Рішення № 85719548, 12.11.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7365/19

2/357/3417/19

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Сінчук О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з вказаним позовом посилаючись на те, що з 04.10.2018 року ОСОБА_1 знаходилася в трудових відносинах з ТОВ «Авіон+», працювала на посаді продавця продовольчих товарів в магазині №50 під назвою «Продукти». З ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідач повідомила про бажання звільнитися з роботи і тому в магазині було проведено ревізію товарно-матеріальних цінностей та було виявлено нестачу на загальну суму 105488,03 грн. Проведеним внутрішнім службовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 08.10.2018 року по 02.12.2018 року нестача виникла за видатковими накладними від постачальників, які в робочий час приймала ОСОБА_1 Нестача цінностей виникла внаслідок недбалих дій та порушення договірних відносин відповідачем, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти 105488,03 грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача, згідно довіреності в справі, позов підтримав.

Відповідач та її представник в судовому засідання позов не визнали, надано відзив на позов.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Авіон+», в період з 04.10.2018 року по 20.12.2018 року. Відповідач працювала на посаді продавця продовольчих та не продовольчих товарів в магазині продовольчих товарів № 50 під назвою « Продукти», який розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 62 . Вищезазначене підтверджено Наказом про призначення на посаду № 49-К від 04.10.2018 року та копією трудової книжки (а.с.8-9).

Встановленим є те, що 04.10.2018 року між позивачем ТОВ «Авіон+» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність і не розголошення комерційної таємниці. Дане підтверджується копією зазначеного договору (а.с.21-22).

З матеріалів справи вбачається, що менеджер з роздрібної торгівлі ТОВ «Авіон+» ОСОБА_2 службовою розпискою ініціював проведення ревізійного обстеження товарно-матеріальних цінностей в магазині № 50 , у зв`язку із звільненням продавця ОСОБА_1 (а.с.15).

Встановлено, що Наказом №94-к «Про призначення інвентаризаційної комісії» від 04.12.2018 року було створено інвентаризаційну комісію у складі ОСОБА_3 , та бухгалтерів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Зазначений наказ підписаний головою комісії ОСОБА_3 та вказаними бухгалтерами (а.с.16).

Також, Згідно наказу №95-к від 06.12.2018 року «Про проведення обов`язкової інвентаризації» голова комісії ОСОБА_3 , у зв`язку із звільненням продавця продовольчих товарів ОСОБА_1 , НАКАЗАЛА провести інвентаризацію активів і зобов`язань магазину продовольчих товарів №50 станом на 06.12.2018 року. Організацію інвентаризації було покладено на створену комісію, затверджену наказом від 04.12.2018 року №94-кК. Вирішено інвентаризацію провести у присутності матеріально відповідальних осіб. Інвентаризацію провести суцільним способом, тобто охопити всі види зобов`язань та всі акти підприємства незалежно від їх місцезнаходження. Контроль за виконанням даного наказу ОСОБА_3 . залишила за собою (а.с.17).

Матеріали справи містять Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей по торговому залу №50, починаючи з 31.10.2018 року станом на 10.12.2018 року (а.с.18-19).

Відмовляючи в позові, суд виходить з наступного.

Предметом даного спору є відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству, установі, організації її працівником. Саме даними обставинами позивач обґрунтовував свої вимоги.

Підстави, умови, порядок, межі й розмір матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну ними підприємству, установі, організації встановлені Главою ІХ КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Згідно з п.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадку, коли між працівником і підприємством відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до вимог ст. 135 КЗпП України межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

Згідно ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року №879 затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань (далі Положення).

Згідно розділу ІІ Положення №879 Для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Голова і склад робочих інвентаризаційних комісій затверджуються розпорядчим документом керівника підприємства.

А ч.6,7 розділу ІІ Положення передбачено, що голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), із зазначенням «До інвентаризації на (дата)». Для бухгалтерської служби ці документи є підставою для визначення залишків активів на початок інвентаризації за даними обліку.

Матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.

Згідно ч. 14 розділу ІІ Положення Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням.

Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог послався на відомості, що відображені в Акті ревізії (інвентаризації) від 10.12.2018р., як на доказ виявлення та фіксації нестачі товарно-матеріальних цінностей, товарів в магазині №50 на суму 105 488,03 гривень.

Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей по торговому залу №50, взагалі, не відповідає вимогам встановлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт інвентаризації від 10.12.2018р. не містить усіх обов`язкових реквізитів первинного документу, зокрема, в Акті не зазначено дат, не вказано період (кількість днів) проведення інвентаризації; не зазначено переліку прибуткових накладних, товарно-транспортних накладних від постачальників (кількість, сума, дата надходження Товарів та ТМЦ до Магазину № 50 ), які надішли за період проведення інвентаризації; не зазначено переліку накладних на внутрішнє переміщення товарів із складу ТОВ «Авіон+» в Магазин №50 за період інвентаризації; відсутня наскрізна нумерація ТМЦ, відображених в ньому - аркуші Акту не оформлені згідно зі встановленим порядком, відповідні дані внизу кожного аркуша не зазначені; не зазначено (не застережено), що відповідні ціни і суми ТМЦ вказані з урахуванням або без врахування податку на додану вартість; відсутня вказівка на кількість та вартість фактично наявних ТМЦ в Магазині №50 та кількість та вартість ТМЦ на момент інвентаризації за даними бухгалтерського обліку; не вказано обсягу та суми проданих ТМЦ під час проведення так званої «інвентаризації»

Крім того, суд критично оцінює поданий доказ - Акт ревізії (інвентаризації) від 10.12.2018р., оскільки додані до нього деякі видаткові накладні не містять підпис відповідача, або ж містять підпис іншого продавця, яка працювала разом з ОСОБА_1 позмінно (а.с.80). Невідомо, яким чином комісія, що проводила інвентаризацію визначила нестачу товарів саме переданих за товарними накладними, що подані суду та чому обраховано товар, що отримала інша особі. Крім того, встановлено, що голова комісії ОСОБА_3 , яка сама себе призначила головою інвентаризаційної комісії, затвердила її склад та провела інвентаризацію по документах, не виїжджаючи на місце. Встановлено, що керівництво ТОВ`Авіон+» не повідомляло відповідача про проведення інвентаризації, не вручало їй Акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей по торговому залу №50. Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити, яким чином було визначено, що не вистачає товарів, саме тих, які отримала за накладними відповідач в період з 31.10.2018р. по 10.12.2018р., не зміг пояснити, чому в Акт включено товар, який отримала за накладними продавець ОСОБА_6 . Представник позивача не довів, що ОСОБА_3 мала повноваження видавати накази по ТОВ «Авіон+» та створювати, затверджувати склад інвентаризаційної комісії.

Згідно ч.3,4 ст. 12 ЦПК України Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, надавши належну правову оцінку яким, суд мав би можливість дійти обґрунтованого висновку про задоволення позову, а тому суд відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 130,132,134,135,135-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 12, 13,81,141, 158, 258- 265,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ТОВ «Авіон +» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.11.2019 року.

СуддяО. Я. Ярмола