачки вилученої 25.05.2017р. за місцем мешкання ОСОБА_1 слідує, що знайдена кров людини, якою міг бути ОСОБА_2 Присутність крові ОСОБА_1 можлива лише у якості домішки до крові ОСОБА_2 (а.с.121-123);

Висновком судово-медичного експерта №96/1 від 23.06.2017, встановлено, що підставі результатів судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 , враховуючи дані слідчого експерименту проведеного за участю експерта, можливість утворення частини тілесних ушкоджень, а саме проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітки зліва з пошкодженням лівої легені (рана 1), ран правої і лівої кисті (рани 2,4), при обставинах на які вказує ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту не виключається. З огляду на той факт, що гр. ОСОБА_1 утворення рани №3 не вказав, відповісти в категоричній формі на те чи могла вона утворитися за обставин вказаних в ході слідчого експерименту не виявляється можливим (а.с.209-210);

З висновку судово-психіатричного експерта №94 від 08.06.2017, вбачається, що ОСОБА_1 у період часу, що відноситься до діяння у якому він підозрюється ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) хронічним психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав, в тимчасовому розладі психічної діяльності, не знаходився, виявляв ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (згідно з МКХ-10 F 10.2), зі змінами особистості (F 10.71), що не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_1 в даний час хронічним психічним захворюванням, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, в тимчасовому розладі психічної діяльності, не знаходиться, виявляє ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (згідно з МКХ-10 F 10.2), зі змінами особистості (F 10.71), що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом застосування до нього будь-якого примусового заходу медичного характеру не потребує (а.с.234-237).

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення доведена повністю показами потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , які підтвердили факт того, що у обвинуваченого ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 постійно виникали конфлікти, в ході яких обвинувачений періодично чинив фізичне насилля відносно ОСОБА_2 . Крім цього суд зважає на те, що саме за місцем мекання обвинуваченого виявлено металеву тачку з слідами крові померлого ОСОБА_12 та піджак ОСОБА_2 з слідами крові померлого. Дані обставини та докази узгоджуються повністю між собою та з даними раніше в судовому засіданні обвинуваченим визнавальними показами з приводу того яким чином він позбавив життя ОСОБА_2 та намагався приховати сліди вчиненого злочину.

Оцінюючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення дійсно мала місце, провина обвинуваченого повністю доведена, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відсутності у нього умислу на вбивство, а наявність визнавальних пояснень під час досудового розслідування та судового розгляду, як наслідок застосування до нього фізичного та психологічного тиску з боку правоохоронних органів суд розцінює як обрану лінію самозахисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, з наступних підстав.

Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав,що твердження про погане поводження повинні бути підкріплені належними доказами. Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див., як класичний прецедент, згадане вище рішення у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161). Коли вся чи значна частина інформації стосовно подій, про які йдеться, відома винятково органам влади - як це має місце у справі щодо ув`язнених осіб, які перебувають під контролем органів влади, - і коли у таких осіб під час їхнього ув`язнення з`являються тілесні ушкодження, це породжує відповідні обґрунтовані презумпції факту. При цьому тягар доведення можна вважати покладеним на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення ( рішення у справі "Салман проти Туреччини" (Salman v. Turkey) [ВП], заява N 21986/93, п.100, ECHR 2000-VII, Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року)

Такі засади кримінального провадження, як верховенство права та законність (статті 8, 9 КПК), передбачають застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд). А така засада, як повага до людської гідності (ст. 11 КПК), зобороняє під час кримінального провадження піддавати особу, зокрема, катуванню, жорстокому або такому, що принижує гідність, поводженню, вдаватися до погроз застосування такого поводження.

У своїх рішеннях Європейський суд (зокрема, у справах «Вергельський проти України», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України») неодноразово зазначав, що в тих випадках, коли особа подає небезпідставну скаргу про те, що вона зазнала жорстокого (поганого) поводження з боку суб`єктів владних повноважень усупереч вимогам ст. 3 Конвенції про захист основоположних прав і свобод людини (далі - Конвенція), це в поєднанні із загальним обов`язком держави відповідно до ст. 1 Конвенції забезпечити кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені нею, вимагає проведення ефективного офіційного розслідування незалежним органом. В іншому рішенні Європейського суду («Коробов проти України») вказано, що розслідування небезпідставних скарг про жорстоке поводження має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з`ясувати те, що трапилось, й не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки про закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, а також показань очевидців та експертних висновків.

В ході судового розслідування ухвалою суду від 19.03.2019 року прокуратурі Луганської області давалося доручення про перевірку показань обвинуваченого про застосування до нього тиску з боку правоохоронних органів.

Під час виконання ухвали суду 10.05.2019. слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Краматорськ Андрєєвим Є.О. пояснення ОСОБА_1 про застосування до нього фізичного та психологічного тиску були ретельно перевірені та прийнята постанова про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю в діях працівників правоохоронних органів в Луганській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Постанова обвинуваченим ОСОБА_1 не оскаржувалась.

Крім того, під час досудового розслідування всі слідчі процесуальні дії з підозрюваним ОСОБА_1 проводилися в присутності його захисника, ОСОБА_13 Жодної заяви, скарги захиснику або слідчому судді (під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу) про застосування до нього тиску з метою надання ним показів про скоєння ним вбивства ОСОБА_1 не надавалося.

Крім цього, в ході судового розгляду, зокрема на перших судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_1 давав визнавальні пояснення, ним не заявлялось суду з приводу застосування до нього фізичного та психологічного тиску.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року «суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання».

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, котра вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Призначаючи покарання з додержанням вимог ст. 65 КК України, суд враховує, що даний злочин у відповідності зі ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, як особистість ОСОБА_1 посередньо характеризується за місцем проживання.

Обставин, що пом`якшують його покарання, згідно ст.66 КК України суд не встановив. У відповідності зі ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_1 до вчиненого, особи обвинуваченого, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_7 , яку він висловив у вигляді клопотання про призначення обвинуваченому максимальної міри покарання, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України з відбуванням покарання у кримінально-виконавчий установі. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Долю речових доказів вирішити згідно з вимогами ст.. 100 КПК України.

Оскільки обвинуваченому інкримінується злочин,скоєний ним до набрання чинності нової редакції ч. 5 ст. 72 КК України згідно Закону України №2046-VIII від 18.05.2017 року, тому ОСОБА_1 , виходячи з вимоги ч. 1 ст. 5 КК України, слід застосувати норму Закону, що втратила чинність на день прийняття судового рішення, та зарахувати один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі до мементу винесення вироку.

Процесуальні витрати за проведення експертиз відповідно до ст.ст. 124, 126 КПК України судова колегія покладає на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину за частиною 1 статті 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 12 /дванадцяти/ років позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально - виконавчій установі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою в СІЗО м. Старобільська Луганської області.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 26 травня 2017 року. Зарахувати в строк відбуття покарання строк тримання ОСОБА_1 під вартою з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі з 26 травня 2017 року по 15 листопада 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 989 грн. 60 коп.

Речові докази:

- 1) чотири ножі, які упаковані у картонний короб, опечатаний биркою з пояснювальним написом та підписами учасників; 2) два змиви речовини бурого кольору, які упаковані у два окремих паперових конверти з пояснювальним написом та підписами учасників; 3) три пари резинових чобіт, які упаковані у три окремих поліетиленових пакету, опечатаних биркою з пояснювальним написом та підписами учасників; 4) чоловічий піджак зі слідами речовини бурого кольору, який упакований у картонний короб, опечатаний биркою з пояснювальним написом та підписами учасників; 5) чоловічий піджак зі слідами речовини бурого кольору та механічними пошкодженнями в районі грудної клітини, який упакований у картонний короб, опечатаний биркою з пояснювальним написом та підписами учасників; 6) фрагмент поліетилену, який упакований у картонний короб, опечатаний биркою з пояснювальним написом та підписами учасників; 7) одинадцять слідів папілярних ліній, упакованих у сейф - пакет «Експертна служба» № 2698627 з пояснювальним написом та підписом судового експерта; 8) зразок крові підозрюваного ОСОБА_1 , який поміщено на фрагмент бинта та упаковано до паперового конверту з пояснювальним написом та підписами учасників; 9) дві дактилокарти зі зразками папілярних ліній підозрюваного ОСОБА_1 та група ОСОБА_2 , які упаковані у сейф-пакет «Експертна служба» № 2698626 з пояснювальним написом та підписом судового експерта, які знаходяться на зберіганні в Станично-Луганського ВП ГУНП - знищити;

- металеву тачку зі слідами речовини бурого кольору, опечатану биркою з пояснювальним написом та підписами учасників, яка перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, повернути ОСОБА_1 за належністю.

Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішеннясудом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кускова Т.В.

Судді Рукас М.С.

Соболєв Є.О.