Ухвала суду № 85722173, 19.11.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/1770/19

2-з/214/12/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Прасолова В.М.,

при секретарі – Улятовській М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Брагара Артема Андрійовича про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 , діючи від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви навів наступне. За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

25липня 2008 року між громадянкою ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено кредитний договір №334/гр «житловий іпотечний кредит». Згідно п. 2.1. нотаріально посвідченого договору іпотеки від 25.07.2019р. належне виконання вищевказаного кредитного договору було забезпечене іпотекою нерухомого майна: трикімнатною квартирою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

26березня 2016 року іпотекодавець - ОСОБА_3 померла. До моменту незаконної реєстрації права власності, що оскаржується, ОСОБА_1 , як спадкоємець після померлої ОСОБА_3 , була одноосібним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

07 квітня 2019 року ОСОБА_1 цінним листом з описом вкладення повідомляла іпотекодержателя - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (скорочена назва - ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіній М.А. про те, що як спадкоємець набула статусу іпотекодавця вищезазначеної квартири. У період з моменту смерті іпотекодавця по день звернення до суду, ОСОБА_1 не отримувала жодних листів від особи уповноваженої фондом гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк». Натомість, 19 жовтня 2019 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Брагар A.A. дізналась про те, що проведено незаконну зміну власника її квартири. ПАТ «ВіЕйБіБанк» відступив право вимоги за іпотечним договором на користь TOB «Схід Фінанс» від 19.07.2019р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайлова Н.О.

Згідно ч. 2, 4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Право власності ОСОБА_1 підтверджується: на 1/2 частку квартири - свідоцтво про право на спадщину за законом номер 1217, що видане 17.10.2016р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчур С.М. та на 1/2 частку квартири - свідоцтво про право на спадщину за законом номер 161, що видане 30.01.2019р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіна І.Г. Друге (останнє) свідоцтво про право на спадщину за законом щодо спірної квартири ОСОБА_1 отримала 30 січня 2019 року, таким чином кінцевою датою висування вимоги кредитором було - 30 липня 2019 року і такий строк є усіченим. Враховуючи, що ОСОБА_1 письмово повідомляла кредитора про видачу свідоцтва про право на спадщину, останньому було відомо про наявність спадкоємця.

Відповідно до законодавства іпотекодержатель ПАТ «ВіЕйБі Банк» перед відступленням права вимоги за іпотечним договором зобов`язаний направити письмову вимогу іпотекодавцю про усунення порушень. Однак ОСОБА_1 не отримувала жодного повідомлення або вимоги, хоча фактично проживає в успадкованій квартирі, що була предметом іпотечного договору.

З порушенням п. 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, статей 23, 24 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV державним реєстратором ОСОБА_4 О ОСОБА_5 незаконно проведено реєстраційну дію щодо зміни власника квартири на ТОВ «Схід Фінанс». Абзацом 2 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» встановлено обов`язок нового іпотекодержателя у 5-ти денний строк повідомити боржника про відступлення права за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. В порушення імперативної норми закону ТОВ «Схід Фінанс» також не було виконано даного обов`язку. У результаті таких дії триває порушення конституційного права на власність та ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Оскільки порушення прав позивача є неодноразовими та триваючими, є підстави вважати, що дана квартира без відома позивача може бути відчужена на користь третіх осіб або заставлена в іпотеку. У разі невжиття заходів забезпечення позову може бути утрудненим чи зробити неможливим виконання рішення суду, а саме можуть виникнути додаткові перепони для захисту позивачем свого права власності та подальше подання до суду віндикаційних чи негаторних позовів. В разі подальшого відчуження нерухомого майна, що належить позивачу, потенційно можуть бути порушені права третіх осіб, оскільки вони можуть виступати як добросовісні набувачі. Також існує ризик вжиття примусових дій щодо позивача з метою виселення. Позивач вважає, що зустрічне забезпечення в даному випадку не має застосовуватись судом, оскільки відповідач 1 став власником спірного майна з порушенням законодавства, а відповідач 2 порушив процедуру державної реєстрації права власності, за що мав би понести дисціплінарну відповідальність. З аналізу норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Позивач не вбачає жодних можливих збитків у відповідача 1 та відповідача 2, які б спричинило задоволення цієї заяви про забезпечення позову.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Позивач вважає, що накладення арешту тимчасово, на час вирішення судом справи, є співмірним заходом щодо заявлених вимог, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Згідно із п. 1 ч. 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Дослідженням змісту заяви встановлено, що предмет спору, у зв`язку з яким представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Брагар А.А. звернувся до суду, стосується законності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , за ТОВ «Схід Фінанс».

Враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що на даний час є всі підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим завданнями цивільного судочинства та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивачки, які вона має намір захистити, звернувшись до суду з позовом до ТОВ «Схід Фінанс» та державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової О.О. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та припинення іпотеки.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно. Саме такий вид забезпечення позову просить застосувати представник ОСОБА_1 , виходячи із характеру спору та змісту вимог, які пред`явила остання.

Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник ОСОБА_1 , вимогам, які пред`явила остання, у зв`язку з чим вважає необхідним заяву задовольнити.

Підстав, які б визначали необхідність застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Брагара Артема Андрійовича про забезпечення позову– задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс» (ЄДРПОУ 38421401, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд.42-А).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя Прасолов В.М.