Рішення № 85714298, 14.11.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/81/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019 Справа № 908/1232/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової О.В.,

при секретарі судового засідання Рикун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні справу № 908/1232/19

за позовом Військової частини А0215 (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (юридична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна (Грязнова), буд. 4-А; поштова адреса: 69002, місто Запоріжжя, вул. Фортечна, 4-А, офіс 3, а/с 5012)

про стягнення грошових коштів

за участю уповноважених представників:

від позивача - Ходяков А.М., довіреність № 350/153/25/пс від 09.01.2019;

відповідач - Барков В.О., ордер ЗП №105020 від 07.05.2019, адвокат.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулася Військова частина А0215 з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" про стягнення 40121,20 грн. штрафних санкцій за прострочення постачання товару за договором від 04.05.2018 № 66/18, які складаються з 13524,00 грн. штрафу та 26597,20 грн. пені.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки товару в рамках договору закупівлі №66/18 від 04.05.2018. У зв`язку з порушенням строків поставки товару позивач, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, нарахував та просить стягнути штраф та пеню у розмірі 40121,20 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/81/19.

За наслідками розгляду матеріалів справи судом постановлено ухвалу від 29.07.2019 про залишення позову без розгляду. Судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 1921,00 грн. покладено на позивача.

Ухвалою від 02.08.2019 задоволено заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з позивача на користь відповідача 5500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2019 скасовано ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.07.2019 про залишення позову без розгляду та від 02.08.2019 про розподіл судових витрат. Справу № 908/1232/19 направлено до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду. Постановлено розподіл судових витрат у справі, в тому числі за подачу апеляційних скарг, здійснити Господарському суду Запорізької області за результатами розгляду позовної заяви по суті.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2019 справу №908/1232/19 передано для продовження на розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 14.11.2019.

В судовому засіданні 14.11.2019 були присутні представники обох сторін, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів – програмно-апаратного комплексу «Акорд».

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Зокрема вказує, що відповідно до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 04.05.2018 №66/18, який укладено між сторонами, відповідач мав здійснити поставку товару на суму 257600,00 грн. у строк до 01.07.2018. Відповідач поставив товар з простроченням, а саме: частина товару на суму 64400,00 грн. поставлена 31.07.2018 з простроченням у 29 днів, а решта товару на суму 193200,00 грн. поставлена 07.11.2018 з простроченням у 128 днів. З огляду на це позивач на підставі п. 7.2 договору нарахував пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, за яким допущено прострочення поставки, та додатково штраф у розмірі 7% за прострочення поставки на строк понад 30 днів, у загальному розмірі 40121,20 грн., які просить стягнути в даному позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Зокрема посилається на те, що позивач не повідомив відповідача про готовність до поставки товару, як це передбачено в додатку №1 до договору (специфікації), а тому строк виконання зобов`язань з поставки товару відповідачем не порушено. Відповідач відзначив, що повідомлення, яке надано позивачем у матеріали справи, виготовлено військовою частиною А0215, у той час як за умовами п. 11 договору повідомлення постачальнику про готовність замовника до виконання умов договору готує військова частина А1049. Крім того, відповідач зауважив, що додані до позовної заяви документи не засвідчені у встановленому порядку, а копії документів виготовлені командиром військової частини А1517 Вишневським С.Д., щодо якого не надано у справу доказів на підтвердження його повноважень засвідчувати документи від імені позивача. З цих підстав відповідач подав заяву про визнання неналежними доказами додатків, які додано до позову. Крім того, відповідач вважає, що позивач здійснив невірний розрахунок штрафних санкцій з приводу затримки двох одиниць товару за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, адже товар поставлено покупцю за видатковою накладною 27.07.2018.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що військова частина А0215 надіслала відповідачу повідомлення про готовність до виконання умов договору №350/129/138/624/пс від 07.05.2018 з супровідним листом №350/124/394/пс від 08.05.2018. Щодо дати виконання зобов`язань відповідача з поставки товару позивач відзначив, що строк поставки товару за умовами договору чітко визначений до 01 липня 2018 року. Товар був поставлений, що, на думку позивача, свідчить про отримання відповідачем цього повідомлення. Щодо дати виконання зобов`язань відповідача з поставки товару позивач відзначив, що в п. 5.4 договору чітко визначено, що датою виконання зобов`язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником акту прийому-передачі товару при наявності акта приймання-передачі. З огляду на це позивач вважає, що акт прийому поставленого товару не міг бути затверджений раніше, ніж акт приймання-передачі, який датований саме 31.07.2018.

Крім того, позивач надав письмові пояснення щодо розрахунку штрафних санкцій, в яких виклав детальний розрахунок штрафних санкцій, у тому числі уточнив, що прострочення поставки 6 одиниць товару становить 128 днів, за які розраховано пеню в сумі 24729,60 грн.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив заперечив факт отримання повідомлення замовника про готовність до виконання умов договору. Крім того, зауважив, що надане позивачем повідомлення складено військовою частиною А0215, тоді як за умовами розділу 11 договору обов`язки вантажоотримувача з боку замовника виконують військові частини А1049 та А0302.

За наслідками судового засідання 14.11.2019 суд прийняв рішення, проголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.05.2018 між Військовою частиною А0215 (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” (постачальник, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю №66/18 (далі договір).

Відповідно до п.1.2 договору постачальник зобов`язується поставити замовникові товар у кількості та у строки, визначені у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

У п. 1.1 договору визначено найменування товару: електронне обладнання (код за ДК 021:2015 – 31710000-6. Електронне обладнання): лот №5 – прилади МИ-29Г.

Згідно з п 3.1 договору сума договору становить 257600,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 42933,33 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено строк постачання товару: згідно зі специфікацією товару (додаток № 1 до договору). Товар постачається силами (засобами) постачальника після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору. Замовник у повідомленні визначає обсяги поставки товару та конкретне місце постачання (вантажоотримувача замовника). Замовник може надавати повідомлення на поставку як повного обсягу товару, так і на партію товару.

Згідно з п. 5.4 договору датою виконання зобов`язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником (командиром військової частини А0215) акту прийому поставленого товару (форма – додаток № 3 до договору).

Замовник затверджує акт прийому поставленого товару (форма – додаток № 3 до договору) при наявності акта приймання-передачі (форма – додаток № 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення строків (термінів) постачання товару або заміни його на якісний понад строки, зазначені у пунктах 2.2, 2.3, та 5.1 цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Штрафні санкції до постачальника за порушення строків (термінів) поставки товару не застосовуються з моменту затвердження без претензій акту приймання-передачі (форма-додаток 22, до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами. Термін дії договору – включно до 31 грудня 2018 року, а в частині гарантійних зобов`язань – до повного їх виконання.

04.05.2018 сторони підписали специфікацію до договору, в якій погодили поставку такого товару: прилади МИ-29Г в кількості 8 одиниць; термін постачання товару: включно до 01.07.2018 за письмовим повідомленням замовника; вартість товару за одиницю – 32200,00 грн., загальна – 257600,00 грн. (з ПДВ).

31.07.2018 ТВО командира військової частини А1912 підполковником В.А.Галінським затверджено акт приймання-передачі № 264, який свідчить про поставку відповідачем товару (Магнетрон МИ-29Г – 2 одиниці) на загальну суму 64400,00 грн.

07.11.2018 ТВО командира військової частини А1912 підполковником В.А.Антонюком затверджено акт приймання-передачі № 683, яким засвідчено поставку відповідачем решти товару (Магнетрон МИ-29Г – 6 одиниць) на загальну суму 193200,00 грн.

Як зазначає у позові позивач, зобов`язання з поставки товару відповідачем виконано в повному обсязі, однак з порушенням визначеного договором строку. Акт прийому поставленого товару № 264 замовником затверджено 31.07.2018, тож відповідачем порушено термін постачання товару на 29 днів. Акт прийому поставленого товару № 683 замовником затверджено 07.11.2018, тобто з простроченням терміну поставки на 128 днів.

14.01.2019 позивач надіслав відповідачу претензію вих. №350/1/63/пс від 10.01.2019 про сплату пені та штрафу на підставі п. 7.2 договору в загальному розмірі 40121,20 грн. за порушення строку поставки.

Відповідач не задовольнив вимоги позивача.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача штрафних санкцій в загальному розмірі 40121,20 грн. за порушення строку поставки.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі договору про закупівлю №66/18 від 04.05.2018, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором поставки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у специфікації визначено граничний термін поставки товару: включно до 01.07.2018 за письмовим повідомленням замовника.

Моментом виконання зобов`язань постачальника з постачання товару сторони у п. 5.4 договору визначили дату затвердження замовником акту прийому поставленого товару.

Доказів поставки товару у термін, визначений сторонами у договорі, як і доказів зміни сторонами граничного строку поставки, відповідач не надав.

Акт прийому поставленого товару № 264 замовником затверджено 31.07.2018.

Отже, зважаючи на визначений сторонами у договорі момент виконання зобов`язань з поставки товару, суд погоджується з доводами позивача про прострочення відповідачем зобов`язання з поставки товару за актом № 264 на 29 днів.

Акт прийому поставленого товару № 683 замовником затверджено 07.11.2018, тож прострочення терміну поставки за цим актом становить 128 днів.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи зі змісту норм ст. 614 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання.

Відповідач заперечує факт прострочення поставки товару, посилаючись на неотримання від позивача повідомлення про готовність замовника до виконання договору. Вказує, що поставка товару була здійснена відповідачем на власний розсуд.

Відповідно до умов специфікації термін постачання товару визначений до 01.07.2018 за письмовим повідомленням замовника.

Замовником за договором є військова частина А0215, а повідомлення про готовність замовника до виконання умов договору відповідно до п. 11.2 договору готує військова частина А1049.

Відповідно до довідки позивача військова частина А1049 є структурним підрозділом (управлінням, відділом) військової частини А0215 Командування Повітряних Сил Збройних Сил України).

Позивач надав у матеріали справи повідомлення про готовність до виконання умов договору №350/129/138/624/пс від 07.05.2018, яке підписано тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини А0215 ОСОБА_1 А.В. Вказує, що дане повідомлення було надіслано відповідачу з супровідним листом №350/124/394/пс від 08.05.2018. В повідомленні зазначено місце поставки товару: смт. Новоівницьке, Житомирська область, склад вантажоотримувача замовника, військова частина А1912.

Щодо підписання повідомлення військовою частиною А0215, а не військовою частиною А1049, суд зазначає, що позивач як сторона договору вправі виконувати умови договору як безпосередньо, так і через свого представника.

Відповідач, у свою чергу зазначає, що повідомлення про готовність до виконання договору від замовника не отримував, у зв`язку з чим, постачальник 25.06.2018 звернувся до замовника листом за вих. № 221 із пропозицією переглянути термін поставки товару, повідомити про готовність до виконання договору та визначити місце поставки.

Суд зазначає, що належні докази направлення кореспонденції як позивачем на адресу відповідача, так і відповідачем листа на адресу відповідача (в описі вкладення відсутній лист з датою 25.06.2018) сторонами в матеріали справи не надано.

Відповідач повідомив суду, що в описі вкладення допущено технічну описку при зазначенні дати листа, а саме: помилково вказано 05 місяць замість 06 місяця, однак вказані доводи не підтверджуються будь-якими доказами.

Позивач також, зі свого боку, не надав доказів відправлення відповідачу повідомлення про готовність до виконання умов договору засобами поштового зв`язку, а тільки журнали реєстрації вихідних документів, у яких наявні записи про реєстрацію відправлень: по військовій частині А1049 – повідомлення про готовність до виконання умов договору (запис №624 від 07.05.2019), а по військовій частині А1517 – договорів про закупівлю НВЧ (9 лотів) (запис №394 від 08.05.2018).

Разом із цим, суд враховує таке.

Відповідно до супровідного листа командира військової частини А1517 Вишневського С.Д. від 08.05.2018 №350/124/394/пс відповідачу були направлені договори про закупівлю приладів НВЧ (9 лотів) (31710000-6. Електронне обладнання), серед яких лот №5, яким є договір про закупівлю від 04.05.2018 №66/18, а також повідомлення про готовність до виконання умов договору.

Відповідач не заперечує факту отримання цього договору.

Відповідно до змісту повідомлення про готовність до виконання умов договору від 07.05.2018 №350/129/138/624/пс місцем поставки товару визначено: смт. Новоівницьке, Житомирська область, склад вантажоотримувача замовника, військова частина А1912.

В актах приймання-передачі №264 від 31.07.2018 та 3683 від 07.11.2018, якими засвідчено факт поставки товару, зазначено, що товар доставлено вантажоодержувачу – в/ч А1912, с. Новоівницьке.

Факт поставки товару відповідачем у місце поставки, яке визначено у повідомленні замовника (смт. Новоівницьке, Житомирська область, військова частина А1912) і є відмінним від адреси замовника за договором - військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), свідчить про обізнаність відповідача щодо готовності замовника до виконання умов договору.

Доводи відповідача про неправомірне нарахування позивачем штрафних санкцій по 30.07.2018 з посиланням на те, що фактично товар поставлено за видатковою накладною 27.07.2018, судом до уваги не приймаються, враховуючи визначений за згодою сторін у п.5.4 договору момент виконання зобов`язань за договором (затвердження замовником акту приймання-передачі).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення строків (термінів) постачання товару або заміни його на якісний понад строки, зазначені у пунктах 2.2, 2.3, та 5.1 цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Штрафні санкції до постачальника за порушення строків (термінів) поставки товару не застосовуються з моменту затвердження без претензій акту приймання-передачі (форма-додаток 22, до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).

Відповідальність, передбачена в п. 7.2 договору, відповідає нормі ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України, згідно з якою в разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що пеню за період прострочення виконання зобов`язання розраховано позивачем вірно.

Розрахунок здійснено за формулою, що відповідає умовам п. 7.2 договору, а саме:

1) за період з 02.07.2018 по 30.07.2018 (29 днів) вартість товару, за яким допущено прострочення поставки, становила 64400,00 грн. х ставку пені 0,1% х 29 днів прострочення = 1867,60 грн.

2) за період з 02.07.2018 по 06.11.2018 (128 днів) вартість товару, за яким допущено прострочення поставки, становила 193200,00 грн. х ставку пені 0,1% х 128 днів прострочення = 24729,60 грн.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 26597,20 грн.

За прострочення поставки товару на суму 193200,00 грн. понад 30 днів позивач додатково нарахував штраф відповідно до п. 7.2 договору в розмірі 7% від вартості простроченого товару в наступному розмірі: 193200,00 грн. х 7% = 13524,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 13524,00 грн. є обґрунтованими.

Доводи відповідача про те, що позовна заява та додані до неї документи підписані не уповноваженими особами, а додатки до позову не засвідчені у встановленому порядку, судом відхилені. Суд встановив, що командир військової частини А0215, який підписав позовну заяву, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником військової частини А0215 та уповноважений представляти юридичну особу без довіреності. Військова частина А1517, командир якої засвідчив додатки до позову, є структурним підрозділом військової частини А0215, на підтвердження чого позивач надав відповідну довідку. Оригінали доданих до позову документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянуті судом у судовому засіданні та прийняті як належні докази.

Відповідач подав клопотання (вх. №08-08/11850/19 від 10.06.2019) про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому просить суд зменшити штрафні санкції за договором №66/18 від 04.05.2018 до 1 гривні. Мотивуючи клопотання, посилається на наявність виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення штрафних санкцій. Зокрема, вказує, що відповідач активно вживав заходів з виконання своїх обов`язків та виконав договірні зобов`язання в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі товару. Вважає, що нараховані штрафні санкції свідчать про мету отримання позивачем додаткового невиправданого прибутку і покладають на відповідача несправедливий непомірний тягар. Крім того, вважає, що позивач здійснив невірний розрахунок штрафних санкцій з приводу затримки двох одиниць товару за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, адже товар поставлено покупцю за видатковою накладною 27.07.2018.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Оцінивши подане клопотання, суд враховував, що сторони визначили в договорі розмір пені у відповідності до положень ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України і даний розмір не перевищує законодавчо встановлений розмір відповідальності. Як встановлено судом, строк поставки визначено позивачем відповідно до умов договору, а розрахунок штрафних санкцій виконано вірно. Відповідач не посилався у своєму клопотанні на скрутний фінансовий стан підприємства, не довів суду в установленому чинним ГПК України порядку того факту, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, що даний випадок є винятковим, тому суд залишив без задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” штрафних санкцій за прострочення постачання товару за договором про закупівлю № 66/18 від 04.05.2018 в загальному розмірі 40121,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 1921,00 грн. за розгляд позовної заяви покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, ідентифікаційний код юридичної особи 24510970 (69002,м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4-А; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А, офіс 3, а/с 5012) на користь Військової частини А0215, ідентифікаційний код юридичної особи 24981451 (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, буд. 105) 40121,20 грн. (сорок тисяч сто двадцять одна грн. 20 коп.) штрафних санкцій та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.11.2019.

Суддя О.В.Федорова