Рішення № 85714727, 07.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2019Справа № 910/9707/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Державного підприємства «Енергоринок»

про стягнення 3954335,13 грн,

за участі представників:

від позивача - Солгалова Я.О (уповноважений представник);

від відповідача - Саква Д.Ю. (уповноважений представник);

Темченко О.О. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Енергоринок» про стягнення 3954335,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов укладеного між сторонами Договору №5687/01 від 28.09.2009, позивачем було продано відповідачу, зокрема у березні 2014 року, електричну енергію на суму 1520208,30 грн, вартість якої не оплачена відповідачем до теперішнього часу, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення вказаної заборгованості.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 2194725,26 грн інфляційних втрат та 239401,57 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 відкрито провадження у справі №910/9707/19, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

12.08.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов в якому останній в повному обсязі заперечив проти задоволення позовних вимог зазначивши, що сторони спірного договору є учасниками оптового ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ України), тому розрахунки між останніми здійснюються через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, на які заборонено звертати стягнення за зобов`язаннями учасників ОРЕ України, в тому числі за зобов`язаннями відповідача. Також відповідач зазначив, що 09 квітня 2014 року НКРЕ прийнято постанову №442, якою визначено, що дія постанови НКРЕ «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» від 21.12.2011 №2 не поширюється в тому числі на позивача, оскільки останній здійснює свою діяльність на території Автономної республіки Крим і виконання відповідачем його зобов`язань за договорами купівлі-продажу зупинено на період обставин непереборної сили.

Крім того, відповідач вказав, що 07.05.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №148 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», відповідно до якої оптовий постачальник не здійснює закупівлі електричної енергії в її виробників, які розташовані на тимчасово-окупованій території, та не проводить розрахунків з такими виробниками, зокрема погашення заборгованості минулих періодів. Відтак, вказаною постановою КМУ закріплена пряма заборона на проведення розрахунків, зокрема, з погашення заборгованості минулих періодів з ДП «НАЕК» в особі відокремленого підрозділу Донузлавська ВЕС, а тому відповідач не має можливості виконати свій обов`язок за спірним Договором.

Також відповідач вказав, що Державне підприємство «Енергоринок» зверталось до Торгово-промислової палати України щодо отримання довідок про настання обставин непереборної сили за договорами купівлі-продажу електричної енергії, укладеними між ДП «Енергоринок» та виробниками електричної енергії, які здійснюють ліцензовану діяльність на території АР Крим та м. Севастополь. Так, відповідно до Довідки №730/05-4 від 28.03.2014 Торгово-промислова палата України підтвердила наявність обставин непереборної сили, які настали з 27.02.2014 та продовжують діяти по теперішній час. Вказану довідку відповідачем було направлено на адресу позивача листом №01/71-3330 від 31.03.2014, яким повідомлено останнього про настання обставин непереборної сили, які спричиняють неможливість виконання сторонами спірного договору.

На підставі викладеного, відповідач зазначив, що на період дії непереборної ДП «Енергоринок» звільняється від виконання зобов`язань за спірний період за укладеним між сторонами договором.

З огляду на викладене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.09.2009 між Державним підприємством «Енергоринок» (відповідач, ДПЕ, покупець) та Державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Донузлавська ВЕС» (позивач, ВАД, продавець) укладено Договір №5687/01, відповідно до умов якого, Вад зобов`язується продавати а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, сторони визнають свої зобов`язання згідно з договором між Членами Оптового ринку електричної енергії (ДЧОРЕ) України, чинними додатками до нього та керуються його положеннями при виконанні Договору. У разі виявлення неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ та цього договору, перевагу мають ДЧОРЕ.

Згідно з п.2.4 Договору, вартість електричної енергії, купленої відповідачем у позивача в розрахунковому місяці, визначається на підставі тарифу відповідно до п.2.3 та фактичних обсягів електроенергії, купленої відповідачем у позивача.

Відповідно до пунктів 3.6, 3.7, 3.9, 3.10 Договору позивач до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, надає відповідачеві факсом звітні дані фізичного балансу електроенергії за місяць у формі акта про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, виробленої позивачем, і протягом 3 (трьох) днів оригінал вищевказаного акта надсилає до відповідача поштою або надає через уповноваженого представника. Відповідач до 6 (шостого) числа місяця, наступного за розрахунковим, надає позивачеві електронною поштою Акт купівлі-продажу електроенергії між відповідачем та позивачем (далі - Акт). До 15 (п`ятнадцятого) числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, відповідач надає позивачеві поштою підписаний зі свого боку Акт у двох примірниках. Позивач в триденний термін після отримання Актів, підписує їх зі свого боку у двох примірниках та надає відповідачеві один примірник поштою.

Як визначено у п.4.2 Договору, платежі за отриману відповідачем у позивача електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання відповідача відповідно до алгоритму оптового ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ України), який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕ).

У статті 6 Договору визначено наступне.

Обставинами непереборної сила є стихія, страйк, локаут, інший промисловий розлад, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, саботаж, акт вандалізму, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, нестача води через погодні чи довкільні умови, вибух, ситуації, що створюють загрозу сталості ОEC України та енергетичній безпеці України, або її окремих регіонів, що спричиняють неможливість виконаний однією із сторін зобов`язань за Договором (п.6.1 Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору, при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов`язань за Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків.

Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою Торгово-промисловою палатою України (п.6.3 Договору).

Згідно з п.6.4 Договору, потерпіла сторона негайно дає повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і, якомога швидше, подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.

Пунктом 8.6 Договору визначено, що договір вступає в силу з 01.10.2009 та діє до 31.12.2009.

Додатковими угодами №5904/04 від 28.12.2009, №5286/02 від 30.06.2010, №6404/02 від 10.09.2010, №6674/02 від 30.12.2010, №7997/02 від 30.12.2011, №8797/02 від 12.07.2012, №9367/02 від 09.01.2013, №9556/09 від 12.04.2013, №10105/09 від 18.12.2013 сторонами, зокрема продовжувався строк дії Договору №5687/01 від 28.09.2009.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підставі вказаного Договору, у березні 2014 року, вироблено і відпущено електричну енергію на загальну суму 1520208,30 грн, що підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії за березень 2014, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками підприємств.

Крім того, 19.06.2019 між сторонами було складено та підписано Акт звірки розрахунків №07/51-4-12758 згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №5687/01 від 28.09.2009 за поставлену у березні 2014 року електроенергію становить 1520208,30 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками підприємств, відтак відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем за спірний період.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем його грошового зобов`язання за договором, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за поставлену у березні 2014 року електричну енергію в розмірі 1520208,30 грн.

Згідно з преамбулою Закону України «Про електроенергетику», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

У ст. 1 Закону закріплені визначення таких термінів: енергогенеруючі компанії - учасники оптового ринку електричної енергії України, які володіють чи користуються генеруючими потужностями, виробляють та продають електричну енергію; енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту; оптовий ринок електричної енергії України - ринок, що створюється суб`єктами господарської діяльності для купівлі-продажу електричної енергії на підставі договору.

Разом з тим, відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на електростанціях, незалежно від величини встановлено потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу електропостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Частиною 1 ст. 151 Закону встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію України та спожиту електричну енергію енергопостачальними організаціями, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії, яким є позивач, на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії, яким є відповідач, відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно енергогенеруючим компаніям та іншим суб`єктам господарської діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії (ч.5 ст. 151 Закону).

Виходячи зі ст.1 Закону, алгоритмом оптового ринку електричної енергії - є порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії - рахунки суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії; уповноважений банк - визначена Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України банківська установа, яка обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 1.7.2 постанови НКРЕ «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» від 21.12.2011 № 2 на відповідача покладено обов`язок здійснити остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є позивач, забезпечивши їх 100 % оплату фактичної товарної продукції попереднього розрахункового періоду з урахуванням авансових платежів.

З огляду на викладене, станом на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунки між сторонами спірного договору за придбану електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії здійснювались виключно через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, на підставі алгоритму розподілу коштів, який встановлювався НКРЕ на підставі постанови №2 від 21.12.2011.

Однак, 26 березня 2014 року НКРЕ прийнято постанову №319 «Про алгоритм перерахування коштів», якою у пункті 1 останньої визначено таке: розпоряднику коштів Оптового ринку електричної енергії України кошти, нараховані 21, 24 та 25 березня 2014 року, але не перераховані виробникам електричної енергії, що здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії на території Автономної Республіки Крим та у місті Севастополь, розподілити між учасниками розподілу коштів Оптового ринку електричної енергії України (крім виробників електричної енергії, визначених у додатку до постанови НКРЕ від 21 грудня 2011 року №2 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії», виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, ПАТ «Укргазвидобування» пропорційно товарній продукції березня 2014 року.

Крім того, 09 квітня 2014 року НКРЕ прийнято постанову №442 «Про внесення зміни до постанови НКРЕ від 21.12.2011 № 2», якою доповнено постанову НКРЕ від 21.12.2011 №2 якою визначено, що дія пункту 1 цієї постанови не поширюється на виробників електричної енергії, зокрема, на позивача - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Донузлавська ВЕС», що здійснює ліцензійну діяльність на території АР Крим та міста Севастополь та щодо яких відповідач - Державне підприємство «Енергоринок», на період дії обставин непереборної сили, підтверджених Торгово-промисловою палатою України листами, зокрема, від 28.03.2014 №730/05-4, зупинено виконання зобов`язань за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії». Відповідно до п. 2 резолютивної частини вказаної постанови НКРЕ, остання діє на період дії обставин непереборної сили, підтверджених Торгово-промисловою палатою України у листах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

У відповідності до листа Торгово-промисловою палатою України від 28.03.2014 № 730/05-4, остання підтвердила, що події на території АР Крим є обставинами непереборної сили, передбаченими Договором. Початок дії обставин непереборної сили - 27 лютого 2014 року, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин непереборної сили на момент видачі даного висновку встановити неможливо.

У відповідності до п.10 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» статтю 23 Закону України «Про електроенергетику» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1, ст. 1; 2013 р., N 28, ст. 301; 2014 р., N 2 - 3, ст. 41) доповнено частиною четвертою такого змісту: «Особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов`язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію, а також відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території, встановлюються Кабінетом Міністрів України».

07.05.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №148 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя». У пункті 3 постанови КМУ від 07.05.2014 №148 встановлено, що оптовий постачальник, яким є відповідач, не здійснює закупівлі електричної енергії в її виробників, які розташовані на тимчасово окупованій території, та не проводить розрахунків з такими виробниками, зокрема з погашення заборгованості минулих періодів.

Відтак, постанова КМУ від 07.05.2014 №148 містить пряму заборону на здійснення відповідачем погашення перед позивачем заборгованості, яка виникла за відпущену електричну енергію за березень 2014 року.

Отже, враховуючи умови Договору та вищенаведені норми законодавства, з огляду на пряму заборону НКРЕ, а також постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №148, відповідач не вправі здійснювати із позивачем будь-які розрахунки за Договором в період дії обставин непереборної сили.

В той же час, посилання позивача на втрату чинності договору з обслуговування поточного рахунку із спеціальним режимом використання, з огляду на впровадження нової моделі ринку електричної енергії, на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії», у зв`язку з чим рахунок відповідача втратив статус «поточного рахунка із спеціальним режимом використання» та діє як «поточний рахунок» на підставі постанови КМУ №709 від 05.09.2018 судом відхиляються, оскільки вказаний Закон та постанова КМУ не скасовують пряму заборону на здійснення відповідачем погашення перед позивачем заборгованості, яка виникла за відпущену електричну енергію у березні 2014 року, що встановлена постановою КМУ від 07.05.2014 №148.

З огляду на викладене, дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 18.11.2019

Суддя Я.В. Маринченко