Рішення № 85712725, 23.10.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2019 Справа №607/947/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Мотиль Б.І.

представника позивача ОСОБА_7

представника відповідача Бондаренка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» в особі Тернопільської філії ПАТ «Страхова група ТАС» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, трьох процентів річних,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» в особі Тернопільської філії ПАТ «Страхова група ТАС» , у якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача в його користь 35 975,67 гривень невиплаченого страхового відшкодування, 1702,46 гривень пені; 647,56 гривень збитків від інфляції; 179,95 гривень, що складає 3% річних, а також понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 26.09.2016 року близько 18 год. 10 хв. відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю належного ОСОБА_2 на праві приватної власності транспортного засобу марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «ВАЗ - 2107», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 Зіткнення відбулось з вини водія автомобіля «ВАЗ - 2107», який порушивши правила дорожнього руху, допустив зіткнення із належним йому автомобілем. Водій автомобіля «ВАЗ-2107» визнав свою вину увчиненні ДТП. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ-2107» застрахована у Тернопільській філії ПАТ «Страхова група «TAC». Відразу ж після ДТП, водії обох автомобілів повідомили по телефону страховиків з якими в них були укладені відповідні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Також, учасники ДТП спільно на місці ДТП 26.09.2016 року склали та 27.09.2016 року подали відповідачу повідомлення про ДТП. У той же день, представником відповідача було проведено зовнішній візуальний огляд належного позивачу автомобіля, за результатами якого складено акт (дефектну відомість). 27.09.2016 року на вимогу відповідача, зі слів водія, який керував належним йому автомобілем, ними від імені водія було написано ще одне повідомлення про ДТП, відповідно до якого вбачається, що визначення розміру шкоди, відповідачем, не проводилось. 15 жовтня 2016 року водію належного позивачу автомобіля у Тернопільській філії ПАТ «Страхова група «TAC» вручено відповідь, відповідно до якої вбачається, що відповідач відмовляє у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що з наданих пояснень водія автомобіля «Nissan Micra», ДТП сталось з вини водія, який керував належним йому автомобілем, внаслідок наїзду на нерухомий автомобіль «ВАЗ-2107», який стояв на узбіччі. Вважає, що така відмова, не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується поясненнями учасників ДТП та належно оформленими і поданим відповідачу документами. Отримавши відмову страхової компанії у проведенні оцінки завданих збитків та виплаті страхового відшкодування, ОСОБА_5 змушений був самостійно залучити спеціаліста з метою визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт. Згідно з висновком про вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку, вказаному у Звіті про оцінку належного позивачу автомобіля від 14.10.2016 року, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю в особі експерта Людвіх В.В., вартість матеріального збитку, на момент оцінки, складає 35 975 грн. 67 коп. на час звернення позивача із позовом в суд, заподіяна йому матеріальна шкода не відшкодована. Позивач зазначає, що згідно норм діючого законодавства, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому, відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Таким чином, потерпілому, як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика. Така правова позиція позивача повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України у справі № 6-2808цс15. Крім того, на підставі п. 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та вимог ст.536 та ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача розраховану ним пеню за прострочення виплати страхового відшкодування, збитки від інфляції та трьох відсотків річних.

02.03.2017 року Приватним акціонерним товариством «Страхова група ТАС» подано заперечення на позовну заяву, згідно якого зазначило, що 26.09.2016 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Micra», д.р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ-2107», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 , як водія автомобіля «ВАЗ-2107», д.р.н. НОМЕР_2 , застрахована AT «СГ «TAC» (приватне) відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/8614164 від 30.03.2016 р. Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Европротоколу) складеного ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , було визнано, що зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України. Для з`ясування обставин справи, AT «СГ «TAC» (приватне) провело самостійну перевірку. Згідно проведеної перевірки було встановлено, що 26.09.2016 року о 18:48 годині до контакт-центру AT «СГ «TAC» (приватне) надійшла вхідна телефонограма (№Т-00/011704) від власника та страхувальника автомобіля «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , в якій останній повідомив про обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Nissan Miсra», д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ-2107» д.н. НОМЕР_2 . Згідно наданих пояснень зазначеною особою, вказана ДТП відбулась внаслідок наїзду автомобілем «Nissan Miсra», д.р.н. НОМЕР_1 , на нерухомий автомобіль «ВАЗ-2107» д.н. НОМЕР_2 , який стояв на узбіччі. Тобто, вважають, що позивачем та водієм ОСОБА_6 були надані завідомо неправдиві відомості до AT «СГ «TAC» (приватне) про обставини та причини дорожньо-транспортної пригоди. Згідно проведеної перевірки також була встановлена вина в даному ДТП саме водія автомобіля «Nissan Miсra», д.р.н. НОМЕР_1 . Відповідно до п. 32.1. ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. Згідно п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 32.1. ст. 32, п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», AT «СГ «TAC» (приватне), прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування про що повідомило ОСОБА_2

28 грудня 2018 року у даній справі проведено підготовче судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі з підстав, наведених у запереченні

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив

26.09.2016 року близько 18 год. 10 хв. відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу марки «Nissan Micra», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала водій ОСОБА_8 та транспортного засобу марки «ВАЗ - 2107», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_2 належть на праві приватної власності ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 , як водія автомобіля «ВАЗ-2107», д.р.н. НОМЕР_2 , застрахована AT «СК «TAC» (приватне) відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/8614164 від 30.03.2016 року терміном дії з 31.02.2016 року по 30.03.2017 року Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн. Розмір франшизи - 0,00 грн.

Відповідно до ст. 33.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Европротоколу) від 26.09.2016 року, складеного учасниками дорожньо-трансопртної пригоди - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , було встановлено, що зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України.

Також, 26.09.2016 року водієм автомобіля «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_4 подано у ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

27.09.2016 року за участю представника ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» проведено огляд транспортного засобу «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), який був підписаний ОСОБА_9 та представником ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» Бондаренком М.В.

11.10.2016 року представником ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» було складено страховий акт №15823В/4412016.

15 жовтня 2016 року ОСОБА_8 у Тернопільській філії ПАТ «Страхова група «TAC» отримав відмову у виплаті страхового відшкодування. Як вбачається із змісту зазначеної відмови, згідно самостійно проведеної перевірки ПАТ «Страхова група ТАС» встановлено, що 26.09.2016 року о 18:48 годині до контакт-центру AT «СГ «TAC» (приватне) надійшла вхідна телефонограма (№Т-00/011704) від власника та страхувальника автомобіля «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , в якій останній повідомив, що причиною ДТП було наїзд автомобілем «Nissan Miсra», д.р.н. НОМЕР_1 , на нерухомий автомобіль «ВАЗ-2107» д.н. НОМЕР_2 , який стояв на узбіччі.

Зазначена обставина підтверджена наданого представником відповідача дослідженим у судовому засіданні електронним доказом - записом вказаної розмови. Однак, із вказаного доказу, не можливо зробити висновок про те, що автором зазначеної розмови є саме ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля від 12 жовтня 2016 р., наданого ТзОВ Український експертиний центр «Експерт-Сервіс Авто», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Nissan Miсra», д.р.н. НОМЕР_1 , становить 35 975,67 грн. з врахуванням ПДВ та 32 453,15 грн. без ПДВ.

Таким чином, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Miсra», д.р.н. НОМЕР_1 , без врахування ПДВ становить 32 453,15 грн.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон №1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2).

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закону), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом зазначеного Закону (статті 9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в стому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищевикладене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник і страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Статтею 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п 35.1 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Пунктом 36.4 ст.36 зазначеного Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Згідно із пунктом 3 ч.1 ст. 26 Закону України «Про страхування», підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України).

Суд оцінивши та дослідивши докази надані сторонами, вважає, що позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» в особі Тернопільської філії ПАТ «Страхова група ТАС» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, трьох процентів річних, пілягає до часткового задоволення, а тому вважає, що слід стягнути із відповідача на користь позивача 32 453 грн.. 15 коп. страхового відшкодування. При цьому, суд відкидає твердження представника відповідача про те, що зазначена транспортна пригода відбулась внаслідок наїзду водієм автомобіля марки «Nissan Miсra», д.р.н. НОМЕР_1 на нерухомий автомобіль «ВАЗ-2107» д.н. НОМЕР_2 , який стояв на узбіччі, оскільки вони не підтверджені відповідними доказами. Щодо надання представником відповідача запису розмови, який на його думку підтверджує зазначену обставину, суд вважає, що такий доказ не слугує підтвердженням того, що саме таке повідомлення здійснено безпосередньо ОСОБА_4 . При цьому, зазначені твердження спростовуються повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Европротоколом) від 26.09.2016 року, складеного її учасниками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , відповідно до якого зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України. Крім цього, 27.09.2016 року за участю представника ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» проведено огляд транспортного засобу «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), який був підписаний ОСОБА_9 та представником ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» Бондаренком М. В., в подальшому 11.10.2016 року зазначеною страховою компанією було складено страховий акт №15823В/4412016.

У відповідності із вимогами статті 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно представленого позивачем розрахунку, станом на 15.12.2016 року, розмір пені, яку на думку позивача слід стягнути із відповідача складає 1 702,46 грн. Проте, розмір нарахованої пені за період з 15.10.2016 року по 15.12.2016 року із розрахунку суми страхового відшкодування у розмірі 32453,15 грн. буде складати 1562,36 грн., яку слід стягнути із відповідача у користь позивача, частково задовольнивши вимоги у цій частині.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення ст. 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (ст. 992 ЦК України).

У зв`язку із невиконанням ПрАТ «Страхова Група «ТАС» зобов`язань щодо виплати ОСОБА_5 страхового відшкодування, з огляду на положення ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 625 ЦК України, з ПрАТ «Страхова Група «ТАС» підлягають стягненню три проценти річних, а також інфляційні втрати, пов`язані з не своєчасністю виплати страхового відшкодування. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 6-927цс16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі №149/344/15-ц.

Оскільки, сума основного зобов`язання складає 32 453,15 грн., то за період з 15 жовтня 2016 року по 15 грудня 2016 року з ПрАТ «Страхова Група «ТАС» у користь позивача підлягають стягненню три відсотки річних в розмірі 164,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 647 грн. 56 коп.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, у тому числі, витрати, пов`язані із проведення експертизи.

Згідно наявного при матеріалах справи акту прийому - передачі виконаної роботи від 17 жовтня 2016 р. вартість проведеного звіту про визначення матеріального збитку становить 650 грн.

Крім того, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, ст..625, 992, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» в особі Тернопільської філії ПАТ «Страхова група ТАС» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, трьох процентів річних, задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_2 32 453 (тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят три) грн.. 15 коп. страхового відшкодування, 1526 (одну тисячу п`ятсот шістдесят дві) грн. 36 коп. нарахованої пені, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 93 коп. три проценти річних, 647 (шістсот сорок сім) грн.. 56 коп. інфляційних витрат, 650 (шістсот п`ятдесят) грн.. вартості проведеного звіту про визначення матеріального збитку, а також 640 (шістсот сорок) грн.. 00 коп. сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеліяцінйого суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 01 листопада 2019 року.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_2 , проживає АДРЕСА_1 ;

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС», місце знаходження: 03062, м. Київ пр. Перемоги, 65, ідент. код 30115243

Головуючий суддяВ. В. Ромазан