Ухвала суду № 85717267, 19.11.2019, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа №132/4208/19

Провадження №2/132/880/19

Ухвала

Іменем України

"19" листопада 2019 р. Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 року до місцевого суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди. Позивач в позовні заяві просить: вжити заходів забезпечення цього позову; зобов`язати ОСОБА_2 зробити водовідведення в обов`язковому порядку; звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 у зв`язку з важким матеріальним становищем і покласти відшкодування цих витрат на відповідачів.

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви викладені в ст.175 ЦПК України, відповідно до якої, чітко регламентовано, що позовна заява подається до суду в письмовій формі та повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2019 року розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить:0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб -768,40 грн.

Позивач ОСОБА_1 просить суд звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Суд може звільнити сторону від сплати судового збору на підставі умов, зазначених у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

При цьому позивачем на підтвердження важкого матеріального становища не надано доказів та не зазначено умови на підставі якої її необхідно звільнити від сплати судового збору відповідно до вимог ст.8 ЗУ «Про судовий збір».

За вказаних обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

З урахуванням наведеного позивачеві необхідно надання місцевому суду – квитанцію про оплату судового збору у розмірі 768,40 грн. на ім`я отримувача–УК у Калинівському районі (Калинівський район), 22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37503268, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UA548999980000031213206002222, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім цього, згідно ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Подана позовна заява за формою та змістом не відповідає зазначеним вимогам процесуального закону, оскільки не містить всіх необхідних реквізитів, відомостей та інформації.

За ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Такий обов`язок, відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, лежить виключно на стороні, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також надати відповідні докази.

Доказами, згідно ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивачем при зверненні до суду не дотримано зазначених вимог процесуального закону, зокрема на порушення вимог п.8 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви не додано всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім цього, документи та докази відповідно до ст.95 ЦПК України, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Надані позивачем документи не засвідчені в передбаченому законом порядку.

Згідно із ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, вважаю за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення її недоліків, викладених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Як зазначалось вище позивач просить вжити заходів забезпечення позову. Проте, вказана заяву подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, тому в цій частині зазначена заява підлягає поверненню заявнику.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 177, 185 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди залишити без руху.

Заяву в частині вжиття заходів забезпечення позову повернути заявнику.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України в частині повернення заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Суддя: