Ухвала суду № 85721022, 19.11.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7613/19

№ провадження 1-кс/208/3193/19

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., вивчивши клопотання старшого слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Лагуткіна В.М., погоджене прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Бражник О.М., про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040160002094 від 08.11.2019 року,

встановив :

19.11.2019 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області подано клопотання старшого слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Лагуткіна В.М., погоджене прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Бражник О.М. про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040160002094 від 08.11.2019 року.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить висновку про необхідність повернути клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог аб. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно до аб. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий просить: накласти арешт на вилучений під час огляду 18.11.2019 в ПТ Ломбард «Гарант» (код 32723126) по пр. Свободи, 61 у м. Кам`янське, мобільний телефон «Nokia С2-01» ІМЕІ: НОМЕР_1 належний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заборонити відчуження зазначеного майна до скасування арешту у встановленому законом порядку.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Статтями 8,9 КПК України до основних засад кримінального провадження віднесені законність та верховенство права, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Щодо накладення арешту на вищевказане майно, то крім самої лише констатації у клопотанні, що вилучене майно підлягає арешту з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, відчуження, пошкодження, зміни або знищення клопотання не містить переконливих доводів, що це майно може бути певним чином знищено або ж воно зникне, що воно може бути пошкоджено, передано, перетворено чи відчужено, що зашкодить кримінальному провадженню, та що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

В порушення ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні слідчого, погодженому з прокурором, про арешт майна, відсутній конкретний перелік і види майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, а міститься лише посилання на загальні назви, в загальних рисах.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Текст клопотання містить посилання на норми КПК України, однак слідчий не зазначає конкретної мети арешту вказаного майна, а лише перераховує його, на підставі чого слідчий суддя не може за власної ініціативи визначати мету арешту майна.

В клопотанні сторони обвинувачення не зазначено фактичних даних осіб, які є власниками вказаного майна, як тимчасово вилученого майна, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України - судового виклику власників майна для розгляду даного клопотання.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК слідчий (прокурор) у своєму клопотанні про арешт майна має назвати документи, які підтверджують право власності на майно, що підлягає арешту.

В той же час, як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, а саме протоколу огляду вилученого телефону, його огляд проведено на підставі добровільної заяви ОСОБА_2 , при цьому заява, яка зазначена як підстава для огляд у протоколі огляду від 18.11.2019 року, до матеріалів клопотання не долучено; крім того, не слідчим не встановлено та не підтверджено який статус має особа що надала на огляд вилучений предмет, та на якій правовій підставі зазначений предмет клопотання знаходився у зазначеної особи, також не долучено протокол допиту особи яка видала для огляду заявлений предмет клопотання.

Долучаючи як доказ протокол огляду предмету від 18.11.2019 року, який провів о/у ОСОБА_3 , слідчим не долучено жодного доказу того, що зазначена особа станом на 18.11.2019 року у кримінальному провадженні № 12019040160002094 від 08.11.2019 року, входила у слідчо-оперативну групу, та мала повноваження на проведення слідчої дії, що є необхідним для визначення заявленого доказу допустимим.

Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 372 КПК України-

постановив:

Клопотання про арешт майна повернути прокурору, встановив строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Т. П. Івченко