Рішення № 85716591, 18.11.2019, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/845/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2019 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голоти О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в смт.Літин цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому зазначають, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 02.09.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2200.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов кредитного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав свої зобов`язання з надання кредиту, проте ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань не виконав, тому станом на 31.05.2019 року виникла заборгованість в сумі 13572,67 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 2140 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9710,16 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 600 грн. та штраф у сумі 500 гривень (фіксована частина) та 622,51 гривень (процентна складова). Відповідач зобов`язався здійснювати повернення кредиту зі сплатою процентів за користування кредитними коштами щомісячно, але він добровільно не розрахувався. Тому змушені звернутися до суду з вказаним позовом та просять стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредиту в розмірі 13572,67 гривень і витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1921,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Позовні вимоги підтримують повністю і просять їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов визнає частково в частині стягнення заборгованості в сумі 2140 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9710,16 грн. Позов в частині стягнення пені та штрафу не визнає, оскільки він не підписував повний текст умов та правил банку.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до договору №б/н від 02.09.2011 року станом на 31.05.2019 року (а.с. 5-6) встановлено, що за несвоєчасне повернення грошових коштів відповідачу нараховано заборгованість в сумі сумі 13572,67 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 2140 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9710,16 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 600 грн. та штраф у сумі 500 гривень (фіксована частина) та 622,51 гривень (процентна складова).

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Підтвердженням укладення договору б/н від 02.09.2011 року (а.с.7) є заява відповідача.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Згідно із п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п .п. 2.1.1.5.5-2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту і овердрафту), оплати винагороди банку. Власник зобов`язаний стежити за витратою коштів в межах кредитного ліміту з метою попередження виникнення овердрафту.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

В порушення даних норм та умов договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань і станом на 02.09.2011 року (а.с.4) у нього виникла заборгованість, яка згідно розрахунків наданих позивачем, становить 13572,67 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 2140 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9710,16 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 600 грн. та штраф у сумі 500 гривень (фіксована частина) та 622,51 гривень (процентна складова).

Так, як вбачається з п. 2.1.1.2.3. Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту; Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт, а згідно з п. 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Однак, Банком не підтверджено, що на час укладення відповідного кредитного договору діяли саме ці Умови, а не інші, що саме ці Умови розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що Умови на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили вказані умови щодо кредитного ліміту.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17), згідно якої неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову; надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу (фіксована частина) задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК Українию

Розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 1921,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 11850,16 грн. х 100% : 16456,11 грн. ціни позову = 87,30 %), тобто 87,30 % від суми сплаченого судового збору 87,30 % х 1921 грн:/100% = грн), що складає 1677,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265, 273, 353-355, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, постановою Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17),суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 21.10.2010 р. Літинським РВ УМВС у Вінницькій області, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (рахунок № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість в розмірі 11850,16 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 2140 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9710,16 грн. згідно кредитного договору від 02.09.2011 року.

В решті позовних вимогах відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 21.10.2010 р. Літинським РВ УМВС у Вінницькій області, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (рахунок № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1677,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.